Працюючи З Цілої Душі
“Все, що робите, від душі робіть, яко ж Єгові.”— Колос. 3:23.
1. В чому Єгова і Христос є прикладом для чоловіка?
БОГ ЄГОВА й Ісус Христос є працівниками. “Отець мій і досі робить і я роблю,” сказав Ісус. Чудові творчі діла Єгови у котрих Ісус мав участь, заки він прийшов на землі, є явні щодня. Але які діла Ісус виконував, коли він жив на землі як чоловік? Він прославляв імя свого Отця, Єгови, у слуху людей. Його робота була найкращої якості. Діло Отця, котрий післав його, мало нероздільну увагу, бо він був цілковито посвячений виконувати його, коли мав нагоду. Ісус втішався своїм активним життям на землі тому, що він виконував те діло із цілої душі. Його власні справи були енергічно звязані із справами Єгови. При кінці він міг сказати: “Я прославив тебе на землі: А тепер прослави мене Ти, Отче, у тебе самого славою, що мав я в тебе, перше ніж світу бути.”— Йоана 5:17; 9:4; 17:4, 5, 26.
2. Ті, що тепер посвячені Єгові, мають які незаслужені привілеї, і оцінення їх робить яке відчуття?
2 По смерті й воскресенню Ісуса, Єгова мав інших слуг на землі для виконування його діла. А цим ділом є прославляти Єгову. Коли ми застановимось як маленькою ця земля є у вселенній і як малесеньки є сотворіння на ній, тоді ми можемо відчути як всещедрим і люблячим є Єгова, що він дав тим мало-значучим людям привілей співдіяти із Ним. “Ми є Божі співробітники.” Ми “працюємо разом із ним.” Чому ж Бог зробив це? Не тому, що він потребує нас в цьому ділі, але вподобалось йому дати своїм слугам участь в цьому ділі: “Бог бо це робить у нас, щоб ви бажали й діяли по його вподобі.” Оціняючи це близьке споріднення з Єговою, як може правдивий христіянин сьогодні не бути ревним з цілої душі в Божій роботі? — 1 Кор. 3:9; 2 Кор. 6:1; Филип. 2:13.
3. Чи може чоловік бути цілосердечним без повної віри в Єгову?
3 Христіянин мусить цілковито вірувати в Єгову, інакше він буде спазматичним (поривним) або нестійким в його роботі і нарешті не отримає нічого від нього. “Хто бо сумниться, той подібний хвилі морській, котру вітер жене та й розбиває. Нехай бо не думає такий чоловік, що він прийме що від Єгови. Чоловік двоєдушний є не статечний у всіх дорогах своїх.” Кілько віри слуга має, то це само показується в його ділах або діяннях, чи вони є “з цілої душі”. Ті ж, що є сталі, ті діють з цілої душі й є справдішними в їх вірі.— Якова 1:6, 7.
4. Яке є споріднення між вірою а ділами?
4 Отже ученик Яків розсуджує: “Яка ж користь, брати мої, коли хто каже, що віру має, та діл не має? Чи може віра спасти його? . . . Ну, скаже хто: Ти віру маєш, а я діла маю. Покажи мені віру з діл твоїх, а я тобі покажу з діл моїх віру мою. Ти віруєш, що Бог один; добре робиш: і біси вірують та й тремтять. Чи хочеш же зрозуміти, чоловіче марний, що віра без діл мертва? . . . Чи бачите ж оце, що з діл оправдується чоловік, а не з однієї віри? . . . Як бо тіло без духа мертве, так і віра без діл мертва.” Відносно цього Яків згадує Авраама і Рагабу, як приклади для тих, що указали їх віру ділами і були оправдані Єговою.— Якова 2:24—26.
5. Як цінні є щирі діла віри?
5 Вартість діяння у вірі перед Богом треба розуміти словами Біблії: “Котрий віддасть кожному по ділам його.” “Той, що дивиться чоловікові в душу, той це знає, й відплатить чоловікові по вчинках його.” “Всім бо нам треба явитись перед судищем Христовим, щоб прийняв кожний по тому, що заробив тілом, чи то добре, чи лихе”. Христос, будучи назначений бути Суддею Єгови, розглядає серця людські. Його неможливо обманути жадним лицемірним поверховним жестом з боку тих, що не мають віри в Єгову і не сповняють його закону, бо ось що він сказав про овочі, які люди приносять: “Многі казати муть до мене того дня: Господи, Господи, чи не в твоє імя ми проповідували? І не твоїм імям біси виганяли? й не твоїм імям великі чудеса робили? І промовлю тоді до них: йдіть від мене, ви, що чините беззаконня.” Гарний овоч витворений через служення справам Царства кожним одним — от що буде вирішувати чиє серце є праве перед Єговою.— Рим. 2:6; Прип. 24:12; 2 Кор. 5:10; Мат. 7:17—23.
ТВОРІТЬ ГАРНИЙ ОВОЧ ТЕПЕР
6, 7. (а) Поясни зображення Ісусове в Йоана 15:1—4. (б) Який вплив робить слухання правди на щирих слуг Божих? (в) Що треба робити з Божим Словом, які користі мають ті, що уживають його?
6 Як галуззя на виноградині родять овоч, так і христіяни мусять бути родючими в прославленню Бога. Ісус сказав: “Я правдива виноградина, а Отець мій виноградар. Кожну вітку в мене, що не родить овощу відтинає її, а кожну, що родить овощ, обчищує її, щоб більше овочу родила. Ви вже чисті через слово, що я говорив вам. Пробувайте в мені, і я у вас. Якож вітка не може овощу родити від себе, коли не пробувати ме на виноградині, так і ви, коли в мені не будете пробувати. Нема іншого способу, щоб витворити щось угодне для Виноградинка, Єгови, опріч в єдності з Христом Ісусом, котрий є Головою орґанізації Єгови. Слово правди, яке почують його помазані слуги, повинно порушити їх принести більше овочу; інакше настане прочищення неплодющих вітей. Отже прийняття правди Христовими учениками не може бути тільки умовим досвідом. Правда мусить осістися в серцю й мусить мати властивий вплив на нього. Це бо серцем людина вірує на праведність. Коли ви чуєте промову з Біблії або з теократичного видання, або коли читаєте його, тоді ви повинні винести таке саме враження якого зазнали ученики з котрими воскресший Христос розмовляв йдучи дорогою: “І почавши від Мойсея і від усіх пророків, вияснив їм у всіх писаннях про нього. “І казали вони один до одного: Хіба ж серце наше не горіло в нас, як промовляв до нас в дорозі, і як розкривав нам писання?” Вони були спонукані йти і розказувати іншим, включаючи дванадцяти апостолам, що вони чули.— Йоана 15:1—4; Луки 24:27, 32.
7 Чи ваше серце горить від оцінення й з утіхи про чудові правди які ви чуєте? Чи ваше серце заставляє вас до роботи з цілої душі, щоб витворити овочі, як Христові вірні послідовники робили, щоби прославити Єгову за ті всі добрі речі яких ви навчилися з Його Слова? Коли ви маєте нагоду прийняти правди, як от в артикулах Вартової Башти, чи ви радієте і зараз беретесь до них? Чи ви радо слухаєте Слово тому що ви сердечно бажаєте діяти в гармонії з ним? Яків радить: “Будьте ж чинителями слова, а не тільки слухателями, обманюючи себе самих. Бо, коли хто є слухателем Слова, а не чинителем, той подібний чоловіку, що дивиться на природне лице своє в зеркало. Подивився бо на себе, та й відійшов, і зараз забув, який він був. Хто ж дивиться у звершений закон свободи, й пробуває в йому, той не є слухателем забуваючим, а чинителем діла; такий буде щасливий в діяннях своїх.” Найкраще памятати правду є: виконувати її; а забути її, не робити нічого. Сповніть серця ваші правдою і нехай вона булькотить. Ви все будете радіти, коли будете відвідувати доми й розказувати про Єгову всюди людям, і цим чином родити овочі.— Якова 1:22—25; Йоана 15:8; Прип. 18:4.
8. Чому соборні зібрання є дуже важні, і яка небезпека в несталому зібранню?
8 Сьогодні Єгова має орґанізацію, що може помогти вам запустити слово правди глибоко у ваше серце. Єгова дає духову поживу усім віттям, що родять овочі при помочі студіювання Біблії й помічників яких постачає Товариство Вартової Башти Біблії й Брошур на реґулярних тижневих зібраннях. Якщо хтось думає, що він може набути всяки потрібні користі з особистої студії вдома, без вчащання на спільні студії з іншими, той обманює себе. Соборні сходини є життєвим узлом для всіх христіян. Сказав Ісус: “Де бо двоє або троє зберуться в імя моє, там я посеред них.” О, великий це привілей бути присутним і брати інструкції від Ісуса Христа! Такий є Бога Єгови розпорядок через Ісуса Христа. Коли ж хтось починає думати неправильно у своїм серці про орґанізацію Єгови, то це він почне виявляти. Один з перших мильних кроків є занедбання сходитися реґулярно з іншими слугами Єгови на студію. Мало помало це стається звичаєм і через якийсь час росте почуття байдужности або незалежности. Він починає забувати відвідувати доми інших реґулярно на полі служення, щоб розказати про добру новину й прославити Єгову. Те що він робить уже не є з цілої душі.— Мат. 18:20.
9. (а) Що станеться із тими, що не беруть з цілої душі покарму духового спільно з Христом? (б) Які зусилля повинні робити ті, що тепер спасаються? (в) Відносно собору, то що сердечні робітники будуть безнастанно робити?
9 Хоч би хто через час і був учасником духової поживи у соборі з Ісусом Христом, то коли він станеться нещирим, він скорше або пізніще знайдеться поза орґанізацією Єгови, духово хворий, і нарешті він буде відрубаний, як вітка що не родить овощів. Він буде одним із тих, що про них говорить Ісус в Луки 13:25—27: “І як устане господар та зачинить двері, а ви зачнете стоячи знадвору стукати в двері, говорячи: Господи, Господи, відчини нам, то озвавшись скаже їм: Не знаю вас звідкіля ви; тоді станете казати: Ми їли перед Тобою і пили, й по улицях наших навчав єси. І скаже: Кажу вам, що не знаю вас звідкіля ви: уступіться від мене, всі, що робите неправду.” Де ж вони були? Вони повинні були бути в середині із “господарем”. В дійності, розмірно “мало” із тих, що деколи вчащали на зібрання за днів апостолів учащали реґулярно протягом року. Сьогодні історія декотрих людей є така сама. Стан серця виявиться з часом. Часто буває, що ті з найбільшими перепонами, як от тілесними немочами, подорожують далеко серед поганої погоди, або родиної опозиції,— оці є завжди присутні на зібранню, коли ж інші, що хоч живуть близько місця зібрання або й мають авто, а однак не хотять приложити зусилля і приходять тільки деколи. Хто із них зможуть осягнути вічне життя? “Каже ж один до Нього: Господи, чи тих мало, що спасуться? Він же каже до них: Силкуйтесь увійти тісними воротьми, бо многі, кажу вам, шукати муть увійти та й не здоліють.” Ті що силкуються з цілої душі реґулярно студіювати і брати участь в духовій поживі на зібранню, ті стають “міцні”. Вони не занехують збиратися разом реґулярно, щоб заохотити інших до любови та добрих діл. Все, що має до чинення із собором, є важне, і всі повинні брати участь разом в кожних подробицях, щоб Зал Царства й інші місця зібрання були в найкращім оточенню й служили як центри для щасливого й чистого почитання. Помагати датками для піддержання їх. Привітувати чужинців теплим привітом.— Луки 13:23, 24; Жид. 10:24, 25.
РОБОТА НАДЗИРАТЕЛІВ
10. Яка є повинність соборного надзирателя в роздаванню духової поживи?
10 Соборні студії — це місця для кормлення Господніх овець. Ті призначені надзирати над зібраннями мають окремішню роботу, яка заслуговує на цілосердечну увагу. Надзиратель приготовляє кожну часть роботи уважно. Він знає, що заберає час виконати діло добре і тому він нарочно призначує потрібний час. Важність кормити вівці добре підкреслив Ісус Сіменові Петрові, що уже був цілосердечним працівником, і це записано для справлення надзирателів у соборах свідків Єгови сьогодні. Всяка байдужність до розпорядку для властивого кормлення овець на зібраннях, указує не лише на брак любови до овець, але й брак любови до Господа, бо, промовляючи до Петра, Ісус питав три рази чи Петро любить його. Любов до Господа, Ісуса Христа, заставляє його слуг працювати коло овець.— Йоана 21:15—17.
11. Які чесноти знаходяться в сердечних надзирателях?
11 Ця цілосердечність є звязана безпосередно із несамолюбством і охотою. Любов є несамолюбна й тепла. Як правдивий підпастир, надзиратель з любови помагає вівцям в їх кволостях, а не угоджає собі легким життям. Як Павло, ви скажете: “Бувши бо вільний від усіх непідневолений нікому, зробив я себе усім слугою.” І ви служіть “не під примусом, а з охотою, . . . щиро.” “Не про свої справи, а про другого справи дбайте.” Будучи слугою, ви не ставите своїх справ або соціяльних напереді служебних завдань, але ви доглядаєте добра ваших братів і показуєте ту саму покору, що в Христі Ісусі.— 1 Кор. 9:19; 1 Пет. 5:2, 3; Филип. 2:3—8; Рим. 15:1.
12. Маючи приклад великого Пастиря перед ними, то як далеко підуть підпастирі ради добра овець?
12 Ви підпастирі, памятайте Христа, котрого апостол Павло ототожнює як “Пастиря вівцям через кров завіту вічнього, Господа нашого Ісуса Христа.” Його власна кров була пролита в користь його овець. Цим чином Ісус поставив приклад пішовши до скрайности своєї любови ради овець. Наймит утікає, коли небезпека грозить вівцям, але правдиві пастирі будуть наслідувати Ісуса Христа і віддадуть все своє, як потрібно, за добро овець. Особливо в комуністичних краях тепер є велика небезпека бути надзирателем, але посвячені підпастирі не подалися назад. Вони бачать їх відвічальність, як і всі інші правдиві підпастирі дозираючи душ і здають рахунки перед Великим Пастиром, Ісусом Христом.— Жид. 13:17, 20; Йоана 10:11—13.
З ЦІЛОЇ ДУШІ КО-ОПЕРАЦІЯ
13. Яке відношення повинно бути у всіх до призначеного надзирателя?
13 Яке ж повинно бути відношення усіх в соборі до призначеного надзирателя? Мусить бути повна ко-операція, щоб можна виконати все, що Єгова призначив для виконання. Слуги не можуть обробити все служебне поле, але вони беруть провід. В єдності є сила потрібна для витворення овочів на прославлення імя Єгови. Світ сьогоді не має єдності і кожний здається робити як найменше, щоб лише вдалося. В порівнанню, світ з подивом приглядається на роботу й кооперацію свідків Єгови у виконуванню діла під проводом назначених надзирателів. От Міжнародня Асамблея Божественної Волі в 1958 р., була визначним прикладом, і таким є кожне зібрання або активність. Свідки Єгови наслідують оцю інструкцію: “Слухайте наставників ваших і коріться їм.” В їх роботі схоронення овець, надзирателі відвідують і дають поради слабшим духово, надіючись цим спасти їх життя. Ніхто так відвіданий не повинен ображатися, але повинен оціняти зроблені зусилля, як діло великої любови, і повинен співдіяти. Коли б “великий пастир”, самий Ісус Христос, прийшов, то ви б прийняли його пораду, отже чому не приймити від його представника підпастиря? Співділайте охочо з надзирателями в їх роботі між стадом, щоб “з радістю це робили, а не зітхаючи; не користь бо вам це.”— Жид. 13:17.
14. (а) Якщо чиясь активність покажеться бути літеплою, то що він повинен зробити згідно зі словами Христа в Одкриттю 3:15—19? (б) Що станеться з тими, що мають розділене серце?
14 Предбачивши, що деякі відпадуть у стан байдужності або літепливості і відвернуть свої очі від “звершителя нашої віри” до багатства й матеріялізму, Христос велів Йоанові написати до Лаодикийського собору: “Знаю твої діла, що ти ні зимний ні гарячий; о, коли б ти був зимний або гарячий! Тим то, яко ж літний єси, і ні зимний ні гарячий, викину тебе з уст моїх. Бо кажеш: Я багатий, і збагатів, і нічого не потребую; а не знаєш, що ти бідолашний, і мізерний і вбогий, і сліпий і голий. Раджу тобі купити в мене золото вогнем перечищене, щоб збагатився; і білу одіж, щоб зодягнувся, і не було видно сорому наготи твоєї; і мастю від очей намастити очі твої, щоб бачив. Я, кого люблю, докоряю і караю; будь же ревний і покайся.” Всі христіяни повинні бути на осторозі проти цих обставин, але це особливше завдання надзирателів. Це час, щоб найперше шукати царства і бути дійсно посвяченим. Літеплисть є огидна для Христа. Якщо хтось послизнувся в літепність, то нехай скоро зміняє стан свого серця. Прийміть поміч від надзирателя. Запустіть масть правди у ваші очі і дістаньте ясне видіння про справи Нового Світу. Ви знайшли великий скарб Царства, тепер не загубіть його. Покайтеся й бувайте ревними. Не бувайте, як старинний Ізраїль, із поділеним серцем, котрого Єгова знайшов винуватим і відкинув. “Цілковитий кінець усьому наближився. Отже бувайте здорового ума, і бувайте пильні в молитвах.” “Випробовуйте самі себе чи ви у вірі, самих себе вивідайте.”— Одкр. 3:15—19; 1 Пет. 4:7; 2 Кор. 13:5; Осії 9:17; 10:2.
15. (а) Які питання поставлені тут можуть помогти вам “вивідати себе чи у вірі”? (б) Як ви показуєте, що ви любите Єгову вашим цілим серцем?
15 Місце не позволить нам тут розказати про всі способи, як слуга Єгови може доказати свою щирість до справ Нового Світу. Самі себе вивідайте, чи ви у вірі через розглянення що треба робити. В теократичній орґанізації сьогодні є ріжні обовязки й привілеї для служення. Чи ви спілкуєте зі собором? Працюйте із ним з усією душею. Чи ви назначені на надзирателя або служебного слугу? Працюйте з любови. Чи ви провадите центер служби? Тоді заставте своє серце до цього діла. Чи ви маєте зібрання приготовити? Чи то вам призначено інший обовязок в асамблеї? Чи ви студіюєте? Чи ви проповідуєте від дому до дому? Чи ви робите поновні відвідини, якщо знайдете заінтересованих людей? Чи ви все повертаєте до людей, котрих не було вдома при перших ваших одвідинах? Чи ви навчаєте своїх дітей жити для Нового Світу? Чи ваші служебні записки в порядку? Чи ви маєте случайні нагоди для проповідування? Чи ви обороняєте честь Єгови при кожній оказії? Чи ви приносите своє найкраще в “жертві хвалення” Єгові? Памятайте Авелеву жертву! Коли спеціяльна робота мусить бути виконана в ограниченому часі, чи ви співдієте цілосердечно? Памятайте Ноя при будуванню ковчегу! Коли заклик прийде йти там, де потреба велика, чи ви думаєте про Авраама? Коли сіти матеріялізму замотують вас, тоді розумно рішайте як Мойсей. Чи ваше життя загрожене з боку противиних ворогів? Бувайте відважні як Гідеон! Чи ви тілесно немічні, що перешкоджає у вашій службі? То й тоді бувайте сердечні як сліпий Самсон. Чи ви, будучи молодиком в службі Єгови, вибираєте життєве зайняття? Тоді памятайте приклади Самуїла і дочки Ефтая. Чи ви служили через многі літа? Бувайте дальше ревними як Давид був. Так довго як є доми для відвідування для проповідування, то що ви будете робити? Проповідуйте як Ісус Христос робив. Всяку роботу яку Єгова відчинить для вас через його орґанізацію повинна мати вашу увагу. Всяке призначення є привілей. Кожне завдання є важливе. Якщо ви любите його цілим серцем, то щоб ви не робили, “робіть від душі, яко ж Єгові.”— Жид. 13:12—15; Кол. 3:23.