Торгівля зброєю — як це впливає на вас
«УВИТРАЧАННІ грошей на захист проблема така: вирішити як далеко слід поступати, щоб не знищити те, що ви стараєтесь охороняти». В 1956 р., коли колишній президент США, Ейзенхауер, промовив ці слова, то світові витрати на війну були половину теперішніх. Як це збільшення торгівлі зброєю впливає на вас? Рапорт дослідження в Світові військові й суспільні витрати (англ.), відповідає на це запитання:
1. За теперішньою нормою витрат на озброєння, то в середньому, кожна людина мусить працювати від трьох до чотирьох років, щоб сплатити їх.
2. Через непомірне купування зброї держави дуже заборгувались, який то борг будуть сплачувати майбутні покоління.
3. Занедба суспільних потреб через погоню, щоб здобути військової потужності, залишає одну особу з кожних п’ятьох зубожілою. Дуже багато людей в світі неписьменні, голодують, страждають а погане здоров’я постійно зростає.
4. Через те що дуже розвиненою технологією користуються для виробу зброї, то безробіття збільшується. Коли б ті гроші витрачались на освіту, здоров’я, забезпечувати міських жителів приміщенням, та інші громадські потреби, то було б більше робіт. Але безробіття збільшується.
5. У світі є 1 вояк на кожних 43 людей, але тільки 1 лікар на кожних 1030 людей.
6. Через надмірність військових витрат протягом минулих років, то світ ще ніколи не був такий нестійкий й небезпечний для життя людини.
7. Через нагромадження зброї масового знищення, яка тримається напоготові, то людство стало живе немов той заложник.
Величезна «крадіжка»
Торгівля зброєю найбільше впливає на бідних людей світу — в заможних країнах, як також у найбідніших. Дуайт Д. Ейзенхауер говорив про це так: «Кожна гармата, кожний військовий корабель, якого спускають на воду, кожна вистрілена ракета, в останньому підсумку — це крадіжка від голодуючих людей, від неодягнених і пройнятих холодом. Озброєний світ не витрачає тільки гроші. Він витрачає піт своєї праці, геніїв своїх науковців, доми своїх дітей». Що ж значить ця «крадіжка» жертвам?
Позбавляє їм освіти:
▪ Кошт одного нового ядерного підводного човна дорівнює річному бюджету на освіту 23 слаборозвинених країн, в яких є понад 160 мільйонів дітей шкільного віку.
▪ Бюджет військово-повітряного флоту в США є більший від бюджету на освіту для більше як мільярда дітей в Африці, країнах Латинської Америки, і Азії, крім Японії.
Відбирає від них гроші:
▪ У недавні роки слаборозвинені країни купили 75 процентів імпортованої зброї в світі — необачне користування закордонною біржою, нав’язуючи на багатьох країн безнадійне заборгування.
▪ До 1988 р. закордонний борг усіх слаборозвинених країн досяг надзвичайно величезних 1,3 трильйон (1 300 000 000 000) доларів.
▪ Кожного року військовий бюджет у світі дорівнює заробітку близько 2,5 мільярда людей 44 найбідніших країн.
Відбирає від них харчі й питво:
▪ Оперувати одним авіаносцем коштує 590 000 доларів на день, тоді як тільки в Африці, 14 000 дітей вмирають від голоду або через обставини спричинені голодом.
Позбавляє їм здоров’я і життя:
▪ Кожної хвилини в середньому вмирає 30 дітей на найбільш загальні хвороби в світі. Вимирання можливо запобігти щепленням, санітарними заходами, і добрим живленням, коли б поставити вимоги суспільства й здоров’я на першому місці від військової потужності.
▪ Кажуть, що програма щепити 750 мільйонів дітей на охорону від інфекційних хвороб коштувала б тільки два дні витрат на озброєння.
▪ У бідніших країнах, в середньому, життя людини є 30 років коротше ніж у багатих, частково через занедбу охорони здоров’я через погоню за озброєнням.
Справді, торговці зброєю мусять понести велику відповідальність за це жахливе світове становище. Що ви думаєте про такі обставини? «Ми не відчуваємо докорів сумління. Ми робимо вклад у наш власний розвиток», сказав віце-міністр закордонних справ провідної країни-продавця зброї. Але проста людина питає, «Чи торгівлю зброєю можливо припинити?» Це запитання будемо обговорювати в наступних двох статтях.