Шум у вухах. Чи можна жити з цим шумом?

БЕТХОВЕН, німецький письменник Гете та італійський скульптор Мікеланджело — можливо, що всі вони страждали від одної недуги. Здається, що про неї знали вже стародавні єгиптяни. Вони називали такий розлад «зачарованим вухом». Сьогодні його називають шумом у вухах, і, за підрахунками, 15 відсотків населення Заходу часто або навіть постійно страждає від цього. Приблизно 5 хворих з 1000 мають важку форму недуги.

Чим же в дійсності є цей надокучливий розлад? Латинська назва хвороби tinnitus походить від слова tinnire, що означає дзвеніти. Розлад описують як «суб’єктивні слухові відчуття, пов’язані з подразненням слухового нерва». За «Підручником діагностики і терапії Мерка», це може бути «дзижчання, дзвін, ревіння, шипіння або свист, але звуки бувають також складнішими та можуть змінюватися протягом часу. Вони можуть бути переривчастими, постійними або пульсуючими». Інтенсивність цього шуму може різнитися від ледь чутного до вразливо гучного. І людина не в стані «вимкнути» цей звук. Такий неослабний шум може викликати безліч побічних явищ: душевні страждання, проблеми зі сном, біль, погіршення здатності концентруватися, стомлюваність, труднощі в спілкуванні та пригніченість.

Що викликає цей розлад?

Можливо, що той, у кого стався приступ вушного шуму, з тривогою намагатиметься зрозуміти, що́ з ним відбувається. Хворий може боятися, що в нього стався мозковий крововилив, розладналася психіка або з’явилася пухлина в мозку. На щастя, причиною шуму у вухах рідко буває небезпечна хвороба. В декого вушний шум з’явився після незначної травми голови. А професор Альф Аксельссон із Ґетеборга (Швеція), дослідник і фахівець по питаннях про шум у вухах, сказав кореспондентові журналу «Пробудись!», що «тимчасовий шум у вухах може з’являтися як побічна дія декотрих медикаментів, таких, як аспірин, коли їх вживають у великих дозах».

Найчастіше шум у вухах є все-таки розладом слуху. Професор Аксельссон пояснює: «Проблема звичайно виникає в тій частині внутрішнього вуха, котру називають завиткою. В завитці міститься приблизно 15 000 мікроскопічних волоскових чутливих клітин. Якщо декотрі з цих клітин ушкоджені, вони надсилають та приймають незрівноважений потік нервових імпульсів. Хворий відчуває це як шум».

Що викликає таке пошкодження? На думку професора Аксельссона, вушний шум може виникнути, якщо вухо піддавати впливу надто гучних звуків. Наприклад, ті, хто користується стереонавушниками, часто самі собі шкодять, включаючи музику на повну гучність. Це може спричинити шум у вухах.

Звичайно, добре пам’ятати зауваження, яке зробив Річард Галлам у своїй книжці «Жити з шумом у вухах»: «Організм людини — це не абсолютно беззвучне місце, отже певний шум у вухах є нормальним. Звуки виникають від механічного руху м’язів, кісток, крові та повітря. (...) Гадають, що зазвичай фонові шуми приховуються гучнішими звуками, що линуть з довкілля, тож їх просто не чути». Прочитавши цю статтю, ви, можливо, краще усвідомите існування цих фонових шумів. Одначе для більшості людей вони не становлять проблеми.

Методи лікування

А що, коли ця недуга дуже вас непокоїть? Найперше слід звернутися до лікаря. Він допоможе з’ясувати, чи ваші симптоми викликані розладом, який піддається лікуванню. На жаль, здебільшого шум неможливо вилікувати. Але існує цілий ряд методів, які можуть допомогти вам жити з цим розладом.

▪ Хірургічне втручання. В брошурі «Вушний шум», опублікованій Британською асоціацією лікування вушного шуму, говориться: «Деколи шум у вухах викликається порушеннями у середньому вусі, а часом він виникає через відхилення у функціонуванні судин або м’язів у вусі або поруч з ним. У цих рідких випадках вушний шум можна повністю усунути за допомогою хірургічного втручання».

▪ Медикаменти. Якщо хворий погано спить або страждає від занепокоєності, напруженості чи пригніченості, лікар може прописати транквілізатори або антидепресанти, щоб полегшити ці симптоми.

▪ Слухові апарати та «маскувальні» пристрої. Якщо хворий став трохи гірше чути, йому дуже допоможе слуховий апарат. Крім цього, існують так звані маскувальні пристрої, котрі виглядають так само, як слухові апарати. Вони створюють фоновий шум, щоб приховати звуки, які з’являються при хворобі. Проте інколи включене радіо або вентилятор можуть мати такий самий ефект.

▪ Інші методи лікування. Професор Аксельссон розповів для «Пробудись!»: «Деяким пацієнтам може допомогти гіпербарична оксигенація. При цьому хворого кладуть у барокамеру і піддають впливу чистого кисню. Це може сприяти лікуванню внутрішнього вуха». Крім того, оскільки в деяких пацієнтів симптоми вушного шуму підсилюються, коли вони хвилюються або напружуються, декотрі лікарі радять застосовувати різні техніки релаксаціїa. Одначе користь може бути вже від того, що людина навчиться розслаблятися та по можливості уникати фізичного та розумового напруження.

Жити з недугою

Поки що на обрії не видно дієвої терапії проти вушного шуму. Отже шум у вухах є недугою, з якою вам, можливо, треба навчитися жити. У книжці «Жити з шумом у вухах» говориться: «Ми разом з колегами тепер твердо віримо, що, коли з’являється вушний шум, необхідно поступово розвивати терпиме ставлення до нього».

Справді, ви можете навчити свій мозок нехтувати цим шумом, ставитися до нього як до чогось, не вартого вашої уваги. Чи ви живете на шумній вулиці? Або чи ви включаєте вентилятор чи кондиціонер повітря? Ці шуми, можливо, дратували вас спочатку, але з часом ви просто перестали їх сприймати. Ви могли навіть навчитися спати з ними! Подібно до цього ви можете навчитися не звертати великої уваги на шум у вухах.

Вушний шум — це одна з багатьох хвороб, які треба зносити, поки не з’явиться Божий новий світ, у котрому «не скаже мешканець «Я хворий!» (Ісаї 33:24). До того часу шум у вухах може завдавати прикрощів, але цей розлад не повинен руйнувати ваше життя чи панувати над вами. Будьте впевнені, що ви можете навчитися жити з цим шумом!

[Примітка]

[Ілюстрація на сторінці 26]

Огляд у кваліфікованого лікаря може бути першим кроком до того, щоб навчитися жити з шумом у вухах.