Сердечність До Справ Нового Світу
“І люби Єгову Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією силою твоєю.”— Марка 12:30.
1. За чим Єгова глядить в його сотворіннях?
ЄГОВА підкреслює у своїм Слові, що він Бог, котрий вимагає виключної посвяти. Він шукає за ревною й сердочною службою від своїх сотворінь. З огляду на визов, який включає Його імя й верховність, він не може толерувати недбальства або літеплевості зі сторони тих, що промовляють за нього. Він самий є ревний до свойого нового світу, котрий буде підтримувати його добру славу. Той новий світ є один з його турбот, і він сердечно підтримує його справи. Сердечність є чеснота Єгови.
2. Чому ми можемо сказати, що Ісус Христос був цілосердечним?
2 Ісус Христос був досконалим прикладом в його служенню, в його акції й посвяті. Це є чудове, коли розміркувати про великий обєм праці, яку він сповнив за його три з половиною літ служення. Він служив народові, що числився на звиш два міліони осіб; день за днем товпи постійно натовплювались навколо його й він сердечно служив їм, а часами то відкликав їжу або спання. Часто після довгого дня служення, він відкладав час на навчання й вишколення своїх учеників; а часом він перебував цілу ніч у молитві. Він дійсно виливав свою душу у смерть. У всій його активності, чи він був коли недбайливим? Чи він коли занедбав згадати про свою роботу? Справоздання в Марка 7:37 каже, що множество “превельми дивувались, кажучи: Гараз усе вчинив: і глухим дає чути, і німим говорити.” Що за гарний приклад сердечності в службі! Добре він сказав був: “Моя їжа, щоб чинити волю Пославшого мене, і скінчити діло його.” Він радувався у своїй роботі як чоловік, що зазнає приємности при доброму обіді. Причина? Божий закон був в його серці. “Звершений же буде кожний, як учитель його,”— принаймні в його старанності й виключній посвяті справам Нового Світу Єгови.— Йоана 4:34; Луки 6:40.
3. (а) Чи може чоловік бути сердечним? Чому? (б) Яку пораду дає Павло тим, котрі є цілосердечні христіяни?
3 Чоловік відображує свою здібність бути сердечним у своїм земнім життю. От пригляньтеся дитині, як вона бавиться. Як вона сердечно займається цим навіть серед очевидної загрози, зимна, або утомлення! Вона є цілком заінтересована й не бажає полишити забави хіба що мусить. А що про дорослих? Коли їм розходиться про те, що вони уважають за інтересне, тоді нема півщирості в їх побиваннюся. От спортсмен (борець) є добрим прикладом. Його серце переняте його акцією. Часто буває, що його фізичні сили стають обтяжені, а часами, то й не дорівнюють до жару бажання до активності; все ж таки він хоч і задихавшись, далі намагається до своєї мети. Одного разу бігун з цілої сили досягнув своєї мети і тоді упав мертвим з вичерпання. Його ціле серце було в його зусиллю, навіть коштом власного життя. Павло завважав ревність і напруження суперників у перегонах в його часі і взяв це як образ для напряму христіянина: “Тим же оце й ми, маючи кругом нас таку тьму свідків, відложім всяку гордість і гріх, що путав нас, з терпінням біжім на боротьбу, що перед нами, дивлячись на Ісуса починателя і звершителя віри, котрий замість радості, яка була перед Ним, витерпів муки не дбаючи про сором, і сів по правиці престола Божого.” Так, відложіть усе, що може відвернути вас від щирих перегонів й бути поглинутим або захопленим в пильнуванню про досконалий приклад віри, визначений Ісусом.— Жид. 12:1, 2.
4. Яке споріднення є між цілосердечністю а вірою?
4 Тут апостол Павло звертає нашу увагу на часть яку віра відограє в нашій щирості. Сердечність не є якесь тайне почуття не більше як віра є. Віру доказується тим, що слуга Єгови робить. Витривала віра в ділі відкриває сердечність слуги до його Господа. Якщо хто має віру в Єгову й його дорогоцінні обітниці, то він буде указувати свою віру тим, що він робить, своїм напрямом до замірів Єгови, як це Ісус Христос удосконалив нашу віру.— Якова 2:17.
ЩИРА ВІРА В АКЦІЇ
5. Чому Авель є прикладом для христіянів сьогодні?
5 “Велика тьма свідків окружає нас,” сказав Павло до Жидів розуміючи під цим многих свідків Єгови за старинних часів. Їх не була півщира або коливаюча віра в обітований новий світ Єгови. Нема сумніву, що вони були щирі, визнаючи їх повну віру в те, що вони робили. Авель, наприклад, отримав куди меншу інформацію від Єгови про новий світ чиме маємо тепер, але він доказав свою віру щиростю принісши щонайкраще в жертву з його майна, то є, первенців із його стада в жертву перед Єговою. Каїн приніс нещиру жертву із плодів землі. Котру ж із цих Єгова прийняв? Сердечну жертву, яку Авель приніс вірою-найкращого первенця із свого стада. Так, від першої ґенерації людської родини правдива історія показує, що Єгова любується сердочностю, а не нещиростю.— 1 Мойс. 4:3—5; Жид. 11:4.
6. Як Енох служив справам Нового Світу?
6 Хоч Біблія мало говорить про Еноха, то нема сумніву, що він був слугою Єгови, котрий показав свою віру сердечними ділами у службі, як пророк Єгови між лукавими людьми. Він предсказав знищення безбожників, що мусить наступити перед установленням нового світу, і цим чином він служив інтересам Нового Світу.— 1 Мойс. 5:22; Жид. 11:5; Юди 14, 15.
7. Якими ділами Ной й його родина указали їх віру?
7 Багато більше є записано про Нойове щире служення Єгові. Він ніколи не сумнівався у своїм умі про те, що Єгова предсказав, і оце заставило його висказати його віру своїми ділами, показуючи “благородний страх й збудував ковчег для схоронення своєї родини.” Правда, що ніхто ніколи перед тим не бачив потопу ані не чув про ковчег, однак Ной і його родина ніколи не сумнівалися й на хвилину словам Єгови. Вони вповні взялися до будування ковчегу згідно з інструкціями Єгови. Так вони мусіли робити, бо це була величезна програма, що мала бути скінчена в ограниченому часі. Той ковчег мав бути 450 стіп довгий, 75 стіп широкий і 45 стіп високий на три поверхи із многими кімнатами в середині. Рівночасно він також проповідував простолюддю, лукавним людям і матеріялізованим ангелам. І так старий світ скінчився, і другий світ вскорі потім настав. Докладність і пильність їх праці була винагороджена; великий ковчег плавав через многі місяці після потопу, і вони пережили. Ось так другий світ настав, але призначений час Єговою для привернення райського стану на землі ще не був наспів. Для людства були дані інші привілеї, щоб вони могли щиро заставити їх віру до діяння.— 1 Мойс. 6:9 до 8:4; 2 Пет. 2:5; 3:6.
8. (а) Як Авраам був цілосердечним для нового світу? (б) Чому Єгова не соромиться зватись Богом Авраама. Ісаака й Якова?
8 Авраам також був щирим. Це не була мала справа пакувати всі засоби й рушати в чужу територію з родиною й слугами, товаром та іншими посілостями, попрощатись з родиною і оставити гарну спадщину. Його віра була виставлена на найбільшу пробу коли Єгова приказав Авраамові пожертвувати Ісаака, сина котрого він так щедро любив у жертву всепалення. Без вагання Авраам приступив до приносу в жертву Ісаака, будучи у своїм серці певний, що Єгова зможе піднести його із мертвих. Цим чином його віра була удосконалена. Єгова через свого ангела не допустив і пощадив Ісаака і обітував Авраамові, що його потомки через Ісаака стануться численними, як от зерна піску уз край моря. Авраам дожив побачити синів Ісаака, й вони всі мешкали в шатрах “Дожидаючи бо города, що має основини котрого будівничим і творцем Бог.” Та хоч вони не сподівалися бачити установлення нового світу за їх життя, вони таки були щирі в діяннях і в гармонії з волею Єгови, будучи порушувані у всьому їх твердою вірою в обітниці Єгови. “По вірі померли всі ті, не прийнявши обітниць, але оддалеки видівши їх, і вірували й витали й визнавали, що вони чуженці й захожі на землі. . . Тим і не соромився їх Бог називатися Богом їх; бо він наготовив оселю для них.” Вони могли були повернути до місця від котрого вони вийшли, як би вони були нещирі до замірів Єгови, але цього вони не зробили. Вони щиро служили там, де Єгова призначив їм.— 1 Мойс. 22:1—19; Жид. 11:8—20; Якова 2:21—23.
9. Поясни нахили Якова й Есава до справ Нового Світу й наслідки.
9 Біблійні найбільш славні ближняки були виразно протилежними до справ Нового Світу. Ісаакові ближняки сини були обидва інакшої вдачі. Коли ходило про обітниці Єгови, то Яков з цілого серця цікавився ними, Але Есав цікавився більше собою, полюванням та життям на отвертім полю. Обітниця Єгови дана Авраамові й його насінню, і про насліддя для його потомків мали малу вартість в порівнанню з хлібом та сачовицею; так цим чином Есав показав погорду до свого первенства продавши його Яковові за жменю їжі. І, не як Яков, він брав жінки собі з поміж невіруючих осадників, і цим стягнув чи мале огірчення для своїх родичів. Яків же сердечно інтересувався обітницями Єгови й уважно вибирав собі жінки, що вірили в Єгову й котрі спілкували в підтриманню теократичної науки в родиннім окрузі. Віра заставила Якова служити Єгові ревно, й Єгова змінив його імя на “Ізраїль”, і цим він стався головою народу із котрого вийшло насіння обітниці. Проте потомки Есава в Едомі противилися замірам Єгови й його людям, вони стали по стороні ворогів Єгови і були засуджені на знищення як народ. Протягом воєнного правління за часів Мехабеїв перед Христом, вони були цілком підбиті й вже ніколи не були народом, державою.— 1 Мойс. 24:27—34; 26:34, 35; 32:28; Ерем. 49:7—22.
10. Який мудрий вибір зробив Мойсей в Египті?
10 Матеріялізм випхав був геть чисте почитання з життя деяких людей, але Мойсей не був один з між них. Народившися в часах страдань його народу, коли саме немовлятка хлопці були засуджені на смерть при народженню, Мойсей був охоронений і Єгова ужив його для своєї цілі. Мойсейові молоді літа були з його матірю, котра діяла як “нянька” для египецької принцеси. Протягом того часу Мойсей отримував науку про обітниці та волю Єгови. Пізніще, Мойсей “навчивсь усієї мудрости Египецької . . . він був потужний словом і ділом.” Котра ж наука мала більший вплив на нього? Аджеж “вірою Мойсей, бувши великим, відрікся зватися сином дочки Фараонові, а лучше волів страдати з людьми Божими, ніж зазнавати дочасної розкоші гріха. Більшим бо багаством над египецькі скарби уважав наругу Христову, озиравсь бо на нагороду.” Хоч не чувсь відповідним промовляти перед Фараоном, він таки підпринявсь виконати діло відносно десяти пораз на Египет, і Египтяни не сумнівалися, що він був цілим серцем по стороні Єгови.— Діян. 7:22; Жид. 11:24—26.
11, 12. Яке цілосердечне служення Мойсей виконав з Ізраїлем?
11 По визволенню з Египту, Мойсей став провідником і пророком в Ізраїлі. Він був ревним для справ Єгови. Кожного разу, коли Ізраїль був духа сварливого або бунтівничого, то Мойсей показавсь як сердечним він був по стороні праведності. Як він міг бути несердитим, коли той народ виробив собі золотого тельця, щоб почитати його, замість Єгову, або коли Кора й його мужі збунтувались проти теократичного призначення для служення Єгові? Або коли Ізраїль поринув у неморальне почитання Баала з Пеор, тоді він справедливо приказав повбивати мужів, що були замішані в цьому ділі. Він був генералом військ Ізраїля в успішній кампанії проти Аморійських царів, Шігона й Ога.
12 Мойсей віддавав радо свою енергію, щоб судити й помагати своїм ближнім Ізраїльтянам. Він був енергічним і правдивим в його вірності до Єгови, доказавши свою віру ділами. Він був таким прикладом сердечної служби, що всі навколишні народи повинні були скористати тільки бачивши його служення Єгові. Його щирість була доказана також в сильних словах порад, які він давав тому народові, як це записано в 5 Мойсея. Його слова в 5 Мойсея 31:1—8 доказують силу його віри в Єгову після многих років служення. З причини його сердечності Мойсей був відповідний бути пророком Єгови, бо навіть одну із Псалма (90) є присвячено йому, і можливо девятьдесять перша псальма була також написана ним. О багато він був би втратив, коли б вибрав був остатися зі “скарбами египецькими.”.
13. Як благословення прийшло до не-Ізраїльтянів, котрі були всещирі до Єгови?
13 Для не-Ізраїльтянів вимоги про Єгову були такі самі. Прийняття цієї віри було показане щиростю акції. Застанова над словами Рагаби в книзі Ісуса Навина 2:9—13 докаже кожному її непохитну віру в силу Єгови й про певне знищення Ерихону. Вона схоронила шпігунів, помогла їм утекти й дала їм докладну інформацію про почуття тамошніх людей відносно приходу Ізраїльського народу, котра то вістка, коли переказана Йозуєві, помогла заохотити армію Ізраїля. Потім вона уважно виконала услівя про визволення, що були назначені представниками Єгови, щоб вона не пропала з Ерихоном, як він буде збурений. Це не лише сама її віра, що спасла її життя, але й акція. “Так само і Рахава блудниця хіба не з діл оправдалась, прийнявши посланців і вивівши їх іншою дорогою?” Більше ніж життя було здобуте Рахавою. Вона занехала проституцію, сталась женою Салмона й була упривілейована бути прародителькою Христа.— Якова 2:25; Мат. 1:5; Жид. 11:31.
14. (а) Які події в життю Гедеона показують відношення Єгови до пів-сердечних? (б) як Гедеон показав себе теократичним?
14 Щирі слуги Єгови є теократичні. От Гедеон упевнився, що Єгова був з ним і тоді сміливо виступив до битви з Медіянами. Єгова ясно доказав їм, що Він був визволителем, усунувши нещирих та боязких. Тридцять і три тисячі мужів було скликано. Перший 22,000 відступили, потім 2,700 інших знайдено невідповідними. Лишилось тільки 300 пильних мужів! Гедеон не вагався. Він совісно наслідував провід Єгови. Тоді Гедеон із 300 мужами з великими порожними посудами й смолоскипами та трубами пітьмом окружили з трьох боків великий ворожий табор, який уміщав більше 120,000 воїнів. О, там не було місця для пів-щирих або безвірних мужів. Єгова усунув геть усіх їх. Єгова справляючи малу армію приказав трубити в труби і викликувати: “Меч Єгови і Гедеона!” Це нагнало страха в серця ворогів і заставило їх утікати безладно в ночі. Гедеон і його 300 списоносців вганяли за ними і хоч утомлені були, вони не зупинялися аж полонили Медіянів, і тоді побіда була певна. Ті щирі воїни не унивали аж доки битва не скінчилась. Коли Єгова дав Гедеонові цю визначну побіду, то і тоді це не змінило сердечности Гедеона до Єгови, ані він втратив своєї рівноваги. Він далі остався теократичним у своїм умі. Він був ужитий Єговою виконати діло Єгови. Пізніше мужі Ізраїля просили Гедеона статися їх проводарем, що він відкинув, кажучи: “Єгова над ними нехай панує!”— Суддів 8:23; Жид. 11:32.
ІНШІ ПРИКЛАДИ ЩИРОСТІ
15. (а) Як Барак був цілосердечним до Єгови? (б) Які приклади є вірних жінок в часі Барака?
15 Гноблення через двадцять років не відвернуло Барака й Дебору від любови до Єгови. Вони терпіли й вірили в найвищість Єгови і ожидали визволення від Явина Канаанського та гетьмана Сизари. Барак з десяти тисяч Ізраїльтянів хоч зустрінув значно більшу армію й з лучшою зброєю відповів сердечно на слова Єгови через пророкиню Дебору: “Устань, бо цей день, що подав тобі Єгова Сизару на поталу. Сам же Єгова піде поперед тебе.” Своєю вищою силою Єгова напевно міг поразити Канаана без акції зі сторони Барака, але Єгова бажав видіти своїх людей щирими зі серця, коли виринув визов про його імя, щоб вони були “людом відваги, щоб душу смерті віддав він.” Отже Єгова воював за своїх слугів, затопивши їх колесниці й змив їх геть. Ця битва дала ще іншій жінці, Яїлі, нагоду показати її щирість у службі Єгови, самій відважно забити Сизару на смерть.— Суддів 4:14, 21; 5:18; Жид. 11:32.
16. Згадай події в Самсоновім життю, що доказують його виключну посвяту?
16 Ще інший борець за справи Єгови був Самсон. Филистії були гноблючими ворогами людей Єгови, тому Єгова підніс, щоб “взяти провід в спасенню Ізраїля з рук Филистіїв.”. Дух Єгови справив його, щоб він узяв собі жену з між Филистіїв, щоб мав нагоду знищити многих лукавих мужів, котрих він і знищив. Пізніще, вповаючи вповні на Єгову, він допустив звязати себе й бути виданим в руки Филистіїв. За поміччю духа Єгова він розірвав пута свої й побив тисячі ворогів без нічиєї помочи. Книга суддів описує його многі подвиги проти лукавих Филистіїв, а найвища точка його була, коли він завалив дім на голови тисяч поклонників фальшивого бога Дагона й не дозволив Филистиям подякувати їх демонському богові за поневолення Самсона. Ця серйозна фізична перешкода, втрата зору очей, не знеохотила його. Єгова уживав цього вірного слугу аж до кінця.— Суддів 13:5; 16:30; Жид. 11:32.
17. Чому Ефтай зробив свій обіт?
17 Ефтай також є визначним і щирим борцем за новий світ. Хоч був сином проститутки й погорджений іншими, однак це не знівечило його духа у службі Єгови. Для нього це не була важна точка. Його перша постанова була збурити царювання Аммона над поклонниками Єгови. За допомогою духа Єгови, Ефтай почав битву, однак перед виступом до битви він зробив свій славний обіт, обіт чоловіка, що щиро інтересувався побідою на славу імени Єгови. “Коли ти подаси Аммоніїв мені на поталу, тоді хто б не вийшов із дверей господи на зустріч мені, як я в мирі вернуся від Аммоніїв, нехай той буде Єгові, і я принесу його на всепалення.”— Суддів 11:30, 31.
18. Як Ефтай й його дочка стались прикладом для теократичних родин сьогодні?
18 Осягнувши побіду, в його тріюмфальнім повороті, хто вийшов на зустріч як не його дочка, його єдина дитина! Очевидно, що Ефтай виховав свою дочку бути щирою, як він самий, бо вона також показала перше заінтересовання в побіду Єгови, і вона висказала своє сильне бажання бути у згоді з його обітом. Вона сталася посвяченою Єгові й була віддана священикам в наметі згромадження в Шілог, де не було дозволено мати мужа або родини, а тільки служити разом з Гібеонцями в почитанню Єгови. Цей дух само-пожертви зі сторони Ефтая й його єдиної дочки, стоїть у Біблії як приклад щирості для всіх теократичних родичів й дітей від того часу.— Суддів 11:34—39.
19. Через які події в життю Давид доказав свою цілковиту посвяту для Єгови?
19 Давид піднісся із позиції пастуха-хлопця до становища царя. Та чи його досягнення визначности й авторітету відвернуло його від щирости до Бога Єгови? Як ще був юнаком, він поконав Голіята в імя Єгови, маючи віру в своїм серці замість в списи та щити. Пізніще він переносив погрози від царя Саула і погубні змагання й небезпеки у філістійській території. Він точив многі важкі битви, побідивши Ебусеїв й установився в Єрусалимі і тоді запанував над давніми ворогами, Филистіями, і простягнув границі народів при помочі мілітарної побіди. На домашній сцені прийшов меч в його власнім домі, коли Абессалом збунтувався; також він зазнав трудностей з його женою, Мелхолою, дочкою Саула. Сердечність віри Давида й його любови до почитання Єгови, й його посвячення, його велике заінтересовання ковчегом Єгови й його приготування матеріялу для будування храму в Єрусалимі, виявило його як щирого поклонника протягом цілого його життя. Псальми які він зложив відбивали його повну відданість. Його послідні слова до Соломона, свого наслідника, до престолу, був його заповіт, щоб він сповняв прикази Єгови і показав цілковиту щирість до Єгови. У всіх його досвідченнях, Давид показав виключне посвячення Єгові й як Його непохитний поклонник.— 1 Цар. 2:3; Пс. 108:1, 3; Жид. 11:32.
20. Хто є визначним прикладом через служення ціле життя Єгові, й які спроби він перейшов?
20 Багато було пророків перед часом Христа. Між більше визначними був Самуїл. Тут є приклад свідка Єгови, котрий служив виключно від часу як він був відлучений від матерніх грудей аж до його смерти. В його молодім віку він служив з первосвящеником при наметі в Шілог, але він не наслідував злих прикладів синів Елії, котрі жили спільно з жінками, що служили при воротях до намету згромадження. Він остався морально чистим. Самуїл опрокинув ідолопоклонство й обряди, які були між завітуючими людьми Єгови. Він приніс відповідну жертву і судив Ізраїля через всі дні його життя, подорожуючи постійно між народом, як от окружний слуга. Це він став занепокоєний в серцю, коли люди забажали царя, відкинувши правління Єгови над ними. Це був Самуїл котрий, без страху що непослушний цар Саул зробить, докорив його цими словами: “Чи Єгові такі радощі з усепалень і заколених жертов, як із покори повелінню Єгові? Ні, покора лучша за жертви, й непослух, це такий гріх, як і чарівництво, . . . За те, що ти відкинув слово Єгови, відкинув і він тебе, щоб не був ти царем”. Пізніще у вічі погуби з руки Саула, Самуїл вчинив волю Єгови через назначення Давида в царя. Ця сердечність пророка була угодна для Єгови.— 1 Сам. 2:22; 7:16; 15:22, 23; Жид. 11:32.
21. Яку небувалу історію схоронено для застановлення тепер, і який вплив пізнання її повинно зробити на нас?
21 Віру й цілосердечне посвячення Єгові можна знайти в старинних мужах, котрі угодили Єгові. При помочі духа Єгови, вони писали історію через століття, що є незрівнане жадними іншими групами людей, навіть могутніми мужами Єгипту, ні священиками, ані князями Персії й Греції. Тільки вірні свідки Єгови можуть бути зображені як ті, що вірою побивали царства, робили правду, одержували обітування, загороджували пащі левам, гасили силу вогняну, втікали від гострого меча, робились потужними від немочи, бували міцні в бою, обертали в ростіч полки чужоземців; жінки приймали мертвих своїх з воскресення; інші ж побиті бували, не прийнявши збавлення, щоб лучче воскресення одержати: другі ж наруги та ран дізнали, та ще й кайдан і темниці; камінням побиті бували, розпилювані, смертю від меча вмирали тинялись в овечих та козлячих шкурах, бідуючи, мучені, (котрих не був достоєн світ), по пустинях скитались та по горах та по вертепах і провалинах земних”. Так, як Павло писав, час недозволяє нам розказати всі подробиці про всі подвиги й дії віри записані для нас в Єврейських Писаннях. Але історія там є, й для доброї цілі: для нас щоб були порушені цими прикладами цілосердечних мужів, котрі через століття діяли з повною вірою в установлення праведного нового світу, що тепер вже так близько, й для нас, щоб навчилися що це мужі й жінки нерозділеної віри, котрі люблять Єгову цілим їх серцем, що здобуде одобрення великого Воскресителя й Дателя життя.— Жидів 11:32—38; 1 Корин. 10:11.