Горе впертому поколінню

Ісус дуже цінує Івана Хрестителя. А як до Івана ставиться більшість людей? Ісус каже, що «це покоління» подібне до «малих дітей, які сидять на ринковій площі й вигукують своїм товаришам: “Ми грали вам на флейті, а ви не танцювали, ми голосили, а ви не горювали і не били себе в груди”» (Матвія 11:16, 17).

Що Ісус має на увазі? Він пояснює: «Прийшов Іван — не їсть і не п’є, а люди кажуть: “Він має демона”. Прийшов Син людський — їсть і п’є, а люди кажуть: “Цей чоловік — ненажера і любить пити вино, він приятель збирачам податків і грішникам”» (Матвія 11:18, 19). Іван вів просте життя і, як назорей, утримувався від вина, але це покоління вважає, що він має демона (Числа 6:2, 3; Луки 1:15). На відміну від нього, Ісус живе, як всі люди: він поміркований в їжі і напоях, але його звинувачують у тому, що він впадає в крайнощі. Здається, людям неможливо догодити.

Ісус порівнює це покоління до малих дітей на ринковій площі, які не хочуть танцювати, коли інші діти грають їм на флейті, або горювати, коли ті голосять. «Так чи інакше,— каже Ісус,— мудрість доводить свою праведність вчинками» (Матвія 11:16, 19). А вчинки Івана та Ісуса доводять, що висунуті проти них звинувачення безпідставні.

Після того як Ісус показує, що це покоління вперте, він докоряє містам Хоразіну, Віфсаїді і Капернауму, де він здійснив могутні діла. Ісус каже, що, якби він виконав ці діла у фінікійських містах Тирі і Сидоні, вони б покаялись. Навіть у Капернаумі, який був осередком його діяльності, більшість людей не прийняли його. Про це місто Ісус говорить: «В Судний день землі содомській буде легше, ніж тобі» (Матвія 11:24).

Далі Ісус прославляє свого Батька, який заховав дорогоцінні духовні істини від «мудрих та розумних», а відкрив смиренним людям, котрих можна порівняти з малими дітьми (Матвія 11:25). Він звертається до таких осіб з сердечним запрошенням: «Прийдіть до мене, всі струджені та обтяжені, і я відсвіжу вас. Візьміть на себе ярмо моє і навчіться від мене, тому що я лагідний та смиренний, і знайдете для себе відсвіження, бо ярмо моє зручне і ноша легка» (Матвія 11:28—30).

Як Ісус несе відсвіження? Релігійні провідники обтяжують людей своїми традиціями, наприклад суворими правилами щодо суботи. А Ісус відсвіжає їх, навчаючи Божої правди, що не містить домішок таких традицій. Також він пояснює, як можуть знайти полегшення ті, хто страждає від гніту політичної влади або знемагає під тягарем власних гріхів. Ісус пояснює таким людям, як отримати прощення і примиритися з Богом.

Усі, хто бере на себе зручне ярмо Ісуса, можуть присвятитися Богу і служити нашому співчутливому та милосердному небесному Батькові. Ця ноша легка, тому що Божі вимоги не обтяжливі (1 Івана 5:3).