Як ця різниця впливає на нашу майбутність?

БІБЛІЯ дуже докладно передсказала світовий стан про який ми вище говорили. Вона передсказала, що лише в одному “поколінні” людства будуть розвиватися події, які витворять “переполох на землі між народами, незнаючи виходу” і що люди будуть “мліти від страху й чекання того, що йде на ввесь світ”. (Луки 21:25, 26, 32, НС; також побачте Матвія 24:3—8.) У зусиллю подолати ці нові всесвітні виклики країни дають організації Об’єднаних Націй все більшої і більшої влади.

Докладно передбачуючи це розвиття, Біблійне пророцтво відкриває, що ця міжнародна організація є “восьмий цар”, що походить з сімох попередніх “царів”, або світових сил, що панували в Біблійній історії. (Об. 17:10, 11, Берклі Переклад, НС) Біблія часто вживає звірів, або їхні “роги” представляти уряди. (Дан. 7:17, 23, 24; 8:20—22) Тому цю складну політичну силу представляється “звіриною” в якій є “сім голів”, символізуючи сім попередніх світових “царів” з яких вона сама появилася. Але вона також мала “десять рогів”. (Об. 17:3, 7) Те, що вони представляють і роблять є дуже значним.

Тих “десять рогів” продовжує пророцтво, “то десять царів, що ще не прийняли царства [за часу пророка]; але приймуть царську владу із звіриною на одну годину”. (Об. 17:12) Пророчо повне число, що складається з “десяти царів” представляє цілість політичних урядів, які сьогодні володіють на короткий час разом із Організацією Об’єднаних Націй.

У цьому короткому часі, немов “одна година” у порівнянні з минулого історією, розвинуться обставини, які в перший раз, хоч майже над усіма іншими речами не можуть погодитися, вони нарешті будуть мати “одну ціль; вони віддають свою силу і владу звірині [О.Н.]” у людському зусиллю заснувати всесвітній мир й безпечність.— Об. 17:13.

Бачучи, що вони зустрічають кризи інші від усіх попередніх, народи нарешті єднаються цілковитим зусиллям спасти свої народні суверенітети. Вони розпачливо надіються, що таке з’єднане зусилля врятує розпадаючу “цивілізацію” на якій їхні суверенітети стоять засновані. Признає Секретар Кісінджер:

“Як історик, ми повинні бути свідомі того факту, що кожна колишня цивілізація розпалася . . . . то мусимо жити в сподіванці неминучости трагедії. Як державний діяч, треба діяти з припущенням, що проблеми мусять бути розв’язані”.

Чи вони розв’яжуть їх? Біблійне пророцтво показує, що народи тимчасово, поверхово залатають свою занепадаючу “цивілізацію” так, що будуть кричати “Мир і безпечність!” Але тоді, говорить Біблія, “несподівано прийде загибіль на них, як мука тієї, що носить в утробі”. (1 Сол. 5:3) А чому? З двох причин:

По-перше, бо в основному нічого в дійсності не змінилося. Чи які-небудь угоди між народами можуть обновити людське суспільство, яке вже розгнивається через зажерливість, злочин, буйність, неморальність, занепад родин, расові і релігійні ненавості? Стан є подібний до того, що славний норвезький дослідник, Тор Гейєрдал сказав про недавню Конференцію Об’єднаних Націй відносно Закону Моря:

“Я відчуваю, що делегати . . . обговорюють, якнайкраще поділити і вживати розшиваюче яблуко, яке далі гниє в часі, коли вони радяться як поділити його”.

По-друге, даючи свою власну “силу і владу звірині [О.Н.]” у невдалому зусиллю спасти свої земні суверенітети, народи відкидають Божий спосіб завести правдивий мир і безпечність. Вони відкидають Його обіцяне царство, засноване на тривалих, праведних принципах. (Дан. 2:44; 7:13, 14; Мат. 6:10) Тому то пророцтво каже, коли вони віддають “десятьом царям” свою “силу і владу”, то: “воюватимуть проти Агнця [Ісуса Христа, правителя царства], та Агнець переможе їх”.— Об. 17:14.

Отже сцена вже готова. Ті, що вірять, що людські дипломатичні і технологічні зусилля розв’яжуть світові розмножуючі кризи будуть глибоко розчаровані. “Вони добровільно відкидають факт, що давно тому”, перестерігає Біблія, “тодішній світ, водою потоплений, згинув” за днів Ноя силами під Божим розказом. Сьогоднішні кризи постачають досить доказу, що “небо й земля заховані тим самим словом і зберігаються для . . . загибелі безбожних людей”.— 2 Пет. 3:3—7.

Якщо збільшаючі різниці, яких так легко бачити в теперішніх кризах не переконують таких осіб, то вони незабаром пробудяться до того, що тепер відбувається. Їхній короткий крик “Мир і безпечність!” раптом перерветься через велике горе, або “скорбота велика настане тоді, якої не було з первопочину світу аж досі й не буде”. (1 Сол. 5:2, 3; Мат. 24:21) Справді, тепер є час для нас признати, що сьогоднішні кризи є інші.

Ті, що з оціненням приймають цей факт, як доказ близькости Божого обіцяного праведного Царства, є в позиції мудро поводитися тепер. Тому що теперішній світовий лад буде знищений, то Біблія заохочує, “то якими мусите бути в святому житті та в побожності ви, що чекаєте й прагнете скорого приходу Божого дня [Єгови]”. За тим “днем” прийде Боже передсказане ‘нове небо і нова земля’, що правда на них пробуває”. Яка гарна нагорода тим, що хочуть навчитися дійсного значення позаді сьогоднішніх різних криз і діяти відповідно! — 2 Пет. 3:11—13.