Кріпкі вірою всупереч опозиції
“Випробовуйте самих себе, чи ви в вірі, пізнавайте самих себе’.— 2 Кор. 13:5.
1. (а) Які питання ми можемо запитати себе? (б) Як Павло показував свою віру?
МИ ПОВИННІ запитати самих себе: Чи наша віра є подібна до віри покірного, але смілого Мойсея? або непохитного Павла? Подумайте про Павла, який переносив так багато небезпек на користь своєї служби. Його били, каменували; він потерпів корабельну аварію, він подорожував під небезпечними обставинами, страждав у пустині, на морю, був голодний, переносив спрагу та холод. Навіть коли християни мали вже сильну віру, то Павло далі нагадував їм: “Випробовуйте самих себе, чи ви в вірі, пізнавайте самих себе”. Цим чином він показав як християни далі мусять ревно переглядати себе, щоб стояти вірно перед Богом.— 2 Кор. 13:5; 11:25—27.
2. Яких проб віри ми можемо сподіватися, але яких прикладів ми маємо вірної відваги?
2 Коли ми переглянемо біблійну історію, то ми бачимо, що вірні люди за перед-християнської доби, як і ті в першому християнському соборі дев’ятнадцять століть тому зазнавали опозицію, фальшиве арештування, націоналізм і багато подібних випадків. Одначе вони вірно переносили ці проби й не йшли на компроміс з противниками. Часто їх фальшиво обвинувачували. Декотрих забирали до тюрм! Подумайте про Йосипа, як він відсидів два роки в єгипетській тюрмі бувши обвинувачуваний за злочин, якого він не поповнив. (1 Мойс. 39:7—20) Петра, Йоана та інших апостолів арештували, тому що вони не переставали проповідувати слово. (Дії 4, 5) Ці обставини не були обмежені лише до днів першого християнського собору. Правдиві Свідки Єгови зазнавали подібну пробу своєї віри в кількох минулих десятиліттях.
ІСПАНІЯ
3. Який приклад віри ми маємо в Іспанії, і який був наслідок у проповідуванню?
3 В Іспанії у 1952 році Свідки Єгови були під наглядом. Свідки провадили студію Біблії в одному домі до якого вони часто сходилися. Одного разу на них чекала секретна поліція. Їх заарештували, перешарили дім і забрали до в’язниці. Крім цього вони мусіли переносити образу та загрозу, і тоді такою самою огидною мовою їх перестерігали про наслідки, якщо вони далі будуть проповідувати добру новину. Свідки показали кріпку віру, хоч тоді в Іспанії було лише 121 Свідків Єгови, які брали участь у проповідуванню, але вони продовжали проповідувати. У 1966 р. там було 4,302 вісників. Так, вони слухали “Бога замість людей”.— Дії 5:29.
НІМЕЧЧИНА
4. (а) Яке переслідування зустрічало німецьких вісників 1920-го десятиліття і спочатком 1930-го, і як те переслідування було поборено? (б) Який декрет Гітлєр видав проти Свідків Єгови в Німеччині коли він перейняв уряд?
4 Від 1920 до 1933 р. служба Свідків Єгови в Німеччині також зустрічала багато опозиції. Самого 1931 до 1932 р. було 2,335 заскаржень проти Свідків Єгови. Але своєю витривалістю вони подолали таке переслідування, так як факти показують, що від 1919 до 1933 р. там розповсюдили сорок вісім мільйонів біблійних книжечок і сімдесят сім мільйон копій журнала ‘Золотий Вік’ (тепер ‘Пробудись!’) Але це переслідування досягнуло найвищої точки, коли Гітлєр перейняв уряд, і в його власних словах, сказав: “Ті так звані ‘Ревні Студенти Біблії’ є турботні... Я рахую їх за дурисвітів; Я не дозволю, щоб вони так обчорнювали німецьких католиків; я розпускаю тих ‘Ревних Студентів Біблії’ в Німеччині, їхнє майно я віддаю людям; і знищу їхню літературу”. Уряд схопив відділ Товариства в Магдебурзі й забрав або спалив більше як 25,000 доларів вартости літератури, книжок і книжечок. Але крім цієї опозиції, вірні християни далі проповідували підпільно.
5. Як був компроміс представлений німецьким християнам в порівненню з пробою Шадраха, Мешаха та Аведнеґа?
5 У часі Гітлєрового урядування багатьом сказали, якщо вони лише підпишуть папір зрікаючись їхньої віри, вони зможуть бути вільними і спасти себе. Декотрі підписували, але більшість пригадували собі стан трьох євреїв, які були загрожені киненням у вогняну піч якщо вони не припали б перед великим бовваном, якого Навуходоносор поставив у степі Дура. Коли вони далі відмовилися брати участь у такому ідолопоклонстві, то цар дуже розгнівався на них. Але їхню сильну віру можна було бачити в словах до царя: “Ми не потребуємо відповідати тобі на це слово. Якщо наш Бог, Якому ми служимо, може врятувати нас із палахкотючої огненної печі, то Він урятує й з твоєї руки, о царю. А якщо ні, нехай буде тобі, о царю знане, що богам твоїм ми не служимо, а золотому бовванові, якого ти поставив, не будемо вклонятися”. І Єгова визволив їх, бо коли їх і кинули в огняну піч, ми читаємо, “що огонь не мав сили над їхнім тілом, і не опалився волос їхньої голови, і їхні плащі не змінилися, і запах огню не ввійшов у них”. Подібні зусилля ворога вимагаючи компроміс подібною вірою відпирали вірні християни в Німеччині.— Дан. 3:16—18, 27.
КАНАДА
6. Що відбувалося в Канаді протягом 1940-го десятиліття?
6 Не тільки у Німеччині християни зустрічали критичний стан. На початку 1940 десятиліття у Канаді заборонили розповсюдження журнала “Вартова Башта”, і тут також було багато переслідування та ув’язнення в часі другої світової війни. У Квебеку було багато образ та опозиції, але вони були поборені довгими судовими битвами по нижчих судах і кінцево в Найвищому Суді Канади.
7. Чим Свідки були обвинувачені в Квебеку у 1949 р., і як вони були переслідувані там?
7 У 1949 р. Свідків у Квебеку обвинувачували підбурюванням. Крім неправильного представлення та гноблення товпою, вони були вишукувані по цілій провінції й фальшиво арештовані, задержані по огидних тюрмах, що кишіли хворобою, і вимагали дуже багато грошей за їхню поруку. Але такі заскарження не є нічим новим. Павло також був засуджений та подібно обвинувачуваний, про якого говорили “цей чоловік — то зараза, і він колотнечу викликує між усіма юдеями”, коли він робив те саме, що канадійські вісники, а це, розказував іншим про Боже царство.— Дії 24:5.
8. Що сталося в Канаді з постійним проповідуванням і набуттям свободи?
8 Через кілька років суд та переслідування відбувалися в Канаді, аж до 6-го жовтня 1953 р., коли Найвищий Суд Канади вирішив голосом 5 до 4 на їхню користь. З цією перемогою вісімсот випадків були відпущені, які перетерпіли гноблення й жорстоке знущання за їхнє проповідування і вимагання свободи поклоніння. Так як Павло не йшов на компроміс й не переставав служити, то й вірні Свідки в Канаді також не переставали служити, але лишилися вірними, поборюючи переслідування вірою.
СПОЛУЧЕНІ ШТАТИ АМЕРИКИ
9-11. (а) Чи в Сполучених Штатах було якесь переслідування? (б) Як це впливало на дітей Свідків Єгови? (г) Який був останній наслідок, тому що вони не йшли на компроміс?
9 По багатьох частинах Сполучених Штат відбувалося багато опозиції й незаслуженого переслідування Свідків Єгови. У Тексасі та Оклагомі товпа була підбурена проти Свідків Єгови. У Плейнфільді та Джерсі Ситі, Нью Джерсі, південнозахідній Пенсільванії, Ґріфіні, Джорджії, були лише кілька округ де Свідків забирали до в’язниць, тому що вони проповідували Євангелію. Довгі суди відбувалися й нарешті опозиція була поборена через дотримування Божого Слова і сильну віру.
10 Діти Свідків Єгови були страшно переслідувані силуючи їх салютувати прапорові. Дотримуючи свою вірність до Єгови й не хотівши салютувати прапорові, багато з цих дітей не могли користати з освіти, тому що вони були вилучені з публічних шкіл, за відмовлення салютувати прапорові.
11 По цілих Сполучених Штатах виринало багато судових справ коли муніципалітети старалися обвинувачувати законом торгування в рознос проповідування Свідків Єгови. У всіх цих випадках, разом із салютуванням прапорові, свобода поклоніння була досягнена наполегливим побиванням правосуддя по судах Сполучених Штат, з результатом, що Найвищий Суд вирішив на їхню користь.
12. Як переслідували молодих вісників за військову службу?
12 Від 1940 до 1946 р. в часі другої світової війни, около 4,300 молодих американських вісників було арештовано і засуджено аж до п’ять років в’язниці, коли вони старалися доказувати, що вони були вісниками. Закон Служби Армії звільняє вісників від військової служби, але цих вірних Свідків Єгови не хотіли звільнити. Багатьох, які відсиділи свій засуд, наново арештували й відіслали назад до тюрми. Одначе, ці молоді вісники тримали свою вірність, і навіть вживали час у тюрмі студіювати Біблію й цим підбудовували свою віру. Так, коли мали нагоду вони навіть проповідували сторожам та іншим із якими вони мали дотик.
ІНШІ ПРОБИ
13. (а) Де інше було переслідування? (б) Розкажіть про вірний шлях, якого вибрала одна сестра поза Залізною Заслоною, і який біблійний приклад та пораду вона дотримувала?
13 Страшне переслідування та заборони відбувалися по таких країнах як Італія, Греція, Філипінські Острови та по багатьох інших країнах навколо світу. У всіх випадках противники старалися настрашити Свідків Єгови, старалися зламати їхню відданість та вірність до Єгови. Одна сестра показала гарний приклад вірности, коли її привели перед громадський суд поза Залізною Заслоною. Суддя закінчив свою загрозу, а жінки, що дивилися розкричалися: “Тих ворогів людства здалося б загнати в море”. Така ганьба не знеохотила її, бо вона зараз відповіла: “Я є посвячена служити Богові, Який править всесвітом. І під жодними обставинами я не покину Його. Якщо хочете то можете морити мене голодом до самої смерти, але я не покину своєї віри й не буду йти на компроміс з вірою”. Можливо вона була знайома з Павловими словами: “Бо я пересвідчився, що ні смерть, ні життя . . . ні уряди . . . не зможе відлучити нас від любови Божої”. О, який гарний приклад віри! А який був наслідок? Її відпустили й більше не переслідували. (Рим. 8:38, 39) Навіть під дуже жорстокими обставинами ми можемо бачити, що нам треба довірливість, і певно, що благословенство Єгови було на цій сестрі, бо вона не “боялася тих, хто тіло вбиває”.— Мат. 10:28.
14. Кілька нагод можуть виринати відносно компромісу в трансфузіях крови, і яку пораду треба наслідувати?
14 Часто віра й витривалість Свідків Єгови є випробована силуючи їх приймати трансфузії крови. Багато разів родичі або знайомі, не розуміючи Божих вимог, наводять страшні натиски, стараючись присилувати хворого або пораненого Свідка поламати його віру в Боже Слово та Його наказ стримуватися від крови. Але Свідок Єгови буде сильно триматися поради записана в Дії 15:29: “Стримуватися від ідольських жертов та крови, і задушенини, та від блуду. Оберегаючися від того, ви зробите добре. Бувайте здорові!” Йти на компроміс у таких справах є неможливо навіть коли з вірного християнина будуть насміхатися родичі або товариші.
15. Чому не годиться комусь працювати в організаціях сучасного Вавилону?
15 Проби віри можуть приходити на християнів, які бажають бути вільними від Вавилону Великого, світової імперії фальшивої релігії. Наша робота може заводити нас у церкви так званого Християнства, можливо, тому що ми є будівником, або працюємо для будівника, який будує церковні будинки або навіть працюючи за двірника по таких будинках. О, як іронічно було б для християнина, який нагадує іншим згідно зі словами в Об’явленні 18:4: “Вийдіть із нього [Вавилону], люди Мої, щоб не сталися ви спільниками гріхів його, і щоб не потрапили в карання його”, і в тому самому разі бути частиною Вавилону через свою роботу!
16. Які інші клопоти можуть повстати через роботу, і що християни повинні робити про неї?
16 Якщо б ми брали участь у виробленню воєнної зброї або працювали в промисловстві де виробляють таку зброю, то цим ми можемо поставити наш християнський стан у небезпеку. Нам треба признати, що під такими обставинами ми поступаємо проти Божого Слова, яке нагадує християнам стримуватися від крови й не проливати її жодним способом. Взяти такий непохитний шлях може викликати посміх від інших робітників або роботодавців, або навіть втрату роботи. Одначе, християнин буде пам’ятати, що він не може брати жодної участи у війнах, або в воєнному зусиллю народів. Ісус сказав: “Не вбивай”. (Мат. 5:21) Дальше, на підтримання цього принципа маємо Павлові слова в 2 Коринтян 6:14—17 кажучи, що ми не можемо бути зв’язані з практиками, які є частиною цього лукавого світу. Коли християнин знайде себе в такому стані, тоді розумний шлях йому є шукати іншої роботи.
17. (а) Які обставини зустрічали Петра й Івана коли власті наказали їм не проповідувати? (б) Що вісники в цьому двадцятому століттю повинні робити?
17 Подібний стан може виринути з нашою християнською службою. Наприклад, якщо б Кесар заборонив нам проповідувати цю добру новину царства, то християни повинні мати таку саму постанову, яку мали апостоли дев’ятнадцять століть тому, коли урядові власті, за підбуренням релігійних провідників, наказували їм перестати проповідувати на основі Ісусового ім’я. Подумайте собі! І це навіть після того як їх вибили й перестерегли більше не проповідувати. Вони непохитно дотримували свою вірність. Коли всі апостоли вийшли з суду синедріону вони “раділи, що сподобились прийняти зневагу за ймення Господа Ісуса. І щоденно в храмі й домах безупинно навчали, і звіщали Євангелію Ісуса Христа”. Вони не робили цього зневажати урядників, але щоб дотримати Христовий наказ проповідувати добру новину царства по цілому світі, на свідоцтво всім народам, розуміючи, що при закінченню такого проповідування прийде кінець. (Дії 5:41, 42; Мат. 24:14) Багато християн загубили свої посади через таку тверду постанову проповідувати цю добру новину коли їх фальшиво арештували й кидали до тюрм. Отже, християни за двадцятого століття також мусять тримати свою вірність, не стримуючи від Кесаря те, що є Кесареве, але одначе вони не можуть йти на компроміс відносно їхньої вірности до Бога далі проповідувати по цілому світі. Дійсно, вони мають таку постанову як усі апостоли, не роблячи різниці в якій країні вони живуть, і вони далі будуть проповідувати хоч їм будуть забороняти, так, навіть коли їх будуть забирати до в’язниць і жорстоко знущатися над ними.
РЕЗОЛЮЦІЇ ДЛЯ ВІРНОЇ СЛУЖБИ
18. Скільки резолюцій було прийнято від 1922 до 1928 р., проти кого вони були справлені й де вони були розповсюджені?
18 Від 1922 до 1928 р. сім резолюцій було перепущено й розповсюджено по цілому світі, показуючи, що вироки про яких говорилося в сімох карах шістнадцятого розділу Об’явлення вже прийшли проти сучасного Вавилону Великого, як і його політичних елементів, яких він попирає.
19. (а) Яку резолюцію прийняли у 1963 р., скільки осіб прийняло її, і які визнання вона містила? (б) Чому це вимагає відваги?
19 Так пізно як у 1963 р. сильна резолюція була перепущена і прийнята 454,977 особами на Кругом Світу “Вічної Доброї Новини” конвенціях Свідків Єгови. Крім прийняття цієї резолюції про повище згаданих сім кар, то зібрані на конвенції твердо постановили стати по стороні царства Месії Бога Єгови, розвивати овоч духа, брати участь у чистому й неопоганеному поклонінні й боротися проти “піднебесних духів злоби”, аж поки сатанський “провідник світу цього” з його демонами не будуть зв’язані. Резолюція далі додає: “Ми далі будемо проголошувати людям вічну ‘добру новину’ про Боже царство Месії й про його суд, який немов кари ворогам його, буде виконаний на звільнення всіх осіб, що бажають поклонятися Богові Творцю”. Це вимагає відваги та постанови взяти такий стан проти націоналістичного поклоніння політичної держави й проти поклоніння зібраних по міжнародних організаціях за світовим спокоєм та безпечністю як організація Об’єднаних Націй з її 119 членами. Такий відважний стан вимагає невгамованої віри, яку показували Петро й Іван, як і багато інших перших християн.— Дії 4:18—21.
20. (а) Наслідком наслідування вірного шляха, що християни можуть сподіватися? (б) Які речі можуть поставити сильну віру в небезпеку?
20 Легко бачити, що віра апостолів та інших була дуже строго випробована навіть до самого ув’язнення, або смерти. Правдиві християнські вісники сьогодні повинні мати подібну сміливість й повне запевнення охорони від Єгови. Правда, що декотрі не боролися за вірою й сталися жертвою страху до політичних організацій, родичів й приятелів, і не могли відперти поневолююче принаджування матеріялізму.
НАПАДИ НА ВІРУ
21. Які хитрі речі можуть зворушити нашу віру?
21 Перший крок до невірности є коли хтось пічне відступати. Цей напрям назад може прийти дуже хитро, і тому робить його дуже небезпечним. Цей крок може бути коли хтось перестає робити прогрес або не хоче прийняти нову правду. Він може прийти через лінивість, або самозаперечення. Пересторога була дана про невірство тим, що вповали на свій власний розсудок і не покладали повної та виключної віри на Єгову. Ісусів брат і учень, Юда відноситься до таких осіб, кажучи: “Бо крадькома повходили деякі люди, на цей осуд віддавна призначені, безбожні, що благодать нашого Бога обертають у розпусту, і відкидають єдиного Владики й Господа нашого Ісуса Христа”. (Юди 4) Такі слова є порадою для нас разом із пересторогою, що хижі вовки будуть приходити в овечій одежі, але докажуться бути фальшивими. (Мат. 7:15) Хоч такі обставини й відбувалися дев’ятнадцять століть тому, то ми знаємо, що вони були пророчі на обставини, які повстануть у цих “останніх днях”.
22. Як те, що ми читаємо може пошкодити вірі?
22 Крім цього, віра може ослабнути тим, що ми читаємо й набиваємо наш розум, задумуючись над “вищою критикою”, уповаючи на світові філософи. Нам треба пам’ятати, що коли ми читаємо книжку, тоді автор тієї книжки стається нашим учителем, і з цієї причини треба дуже уважно вибирати матеріял для читання. Коли джерело такої інформації походить від осіб поза організацію Єгови або з тих, що зайшли до організації ради шкідливих цілей, тоді буде добрий час послухати Павлової поради молодому Тимотейові, де він сказав: “А ти в тім пробувай, чого тебе навчено, і що тобі звірено, відаючи тих, від кого навчився був ти. І ти знаєш з дитинства Писання святе, що може зробити тебе мудрим на спасіння вірою в Христа Ісуса”. (2 Тим. 3:14—16) Якщо є найменше порушення нашої віри тими, які належать до цього старого ладу, або якого-небудь джерела, то відкидайте такі кайдани й завжди пам’ятайте, що Єгова, правдивий Бог і Ісус Христос, Син Його, є нашими учителями.
ВІРА ПОТРІБНА
23. У свойому листі до Солунян, яку пораду Павло додав про віру?
23 Стояти твердо й непохитно коли ми виконуємо волю Бога Єгови тримає нашу віру кріпкою. Павло дає нам оцю пораду: “Стійте й тримайтеся передань, яких ви навчились чи то словом, чи нашим посланням. Сам же Господь наш Ісус Христос і Бог Отець наш, що нас полюбив і дав у благодаті вічну потіху та добру надію, нехай ваші серця Він потішить, і нехай Він зміцнить вас у всякому доброму ділі та в слові”. Це були живі слова, дані як поради для собору дев’ятнадцять століть тому назад і вони є такі самі дорогі тепер. “І вірний Господь, що зміцнить вас і збереже від лукавого. . . . Господь же нехай серця ваші спрямує на Божу любов”. (2 Сол. 2:15—17; 3:3—5) Так як було важним для християнів дев’ятнадцять століть тому назад триматися близько організації Єгови, тож є таким важним сьогодні. А як?
24. Чим ми тепер повинні займатися, і що потрібно догодити Богові?
24 Займатися проголошенням доброї новини дасть нам витривалости та заохочення. Ми читаємо в 1 Коринтян 15:58: “Отож, брати любі мої, будьте міцні, непохитні, збагачуйтесь завжди в Господньому ділі, знаючи, що ваша праця не марнотна в Господі”. Праця в службі, праця любови між співхристиянами збільшить нашу віру й підкріпить вірність. Ми можемо бачити, що така віра, а саме, віра лише в Єгову, дасть нам силу встояти проти загарбання та залякування ворожими силами. Пам’ятайте, “догодити ж без віри не можна. І той, хто до Бога приходить, мусить вірувати, що Він є, а тим, хто шукає Його, Він дає нагороду”.— Євр. 11:6.