Чи Бог є у вашому подружжі?

ОДРУЖЕННЯ не є лише з’єднання двох осіб протилежної статі. Подружжя містить в собі багато важних точок. Воно включає емоційні і релігійні фактори, як і суспільні розваги, розумові й фінансові справи, яких треба доглянути.

На початку Бог Єгова сказав: “Не добре, щоб бути чоловіку самотнім. Створю йому поміч, подібну до нього”. Отже Бог створив Єву і привів її до Адама. Від того часу застосовується правило: “Покине тому чоловік свого батька та матір свою, та й пристане до жінки своєї, і стануть вони одним тілом”. Слова розумного царя Соломона “краще двом, як одному”, можна теж пристосувати до подружжя.— 1 Мойс. 2:18, 24; Еккл. 4:9.

Правда, що двом краще, як одному, але, щоб цим двом бути завжди міцними і щасливими у подружжі, то очевидно, що їм треба помочі. Це можна бачити з великого числа нещасливих та розбитих подружжів. Ті, що досліджують стан у Сполучених Штатах кажуть, що хоч усі дружаться з надією зазнати велике щастя, то їхні шанси є багато менші як 50 процентів досягнути цього бажання. Таж, по деяких країнах є один розвід на кожних три шлюби, і в деяких містах ця пропорція є один розвід до двох шлюбів!

Через великі напруги, які прийшли на сучасне подружжя, законодавці роблять розвід чим раз легшим. У штаті Нью-Йорк, де впродовж багатьох десятиліть лише перелюб був підставою на розвід, тепер дозволяють його на кількох інших підставах. А у Каліфорнії єдина підстава на розвід є коли він або вона хоче закінчити подружжя через “непримирені незгоди”.— Time, 12-го січня 1970 р.

Чому?

Добре було сказано, що головна причина на нещасливі й розбиті подружжя є людські слабкості й самолюбство, а головно коли їх виявляється хвилюючою недозрілістю. Особистості двох недозрілих осіб напевно будуть дратувати один одного. Така недозрілість виявляє себе, через бажання мати по своєму завжди, через бажання мати щось за дармо (як то в азартних іграх), через звертання до алкогольових напоїв, щоб забувати розстроєння, звертаючись до розпусти або безладного поводження. Натиски в зарібках на життя також додають до занепаду в подружжі, так як комерціалізм, що спокушає людей жити поза своїми засобами.

І іронічно, як може здаватися, то все одно це є правда, що те, що повинно приносити велике щастя у подружжі — різниця в статі — може, коли це неправильно розуміється напружити подружжя до розбиття. Наприклад, чоловік переважно дивиться на справи більш розумово і логічно, а жінка має звичай сприймати їх хвилюючо і з чутливістю.

З пересічним чоловіком статеві зносини мають велику перевагу, а жінка переважно цікавиться іншими справами. Випадок у якому патріярх Юда, син Якова, мав статеві зносини зі своєю невісткою, пояснює цю справу. (1 Мойс. 38:1-26) Отже дуже правильно було сказано, що чоловік показує любов, щоб дістати “стать”, а жінка дає “стать”, щоб зазнати любов. Також нам кажуть, що чоловік купує дім задля дружини, а жінка виходить за чоловіка, щоб мати свій власний дім.— 1 Кор. 7:1, 2.

“Нитка потрійна”

Щоб подружжя було успішне то є дуже важно, щоб одно старалося задоволити другого, але це не вистачає. Ще щось іншого є потрібно. Буває так, як ми читаємо: “Нитка потрійна не скоро пірветься”. (Еккл. 4:12) Подружжя стає потрійною ниткою, коли в нього вводиться Бога. А як це робиться? Коли робиться шлюбна присяга перед Богом і признається наші обов’язки, щоб завжди догоджати Йому, Джерелу подружжя.

Навіть учителі і професори по університетах, які журяться про клопоти в подружжях признають, що це повинно бути так. Таким чином Ф. Александер Маґун, який на протязі десятиліття читав лекції студентам від одного кінця Сполученого Штата до другого, присвячує останній розділ своєї книжки про любов і подружжя до “Релігії в Домі”. Там він каже: “Життя і релігія не може бути відлучене. Дійсна релігія є дуже потрібна для щасливого і повного життя. Кожна матеріяльна проблема завжди має духовну сторону, і добра матеріяльна відповідь до неї не є можлива аж поки духовних принципів не відкриється, на яких можна заснувати цю відповідь”.

Подібно, соціолог Й. Д. Унвін зауважив, що коли подружжя досягне свого найбільшого можливого щастя, то ‘одружені мусять віддавати вірність якійсь цілі поза собою, яку вони вважають важнішою навіть від себе або їхнього споріднення’. Служба Богові Єгові постачає таку ціль для посвячених християнів.

Догоджаючи Богові любов’ю до свого ближнього

Щоб включити Бога в наше подружжя і догоджати Йому, то треба дотримувати Його заповіді так, як вони знаходяться в Його Слові, в Біблії. Вона наказує: “Люби свого ближнього, як самого себе”. Для одружених найближчі є їхні власні чоловіки або дружини. В їхньому спорідненні вони також мусять застосовувати слова, які Ісус дальше промовив: “Як бажаєте, щоб вам люди чинили, так само чиніть їм і ви”. Як застосовання цих наказів буде підкріпляти подружжя! — Марка 12:31; Луки 6:31.

Одружені присягнули любити один одного. А як же любов поводиться? Боже Слово каже: “Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається, не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого, не радіє з неправди, але тішиться правдою, усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить. Ніколи любов не перестає”. Ясно є, що жодне подружжя не було б можливо розірвати, якщо б ці дві божественні заповіді були дотримані.— 1 Кор. 13:4-8.

Одружені, будучи недосконалими, часами грішать одно проти одного. Тут знову Богом надхнена порада помагає: “А ви один до одного будьте ласкаві, милостиві, прощаючи один одному, як і Бог через Христа вам простив”. Біблія також наказує християнам розвивати плоди Божого духа: “Любов, радість, мир, довготерпіння, добрість, милосердя, віра, лагідність, здержливість”. Старатися бути добрим християнином, направду підкріпить подружжя, тому, що воно введе Бога в нього.— Ефес. 4:32; Гал. 5:22, 23.

Божі принципи керують подружжям

Тому, що Бог започаткував подружжя, то Його намір є, щоб воно було великим благословенством і джерелом великого щастя. Але це можна зазнати лише тоді, коли одружені будуть дотримувати Його закони для подружжя. Вони показують, які ролі кожний повинен виконувати.

Роля чоловіка є брати любий провід: “Жінці голова чоловік”. (1 Кор. 11:3) Родина є маленька організація, і кожна організація мусить мати голову, коли хоче залишитися і здійснити свої наміри. Дозрілий чоловік є розумово, фізично, емоційно і біологічно здатний брати провід у своїй родині.

Але це не дає чоловікові владу ставати самолюбним, незалежним диктатором. Цілком ні! Цим він би став невірний Богові, бо Бог радить: “Чоловіки, — любіть своїх дружин, як і Христос полюбив збір, і віддав за неї Себе. . . . Чоловіки повинні любити дружин своїх так, як власні тіла, бо хто любить дружину свою, той любить самого себе. Бо ніколи ніхто не зненавидів власного тіла, а годує та гріє його”. Один із найбільших прикладів несамолюбної любови є Христос, той, якого чоловіки повинні наслідувати.— Ефес. 5:25-29, НС.

Владу чоловіка не можна відкинути, як старомодну. Ця влада є божественно призначена спадщина для чоловіка.

Деякі люди хочуть, щоб їхня родина була керована демократично, де всі члени голосують як нею треба керувати. Але це не є спосіб Творця! Один із головних науковців в справі освіти в Америці, Елтон Трублад, каже: “Лише коли обидві особи признають чоловікову владу, як показує біблійна історія про створення, то аж тоді буде оцінена правдива повага не лише чоловіка, але також і жінки”.— Відбудовування Родинного Життя (анг. мові), ст. 89.

Ще більш доречні є слова Давида і Віри Майсa, які вже досліджували подружні клопоти в п’ятьох континентах:

“Всіх не можна трактувати рівними, бо факт є, що вони не є рівні. Чоловік і жінка можуть бути рівні, як особи в суспільстві. Але як чоловік і дружина, виконуючи свої мужні і жіночі обов’язки в подружжі, вони є інші й є додатком одно одному; поняття рівності в подружжі не має жодного значення. Батьки і діти не можуть бути рівні тому, що діти потребують охоронної влади своїх родичів, щоб дати їм безпечність без якої вони не можуть здорово виростати на дорослих.

“Ми бачимо, що на Заході, коли підмиваємо владу чоловіка в родині, то цим ми не лише шкодимо йому, але всім іншим. Дружина тоді не може виконувати своєї жіночої ролі, коли від чоловіка відбирається його мужню ролю. Родина не може діяти як родина коли природна голова є усунена.

“У західному подружжі виринає багато клопоту тому, що споріднення між чоловіком а дружиною у взаємодіянні є розбите. Коли чоловік не може вже виконувати своїх обов’язків, як провідник і початковець, то дружина не зможе виконувати своїх чутливих обов’язків”.— Подружжя: На Сході і Заході (анг. мові) (1960), ст. 297.

Підтримуючи біблійну ролю, що чоловік мусить бути голова, ці особи також підтримують ролю, яку вона дає для жінки, яка також є біологічно здорова. Її Богом-дана роля як мати, хоч має великі нагороди, вимагає своєї власної ціни. Її щомісячна мінливість, вагітність, народження дітей, догляд їх, все це підкреслює потребу на забезпечення, яке чоловік може постачити. Щоб добре доглянути кожну потребу дитини (емоційну, розумову і фізичну) треба, щоб жіноча природа була дуже ніжна, ласкава, чутлива, протилежно агресивній природі чоловіка.

Дійсно з мудрістю і любов’ю Творець призначив, щоб дружина корилася чоловіку й батьку. Дійсно, лише коли вона буде коритися йому, то тоді чоловік зможе любити її, як своє власне тіло, тому що його тіло кориться йому. Тому то Боже Слово наказує: “Дружини, — коріться своїм чоловікам, як Господеві”. І знову, “Дружина повинна мати глибоку пошану до свого чоловіка”. Коли чоловік і дружина сповняють обов’язки своєї Богом-призначеної ролі, то цим вони підкріпляють своє подружжя.— Ефес. 5:22-33, НС.

Коли жінки змагаються, щоб забрати і виконувати ролю чоловіка, то цим вони дійсно шкодять самі собі. Вони зрікаються свого жіноцтва. Правда, за природою чоловік є провідником і це агресивним, але коли є любим чоловіком і батьком, то чи ці риси не вживаються на користь дружини та його дітей? Тому то одна жінка, психоаналістка і автор із міста Нью-Йорку, обговорюючи з жінками їхні подружні клопоти, між іншим сказала: “Жінки мусять навчитися щоденно дякувати Богові за величезну енергію та агресивність своїх чоловіків”.

Те, що Боже Слово каже про інтимні речі подружнього споріднення також скріпляє подружжя: Ні чоловік, ні дружина не мають виключної влади над своїм власним тілом, але мають право до тіла один одного, щоб задовольняти основні статеві потреби. (1 Кор. 7:3-7) Чоловікам і дружинам також дається пораду, щоб обмежувати статеві справи лише до подружжя: єдина підстава на розвід і право знову дружитися є невірність дружини або чоловіка.— Мат. 19:4-6, 9.

Ходячи з Богом

Є ще один спосіб, яким Бог може бути у вашому подружжі, щоб скріпити його, а це, коли чоловік і дружина ‘ходять із Богом’. (Мих. 6:8) А що це значить? Це значить розвивати значне споріднення з Богом. Це показується коли звертаємося до Бога за мудрістю і силою, а особливо, коли часто молимося до Нього. Це значить бути таким, як Мойсей, який “був непохитний, як той, хто Невидимого бачить”. Воно значить: “Ні про що не турбуйтесь, а в усьому нехай виявляються Богові ваші бажання молитвою й проханням з подякою”.— Євр. 11:27; Фил. 4:6.

Правда, “Краще двом, як одному . . . якби вони впали, підійме одне свого друга”. Але краща є “нитка потрійна” тому, що “не скоро пірветься”. Понад усе і всіх інших те, що поможе вам підкріпити ваше подружжя, як потрійну нитку, — і також зробить його щасливим — є мати Бога за третю нитку вашого подружнього мотуза.— Еккл. 4:9-12.

[Примітки]