Як захистити своїх дітей від банд

«Дітям потрібно, щоб про них хтось дбав». («Не моя дитина. Профілактика бандитизму для батьків», англ.)

ЯКЩО не рахувати наших стосунків з Богом, то діти є нашим найдорогоціннішим надбанням. Нам слід розмовляти з ними, вислуховувати їх, обнімати та неодмінно давати їм зрозуміти, що ми дорожимо ними. Ми повинні навчати їх добру, щоб вони виросли чесними, працьовитими, доброзичливими та жили щасливо.

Старший поліцейський офіцер у місці попереднього ув’язнення неповнолітніх визначив одну з серйозних проблем сьогодення, сказавши: «У сімейному колі не навчають моральних норм». Безсумнівно, нам треба звернути на це увагу. Ми повинні самі вести таке життя, якого бажаємо своїм дітям,— нехай вони бачать, скільки радості приносить такий спосіб життя. Коли ми не прищепимо дітям належних моральних норм, то як можна очікувати, що вони житимуть за цими нормами?

Журнал «Тудей», який видається для вчителів американських шкіл, писав, що банди часто приваблюють тих молодих людей, які «вважають себе невдахами» та «шукають захищеності й товариської прихильності». Якщо наші діти дійсно мають усе це вдома: захищеність, почуття приналежності до певної групи, визнання у колі сім’ї й успіх в особистому житті — вони не піддадуться так легко на фальшиві обіцянки банди.

Командир одного каліфорнійського поліцейського підрозділу по боротьбі з бандами розповідає про приголомшений вираз обличчя батьків, до яких приходить поліція з повідомленням, що їхня дитина потрапила в біду. Ці батьки не можуть повірити, як той, кого вони так добре знали, міг вчинити щось погане. Але їхня дитина знайшла собі нових друзів і змінилася. Батьки просто не помітили цього.

Необхідно вжити запобіжних заходів

Ті, хто живе в місцях активної діяльності банд, говорять, що і молодим і старшим треба бути розважливими та не привертати до себе зайвої уваги банд. Уникайте великих груп бандитів та не імітуйте їхнього вигляду й поведінки (це стосується також стилю та кольору одягу). Якщо ви наслідуватимете їх, на вас може напасти суперницька банда.

Крім того, коли хтось одягається чи веде себе так, ніби хоче належати до банди, її члени можуть примусити його приєднатись до них. Один батько трьох дітей із Чикаго проілюстрував те, наскільки важливо знати умонастрої місцевих членів банд. Він зауважив: «Якщо я вдягнув кепку козирком направо, вони думають, що я їх зневажаю». А це може призвести до насилля!

Не втрачайте зв’язку зі своїми дітьми

Одна мати сказала: «Нам треба знати своїх дітей — знати, що вони почувають і що роблять. Ми ніяк не зможемо допомогти їм, коли не будемо особисто цікавитись їхнім життям». Інша мати висловила думку, що проблема бандитизму не зникне доти, доки батьки не покладуть їй край. Вона додала: «Любімо наших дітей. Якщо ми втратимо їх, ми втратимо самих себе».

Чи ми знаємо, з ким товаришують наші діти, що вони роблять після уроків і де вони увечері, коли вже темно? Звичайно, не кожна мати може бути вдома, коли діти повертаються зі школи. Але одинокі матері, що з героїчними зусиллями намагаються заробити на оплату квартири та харчування для дітей, можуть домовитися з іншими матерями або з тим, кому вони довіряють, щоб за дітьми після обіду хтось подивився.

Одного чоловіка, котрий живе в районі діяльності великих банд, запитали, що б він зробив, аби захистити від банд своїх дітей. Той батько відповів, що провіз би свого сина по сусідніх вулицях і показав би йому наслідки дій бандитів. Він звернув би увагу сина на графіті й обшарпані будинки та пояснив, що «це місце стало небезпечним, а члени банди просто вештаються по вулицях, марнуючи своє життя». «Тоді,— додав батько,— я б пояснив, що такого кінця можна уникнути, коли жити за біблійними принципами».

Захистом для дітей може стати навіть така проста річ, як наша увага до їхніх справ у школі. Якщо в школі проводяться батьківські збори, або відведено якийсь інший час, коли батьків запрошують відвідати класи та поговорити з учителями,— обов’язково скористайтесь цією нагодою. Познайомтеся з учителями та запевніть їх, що ви турбуєтесь про свою дитину й не байдужі до її навчання. Коли в школі не заплановано програми відвідин для батьків, знайдіть можливість поговорити з учителями про успіхи дітей і про те, як ви можете їм допомогти.

В одному великому американському місті провели опитування і з’ясувалось, що з тих дітей, кому батьки допомагали виконувати домашні завдання або заохочували до цього, у банду вступило тільки 9 відсотків. А з сімей, де не приділялось такої уваги, до банд приєдналося вдвічі більше — 18 відсотків дітей. Коли в нашій родині панує любов та міцні дружні зв’язки і коли ми разом проводимо час за корисними заняттями, наші діти не попадуться так легко на фальшиві обіцянки банд.

Що справді потрібно дітям

Нашим дітям потрібно того, що й нам,— любові, доброти і приязні. Багато дітей ніколи не відчували ніжного приязного дотику і їм ніколи не казали, що вони дійсно потрібні. Нехай такого ніколи не станеться з нашими дітьми! Обнімаймо їх, запевняймо у своїй любові та намагаймося спонукати їх жити за тими моральними нормами, яких вони навчились від нас. Наші діти надто дорогоцінні, щоб ставитись до них якось по-іншому.

Джеральд, колишній член банди, пояснив: «У мене не було батька, який був би для мене прикладом, тож я пішов до банд, щоб заповнити цю порожнечу у своєму житті». У 12 років він почав вживати наркотики. Але коли Джеральду було 17, його мати почала регулярно вивчати Біблію зі Свідками Єгови. Вона стала жити, керуючись чудовими біблійними принципами. Джеральд говорить: «Я побачив, як вона змінилась, і подумав: «У цьому щось має бути». Її добрий приклад спонукав його змінити своє життя.

Нам слід подавати дітям добрий приклад і жити так, як ми хочемо, щоб вони жили. Діти повинні пишатися своєю родиною — не її майном, а тим, що роблять її члени. І дітям треба допомагати поводитися так, щоб вони пишались своєю доброчесною поведінкою. Айра Рейнер, колишній окружний прокурор Лос-Анджелеса, висловив це так: «Ми повинні зблизитись з дітьми, перш ніж вони зблизяться з бандами».

Забезпечити необхідним

Матеріальні речі, якими ми забезпечуємо своїх дітей, не є найважливішими. По-справжньому важливою є наша допомога, спрямована на те, щоб вони виросли приязними та уважними дорослими, які житимуть за високими моральними нормами. Біблія говорить, що праведний Яків назвав своїх синів і дочок ‘дітьми, якими обдарував [його] Бог’ (Буття 33:5). Коли ми так само дивитимемось на своїх дітей, як на дарунок від Бога, то будемо більш схильні ставитися до них з любов’ю і навчати їх жити чесно, правдиво та за високими моральними нормами.

Тому ми з усіх сил намагатимемось прожити власне життя так, щоб подати дітям добрий приклад. Діти повинні відчувати доречну і здорову гордість за свою сім’ю, пишаючись не матеріальним достатком сім’ї, а особистими якостями її членів. Тоді зменшиться ймовірність того, що наші діти шукатимуть підтримки десь на вулиці.

Пригадуючи свою молодість, один дідусь каже: «Я б ніколи не вчинив нічого, що могло б зганьбити мою сім’ю». Він визнав, що такі почуття виникли з усвідомлення батьківської любові до нього. Щоправда, деяким матерям і батькам, котрі ніколи не отримували любові від своїх батьків, нелегко дати її дітям. І все ж таки батьки повинні старатися виявляти любов.

Чому це так важливо? Як говориться у журналі «Уот’с ап» (видання Асоціації вивчення банд у штаті Юта), «коли діти живуть в атмосфері любові та безпеки,— безпеки не фінансової, а емоційної,— потреби, які штовхають їх до банд, часто зникають».

Деякі читачі, можливо, думають, що таких сімей більше не існує. Але вони є. Ви можете знайти багато цих сімей у зборах Свідків Єгови по цілій землі. Щоправда, ці сім’ї недосконалі, але вони мають одну велику перевагу — вони вивчають те, що Біблія говорить про виховання дітей, і намагаються застосовувати побожні біблійні принципи у власному житті. Крім того, вони й дітей вчать тих самих принципів.

Свідки Єгови погоджуються з твердженням у «Журналі Американської медичної асоціації» (англ.): «Не можна очікувати... що підлітки [виконають наказ] «просто скажи ні», якщо не дати їм чогось, чому вони можуть «сказати так». Іншими словами, коли ми хочемо, щоб наші діти сказали «так» добрим та корисним речам, ми повинні скерувати їх до цього вибору.

Жоден з нас не хотів би, щоб йому колись довелося визнати, як одному батькові: «У своїй банді мій син знайшов почуття товариськості та повагу, яких він ніколи до того не відчував». Та й не хотілось би колись почути від своїх дітей те, що сказав один хлопець: «Я приєднався до банди, бо мені була потрібна сім’я».

Ми, батьки, мусимо бути цією сім’єю. І ми маємо докласти всіх зусиль, щоб наші дорогі діти залишалися частиною родини, де панує любов і ніжність.

[Рамка/Ілюстрації на сторінці 10]

Поради небайдужим батькам

✔ Проводьте час удома з дітьми та робіть щось разом цілою сім’єю.

✔ Познайомтеся з друзями вашої дитини та їхніми сім’ями й дивіться, куди дитина йде та з ким.

✔ Запевніть дітей, що вони можуть завжди прийти до вас з будь-якою проблемою.

✔ Навчіть дітей поважати інших людей, їхні права та погляди.

✔ Допомагайте дітям у школі. Для цього можна познайомитися з учителями та запевнити їх, що ви цінуєте їх та підтримуєте.

✔ Не вирішуйте проблем криком або насильством.

Дітям потрібна ваша любов і прихильність.

[Ілюстрація на сторінці 9]

Увага до шкільних справ дитини може бути для неї захистом.