Чи ви є занадто зайняті?
„НЕ ВИСТАЧАЄ часу для всього”. Майже кожного дня чуємо, як люди висловлюються. Але, чи це завжди значить, що нарікаюча особа є дійсно зайнята?
Часто проблема заходить не тому, що не вистачає часу, але тому, що не вживаємо його правильно. Багато годин можна витрачувати в пустих балачках, дивитися на телевізію, в легкому читанні, дивитися на спорти або брати участь у цьому. Тому що є безліч таких розваг, то жінці часами не вистачає часу доглянути домашніх обов’язків, а чоловік часом занедбує потрібних направ в домі або не доглядає інших справ.
Дивно, часами хтось може думати, що є дуже зайнятий, коли в дійсності, не має досить роботи. Англійський промовець Филип Честерфілд зробив добре спостереження: „Безсумнівна правда є, що чим менше хтось має до роботи, то тим менше часу має доглянути її. Такий позіхає, відкладає, може зробити, коли хоче, і тому, дуже рідко коли зробить”. Але особи, які справді є зайняті потрібними справами не можуть відкладати їх. Так як Честерфілд зауважує: „Вони завжди знайдуть досить часу”.
Хоч ми не хочемо бути такі свідомі про час, щоб аж накидати неприємність на себе самих або на інших, то однак мусимо серйозно подумати, як вживаємо його. Добре дивитися на час, як на цінну перевагу, яку не можна марнувати. Ми ніколи не повинні дозволяти, щоб денні турботи життя або особисті справи так захоплювали нас, щоб ми аж не мали часу служити Богові і помагати іншим людям. Навпаки, ми хочемо мати таке почуття, як Мойсей, який сказав у молитві: „Навчи нас лічити отак наші дні, щоб ми набули серце мудре”.— Пс. 90:12.
А що відповідь до цього прохання буде значити для нас? Тому що не знаємо, як довго будемо жити, то дістанемо проводу, щоб розумно використовувати кожний день нашого життя. Ми навчимося, як лічити або оцінювати час, щоб приносити славу нашому Творцеві і користь ближньому.
Щоб отримати відповідь до нашого прохання за проводом, то мусимо діяти у гармонії з нашими молитвами. Всемогутній Бог дав нам Своє Слово, Біблію, і також спосіб, яким можна зрозуміти її — Свого святого духа і Своїх відданих слуг на яких Його дух діє. (Порівняйте Дії 8:26—35; 1 Коринтян 2:10, 11) З Біблії, можна навчитися, що є найважніше в житті чого треба остерігатися, щоб тепер втішатися цілеспрямованим життям. Отже, якщо дійсно хочемо найкраще користати з нашого часу тепер, то мусимо відкладати час студіювати Біблію.
Те, що робить цю справу дуже серйозною є те, що Бог відложив день в якому буде судити людство через Свого Сина, Ісуса Христа. Через Його Слово і провісників того Слова, Він показав важливість починати служити Йому без баріння. Більше, як 1900 років тому почалася навчальна робота, яка показала, що Бог Єгова сподівається від людей. Наприклад, християнський апостол Павло сказав ідолянам в Афінах: „Не повинні ми думати, що Божество подібне до золота або срібла, чи до каменню, твору мистецтва чи людської вигадки. Незважаючи ж Бог на часи невідомости, ось тепер усім людям наказує, щоб скрізь каялися, бо Він визначив день, коли хоче судити поправді ввесь світ через Мужа, що Його наперед Він поставив, і Він подав доказа всім, із мертвих Його воскресивши.— Дії 17:29—31.
Тому що Бог Єгова ласкаво повідомив людство про цей суд, то це надто необхідно, щоб усі люди розвивали гарне споріднення з Ним, поки не запізно. Коли навмисно і свідомо не будемо розумно використовувати час, то можемо статися присудженими. Серйозність цього стану можна бачити у тому, що сталося за часу Ноя. Люди в тому часі цілком занурилися щоденними справами життя і не звертали уваги на пересторогу, яку Ной проголошував. Але, несподівано, „потоп прийшов та й усіх забрав”. (Мат. 24:37—39) Коли Ісус Христос прийде виконати суд проти безбожницького людства, то так само несподівано може захопити когось у несхваленому стані перед Богом. (2 Сол. 1:6—9) Або можна несподівано померти і не розвити гарного споріднення з Богом Єговою.— Луки 12:20, 21.
Отже, якщо ви бачите, що занедбали духовні справи, то зараз дозвольте Свідкам Єгови допомогти вам переглянути Біблію. Тоді вживайте час розумно складати скарб гарних вчинків з вашим Творцем. Ви ніколи не пожалуєте за це, бо Біблія запевняє: „Та не є Бог несправедливий, щоб забути діло та працю любови, яку показали в Ім’я Його ви”.— Євр. 6:10.