ПОРАДИ ДЛЯ СІМ’Ї | ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ
Як поговорити з дитиною про расизм
Ще зовсім маленькою ваша дитина може помітити, що до деяких людей ставляться погано, бо вони іншої національності або мають інший колір шкіри. Як допомогти дитині уникати расової нетерпимості і ставитися до усіх людей однаково? І як захистити дитину, якщо вона сама стала жертвою расової нетерпимості?
У цій статті:
Розкажіть дитині про раси і національності
Що можна сказати? Наш світ надзвичайно прекрасний і різнобарвний. Різноманітними також є люди. Вони відрізняються зовнішністю, культурою і традиціями. Та, на жаль, через таке різноманіття одні люди почали погано ставитись до інших.
Проте Біблія вчить, що всі люди мають спільного предка. Іншими словами, ми усі є родичами.
«Від одного чоловіка [Бог] створив усі народи» (Дії 17:26).
«Ми помітили, що коли наші діти спілкувалися з людьми інших національностей, це на них позитивно впливало. Вони самі переконувались, що кожну людину є за що любити і поважати» (Карен).
Поясніть, що расизм — це погано
Рано чи пізно ваша дитина в новинах почує про випадки поганого ставлення до людей іншої національності або навіть злочини проти них. Як ви це їй поясните? Багато залежить від її віку.
Дошкільнята. Доктор психології Еллісон Бріско-Сміт у журналі «Батьки» говорить: «Маленькі діти дуже чутливі до того, що чесно, а що нечесно. Цей період дає багато нагод, щоб обговорювати з ними питання несправедливості» («Parents»).
«Бог безсторонній і в кожному народі йому до вподоби той, хто боїться його та робить те, що правильне» (Дії 10:34, 35).
Діти 6—12 років. В такому віці діти дуже допитливі і часто ставлять серйозні запитання. Старайтеся завжди на них відповідати. Також обговорюйте з дітьми останні новини. Розпитуйте, що відбувалося у них у школі, і використовуйте ці нагоди, аби пояснити, що расове упередження — це неправильно.
«Майте всі єдність думок, будьте чуйні, виявляйте братерську любов, сердечне співчуття, будьте смиренні» (1 Петра 3:8).
Підлітки. У цьому віці діти вже здатні розуміти дуже складні питання. Тож цей період — ідеальна нагода, щоб обговорювати з дитиною випадки расизму, які ви чуєте по новинах.
«Зрілі люди... привчили свій розум розрізняти добро і зло» (Євреїв 5:14).
«Ми розмовляємо з нашими дітьми про расизм, тому що рано чи пізно вони обов’язково з ним стикнуться, хоч би де вони жили. Якщо вдома про це не говорити, то діти переймуть упереджений погляд інших. Часто неправдиву інформацію подають як факт, і діти в це вірять» (Таня).
Будьте для дітей прикладом
Найбільше діти вчаться з прикладу батьків, тому уважно слідкуйте за тим, що говорите і як поводитесь.
Чи ви піджартовуєте над людьми інших рас і національностей або зневажливо про них висловлюєтесь? «Ваші діти спостерігають за вами, слухають, що ви говорите, і автоматично копіюють вашу поведінку»,— сказано у статті Американської академії дитячої і підліткової психіатрії.
Чи вам подобається проводити час з людьми з різних куточків світу? Педіатр Аллана Нзома каже: «Якщо ви хочете, аби ваші діти... дружили з людьми різного походження, вони повинні бачити, як ви самі це робите».
«Шануйте всіляких людей» (1 Петра 2:17).
«Наша сім’я часто приймала гостей з різних країн світу. Ми більше дізнавалися про їхню їжу, музику і навіть носили їхній традиційний одяг. А коли розмовляли зі своїми дітьми про інших людей, то старались не зосереджуватись на їхній національності. І ми ніколи не говорили, що наша культура чимось краща» (Катаріна).
Якщо ваша дитина стала жертвою расизму
Попри те що в сучасному світі багато говорять про рівність між людьми, расизм все одно процвітає. А це означає, що ваша дитина може стати жертвою расизму, особливо якщо вона належить до якоїсь національної меншини. У такому випадку...
Зберіть усі факти. Чи вашу дитину образили навмисне, чи це просто хтось сказав щось, не подумавши? (Якова 3:2). Чи кривдника обов’язково треба притягнути до відповідальності? Чи, навпаки, на цей випадок можна закрити очі?
Тут дуже важливо бути розсудливими. Біблія радить: «Не поспішай ображатись» (Екклезіаста 7:9). З одного боку, до проявів расизму не слід ставитись легковажно. А з іншого, не кожну образу слід вважати расовою нетерпимістю чи злочином на ґрунті ненависті.
Звичайно, ситуації можуть бути різними. Тому перш ніж щось робити, обов’язково дізнайтесь усі факти.
«Якщо хтось відповідає, не вислухавши фактів, то це безглуздо і принизливо» (Прислів’я 18:13, примітка).
Тепер, коли ви бачите повну картину, запитайте себе:
«Якщо надавати надто великого значення усім образам, чи не зробить моя дитина висновок, що всі навколо упереджені до неї? Чи не сформується у неї комплекс жертви?»
«Чи не буде краще, якщо дитина послухається такої біблійної поради: “Не бери близько до серця всього, що говорять люди”» (Екклезіаста 7:21).
«Нехай про вашу поміркованість знають усі» (Філіппійців 4:5).
Якщо образа навмисна. Допоможіть дитині зрозуміти, що своєю реакцією вона може або покращити ситуацію, або, навпаки, погіршити. Часто кривднику потрібна саме реакція. Тому в таких випадках найкраще взагалі ніяк не реагувати.
«Коли немає дров, вогонь гасне» (Прислів’я 26:20).
З іншого боку, якщо це безпечно, ваша дитина могла би поговорити з кривдником. Наприклад, тактовно і лагідно вона може сказати: «Якщо чесно, те, що ти сказав (або зробив), було не зовсім красиво».
Якщо ви хочете повідомити про інцидент. Коли під загрозою безпека вашої дитини або ж у вас є інші причини, через які ви не можете закрити очі на ситуацію, поговоріть з адміністрацією школи або зверніться в поліцію.