Чи Диявол справді існує?

Чи є якась основа вірити в існування злих духовних сотворінь? Або чи така віра є без основи?

ШИРОКО читаний редакторський письменник Давид Лоренс одного разу зауважив: “ ‘Мир на землі’ — майже всі прагнуть його. ‘Добра воля до людей’ — майже всі люди відчувають її один до одного. Ну то що ж бракує? Чому ж існує загроза війни всупереч такого природного бажання людей?”

Ці питання справді спричиняють людину задумуватися. Коли природне бажання всіх нормальних людей є жити мирно, то чому це сталося так звичайно людям ненавидіти й вбивати один одного? Це справді парадокс (суперечність) так як одного разу зауважив д-р Гюг Кінлейсайд, колишній канадійський дипломат: “Без жодного сумніву, ми можемо прийняти ідею спалювати сотки тисячі або й мільйони жінок і дітей, яких, під нормальними обставинами ми повинні бути раді любити й в яких ми могли знайти ніжність та радість”.

Обставини є подібні сьогодні. Воєнні жертви є постійно скалічені та ранені. Як можуть цивілізовані люди відноситися одні до одних у такий спосіб? Які сили гонять їх чинити такі огидні речі, або керує їх у стан де вони почуваються примушені чинити їх? Певно, що це є на місці підносити, з повною серйозністю, питання: “Чи може якась лукава, невидима сила впливати на людей чинити таку буйність? Чи Диявол справді існує?

Не відкидайте цих питань відповідаючи, що це людська природа поводитися в такий спосіб; навпаки, їхнє нормальне бажання є жити мирно. Отже, над цією справою треба серйозно застановитися.

СУЧАСНИЙ ПОГЛЯД

При кінці минулого століття, популяризація матеріялістичних ідей зробила великий вплив на сучасне думання багатьох осіб відносно Диявола. Під заголовком: “Матеріялізм”, The Encyclopedia Americana (Енциклопедія Американа) (1955 р.) каже: “Правдивий матеріялізм учить, що нічого більшого не існує крім фізичних процесів”.

Такий матеріялістичний погляд захопив увагу багатьох осіб, і навіть упливає на віру багатьох релігійних провідників відносно Диявола. Релігійний журнал Eternity (Вічність) пояснює, у свойому числі з серпня 1964 року: “Вже більше як століття, віра в Диявола завмирає. . . . Протестантські теологи взагалі прогнали особистого Диявола про якого говорить Біблія до лісової кімнати призначена для зламаних міфів”.

Над сучасним поглядом про існування Диявола, Dictionary of All Scriptures and Myths (Словник Усіх Писань й Байок) (1960), якого склав Ґ. А. Ґаскел, каже: “Правдивий Диявол, проти якого ми мусимо стерегтися, знаходиться всередині людини; його носиться в людському серці. Він є тваринна частина людської натури”.

Також, The Encyclopædia Britannica (Енциклопедія Британіка) (1966), під заголовком “Диявол”, зауважує: “Сучасний довільний протестантизм має напрям заперечувати потребу вірити в особистого Диявола, воліючи тлумачити Біблійне й інше відношення до нього бути уособленням принципа зла”.

Тепер сталося модним вірити в “тваринну частину людської натури”, або в “принцип зла”, замість у дійсного правдивого Диявола. Таким чином, колишнє розуміння, що Диявол є живою, невидимою особою, вже не є прийнято серйозно багатьма людьми. Що ж спричинило таку зміну в погляді? Чи її можливо оправдати?

ПРИЧИНИ ЧОМУ ЙОГО ІСНУВАННЯ Є ЗАПЕРЕЧЕНЕ

У своїй книжці, Сатана, Портрет, (анг.) Едвард Ланґтон досліджує історичну віру в Диявола. Цікаво, він завважує погляд про Диявола як говориться в літературі монахів під час Середньовіччя: “Релігійне уявлення не має границь, і ілюзії та галюцинація (привидження), витворення хворих та напружених розумів, виставляється як об’єктивні дійсності”.

Таким способом, з часом, багато релігійних осіб почали приймати такі забобонні та безглузді непорозуміння про Диявола. Навіть сьогодні деякі вірять по-традиційному, що Диявол є сотворіння вбраний в тісний червоний мундир, маючи роги, хвіст і вила в руці. Правдоподібно, що таке безглузде непорозуміння є причиною чому так багато осіб тепер заперечують існування Диявола.

Одначе, Біблія не є джерелом таких неправильних розумінь. Незважаючи на це особи, які обстоюють за матеріялістичними ідеями під час останньої частини минулого століття нападали на її науку. Це особливо був наслідок заперечення існування Диявола, так як показує The Encyclopedia Britannica (Енциклопедія Британіка), одинадцяте видання (1910—1911). Під заголовком “Диявол”, вона каже:

“Можна потвердити з певністю, що віра в Сатану тепер не рахується потрібною для християнської віри. . . . Сучасний погляд надхнення Писання не вимагає прийняття цієї Біблійної науки. Навіть Ісусову науку в цій справі можна вважати бути збірником поглядів тих із якими він ділав, або правдоподібним доказом обмеженого знання, який був потрібним станом Утілення. . . . ”.

Отже “сучасний погляд”, що Біблія не є буквальною спричинив багатьох осіб відкидати те, що вона має казати про особистого Диявола. (Мат. 25:41; Луки 4:1—8; Ів. 8:44) Навіть релігійні провідники почали навчати, що Ісусове згадування про Диявола було тому, що його знання було обмежене. Або вони заявляють, що Ісус пристосувався до тодішнього поняття та мови в Юдеї, а сам не вважав Диявола бути правдивою живою особою.

Але чи це поняття, що особистий Диявол не існує є правильне? Як можна пояснити страшне знущання людини?

МАТЕРІЯЛІСТИЧНИЙ ПОГЛЯД НЕЗАДОВІЛЬНИЙ

Навіть багато релігійних провідників почали приймати матеріялістичну теорію, що людина розвилася від нижчих тварин, за їхню відповідь. Вони заявляють, що людина ще досі має в собі частину своєї тваринної минувшини, і що це є причина чому вона воює, мучить і вбиває своїх співсотворінь. Вони також кажуть, що з часом як вона продовжатиме розвиватися, ця злоба покине її. При закінченню його книжки про людську віру в Диявола, Едвард Ланґтон цікаво коментує:

“Вчені виключили [Диявола] з їхньої системи віри догматично і без церемонійно. Вони зачинили двері до нього, замкнули та ще й підперли їх. Сатана, вони заключили, був собі пережитком стародавнього забобона. Під сильним світлом розсудку та здорового розуму, він зник навіки. Простий факт є, вони казали, що людина народилася з тваринного роду. . . . Все-таки, прийде час, коли, під упливом сил цивілізації — освіти, культури, більшого знання — людина поступово лишить позаді мавпу, тигра та вовка і наостанку ми побачимо досконалу людину. Тим часом кожна генерація стається кращою і кращою”.

Але, яке незадовільне таке пояснення доказалося бути! Бо, замість поліпшення, людство поринуло в найгірші глибини розбещености. Воно розпочало першу світову війну, вживаючи Диявольські гази душити та палити людей на смерть, разом із іншою зброєю калічити та вбивати. Але той конфлікт був лише початком горя. Подумайте про безсовісну жорстокість, яка прийшла наслідком тієї війни. Пригадайте собі кидача вогню, концентраційні табори, газові кімнати, масове мордерство мільйонів, українців, євреїв та інших не забувайте про атомні бомби, напалмні бомби, водневі бомби.

Ніхто не може заперечити, що замість поліпшення кожна генерація стається гіршою, ніколи в історії не було такого величезного зіпсуття всіх рівнів моральности та поводження. Чи ви думаєте, що всі ці лукавства сталися випадкові? Чи ви думаєте, що людина, яка прагне миру та щастя, може, своєю власною силою, завести таке велике лукавство проти себе? Та ж навіть тварини не чинять таких жахливих мук та смертей, яких людство планувало проти свого ближнього.

Отже не будьте обманені тільки матеріялістичним поглядом. Бо так як сказав один із найбільших науковців за цього століття, покійний д-р Роберт А. Міллікан: “Чисто матеріялістична філософія для мене є найвищим ступнем безумности”.a Це нерозсудливо вірити, що матеріяльні сотворіння є найвищою формою життя. Здоровий розсудок показує, що невидимі живі сотворіння існують, і що ці сильно впливають на людські справи.

БІБЛІЙНЕ ПОЯСНЕННЯ

Біблія також показує цей факт. Отже, вона не є ненауковою, або безглуздою коли вона говорить про невидимі духовні особи. “Бог є Дух”, Біблія пояснює. (Ів. 4:24) Вона також каже нам, що Бог сотворив ангелів у духовній формі. (Євр. 1:7) Ці також є дійсні живі особи. Отже, Диявол, теж, є духовною особою.

“Але”, хтось може запитати: “Якщо Бог сотворив усі духовні особи, то пощо Він сотворив Диявола?” Але Бог не сотворив його. Він сотворив усі духовні сотворіння досконалими. Один із цих сотворінь зробив себе Дияволом. Він зіпсувався своїми невластивими бажаннями. Біблія пояснює процес, яким навіть досконалі сотворіння можуть зіпсуватися: “Але кожен спокушується, як надиться й зводиться пожадливістю власною. Пожадливість потому, зачавши, народжує гріх”.— Як. 1:14, 15.

Неправильне бажання, яке це сильне духовне сотворіння розвивало було придбати для себе поклоніння всіх інших сотворінь, яке належалося лише до Творця, Бога Єгови. Він міг спонукнути перших людських сотворінь служити йому неправильним представленням того, що Бог сказав про споживання з одного дерева в Еденському саді. Таким чином він стався наклепником, або “Дияволом”. Біблія також називає його “Сатана”, “Змій”, і “первісний змій”. З часом інші духовні сотворіння прилучилися до Сатанського бунту проти Бога, і вони сталися дияволами або демонами.— 1 Мойс. 3:1—6; Об. 12:9; Марка 3:22.

“Але”, хтось можливо буде дальше питати: “Чому Бог зараз не знищив Диявола й першу людську пару, яку він спонукнув порушити Божий закон?” Бог Єгова не вибрав зробити цього. Тут, через бунт виринув виклик, включаючи й питання: “Чи Диявол може відвернути всіх сотворінь від Бога?” Адамові й Єві далося нагоду родити дітей, так, щоб чесний шлях вірних з-поміж їхніх потомків оправдав Творця й цим чином доказав Диявола бути неправдомовцем. Отже Бог відложив досить часу залагодити цю справу.— Йов розділи 1 і 2.

Тим часом, Сатана Диявол невидимо впливав на людські справи. Це він є відповідальний за те, що хоч ‘майже всі хочуть жити мирно на землі’, одначе вони вбивають один одного мільйонами. Так, через цей лукавий вплив усе зусилля заснувати тривалий мир не вдається, хоч ‘майже всі люди в світі відчувають добру волю один до одного’.

Біблія пояснює, що Диявол є “провідником цього світу”. Вона також називає його “богом цієї системи”. (Ів. 12:31, НС; 2 Кор. 4:4, НС) О, як ясно є, що такі Біблійні науки є правдиві! Запис людської історії безсумнівно показує, що несвята, лукава сила є позаді людських провідників, керуючи ними чинити неймовірну жорстокість.

Але, комусь може прийти питання: Чому то, в цей час, коли матеріялістичні люди передсказують, що кожна генерація повинна поліпшуватися, людське споріднення з спів-сотворінням усе гіршає і гіршає? Чому беззаконня тепер збільшилося до таких величезних пропорцій, що по багатьох містах вже не є безпечно ходити вулицями вночі. Біблія й на це має пояснення.

ДИЯВОЛІВ ЧАС УЖЕ КОРОТКИЙ

Біблія показує, що ми вже досягли час кінця цієї системи. Біблійні пророцтва й події сповняючи їх показують, що Божий Син, Ісус Христос, уже прийняв силу царювати серед своїх ворогів. (Пс. 110:1, 2) Вона показує, що в цій самій генерації він цілком поборить Сатану. А як це? Біблія пояснює:

“І скинений був змій, великий, вуж стародавній, що зветься Диявол і Сатана, що зводить усесвіт, і скинений був він додолу. . . Через це звеселися ти, небо, та ті, хто на нім пробуває! Горе землі та морю, до вас, бо Диявол зійшов, маючи лютість велику, знаючи, що короткий час має”.— Об. 12:9, 12.

Це пояснює чому тепер, після першої світової війни таке велике беззаконня поширилося. Сатана Диявол був скинений з неба й він тепер старається скільки може пошкодити людству. Так, ми тепер живемо саме в тому короткому часі горя про яке Біблія говорить. О, як важно є чинити все, що ми можемо, щоб обминути знищення з Дияволом!

Перша потреба є признати, що Диявол справді існує,— що він і його демони є правдиві, невидимі вороги. (Ефес. 6:12) Також, є важно навчитися про спосіб, яким він зводить людей. Він є дуже хитрий. “Сам Сатана прикидається ангелом світла”, Біблія пояснює. (2 Кор. 11:14) Його плани обманювати людей можуть виглядати дуже невинні. Як ми вже бачили, він навіть уживає релігійних провідників за своїх вісників зводити людей вірити, що він не існує.

Отже відвертайтеся від релігійних священиків, які все більше і більше приймають погляд, що Біблія є байкою. Озбройтеся знанням. Поінформуйте себе. Дістаньте помочі в вашому студіюванню Біблії від тих, які вірять, що Біблія є правдива. Свідки Єгови є готові помогти вам. А понад усе, коріться Біблійній пересторозі: “Будьте тверезі, пильнуйте! Ваш супротивник — Диявол — ходить, ричучи як лев, що шукає пожерти кого”.— 1 Пет. 5:8.

[Примітки]