Іван Хреститель підготовляє дорогу

З того часу як 12-річний Ісус розпитував у храмі вчителів, минуло приблизно 17 років. Тепер весна 29 року н. е. Багато людей говорить про Ісусового родича Івана, який проповідує на західному боці річки Йордан.

Як зовнішність, так і слова Івана свідчать про те, що він незвичайна людина. Він носить одяг з верблюжої шерсті та шкіряний пояс і їсть дикий мед та сарану — комах, схожих на коників. Яку звістку він проголошує? «Покайтесь, бо наблизилося Царство небесне» (Матвія 3:2).

Іванова звістка зворушує серця тих, хто приходить послухати його. Багато євреїв визнає, що потрібно покаятися, тобто змінити своє мислення та поведінку і відкинути колишній спосіб життя. До Івана сходяться «жителі Єрусалима, всієї Юдеї та усіх околиць Йордану» (Матвія 3:5). Чимало з них виявляють щире каяття, і він хрестить їх, занурюючи у води Йордану. Чому він це робить?

Іван хрестить людей на знак каяття, тобто щирого визнання гріхів, учинених проти Божої Закон-угоди (Дії 19:4). Але він охрещує не всіх. Коли до нього приходять релігійні провідники — фарисеї і садукеї, Іван називає їх «родом гадючим». Він каже: «Приносьте плоди, що свідчать про каяття. Навіть не думайте казати собі: “Наш батько — Авраам”, бо говорю вам, що Бог може створити дітей для Авраама навіть із цього каміння. Ось сокира вже при корінні дерев. Кожне дерево, яке не приносить добрих плодів, буде зрубане й кинуте у вогонь» (Матвія 3:7—10).

Оскільки Іван привертає увагу багатьох, проголошує вражаючу звістку та охрещує чимало людей, до нього посилають священиків і левітів, щоб запитати:

— Хто ти?

— Я не Христос,— визнає Іван.

— Тоді хто ти? Ілля?

— Ні,— відповідає він.

— А може, ти Пророк? — запитують вони, маючи на увазі великого Пророка, про якого передрікав Мойсей (Повторення Закону 18:15, 18).

— Ні.

— Хто ж ти такий? — допитуються вони.— Скажи нам, щоб ми передали твої слова людям, котрі нас послали. Що ти можеш про себе сказати?

— Я голос того, хто вигукує в пустелі: «Вирівняйте дорогу для Єгови!» — як сказав пророк Ісая (Івана 1:19—23).

— Якщо ти не Христос, не Ілля і не Пророк, чому ж тоді хрестиш людей? — розпитують вони далі.

— Я хрещу у воді,— відповідає Іван і додає: — Серед вас є той, кого ви не знаєте, і він іде за мною (Івана 1:25—27).

Іван визнає, що підготовляє дорогу, допомагаючи людям усім серцем прийняти передреченого Месію, майбутнього Царя. Іван говорить про нього: «За мною йде сильніший від мене, і я не достойний зняти з нього сандалії» (Матвія 3:11). Він навіть каже: «Той, хто йде за мною, випередив мене, бо існував ще до мене» (Івана 1:15).

Отже, Іванова звістка: «Покайтесь, бо наблизилося Царство небесне» — дуже своєчасна (Матвія 3:2). Завдяки цій звістці багатьом людям стає відомо, що призначений Єговою Цар, Ісус Христос, невдовзі розпочне своє служіння.