Перемога над світом без озброєної боротьби
“Страждання зазнаєте в світі, але будьте відважні: Я світ переміг”.— Ів. 16:33.
1. (а) Чому перемога над світом без озброєної боротьби справді була б великим досягненням? (б) Що деякі тлумачі Біблії сподіваються про світове диктаторство, і чи буде таке диктаторство?
ПЕРЕМОГА над цілим світом людства без озброєної боротьби справді була б знаменитим досягненням. Така боротьба виглядає неможлива — а особливо сьогодні, коли цілий світ є сильно озброєний. Світова перемога без військової боротьби не є ідея політичних народів тепер. Вони не вірять, що якийсь народ або особиста людина може, спокійно політичною дипломатією, дістати світову перемогу і тоді запанувати над ним. Довго-існуючі політичні уряди є захитрі в міжнародній політиці, щоб допустити таку річ. Деякі релігійні провідники так званого Християнства, які стараються тлумачити пророцтва з Святої Біблії передсказують світове диктаторство в недалекій майбутності. Але через кого? Через того, якого вони називають “Антихрист”, якого вони також розуміють бути “чоловік гріха”, “беззаконник, призначений на погибель”. (2 Сол. 2:3—10, Уповноважений Переклад; 1 Івана 2:18) Проте, протилежно такій вірі, не буде жодного особистого антихриста, який набув би перемогу над світом без озброєної боротьби.
2, 3. (а) Так як показує Святе Писання, хто сьогодні може набути перемоги над світом, і яка є нагорода за таку перемогу? (б) Який історичний приклад показує можливість такої перемоги, і які переможні слова цього ми маємо?
2 Надхнене Святе Письмо дуже ясно показує хто має перебрати світ перемогою без буйної зброї або кровавої війни. Згідно з цим Богом-даним Святим Писанням, ми самі, як Бого-боязливі особи можемо набути такої перемоги. Нагорода такої перемоги є вічне життя в щасливому, праведному новому порядку, в якому не буде теперішнього лукавого світу, щоб змагатися з ним. Справді таку неперевершену перемогу варта набути, чи не так? Чи ми б всі не хотіли б набути такої перемоги з незрівнянною нагородою? Хоч така перемога виглядає надзвичайна, то її таки можна набути. Ми маємо історичний приклад доказати, що вона є можлива. Цей заохочуючий приклад є чоловіка, який набув такої перемоги дев’ятнадцять століть тому, чоловік, якого ім’я цілий світ знає. Цей чоловік був Ісус Христос. Останнього дня на землі, як людина, Він сказав тріумфальним голосом:
3 “Це Я вам розповів, щоб мали ви мир у Мені. Страждання зазнаєте в світі, але будьте відважні. Я світ переміг”.— Ів. 16:33.
4. З розвиття яких обставин зараз після Ісусової заяви перемоги, ми питаємо, яким способом Він набув перемогу?
4 Ми вже живемо в 1974 р. нашої Загальної Доби, однак світ ще не навернувся повірити в Ісуса Христа. Отже, яким способом Ісус Христос переміг світ? Коли Він помер, як проклятий кримінальник лише кілька годин після заяви, що переміг світ, то він не навернув Свого власного народу, жидівських людей, щоб вони прийняли Його за їхнього обіцяного Месію, Божого Помазаного. П’ятдесят один день по Його ганебній смерті, було лише коло сто двадцять жидів в Єрусалимі, які прийняли Його за Месію, який сповнив Біблійне пророцтво. (Дії 1:15) Отже, як можна оправдати Ісуса Христа кажучи, що Він переміг світ? Як нам сьогодні скористати з Його заявленої перемоги? Ану побачимо.
5. (а) Спосіб, яким Ісуса розп’яли показує, що римляни і жиди мали яке почуття до Нього? (б) Скільки, Ісус сказав Своїм учням, будуть ненавидіти Його?
5 Подивіться на Нього тієї п’ятниці, 14-го нісана, 33 р. З.Д., прибитий до мученицького дерева так, як поганські римляни розпинали засуджених рабів, так, висячи там між двома відомими лиходіями! Ця ситуація зробила Його ненавидженим чоловіком для римлян, як і для жидів, які віддали Його римлянам розп’яти в найганебніший спосіб. Навіть кілька годин перед Його смертю у Череповищі за Єрусалимом, Ісус Христос признав, що Його ненавиділи. Це вже є досить, коли хтось ненавидить когось несправедливо, але скільки ненавиділи Ісуса Христа? Одинадцятьом з перших дванадцятьох апостолів Ісуса Христа, які залишилися вірні Йому, Він сказав: “Коли вас світ ненавидить, знайте, що Мене він зненавидів перше, як вас. Коли б ви зо світу були, то своє світ любив би. А що ви не зо світу, але Я вас зо світу обрав, тому світ вас ненавидить”.— Ів. 15:18, 19.
6. Що апостоли були особисто під обов’язком робити про світову ненависть?
6 Таким чином Ісус Христос показав Своїм апостолам, що світ ненавидів Його, і так само зненавидить їх. А що вони мали робити? Коли цілий світ ненавидить когось, то та особа мусить змагатися з цілим світом, щоб перемогти його. Коли цілий світ ненавидить особу, то вона мусить піддатися світові або побороти його. Яким іншим способом може особа доказати, що вона є права, що вона є правдива, що вона є вірна?
ЧОМУ СВІТОВА НЕНАВИСТЬ?
7, 8. (а) Чи світова ненависть дивувала Ісуса? (б) Що ми читаємо про Його дискусію з Своїми зведеними братами саме перед святом Кучок у 32 р. З.Д.?
7 Щоб зрозуміти як Ісус Христос переміг світ, то ми мусимо перше зрозуміти чому світ зненавидів Його. Чи Він мусів виступати проти цілого світу за те, що Він був або за те, що Він робив? Світова ненависть не дивувала Його. Він розумів чому світ ненавидів Його, тому Він міг витерпіти ту ненависть. Він показав причину на відношення світу до Нього, після Його трьохрічної публічної служби в Палестині. Це сталося в другій половині 32 р. З.Д., в Галілеї, де Ісус був теслярем у Назареті аж до тридцяти років віку. Він мав кілька молодших зведених братів, сини Його матері Марії, і ці зведені брати, давали Йому деяку пораду про Його публічну службу. Навіть ще тоді ворожі жиди вже шукали нагоди вбити Його через їхню велику ненависть. Отже питання було; Чи Він публічно виявить себе їм в Єрусалимі в часі осіннього свята Кучки, яке наближалося? Як жид під Божим законом через пророка Мойсея, Ісус був під обов’язком піти на те свято. Про Його дискусію з своїми зведеними братами, ми читаємо:
8 “Юдеї шукали нагоди, щоб убити Його. А надходило свято юдейське — Кучки. І сказали до Нього брати Його: ‘Піди звідси, і йди до Юдеї, щоб і учні Твої побачили вчинки Твої, що Ти робиш. Тайкома бо не робить нічого ніхто, але сам прагне бути відомий. Коли Ти таке чиниш, то з’яви Себе світові’. Бо не вірували в Нього навіть брати Його. А Ісус промовляє до них: ‘Не настав ще Мій час, але завжди готовий час ваш. Вас ненавидіти світ не може, а Мене він ненавидить, бо Я свідчу про нього, що діла його злі’ ”.— Ів. 7:1—7.
9. Як Ісус пішов на те свято Кучок, і яку перемогу Він набув у храмі?
9 Чи Ісус Христос вірно пішов в Єрусалим, де його ненависники сходилися на свято “Кучки”? Так, але не з нерозсудливою сміливістю. Про це ми читаємо: “Коли ж вийшли на свято брати Його, тоді й Сам Він пішов, не відкрито, але ніби потай”. У відповідному часі, Він промовив відкрито тим, що святкували в храмі. Жидівські влади дали розказ заарештувати Його, але служба не виконала їхнього розказу. (Ів. 7:10, 32—48) Чи це не була перемога для Ісуса Христа?
10. (а) Як Ісус пояснив Своїм зведеним братам чому світ ненавидів Його? (б) Тому що Ісус не виступав поза жидівський народ, то як можна сказати, що Його свідоцтво про світові вчинки були правильні?
10 А яку причину Він дав на те, що світ ненавидів Його? Причина, так як Він сказав Своїм зведеним братам, була: “Мене він ненавидить, бо Я свідчу про нього, що діла його злі”. (Ів. 7:7) Тепер, якщо діла жидів, яким Ісус був обмежений проповідувати були “злі”, то що сказати про поганський світ нежидівських народів? Вони мусіли бути не менш злі, як ті жиди, що ненавиділи Ісуса Христа. Отже, про цілий світ людства, жидівський і поганський, можна було дати свідоцтво, що його діла були “злі”. Чи це не вистачає підбурити ненависть цілого світу?
11. (а) Яким особистим прикладом Ісус посвідчив, що світові діла були злі? (б) Як те, що Ісус робив у храмі на початку Його публічної служби показало, що діла світа були злі?
11 А як же Ісус свідкував світові і показав, що його діла були “злі”? Словом і ділом. Він сам мусів бути невинний. Хто за Його дня міг обвинувачувати Його хоч за один злий вчинок? Він навіть виступав проти невіруючих жидів питаючи їх: “Хто з вас може Мені докорити за гріх?” (Ів. 8:46) Коли, на початку Його публічної служби, Він увійшов у храм в Єрусалимі і повиганяв міняльників грошей та торговців, кажучи: “Заберіть оце звідси, і не робіть із дому Отця Мого торгового!” Він свідчив, що діла тих, які опоганювали храм і жидівські влади, які дозволяли ці діла, були “злі”.— Ів. 2:13—17.
12. Як Ісус, зціляючи в суботу, виганяючи демонів, не даючи небесної ознаки, не роблячи Себе частиною світу, дав свідоцтво проти злих вчинків?
12 Коли, в легальну жидівську суботу, була нагода для Нього чинити добро і зціляти і коли Він таки зціляв незважаючи на факт, що Він знав, що Його будуть критикувати та засуджувати, Він свідчив, що діла Його критиків були “злі”. (Мат. 12:9—16) Коли Він виганяв демонів із прокажених і Його обвинувачували бути союзником Вельзевула, князя демонів, Ісус виявив, що діла Його противників були злі. (Мат. 12:22—37) Коли невіруючі жиди просили ознаки з неба, щоб доказати, що він був Месія і коли Він відмовився розвіяти їхнє невірство невчасними ознаками, то цим Він посвідчив, що їхні злі діла належали до ‘лукавого та перелюбного роду’. (Мат. 16:1—4; 12:38—45) Коли Ісус відмовився наслідувати цей світ і не ставав частиною світу, то це само собі показувало, що діла світу були “злі”.
13, 14. (а) Якими двома способами Ісус свідчив, що діла світу були злі? (б) Як Ісусове проповідування сходилося з тим, що Він сказав в Івана 3:17?
13 Проте, не лише своїм життям Ісус свідчив проти цього світу, щоб викликати його ненависть. Він робив це усно. А що це значить?
14 Сам Ісус сказав жидівському правителеві Никодимові: “Бо Бог не послав Свого Сина на світ, щоб Він світ засудив”, себто, засудив людство на знищення. (Ів. 3:17) Ісус не ходив по країні засуджувати все, що бачив, роблячи це цілий час, проголошуючи лише “день помсти для нашого Бога”. Ні, але Він мав позитивну вістку, яка доводила звільнення від засуду. Це була вістка Царства.— Іс. 61:1, 2; Луки 4:16—41.
15, 16. (а) Як слова, якими Ісус представив вістку Царства свідчили, що діла світу були злі? (б) Як сам зміст вістки про Царство також подібно свідчив?
15 Але чи ця позитивна вістка показувала, що діла світу були злі? Так! І це можна бачити з способу, яким Він представив цю царську вістку. Писання Матвія показує як Іван Хреститель представив вістку Царства, а тоді, як сам Ісус Христос представив її. Після ув’язнення Івана Хрестителя, Ісус Христос почав проповідувати Іванову вістку, але поширив її. Про це, Матвія 4:17 інформує нас: “Із того часу Ісус почав проповідувати й промовляти: ‘Покайтеся, бо наблизилось Царство небесне’ ”.
16 Те саме слово, яким представлялося цю вістку, “Покайтеся”, показувало, що діла слухаючих цієї вістки Царства були злі. Їм треба було покаятися від своїх злих діл і навернутися та приготовитися для приходу Царства. А чому? Тому що той божественний уряд не дозволить своїм підданцям практикувати зло. Дійсно, ті, що практикували зло не дістануть урядової посади в тому царстві. (1 Кор. 6:9, 10) Це царство мало бути праведний уряд, і сам факт, що Бог небес побачив потребу заснувати таке царство присудив усі царства цього світу, як злі. Це свідчило, що ті володіючі світові системи були злі, і колись, у Божому призначеному часі, будуть знищені. Тому то ті, що проголошували “царство небесне” не могли брати участи в світських політиках, не могли мати політичних посад людського уряду або брати участи в озброєній боротьбі, щоб утримувати таке світське володіння. Як посли Божого царства вони стримувалися від нечистої людської політики.
17. Чому правителі світу з своїми захисниками ненавиділи Ісуса за те, що Він проповідував вістку Царства?
17 Чи світ ненавидів Ісуса за те, що Він проповідував добру новину про “Царство небесне”? Доказ показує, що через це світ зненавидів Його. Світові правителі з своїми підданцями мали свої власні ідеї та плани, як повиннося володіти землею та її людьми. Вони ненавиділи вістки, яка показувала, що Бог Єгова мав намір знищити їхні царства й уряди в Його призначеному часі. Вони воліли чути вістку показуючи, що Бог підтримував їхні людські уряди, похвалюючи їх і маючи намір поліпшити їх і тримати їх у силі. Отже, вістка, що проголошувала царство, яке не буде співпрацювати з їхніми системами володіння і не буде діяти через них була річ, якої політичні системи цього світу не любили. Вони ненавиділи те царство та його провісників. Вони ненавиділи Помазанного, якого Бог мав намір поставити в силу в тому “небесному царстві”.
ПЕРЕМАГАЮЧИ СВІТОВУ НЕНАВИСТЬ
18, 19. (а) Що це спонукало світ ненавидіти Ісуса за те, що Він проповідував вістку Царства? (б) Як Ісус сказав Своїм апостолам, що світ не мав здорової причини ненавидіти?
18 Чи Ісус заслужив ненависть світу за те, що проповідував Боже Месіянське царство? Чи Він проповідував щось шкідливого усьому людству? Ні, те царство було на їхнє вічне добро. Особиста гордість і самолюбство спонукали світ ненавидіти Ісуса за проголошення вістки Царства, яка справді була доброю новиною, Євангелія. Що світ не мав здорової причини ненавидіти Ісуса, Він явно сказав Своїм вірним апостолам, кажучи:
19 “Коли б Я не прийшов і до них не казав, то не мали б гріха, а тепер вимовки не мають вони за свій гріх. Хто Мене ненавидить, і Мого Отця той ненавидить. Коли б Я серед них не вчинив був тих діл, яких не чинив ніхто інший, то не мали б гріха. Та тепер вони бачили, і зненавиділи і Мене, і Мого Отця. Та щоб справдилось слово, що в їхнім Законі написане: ‘Мене безпідставно зненавиділи’ ”.— Ів. 15:22—25; Пс. 35:19; 69:5.
20. Як жиди, перед губернатором Пилатом показали, що вони ненавиділи Ісуса за проповідування вістки про Царство?
20 Показуючи, що світ ненавидів Ісуса за те, що Він проповідував праведне царство Свого небесного Отця, Ісусові вороги звернулися до політичних хитрощів, щоб римляни, які тоді не цікавилися релігійними справами, могли забити його. Вони вжили Ісусове проповідування про досконалий уряд для людства, як підставу обвинувачувати Його політичним злочином проти Римської Імперії, тодішньої світової сили. Коли римський губернатор Юдеї, Понтійський Пилат, хотів, щоб обвинувачі Ісуса самі судили справу, як чисто релігійну, втягаючи їхній релігійний закон, він сказав до них: “Візьміть Його, та й за вашим законом судіть Його”, вони відповіли: “Нам не вільно [за законом кесаря] нікого вбивати”. (Ів. 18:31) Щоб дати Ісусовому проповідуванню політичного перекручення, Його обвинувачі сказали Пилатові: “Ми ствердили, що Цей ворохобить народ наш, і забороняє податок давати кесареві, та й говорить, що Він — Христос Цар. . . . Він бунтує народ, навчаючи в усій Юдеї, від Галілеї почавши аж досі”.— Луки 23:1—5.
21. Як обвинувачі Ісуса втягнули Пилата в цю справу?
21 Тоді, нарешті, щоб особисто включити самого губернатора Пилата, обвинувачі Ісусові сказали: “Якщо Його пустиш, то не кесарів приятель ти! Усякий, хто себе за царя видає, противиться кесареві. . . . Ми не маєм царя, окрім кесаря”.— Ів. 19:12—15.
22, 23. (а) Як Ісус тоді стався прямим предметом “світової” ненавости? (б) Як Ісусові учні, пізніше в молитві, виявили цей факт?
22 Таким способом силуючи поганських римлян мати участь у смерті цього Проповідника “царства небесного”, жидівські обвинувачі примусили Римську Імперію вчинити такий ненависний вчинок проти Ісуса. Перед тим ніж римські вояки відвели Його на місце страти до Череповища за Єрусалимом, вони знущалися над Ним як з кримінального підбурювача. Пізніше в молитві до Бога, Його власні учні показали, що цим способом Ісус стався зненавиджений світом, кажучи:
23 “Владико, що небо, і землю, і море, і все, що в них є, Ти створив. Ти устами Давида, Свого слуги, отця нашого, сказав духом святим: ‘Чого люди бунтуються, а народи задумують марне? Повстають царі земні, і збираються старші докупи на Господа та на Христа Його’. Бо справді зібралися в місці оцім проти Отрока Святого Твого Ісуса, що Його намастив Ти, Ірод та Понтій Пилат із поганами та з народом Ізраїлевим, учинити оте, що рука Твоя й воля Твоя наперед встановили були, щоб збулося”.— Дії 4:24—28.
24. Який намір позаді світової ненавости проти Ісуса треба було перемогти?
24 Ніхто не може сумніватися, що Ісус Христос зустрічав світову ненависть. Але важне питання є: Чи Він дозволив світовій ненавості перемогти Його? Чи Він нарешті піддався світові? Але, що ж та світова ненависть старалася присилувати Ісуса Христа зробити? Її підбурив Сатана Диявол настрашити Його, щоб Він піддався. Її намір був припинити Його чудові та сильні діла, які свідчили, що Він був обіцяний Месія від Бога Єгови. Ця ненависть була скерована переконати Його не проповідувати доброї новини про Боже Месіянське царство, щоб Він замовк як Учитель та Проповідник. Її намір був присилувати Його збунтуватися проти Бога Єгови, Який помазав і призначив Його на Месію. Так, ця світова ненависть була підбурена проти Ісуса Христа, щоб Він зненавидів людей і не пожертвував Своє досконале людське життя, щоб вони могли дістати вічне життя під обіцяним Месіянським царством Бога. Намір світової ненавости був знищити Його через збереження Його тілесного людського життя, щоб загубити Свою душу, Свою надію на воскресення до вічного життя.
25. Як світова ненависть не перешкоджала Ісусові виконувати чудесні діла навіть кілька годин перед Його смертю?
25 Чи світовій ненавості вдалося зламати Ісуса Христа всіма цими речами? Чи Він піддався і перестав виконувати чудеса та чинити добро так, як обіцяний Месія був призначений робити? Ні! Кілька годин перед Його засудженням на смерть, Він зробив чудо, показати, що Він противився озброєній боротьбі. У час, коли Він був зраджений в Гефсиманському саду біля Єрусалиму, Його апостол Петро витягнув меч і відрізав вухо воякові, коли озброєна банда прийшла заарештувати Його під покривалом темряви. Але Ісус не похвалював такого вживання зброї і зцілив чоловікові вухо, додаючи свідоцтво жидівському первосвященикові, бо цей зцілений чоловік, Малх був слуга первосвященика.— Мат. 26:48—54; Луки 22:47—51; Ів. 18:10, 11.
26. Що можна сказати чи Ісус дозволив світовій ненавості перешкоджати Йому в поширенні проповідування про Царство до останнього пів року Його публічної служби?
26 Чи дальша світова ненависть присилувала Ісуса замовчати і більше не проповідувати доброї новини про Царство? Свідоцтво наочних свідків відповідає Ні! Починаючи Сам проголошувати близькість Царства після ув’язнення Івана Хрестителя, Ісус зібрав учнів до Себе і вибрав дванадцятьох, які мали перебувати з Ним ввесь час і призначив їх на апостолів. Як третя Пасха в часі Його земної служби наближалася, Він вислав тих дванадцятьох апостолів по двоє, проповідувати ту саму вістку, яку Сам проповідував, бо сказав до них: “А ходячи, проповідуйте та говоріть, що наблизилось Царство Небесне”. (Мат. 10:1—7) Після третього святкування жидівського свята Кучок, у часі Його земної служби, Ісус вислав сімдесятьох інших учнів, як євангелистів, також по двоє, і сказав їм: “А як прийдете в місто яке, і вас приймуть, споживайте, що вам подадуть. Уздоровлюйте хворих, що в нім, промовляйте до них: ‘Наблизилося царство Боже до вас!’ ” (Луки 10:1—9) Це було під час останнього пів року Його людського життя.
27, 28. (а) Як Ісус драматично докінчив народне проповідування про Царство? (б) Чому Ісус не припиняв викриків про Царство на тій оказії, хоч деякі противилися цьому?
27 Тепер наближалася четверта і остання Пасха Його публічної служби. Тепер прийшов день, який релігійно потряс місто Єрусалим. Це сталося в неділю, 9-го нісана, 33 р. З.Д., п’ять днів перед Його жахливою смертю. Того дня Ісус закінчив Своє народне проповідування про Боже царство в драматичному розквіті. На Оливній горі на схід від Єрусалиму, Він сів на ослятко і в’їхав у царське місто, як месіянський Цар, не з озброєним військом, не при загоні воєнних колесниць або з загоном озброєних вояків, ні, не з могутньою військовою потугою, щоб викликати римських вояків з їхніх казарм у замкові Антонія на північнозахідному кутку храмового подвір’я, щоб відперти напад Єрусалиму. Ні, але на сповнення пророцтва Захарії 9:9, Він в’їхав спокійною тріумфальною процесією при громаді веселої товпи неозброєних чоловіків, жінок і дітей, яким Він дозволив проголошувати Царство за нього.
28 Між викриками тієї маршируючої товпи були: “Благословенне Царство, що надходить, отця нашого Давида!” “Благословенний цар, що йде у Господнє ім’я [Єгови]!” “Благословенний, хто йде у Господнє ім’я [Єгови] Цар Ізраїля!” Коли ненависні вороги стали противитися викрикам людей, то Ісус намагався, що пророцтво мусіло сповнитися, кажучи: “Кажу вам, що коли ці замовкнуть, то каміння кричатиме”.— Мат. 21:6—16; Марка 11:4—11; Луки 19:32—40; Ів. 12:12—16.
29. Як таким чином Ісус сповнив пророцтво, і що Він цим зобразив?
29 Отже не надармо пророцтво в Захарія 9:9 сказало п’ятсот років раніше: “Радій вельми, о дочко Сіону, веселись, дочко Єрусалиму! Ось Цар твій до тебе гряде, справедливий і повний спасіння, покірний, і їде на ослі, і на молодім віслюкові, сині ослиці”. “Подивіться, ваш Цар іде до вас, вигравши справу, здобувши свою перемогу, покірний, і сидячи на ослі, на молодім вислюкові, сині ослиці”. (Нова Англійська Біблія) Не лише на показ, але в покорі до Божого певного пророцтва, Ісус відважно зустрів ненависть світу і драматично посвідчив про Боже Месіянське царство. У цей спосіб Він показав пророчо як після закінчення Поганських Часів у 1914 р. З.Д., і після закінчення війни на небі, Він в’їде переможно і представить Себе в теократичній організації Єгови, як її правильний Цар.— Луки 21:24; Об. 12:5—10.
СПРАВЕДЛИВА ЗАЯВА ПЕРЕМОГИ НАД СВІТОМ
30. (а) Як Ісус не дозволив світовій ненавості впливати на Його особисту натуру і відношення? (б) Як Він ганьбив релігійне лицемірство відносно Царства?
30 Світова ненависть не припинила Ісуса ні в виконуванню чудес доказуючи, що Він був Месія, ані в проповідуванню доброї новини про Боже Месіянське царство. І Він не набирався його духа і не наповнявся ненавістю до людства, якого Він прийшов відкупити, ані світова ненависть не присилувала Його збунтуватися проти Бога і божественної волі. У храмі, висловлюючи співчуття до обманених, пригноблених людей, Він відкрито ганьбив релігійне лицемірство, сказавши: “Горе ж вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що перед людьми зачиняєте Царство небесне, бо й самі не входите, ані тих, хто хоче ввійти, увійти не пускаєте”. (Мат. 23:1—13) Три дні пізніше, не бунтуючись проти Бога, Ісус святкував жидівську Пасху в Єрусалимі з Своїми апостолами. Зараз після того Він розпочав новий обряд, нову вечерю, на спомин Його смерти, як людська жертва.
31. Як Ісусові слова над чашою вина і у зв’язку з Царством не перечили Його пізнішої заяви про перемогу над світом?
31 Пояснюючи, що та чаша вина, яку вони мали пити на цій пам’ятній вечері, значила, Ісус сказав Своїм вірним апостолам: “Пийте з неї всі, бо це — кров Моя Нового Заповіту, що за багатьох проливається на відпущення гріхів”. (Мат. 26:26—28) У цих словах не було ні ненавости до людства, ані бунтування проти Божої волі, яка включала Його жертвуючу смерть. Тоді, під час розмови опісля, Ісус сказав апостолам: “Ви ж оті, що перетривали зі Мною в спокусах Моїх, і Я вам заповітую Царство, як Отець Мій Мені заповів, щоб ви в Царстві Моїм споживали й пили за столом Моїм, і щоб ви на престолах засіли судити дванадцять племен Ізраїлевих”. (Луки 22:28—30) Пізніше при кінці Його розмови і перед останньою молитвою до Бога, Ісус сказав їм: “Страждання зазнаєте в світі, але будьте відважні: Я світ переміг!”— Ів. 16:33.
32. (а) Чому тієї години вночі Ісус мав право заявляти перемогу над світом? (б) Як Його свідоцтво перед Пилатом підтримувало цю заяву?
32 Тієї години вночі 14-го нісана, чи Ісус мав право заявляти перемогу над цілим світом? Дивлючись на Його вірний, любий шлях життя до того часу, ми можемо відповісти, Так! Ісус не хвалився, ані величався. Його вірність до Бога у слідуючих годинах доказала це. Стоячи перед найвищим місцевим представником Кесаря Римської Імперії, Ісус не перечив, що Він був Божий помазаний Цар, але сказав губернаторові Понтійському Пилатові: “Моє Царство не із світу цього. Якби із цього світу було Моє Царство, то служба Моя воювала б, щоб не виданий був Я юдеям. Та тепер Моє Царство не звідси. . . . Сам ти кажеш, що Цар Я. Я на те народився, і на те прийшов у світ, щоб засвідчити правду”. Хоч Його ненависники вживали те Месіянське царство, як законну підставу обвинувачувати Його перед римлянами, то Ісус таки не зрікався Божого царства.— Ів. 18:36, 37.
33. (а) На мученицькому дереві, як Ісус закінчив Свою перемогу, і як це було доказано менше як три дні пізніше? (б) Яка перемога над цим світом ще чекає прославленого Ісуса?
33 Пізніше, коли Ісус висів прибитий на мученицькому дереві на Череповищі, і коли Його переходячі ненависники докоряли Йому й ображали Його, то Він не принижав Себе до їхнього рівня, відплачуючи зло за зло. Коли, десь коло третьої години пополудня, Ісус сказав: “Звершилось!” Коли Він схилив голову і випустив Своє останнє дихання, то Він справді набув перемогу над світом, і це без озброєної боротьби. (Ів. 19:30; 1 Пет. 2:22—24) Світ забив Його, як чоловіка, але Він помер переможцем. Ненависний світ не дістав задоволення з Його смерти. Смерть не припинила, і дійсно не могла припинити Його від набуття славетної нагороди для Його перемоги над світом. Ще не перейшло повних трьох днів, як Всемогутній Бог воскресив Його з мертвих чудовою перемогою над смертю і тоді прославив Його до правиці Свого небесного престолу, де ненависний світ не міг дотикнути Його, який то світ є лише підніжок Божий. (Фил. 2:5—11; 1 Пет. 3:22) Його чекає ще одна перемога, а це є з святими войовничими ангелами у надходячій ‘війні великого дня Бога Всемогутнього’ в Гар-Магеддоні.— Об. 16:14, 16; 19:11—21.
[Ілюстрація на сторінці 185]
Ісус не дозволив світовій ненавості перемогти Його припиненням Його чудес і добрих діл. Ні, але кілька годин перед Його засудженням на смерть Він чудесним способом зцілив вухо чоловіка, якого Петро відрубав