Тоді як воно продовжується, то що воно може навчити нас?
СІЙТЕ Й ЖНІТЬ
Посійте пшеницю, то й пожнете пшеницю. Посійте жито, то зійде жито. Посійте ячмінь, то будете жати ячмінь. Це логічно. Ніхто не сподівається щось інакше. Однак, у справі поведінки, багато думають, що вони можуть сіяти лукавство й жати добро. Це не правда, так як показує до Галатів 6:7: „Не обманюйтеся,— Бог осміяний бути не може. Бо що тільки людина посіє, те саме й пожне”. Може багато часу минути між сіянням а жнивами, але той день жнив плодів таки прийде. Це є урок, якого ми повинні навчитись.
ДОСВІД МОЖЕ НАВЧИТИ
Єгова дозволив Своєму Синові Ісусові страждати з рук лукавих людей й навчитись з цього: „І хоч Сином Він був, проте навчився послуху з того, що вистраждав був”. Це також приготовило Його статись Первосвящеником, який „міг би співчувати слабостям нашим”. (Євреїв 4:15; 5:8) Терпіння лукавства підкріпляє вірність, слухняність до Бога, і допомагає нам співчувати іншим страждаючим, так як Ісус робив. Часто батьки сьогодні дозволяють їхнім дітям навчатись від суворих досвідів, допускають, щоб вони постраждали від наслідків їхньої примхи, знаючи, що вони не навчаться декотрих речей жодним іншим способом. З того, що Єгова дозволяє лукавству існувати, ми можемо навчитись дорогоцінних уроків.
ПОСИЛЮЄ ОЦІНЮВАННЯ
Багато наших благословень ми беремо, як щось звичайне без відповідного оцінювання. За молодих літ ми не думаємо про енергію й здоров’я, аж поки старість не відбере їх від нас. Добрі очі, гострий слух, добрі харчі, теплий одяг, вигідні доми — ці благословення, також інші, тими, що звиклі до них припускаються, як щось звичайне. Але коли б ви осліпли, оглухли, змерзли або голодували, коли б вам відрізали ногу, коли б смерть відібрали вам любого — тоді понад усе ви будете оцінювати те, що ви мали, але згубили. Зав’яжіть собі очі на тиждень, або тільки на один день, і тоді зрозумієте цінність своїх очей. Перетерпіти лукавство може відібрати від нас трохи нашого благословення, але воно може навчити нас оцінювати те, що маємо.
СПОСІБ МУДРОСТИ
Мільйони людей сьогодні не оцінюють провід, якого Бог дав нам. Тобто, аж поки вони не ігнорували цей провід і не пожали наслідки. Передусім, як багато краще це було б слухатись Ного й уникнути страждання! Нам не потрібно навчатись гірким досвідом. „Нагадування Єгови є вірогідне, умудряючи недосвідченого”. (Псалом 19:7, НС, анг.) Зауважуючи суворі досвіди інших людей, то недосвідчені можуть навчитись: „Як карають глумливця — мудріє безумний”. Він сам не мусить потерпіти. „Мудра та людина, котра бачить лихе й ховається”. (Приказок 21:11; 22:3, НС, анг.) Бачити наслідки лукавства може навчити нас уникати його.
СУВОРИЙ СПОСІБ
Через те, що стародавній народ Єгови, Ізраїль, не хотів прийняти Його провід, то навчився його цінності в суворий спосіб — потерпівши наслідки: „Та Він упокорив їхнє серце терпінням, . . . Нерозумні страждали за грішну дорогу свою”. (Псалом 107:11—17) „Хай карає тебе твоє зло”, Єгова сказав їм, „І відступства твої хай картають тебе, і пізнай та побач, що лихе та гірке це, що кинув ти Господа [Єгову, НС, анг.] Бога свого”. (Єремії 2:19) Проте, багато непоправних не хочуть навчитись від поправки: „Хоч нерозумного будеш товкти товкачем поміж зернами в ступі,— не відійде від нього глупота його!”— Приказок 27:22.
ЯК БАГАТО СТРАЖДАННЯ?
Невинні люди тепер дуже страждають. Багато дуже турбуються цим, але з цього ми повинні навчитись, що мільйони людей страждають через лукаві системи. Проте, ми не повинні погіршати страждання людини. Люди говорять про жахливе нещастя людства, але ми повинні це пам’ятати: тисячі людей можуть страждати від болю голови, однак нема жодної особи, щоб зносила страждання від тисячі таких болів. Усі зносять тільки один головний біль; усі страждають тільки одну тисячну частину всього болю. Також, лукавству дозволено продовжуватись 6.000 років, але жодна одна особа не страждала продовж 6.000 років того лукавства. Кожна терпить тільки продовж одного життя. І це є більше ніж доволі.
ЛІКИ НЕ В СИЛІ ЛЮДИНИ
Це є одна дуже важлива річ: є навчитись уроку, якого продовжуюче лукавство навчає. Коли сіємо лукавство, то будемо жати його. Коли нації розсівають його, то мільйони людей страждають. Продовж 6.000 років люди випробовували багато різних урядів; але ані один з них не приніс їм миру і щастя. Знову і знову було доказано, що: „Не в силі людини, коли вона ходить, кермувати своїм кроком”. (Єремії 10:23) Політичні провідники, мілітаристи, фінансисти, священики — всі не сповнили надії людства. Чи ж ці тисячоліття жаття лукавства не навчають нас, щоб інакше сіяти, і кажуть нам, що тут потрібно чогось більшого від зусилля людини?