Допоміжники для розстроючого розуму

ЧИ ВАШ розум є розстроюючий коли треба думати щодня і робити рішення? Ви можливо розсуджуєте, що “думаючі” завжди є вчені або генії. Але це неправда. Більшість добрих мислителів є звичайні люди, які знають як змагатися з великим числом різних викликів, що зустрічають їх кожного дня. Що ж може допомогти вам розвити подібну здібність?

Чи ви маєте на увазі всі ваші мети?

Так як було пояснено в попередній статті, основна допомога до кращого думання є завжди пам’ятати нашу ціль у житті. Коли ваша головна ціль забудеться тоді думання стає непевне.

Але також важним, щоб збудити ваше думання є те, що можна назвати другорядні мети. Часами люди ніколи не розв’язують щоденних проблем, бо думають лише про великі, головні мети і відкладають менші, однак, важні цілі.

Як другорядні мети можуть допомогти нашому думанню знову можна пояснити поїздкою. Подорожуючий від Мадріду, Іспанії, до Берліну, Німеччини, знає свою головну мету. Але він може перервати свою велику подорож, може зупиняючись в Тулусі і Парижі, Франції. Ціла подорож тоді виглядає коротша і він має ближчу мету до якої може справляти своє думання.

Подібно, в нашому житті. Особа може знати свою головну мету в житті. Тримаючи свою головну мету перед собою, вона повинна уважно роздумувати над своїми власними обставинами, зробити деякі рішення над меншими метами. Старання досягнути їх зробить досягнення її головної мети скорше і легше.

Отже, коли в християнина головна мета є набути Божого схвалення до вічного життя, то мудро він робить рішення відносно менших цілеспрямовань. Місіонер концентрує свої думки над метою триматися свого привілея вчити людей у чужій країні. Але він також може поставити собі за мету більше навчитися нової мови або краще призвичаюватися до звичаїв людей. Або, християнський батько, хоч має таку саму мету як місіонер, може поставити собі за намір духовно підкріпити свою родину регулярною студією Біблії. По другій стороні, його ціль може бути, щоб зрівноважити їхню програму студіювання з розривкою.

Отже, коли котрий-небудь із цих християнів має зробити рішення, то він повинен подумати не лише ‘який вплив це буде мати на мою головну мету в житті?’ але також запитати, ‘Який вплив це буде мати на мої другорядні мети?’ Це поможе йому щоденно здорово думати.

По суті, люди можуть дуже побільшити своє здорове думання даючи ціль для кожного дня. Знаючи, що ви хотіли б зробити в якомусь одному дні, буде спонукувати вас виконувати всі справи умілим способом. Це значить, що треба уважно зробити певний план на кожний день.

Деякі особи встають трошки раніше, щоб скласти план їхньої праці на той день, а деякі вкладають свої плани перед тим як лягають спати. Інші відбирають час від телевізії на роблення планів. Деякі перед закінченням денної праці беруть кілька хвилин, щоб зробити план праці на наступний день.

Один зайнятий урядовець у якого є дев’ятеро дітей планує свою роботу коли їде до дому поїздом. Він каже: ‘Коли б я не мав тієї приватности кожного дня, то я ніколи не міг би уважно думати і планувати денні програми’.

Чи ви думаєте систематично?

Інший спосіб, яким можна збудити непоступовий розум є думати систематично. Це вимагає застановитися над кожною стороною якоїсь справи. Навчитися як це можна зробити, деякі радять, щоб приступати до проблем як до гри “Двадцять Питань”. У цій грі група має двадцять нагод віднайти про що керуючий грою думає. Треба старатися викреслити скільки правдоподібностей можливо з кожним питанням, і таким способом звужуються всі можливості, щоб віднайти логічну відповідь.

Ця гра включає гарний зразок продуктивного думання, дійсно принципи наукового дослідження, а саме, переглядати всі питання і виключати всі правдоподібності аж поки не прийдеться до одної відповіді. У свойому розумі інженер мусить розсудити чи якусь проблему можна розв’язати електрично, гідравлічно, хімічно, механічно чи якимось іншим способом. Лікар роблячи діагноз, розумово переглядає різні хвороби з подібними симптомами, стараючись прийти до правильного заключення.

Цей процес порядкового думання можна пояснити родиною, яка вирішивши вибратися до якоїсь іншої околиці, списує вимоги, яких їхній новий дім мусить зустріти. Наприклад: (1) Чи ми хочемо дім чи приміщення? (2) Новий чи старий? (3) З одним чи двома поверхами? (4) За яку ціну? (5) У місті чи поза містом? (6) Як далеко від роботи? (7) Від шкіл? (8) Від крамниць та інших вигідностей, і так далі?

Аж поки не виробите звичай приступати систематично до всіх проблем, то не соромтесь списувати їх. Певно, що таке думання можна розвити, коли будемо застосовувати його до всіх наших щоденних проблем у житті, а не лише головних.

Наприклад, чи ви є думаюча господиня? Замість потаємно бути заздрісною до так званої “талановитої” жінки, чому ж не вживати такий самий процес думання, якого вона мусить уживати у виконуванню своєї праці? Самм С. Бейкер у своїй книжці Ваш Ключ До Творчого Думання (1962 р.) (анг. мові) показує різні способи, якими це можна зробити:

“Головний професор психології сказав, ‘Здібність творити . . . не є обмежена лише до дуже талановитої особи, але є спадок кожної особи з пересічним талантом’. . . . Якщо ви є господиня, то навколо вас є багато творчих викликів, які чекають розв’язання на вигідність і потіху вашої родини. Подумайте лише про таку звичайну річ як стінну шафу для одягу. Ви можете допустити, щоб у ній розвилася неохайність, так як у багатьох домах . . . Або, ви можете творчо упланувати, щоб усе мало чисте, упорядковане місце у шафі, заощаджуючи час і подратовання для всіх у родині, і тим заслуговуючи похвалу для себе”.— Сторінки 1, 17.

Те саме можна сказати про куховарення. Один славний психолог сказав: “Приготувати смачний суп є більш творче діло ніж намалювати другорядний образ”.

Або, як родич плануючи вакації для своєї родини, чи ви коли добре передумуєте свою подорож? Чи ви застоновляєтеся над усіма можливими проблемами з автомобілем? Одяг для різного клімату? Забаву для дітей на дорогу, і так далі?

Або, чи вам трудно поводитися з деякими людьми? Чи ви коли подумали, які точні кроки ви самі можете взяти, щоб поліпшити стан?

У кожній ділянці життя, систематично обдумувати те, що зустрічає вас, згідно з цілеспрямованням у вашому житті, пробудить лінивий розум.

Чи ви стримуєтеся робити рішення?

Ще одна допомога, щоб збудити ліниве думання є пам’ятати, що клопоти не “відходять” самі собою, коли ми будемо відкладати їх або не хочемо робити рішення. Коли рішення не робиться, то тим рішення є зроблене. Багато осіб, які відкладають рішення знаходять, що пізніше їх є ще трудніше робити. А чому так багато мають цей напрям?

Деякі бояться уявлених наслідків. Інші пригадують собі колишні рішення, і жалують наслідків того рішення, бояться знову рішати. Але припустім, що в таких справах вони були б рішили іначе, — то хто може сказати, що це друге рішення було б краще?

З другого боку, може бути, що ви колись зробили погані рішення. Чи гордість тепер повинна стримувати вас від майбутніх рішень? Ні, бо сам Альберт Айнстайн сказав про свої власні заключення: “Я думаю та думаю, місяці, роки, дев’ятдесят дев’ят разів моє заключення є фальшиве. А соте є правильне”. На щастя, в особистих рішеннях пересічне число часто є багато вище від цього.

Проте, на допомогу робити правильні і скорі рішення, запитайте себе: ‘Чи я є готовий подумати про погляди інших людей, а особливо коли вони якимось способом є зв’язані з моїм рішенням?’ Мудрий наглядач або голова родини оціняє, що це не тільки він знає як думати. Так, навіть у родині, кожний член може щось додати. Рудольф Флеш зауважує:

“Якщо хочете навчитися щось про погляди різних віків і статів, то лишайтеся вдома. Основа ясного думання . . . є знання, що ми думаємо з нашим досвідом. Родина . . . є місце де можна навчитися цього раз назавжди. . . . Думання всієї родини можна бачити коли робиться великі рішення, як то купування нового дому. Тут чоловіки, дружини і старші діти сходяться дискутувати проблему, розважуючи всі доводи за і проти, плануючи з олівцем і папіром, і переглядаючи всю досяжну фактичну інформацію”.— Спритність Ясного Думання (1951 р.) (анг. мові), сторінки 160, 163.

Безперечно, це є добра ідея радитися з іншими не лише у великих справах, але й в менших. Принцип у Біблії є правдивий, що “ламаються задуми з браку поради, при численності ж радників сповняться”. (Прип. 15:22) Застановлятися над порадою інших людей також буде стримувати вас від поспішного думання. Інша приповістка пригадує нам, “всякий квапливий — на збиток”.— Прип. 21:5.

Ще одно джерело інформації, засноване на досвіді є матеріял для читання. Тут можна скористати з досвіду автора, який може має багато років досвіду на полі, якого його книжка або стаття описує. Одначе, коли читаєте перед робленням рішення, то будьте вибірливі. Часто лише мала частина всього, що є в книжці, дійсно є корисне для вас. Добре пам’ятайте яку інформацію вам треба. Не відхиляйтеся від вашого попереднього напряму. Іншими словами, замість “швидко читати” навчіться як “швидко думати”, пам’ятаючи вашу мету.

Коли вже нагромадите розсудливу кількість фактів із читання чи дискусій, і вже добре роздумаєте справу, тоді робіть рішення. Нарешті, хіба пізніше виринає якийсь сильний доказ проти вашого рішення, то не відвертайтеся від нього.— Як. 1:5-8.

На підсумок, щоб навчитися думати ясно вимагає пам’ятати головні мети в життю, так само як мати другорядні мети в життю. Тоді коли розв’язуєте щоденні проблеми, плануйте свою роботу, думайте систематично і робіть рішення у гармонії з вашими метами.