Проблеми в „раю”

МИ ВІРИМО, що ви повинні знати, що хоч ці острови мають райський вигляд, то там таки є проблеми. Наприклад, чи ви любите комахи? Надіємося, що ви любите їх через те, що тут комах не бракує — комарів, мух, а також мурашок, а зокрема маленьких червоних, які дуже жалять.

Інша проблема є, що часами, замість синього неба, тут маємо тайфуни. Ці досить частенько бушають на островах західного Тихого океану. Сучасно, спустошуючі тайфуни спричинили величезне знищення на Маріанських островах. Багато домів тут будується з дерева, маючи дахи з гофрованого заліза, які завалюються від вітрів тайфунів — вітри такі сильні, що заганяють маленькі осколки крізь великі дерева. Щасливо, люди тепер будують свої доми з бетону.

Між іншим, тут є принаймні один діючий вулкан, гора Пагарос. І не забувайте про землетруси. Так, ми й ці маємо. На щастя, більшість не є дуже сильні, але декотрий добре потрясає. В 1902 р. землетрус знищив більшість бетонованих будинків у головному містечку Агана, Гуам, і підніс цілий острів два фути вище.

Ну, ви можете спати під сіткою від комарів, уникати мурашок, узяти запобіжні заходи проти тайфунів і обережно поводитись під час вибуху вулкана або землетрусу. Проте, вам може буде трудніше подолувати тропічні губки. У теплій вогкості, то за одну ніч убрання й черевики можуть запліснявіти. Але тут є ще інші проблеми, яких ще трудніше подолувати.

Забруднення в „раю”

Хоч повітря в Мікронезії ще є чудово чисте, то часто ті синювато-зелені води не є такі чисті. Система видаляти стічну воду ще нерозвита й по багатьох околицях тілесні відходи залишаються по берегах, а хвилі змивають їх у море. Як наслідок цього, місцеві жителі, які їдять рибу зловлену в водах підводної скелі, мучаться від паразитів, дизентерії, діареї (проносу) та від інших шлункових проблем. Також тут можете захворіти від води, яка походить, не з чистих водоспадів, але — так як часто трапляється — з дощівки, яку збирають з даху. І в більшості місцях нема аптеки, щоб купити медицину й лікуватися від цих хвороб.

Молодь у цьому 20-му столітті спричинила також надмірність гамору по деяких околицях, розбиваючи цю чудову тишу. На одному острові, коло 12 миль (19 кілометрів) окружності, диско музика реве день та ніч з малих ваговозів. Молодь нагромаджується на ваговози, а особливо тими прекрасними тропічними місяцем-освітленими вечорами, їздить вздовж і впоперек острова й співає разом до диско темпу. Майже по всіх островах, по малих ресторанах і по готелях, особливо від суботи до понеділка, диско музика лунає до самого світання.

По декотрих околицях, навіть фізичну красу руйнують відкритим видобутком. Острів Науру, й його сусід, острів Ошен (тепер називаючись Банаба), як також Ангуар, Белау, вже розробляють і позбавляють їх краси відкритим видобутком фосфату. Банабу вже так використовували, що люди стали протестувати, виявляючи скандал, який долунав аж до Британської Палати Громад.

У Наурі гірнича промисловість ще досі продовжується у великому масштабі супроти того, що при кінці століття вже цілком видобають фосфатну скелю. Тимчасом, якщо нічого не зроблять про це, то Науру є в небезпеці обернутись у потворну, неродючу пустиню.

Нещастя в „раю”

Проте, принаймні Науру користає прибутком з видобування фосфату. Що ж сказати про ті околиці по яких нема ні фосфату, ні інших джерел доходу? На жаль, люди тут дуже бідують. Часто дієта є обмежена. Тут є мало індустріального розвитку і люди покладаються на море, за засоби до існування.

Спіритизм поширився до нестями по всіх островах Мікронезії. Декотрі туристи можуть чаруватись „домами духів” в яких нібито живуть духи, але таке переконання псує приємність життя віруючим у це. Люди бояться духів, вірячи, що вони спричиняють недуги, навіть смерть, якщо їх не замирять. Тут практикуються чари й ще донині користуються чарами любові й ненависті.

П’янство теж є проблемою, а особливо між безробітними. Часто воно проводиться разом з зловживанням родиною й злочином. І, дивно, тут є багато самогубства. Недавно на одному малому острові з тільки 3.000 населення, лише до трьох місяців між неповнолітніми було вісім випадків самогубства. Очевидно, щоб людина дійсно була щасливою, то потрібно щось більше, ніж тільки жити на гарному острові.

Зрештою, вікодавні вороги людства — хвороба й смерть — є такі ж спустошливі тут, як по інших околицях Світу. Вони збільшують нещастя й смуток, применшуючи те, що в багатьох відношеннях є фізичний рай.

Страх в „раю”

Події в зовнішньому світі занепокоюють багатьох людей. Жителі Мікронезії вже були підданими чотирьох великих світових сил, і кожна підкоряла їх пригнобленням. Декотре найлютіше воювання минулої Світової Війни відбулось тут, і по цих гарних островах ще досі видно бойові шрами. Проіржавілі корпуси частково-затоплених кораблів, часткові корпуси збитих літаків, іржавіючі протиповітряні гармати, рослиною-вкриті гарматні бочки стирчачі з запліснявілих печер, величезні вибоїни в краєвиді й дорогах — усі ці безмовно свідчать про жах, який ці жителі пережили кілька десятиліть тому.

Після війни, один політичний провідник Трук острова, на якому найжахливіша й найкривавіша морська битва відбулась, прохав: „Якщо Сполучені Штати колись вирішать воювати ще одну війну, то просимо не воювати її тут у Труку!” Цей чоловік бачив як єдина дорога окружуюча його острів стала заплямована на червоно від людей забитих під час бомбардування й припливи моря червоніючі від людської крові. Два роки після бою, нафта від затоплених кораблів ще випливала на береги острова.

Чи ж хтось слухає таких благань? Здається, що ні. На атолі (кораловий острів) Кваджалейн, у ланцюзі Маршаллових островів, стоїть місцеположення ракет для протидіяння присутності російським підводним човнам, яких кажуть бачили в околиці й воєнним кораблям, які хотіли б шпигувати американські військові споруди. Тому, що Гуам знаходиться в вигідному місці Тихого океану, то його окружують і охороняють військові сили Сполучених Штатів.

У 1946 р., страхітлива дійсність ядерної ери врізалась у свідомість тих лагідних мешканців Мікронезії, коли Сполучені Штати випробовували атомні бомби на острові Бікіні у Маршалловому ланцюзі островів. Через небезпеки атомної радіації, жителям Бікіні заборонили вертатись до острова, яка то заборона ще може тривати багато років. По інших околицях Тихого океану, Британія й Франція теж користувались цими гарними островами для того, щоб на них випробовувати ядерну зброю.

Недавно люди знов розтривожились через нову пропозицію. Японія запропонувала складати бочки хімічних і ядерних відходів в Тихому океані, недалеко Гуаму. Поки що, проте, відложили ці плани через опозицію гуамського уряду.

Просимо вас не набирати неправильного розуміння з цього. Ці острови справді є гарні, і без сумніву, ви бажали б відвідати їх. Сонце ще сходить над синім океаном і заходить поза пальмовими деревами, гойдаючіся до ритму легеньких пасатніх вітрів. Там ще є лісисті пагорки, стрибаючі водоспади й піскуваті береги. Але це не є рай цілком і повністю. Проблеми, багато яких є людиною-створені, перешкоджають цьому.

Чи ж це значить, що вже нема надії на життя в правдивому раю — в якому людина не буде руйнувати прегарну природу, в якому люди дійсно будуть турбуватись одні одними, і в якому життя справді буде задовольняюче?

[Ілюстрації на сторінці 6]

ЖАЛКІ МУРАШКИ

ТАЙФУНИ

ВУЛКАНИ

[Ілюстрації на сторінці 7]

ГАМІР В НОЧІ

СПУСТОШЕНА ЗЕМЛЯ

СПІРИТИЗМ

[Ілюстрації на сторінці 8]

П’ЯНСТВО

ШРАМИ ВІЙНИ

СТАРІСТЬ І ХВОРОБИ