ОНЛАЙН-БІБЛІОТЕКА Товариства «Вартова башта»
ОНЛАЙН-БІБЛІОТЕКА
Товариства «Вартова башта»
Українська
  • БІБЛІЯ
  • ПУБЛІКАЦІЇ
  • ЗІБРАННЯ
  • g96 8.8 с. 4–6
  • Чому видам загрожує вимирання

Немає відеоматеріалів для виділеного уривка.

На жаль, не вдалося відтворити відеофайл.

  • Чому видам загрожує вимирання
  • Пробудись! — 1996
  • Підзаголовки
  • Подібний матеріал
  • Руйнування природного середовища тварин
  • Безпосередній напад
  • Дивовижний світ живого
    Пробудись! — 2001
  • Види, що зникають. Масштаби проблеми
    Пробудись! — 1996
  • За збереження й проти винищення
    Пробудись! — 1996
  • Яку користь приносить вологий тропічний ліс
    Пробудись! — 1998
Показати більше
Пробудись! — 1996
g96 8.8 с. 4–6

Чому видам загрожує вимирання

ВИДИ вимирають з різних причин. Розгляньмо три головних чинники. Людина опосередковано відповідальна за два з них і безпосередньо — за один.

Руйнування природного середовища тварин

Руйнування природного середовища прискорює вимирання окремих видів. «Атлас зникаючих видів» (англ.) називає це «найсерйознішою загрозою», причому тою, якій «найважче запобігти». Через швидкий зріст населення люди захоплюють чимраз більше земель, що слугують тваринам природним середовищем. Разючим прикладом цього стали вологі тропічні ліси.

«Через 40 років з вологого тропічного лісу нічого не залишиться» — такі понурі передбачення, як на думку багатьох, акцентують втрату природних ресурсів. По суті, сировиною для майже чверті усіх лікарських препаратів у західному світі слугують рослини вологого тропічного лісу. Хоч і тропічні ліси займають лише 7 відсотків суходолу нашої планети, в них росте чотири п’ятих усіх видів наземної рослинності.

Через лісозаготівлю й зміну методів рільництва винищується великий людський спадок — вологий тропічний ліс Західної Африки. Зведення лісів на індійському субконтиненті змінило навіть погоду: зменшилась кількість опадів, проте всюди збільшилось водопілля.

Коли людина вирубує деревостан під сільськогосподарські угіддя, то рослини, тварини, птахи, плазуни та комахи вимирають. Професор Гарвардського університету Едвард Вільсон підрахував, що втрата лісу на 1 відсоток кожного року прирікає на повне вимирання тисячі видів представників фауни й флори. Є побоювання, що багато видів щезнуть ще перед тим, як їм навіть буде дано наукову назву.

Подібна ситуація і з заболоченими ділянками світу — це ще одне природне середовище, яке перебуває в небезпеці. Меліоративні організації осушують ці ділянки землі, щоб там можна було вести будівництво, або ж фермери обертають ці землі на оранки для вирощування сільськогосподарських культур. За минулі 100 років люди перетворили 90 відсотків європейських степів на сільськогосподарські угіддя. У Великобританії за минулі 20 років через використання пасовиськ в інших цілях відбувся 64-відсотковий спад кількості співочих дроздів.

Хоч і журнал «Тайм» називає острів Мадагаскар «геологічним Ноєвим ковчегом», однак його розмаїття живої природи перебуває під загрозою. Населення цього острова і його міжнародна заборгованість зростають, а отже, і зростає потреба остров’ян вирубувати ліси під рисові чеки. Позаяк за минулі 20 років три чверті природного середовища золотих бамбукових лемурів зникло, то залишилося лише 400 особин цього виду.

Людина завдає удару місцевій фауні тим, що цілком по-іншому використовує суходіл. Візьмімо, наприклад полінезійців, що прибули на Гаваї 1600 років тому. Результатом їхньої діяльності стало зникнення 35 видів птахів.

Ранні поселенці Австралії та Нової Зеландії привезли зі собою домашніх котів, декотрі з яких стали дикими. За журналом «Новий вчений» (англ.), ці здичавілі коти нині полюють на 64 види австралійських місцевих ссавців. Разом із завезеними європейськими лисицями вони нападають на останніх представників зникаючих видів тварин.

Безпосередній напад

Полювання не є чимось новим. Біблія описує у книзі Буття бунтівника Німрода, мисливця, котрий жив понад 4000 років тому. Хоча й вона не згадує, що він винищував цілі види тварин, він таки був грізним образом мисливця (Буття 10:9).

Впродовж сторіч мисливці винищували левів у Греції та Месопотамії, гіпопотамів у Нубії, слонів у Північній Африці, ведмедів і бобрів у Великобританії та зубрів у Східній Європі. «Протягом 1870-х і 1880-х років мисливці винищили чверть мільйона слонів лише у Східній Африці»,— повідомляється у «Рейдіо таймс», журналі радіо- і телепрограм Бі-Бі-Сі. «Півсторіччя в Африці не стихали постріли людей, котрі гналися за славою, фортуною й високими чинами, людей, які вистрілювали слонів, носорогів, жирафів, представників родини котячих і все, що потрапляло їм на мушку. (...) Те, що нині шокує, в той час було цілком прийнятним».

Знову повернімося до ситуації величного тигра. Перепис 1980-х років показує, що зусилля природоохоронців увінчалися успіхом. «А втім, не все було так чудово, як здавалося,— відзначає «Щорічник британської енциклопедії за 1995 рік» (англ.).— Ретельніші підрахунки виявили, що дані попередніх переписів були дуті, бо посадові особи або потурали браконьєрам, або просто хотіли справити добре враження на своє начальство. Підпільна торгівля частинами тигрів процвітає, бо зменшення кількості цих тварин веде до зросту ціни на них». Отже, за даними відповідальних осіб, 1995 року вартість сибірського тигра підскочила від 9400 до 24 000 доларів США, і ціниться не лише його особливе хутро, але й кості, очі, вуса, зуби, внутрішні та статеві органи — все це цінується у традиційній східній медицині.

Журнал «Тайм» відзначає, що підпільна торгівля слоновою кісткою, рогом носорога, тигровим хутром та іншими його частинами нині приносить багато мільярдів доларів прибутку і поступається в цьому тільки перед контрабандою наркотиками. І така торгівля не обмежується лише великими ссавцями. У 1994 році традиційна китайська медицина використовувала приголомшливу кількість (20 мільйонів) морських коників, що у деяких частинах Південно-Східної Азії призвело до зниження вилову цих коників на 60 відсотків лише за дворічний період.

Неважко виявити винуватого, коли внаслідок полювання винищуються цілі види тварин. А що сказати про колекціонерів? За особину зникаючого виду папуги ара, Aratinga guarouba, один торговець на чорному ринку в Бразилії заплатив 500 доларів США. Але коли він продасть такого папугу за кордон, то отримає у три з половиною рази більше грошей.

Видам загрожують війни і їхні побічні наслідки, дедалі більша кількість біженців, чимраз вища народжуваність, сильніше забруднення й навіть туризм. Екскурсанти у моторних катерах ранять дельфінів, яких прагнуть бачити, а підводний шум від катерів шкодить делікатній системі ехолокації цих тварин.

Після цього невеселого опису людського вандалізму у вас можуть цілком природно виникнути запитання: «Що природоохоронці роблять, аби зберегти види, що зникають, і яких успіхів вони досягають?»

[Ілюстрація на сторінці 6]

Коли людина оголює деревостан, то в тій місцині вимирають рослини, тварини, птахи й плазуни.

    Публікації українською (1950—2025)
    Вийти
    Увійти
    • Українська
    • Поділитись
    • Налаштування
    • Copyright © 2025 Watch Tower Bible and Tract Society of Pennsylvania
    • Умови використання
    • Політика конфіденційності
    • Параметри конфіденційності
    • JW.ORG
    • Увійти
    Поділитись