Що мені треба знати про сексуальне насильство? Частина 1. Перестороги

Що таке сексуальне насильство?

У законодавстві різних країн термін «сексуальне насильство» визначається дещо по-різному. Але загалом можна сказати, що цей термін стосується примусового сексуального контакту, іноді із застосуванням фізичної сили. Сюди входить сексуальна наруга над дітьми або підлітками, кровозмішення, ґвалтування або сексуальна експлуатація з боку людини, від якої сподіваються допомоги, скажімо лікаря, вчителя чи священнослужителя. Сексуальне насильство може бути словесним або фізичним. Деяким жертвам погрожують розправою, якщо вони розкажуть про те, що трапилося.

Згідно з одним дослідженням, лише у США щороку майже чверть мільйона людей повідомляють про те, що зазнали сексуального насильства. Близько половини з них є у віці 12—18 років.

Що тобі слід знати

• Біблія засуджує сексуальне насильство. У цій книзі міститься оповідь про юрбу схиблених на сексі мешканців міста Содом, які намагалися зґвалтувати двох чоловіків, що там гостювали. Ті події відбулися приблизно 4000 років тому і допомагають зрозуміти, чому Єгова знищив це місто (Буття 19:4—13). Крім того, 3500 років тому Закон, який Бог дав Мойсею, забороняв кровозмішення, у тому числі сексуальне насилля над членом сім’ї (Левіт 18:6).

• У більшості випадків сексуальне насилля здійснюється особою, з якою жертва знайома. В одній книжці про сексуальне виховання дітей говориться: «Дві третини жертв зґвалтування знають свого кривдника. Це не якийсь незнайомець, що раптово вискакує з кущів» («Talking Sex With Your Kids»).

• Сексуального насилля зазнають як жінки, так і чоловіки. У США приблизно 10 відсотків жертв такого насилля — чоловіки. Як сказано на сайті організації «Національна мережа з питань зґвалтувань, насильства та інцесту», чоловіки «можуть боятися, що через сексуальне насильство вони стануть геями» або «неповноцінними чоловіками».

• Поширеність сексуального насилля не повинна дивувати. У Біблії передречено, що в «останні дні» чимало людей не матимуть «природної любові», будуть «позбавленими самовладання і агресивними» (2 Тимофія 3:1—3). Саме такі риси виявляють люди, які використовують інших заради сексуального задоволення.

• Жертва не винна у сексуальному насильстві. Ніхто не заслуговує того, щоб над ним вчиняли сексуальну наругу. Єдина особа, яка відповідальна за насилля,— це кривдник. І все ж ти можеш дещо робити, аби не стати жертвою.

Що можна зробити

• Підготуйся. Обдумай наперед, що будеш робити, коли якась людина — навіть твій хлопець чи дівчина або хтось з родичів — змушує тебе до сексуального контакту. Щоб підготуватися до ситуацій, коли інші тебе до чогось примушують, молода жінка, на ім’я Ерін, радить продумати можливий розвиток подій і те, як на них реагувати. Вона говорить: «Це може здаватись смішним, але допоможе не стати жертвою, коли щось подібне трапиться у реальному житті».

  Біблія каже: «Пильнуйте й поводьтеся не як немудрі, а як мудрі... бо дні злі» (Ефесян 5:15, 16).

  Запитай себе: «Як я реагуватиму, якщо хтось буде неналежно мене торкатись і мені від цього стане ніяково?»

• Склади «план евакуації». Згадана вище організація радить «мати кодове слово, яке знали б ваші друзі чи сім’я. Якщо ви запідозрите щось неладне, то зможете зателефонувати їм і повідомити про це, а людина, яка поруч з вами, ні про що не здогадається. Тоді ваші друзі чи сім’я можуть прийти і забрати вас або дати вам привід піти геть». Так можна вберегти себе від небезпеки і гіркого розчарування.

  Біблія каже: «Далекоглядна людина бачить небезпеку і ховається, а недосвідчена йде далі і страждає від наслідків» (Прислів’я 22:3).

  Запитай себе: «Який у мене “план евакуації”?»

  

• Встанови межі і не переходь їх. Наприклад, якщо ти зустрічаєшся, то обговори зі своїм хлопцем або дівчиною, яка поведінка буде прийнятною, а якої треба уникати. Якщо він або вона вважає, що встановлювати межі — це смішно, то варто шукати іншу людину — того, хто поважатиме твої погляди.

  Біблія каже: «Любов... не поводиться непристойно, не шукає власної вигоди» (1 Коринфян 13:4, 5).

  Запитай себе: «Які цінності у мене? Яку поведінку я вважаю непристойною?»