ООН — видіння одної людини

ЛІТАК Альбертіна, чотири моторовий ДС-6Б, летів низько понад африканським кущем. Він тільки що пролетів понад аеропортом Ндола Північної Родезії (тепер Замбія). Між 16 пасажирами на тому літаку був один з найвидатніших чоловіків у світі того часу.

Нічною темрявою, пілот навернув літака, щоб приземлитись. „Кілька хвилин пізніше пропелери (повітряні гвинти) зрізали вершини дерев... Кінчик крила був відірваний, і до кількох секунд відривалось усе більше й більше крила... Близько вісімсот страхітних футів від того місця де крило перше зачіпило дерево, вламок лівого крила Альбертіни впав при долі мурашника. Літак обкрутився, перевернувся колесом ліворуч і зупинився вогненним спалахом обернений в ту сторону з якої летів”.

Коли рятівники прибули на місце аварії, то знайшли в літаку 14 трупів спалених на смерть. Єдиний, який пережив аварію помер п’ять днів пізніше. Кілька ярдів від уламків аварії, лежав побитий труп загального секретаря Організації Об’єднаних Націй — Дага Хаммершельда. Державний службовець головного становища, Пан ООН, так як декотрі називали його, помер.— Таємнича смерть Дага Хаммершельда, автор Артур Л. Гавшон.

ООН і церкви

Смерть Дага Хаммершельда здивувала цілий світ. Декотрі люди були цікаві знати, як ООН тепер буде діяти без керівництва цього відособленого, інтелігентного чоловіка, який закарбував свій стиль на ролі генерального секретаря.

Декотрі описували Хаммершельда бути християнським містиком (той хто вірить у надприродне). Його писання натякали переконання, що це Бог покликав його до цієї долі в Організації Об’єднаних Націй. У промовах до церковних кіл, він казав, що віра людини в Бога повинна бути подібна до її віри в ООН. Одного разу він сказав: „[ООН] і церкви стоять поруч, як учасники зусиль усіх людей доброї волі, незважаючи на їхнє віросповідання або поклоніння, щоб здійснити на землі мир”. Він теж твердив: „Незважаючи на розбіжності характеру й відповідальності, то церкви й Організація Об’єднаних Націй мають спільний намір і поле дій на якому вони працюють разом”.

Хаммершельд також упланував Кімнату роздумування у публічному передпокою будинку ООН. Кімнату збудовано грішми, яких зібрали з мішаних кіл магометан, євреїв, католиків і протестантів. Посередині простої кімнати стоїть полірована колода, кам’яної руди, яку освітлює вузький промінь світла.

Як Хаммершельд дивився на цю колоду? Він написав: „Ми можемо вважати цей камінь бути вівтарем, порожнім, не тому що немає Бога, але тому що він є вівтарем незнаного бога, бувши присвячений Богові, Якому людина поклоняється під Його різними іменами й в Його різних формах”.

Мільярди людей вірять у Бога. Багато цих людей бачили, як папи Іоанн XXIII, Павло VI, і Іоанн-Павло II, як також протестантські священики, підтримували й благословляли цю мирну організацію. Ватікан навіть має постійного політичного аналітика в ООН. Через цю релігійну підтримку, декотрі люди вірять, що ООН дійсно може бути Божий спосіб, щоб ним принести світові мир і безпеку. Навіть тепер вони надіються, що 1986 буде „міжнародний рік миру”, так як заявила ООН.

Чи ви вірите, що ООН дійсно є Божий спосіб, щоб ним принести до землі мир? Чи ви думаєте, що 40 років історії цієї організації поміщають якийсь доказ Божого благословення? Чи ООН дійсно з’єднала нації в мирі?

[Ілюстрація на сторінці 3]

Даг Хаммершельд шукав допомоги для ООН від церков

[Відомості про джерело]

ООН фото