Не від світу вони?
ВІД НАШОГО КОРЕСПОНДЕНТА В НІМЕЧЧИНІ
«НЕ ВІД світу вони, як і Я не від світу» (Івана 17:16). Такими словами Ісус описав цілковитий нейтралітет своїх послідовників стосовно політичних справ. Чи й сьогодні ті, що називають себе християнами, відповідають цій вимозі?
Розгляньте наступні повідомлення в пресі щодо втягнення в політику загальновизнаного християнства в колишній Німецькій Демократичній Республіці (НДР), що до часу її розпаду 1990 року була під комуністичним режимом.
• «Сьогодні популярність серед населення лютеранської церкви НДР, котра якийсь час купалася у славі як мати мирної революції, здається, блискавично падає. Для багатьох вона є скоріше стовпом режиму і сферою дій «Штазі» (Служба державної безпеки)» (газета «Цайт», листопад 1991 року).
• «Багато єпархіальних лютеранських церков... збентежені причетністю працівників церкви і парафіян до «Штазі» («Еванґеліше Коментаре», січень 1991 року).
• «Керівники [лютеранської] церкви чують багато скарг про те, що священики не дбають про людей, як колись, оскільки є дуже активними в політиці» («Зюддойче Цайтунґ», лютий 1990 року).
• «Вайцзеккер [колишній президент Федеративної Республіки Німеччини] сказав, що [лютеранська] церква завжди була корисною в політичних відносинах між двома німецькими державами» («Веттерауер цайтунґ», лютий 1992 року).
Звичайно, що в політику втручається не тільки лютеранська церква. «Фактично в кожному [протестантському] угрупованні були агенти «Штазі»,— повідомляється в «Юропієн». Манфред Штольпе, котрого «Юропієн» назвав «головним посередником між протестантською церквою і комуністичними органами влади», сказав у свій захист: «Я потисну руку Дияволу, якщо це сприятиме нашій справі».
Лондонський «Ґардіан» повідомив про тісний зв’язок духівництва з мафією в Італії. Там говорилося: «Церква і коза ностра вже так довго живуть разом у мирі, що часто церкву звинувачують у співучасті».
У «Торонто стар» була опублікована стаття про співпрацю деяких священиків Руської православної церкви з колишнім КДБ. Там повідомляється: «Викриття співробітництва церкви з комуністичним режимом стало небувалим шоком. [...] Матеріали з архівів КДБ... натякають на те, що церковнослужителі не тільки зрадили своїм принципам, але й хотіли скомпроментувати закордонних релігійних провідників».
Тоді як церкви загальновизнаного християнства продовжують втручатися в політику, справжнє християнство залишається вірним Ісусовому наказові: не бути частиною світу.