Співпереможці світу

1. Для кого Ісусова перемога над світом поставила взірець, і як старий апостол Іван був прикладом цього?

ІСУСОВА перемога над світом без озброєної боротьби стоїть як приклад Його учням. Його вірні апостоли за першого століття З.Д. наслідували той приклад. Вся ненависть цілого світу продовж багатьох десятиліть не могла зламати їхню вірність до Божого Месіянського Царства і припинити їхнє проповідування про Нього по цілому світі. Лише кілька років перед закінченням того століття християнський апостол Іван, правдоподібно останній апостол, який ще залишився в живих, писав співхристиянам і сказав: “Я, Іван, ваш брат і спільник у біді, і в царстві, і в терпінні в Ісусі, був на острові, що зветься Патмос, за Слово Боже і за свідчення Ісуса Христа”. (Об. 1:9) Так як ті вірні апостоли, правдиві учні Христа також наслідують Його приклад, щоб набути перемогу над світом у цьому двадцятому столітті.

2. Як, за Ісусовим пророцтвом про труднощі Його послідовників, Він є предметом ненавости цілого світу?

² Хоч Ісуса вже нема на землі, то світ навіть сьогодні таки ненавидить Його. Майже тисяча мільйон прихильників церков так званого Християнства будуть противитися цій заяві, кажучи, “Ми любимо Його!” Однак, сьогодні можна випробувати чи хтось ненавидить Ісуса. У пророцтві показуючи, що Його учні будуть мусіли переносити, Ісус дав їм пересторогу: “І за ім’я Моє будуть усі вас ненавидіти. А хто витерпить аж до кінця, той буде спасений”. “На муки тоді видаватимуть вас, і вбиватимуть вас, і вас будуть ненавидіти всі народи за Ймення Моє”. (Мат. 10:22; 24:9) Логічно ненавидіти учнів Христа за Його ім’я значить ненавидіти самого Христа.

3. Щоб залишитися вірним послідовником Ісуса, то яку перемогу треба набути, з якою нагородою?

³ Цієї правди неможливо обминути: вірні учні Ісуса Христа мусять зустрічати і переносити світову ненависть так, як Він робив. Отже, щоб учень міг лишатися вірний, то він також мусить перемогти світ. Не буйністю, але без озброєної боротьби, так як Ісус зробив. Питання на яке учень мусить відповісти є: Чи світ переможе його, або чи він переможе світ? Якщо світ переможе його, то він буде мусів прийняти сумні наслідки такого поборення. Проте, коли він переможе світ, то він дістане гарну нагороду перемоги — з Божої руки.

4. Що доказує це, що сьогодні, коли світ і народи ненавидять когось за ім’я Христа, то це не значить, що вони ненавидять його лише тому, що він зветься християнином?

⁴ Але, що це значить бути зненавидженим всіма людьми і народами за ім’я Христа? Чи це значить, що люди і народи будуть ненавидіти когось лише тому, що хтось називає себе християнином? Ні, не сьогодні. Сьогодні маємо сотки мільйони релігійних людей, які називаються “християни” і які є в доброму стані з решта світом і у дружньому спорідненні з людством. Хто є ті так звані християни, які втішаються дружбою світу і не переносять світову ненависть? Так як можна бачити, всі ці є члени релігійних сект так званого Християнства. Чи їх переслідують, як класу? Чи їх виключають, як класу і заганяють працювати потаємно, підпільно? Правда, вони воюють між собою, але не за те, що називаються християнами, але тому що належать до різних релігійних сект так званого Християнства. Вони сперечаються під яку релігійну владу вони будуть коритися.

5. Отже тоді, що значить Ісусові Слова “за ім’я Моє?”

⁵ Ісусів вислів “за ім’я Моє” значить за те, що вони будуть триматися Ісуса за те чим Він дійсно є, месіянський Цар призначений Богом Єговою. Це значить визнавати і коритися Йому як правдивому Господеві, нашому небесному Господеві, якого накази ми виповнюємо і кладемо вище наказів земних правителів. Це значить триматися Месіянського уряда, якого Він представляє і не розділювати свою вірність мішаючись у справи земних урядів. Це значить вважати себе і поводитися, як слуга Ісуса Христа, слуга, що не належить до себе самого, але до Ісуса Христа, тому що Він відкупив нас Своєю власною кров’ю. Так, це також значить бути свідком Бога та Отця Ісуса Христа, себто, Єгови, Джерело Месіянського царства.

6. Що це значить мати і називатися Христовим ім’ям, і як жити в Його ім’я зобов’язує нас?

⁶ Отже мати ім’я Христа не значить лише провадити чисте життя. Це вимагає, щоб ми виявили, що не належимо до світової системи, якої так зване Християнство є головною і сильною частиною, але, що ми належимо до Божої чистої, нової системи, яку Він приготовив для мешканців землі. Це робить нас чужинцями, тимчасовими жителями у цьому переходячому світському ладі. (1 Пет. 2:11) Це не дозволяє правдивому християнинові єднатися з людьми світу і пристосовуватися до його способів, дозволяючи світському націоналізмові розхвильовувати і контролювати нас. Про себе самого Ісус сказав націоналістичним жидам: “Ви від долу, Я — звисока, і ви зо світу цього, Я не з цього світу”. (Ів. 8:23) Отже Ісус не був частиною світу з його самолюбним прагненням. Дотримуванням обов’язків сполучені з Його ім’ям Його учні так само не могли ставати частиною цього світу.— Ів. 17:14, 16.

7. Яка є нормальна реакція прихильників світу, коли правдиві християни не беруть участи в світських справах, і як Ісус пояснив це?

⁷ Чи такий стан викликує ненависть або обурення в особі, яка має дружбу з цим світом? Таке вороже почуття є нормальна реакція до Христового учня, коли він не бере участи у справах цього світу. Прихильники світу не люблять такого християнського стану. Так як Ісус сказав Своїм апостолам: “Коли б ви зо світу були, то своє світ любив би. А що ви не зо світу, але Я вас зо світу обрав, тому світ вас ненавидить”. (Ів. 15:19) Христове ім’я не має зв’язку з цим світом. Бути ненавидженим за ім’я Христа значить бути ненавидженим, тому що ми не є частиною цього світу, тому що Христос вибрав нас з цього світу.

ЗНЕНАВИДЖЕНІ ЗА ПРОПОВІДУВАННЯ

8. Як проповідування про Боже царство через Христа буде нахиляти світ проти вісника того Царства, і чому?

⁸ Перед губернатором Понтійським Пилатом, Ісус сказав: “Моє царство не із світу цього. . . . Моє царство не звідси”. (Ів. 18:36) Як же тоді, правдивий християнин може бути частиною цього світу і в тому самому часі бути прихильником Божого царства через Христа, яке не є частиною цього світу і не має свого джерела в цьому світі? Правдивий християнин не може робити цього, бо Ісус сказав, що Сатана Диявол є “князь світу цього”. (Ів. 12:31; 14:30; 16:11) З цієї причини проповідування про несвітське царство Месії Ісуса стягає ненависть світу на проповідника; воно кладе світ проти нього. Так було навіть з Ісусом; і так було і є з Його правдивими учнями.

9. З якої причини вісник Царства мусить терпіти до кінця ладу, щоб перемогти світ?

⁹ Однак, розказавши про світову ненависть Його учнів, Ісус сказав: “А хто витерпить аж до кінця, той буде спасений! І проповідувана буде ця Євангелія Царства по цілому світові, на свідоцтво народам усім. І тоді прийде кінець”. (Мат. 24:13, 14) Проповідування про це царство, хоч це є добра новина, стягає ненависть світу. А чому? Тому що Боже Месіянське царство і політичні царства цього світу є ворогами. Щоб Боже царство через Христа могло перебрати цілковиту контролю землі, то це вимагає цілковите знищення людських царств світу. (Дан. 2:44) Це в цьому правдивий християнин мусить перемогти світ.

10. Щоб набути перемоги, то християнин мусить кидати виклик світовій ненавості, щоб що зробити, і чий приклад треба наслідувати?

¹⁰ Але як? Не з Біблією в одній руці, а з мечем, гранатою або рушницею в другій! Але кидаючи виклик на світову ненависть і спокійно проповідуючи “добру новину про Царство” по цілому світові, на свідоцтво всім народам, перед кінцем цього ладу. Вісник Царства не повинен дозволити, щоб світова ненависть, ворожість й опозиція побороли його. Він є під вищим наказом Того, Хто призначив його проповідувати добру новину, а саме, Ісусом Христом, Який є його Господь. Він мусить бути таким, як Його Господь і Майстер. Цей Ісус Христос був найбільший Вісник доброї новини від Бога на землі. Ті, що мають Його ім’я роблять те, що Він робив: вони мусять робити те, що Він робив і казав. Перше коли Він закінчив Своє проповідування про Царство незважаючи на світову ненависть і опозицію, то тоді Він сказав: “Я світ переміг”. (Ів. 16:33) У цьому Він поставив нам приклад.

11. Яку роботу ще треба виконувати, і лише коли можна заявити цілковиту перемогу?

¹¹ Ще треба проповідувати “цю добру новину про царство по цілому світові”. Від післявоєнного 1919 р., цю добру новину проповідували християнські свідки Єгови, безперервно саме через Другу Світову Війну і досі проповідують. Вони є під божественним наказом через Христа не переставати свідкувати про Боже месіянське царство по цілому світі аж до самого кінця цього ладу. Лише коли будуть проповідувати “цю добру новину” до самого кінця і коли переможне Царство цілком знищить цей світовий лад, то аж тоді кожен зможе сказати про себе самого: “Я світ переміг”.

12. Щоб виграти таку перемогу, то якої відваги нам треба, так як показує апостол Іван?

¹² Така перемога є можлива для нас! Ісус Христос буде мати співпереможців над цим світом. Перемога не прийде легко, але однак її можна набути як Ісусова перемога доказує. “Будьте відважні”, сказав Ісус. І щоб набути цю перемогу вимагатиме відваги. Ця відвага мусить походити з віри у Всемогутнього Бога. Про це апостол Іван, який записав Ісусові переможні слова, сказав саме перед своєю власною перемогою у смерті: “Бо то любов Божа, щоб ми додержували Його заповіді, Його ж заповіді не тяжкі. Бо кожен, хто родився від Бога, перемагає світ. А оце перемога, що світ перемогла,— віра ваша. А хто світ перемагає, як не той, хто вірує, що Ісус — то Син Божий?”— 1 Ів. 5:3—5.

13. Хто сьогодні має “переможний принцип” віри, і як це показується відносно Ісуса, сина Марії?

¹³ Ми мусимо мати ту важну рису віри. Так як переклад Веймавта 1902 р. переводить Іванові слова: “Бо кожна дитина Божа перемагає світ, і переможний принцип, який переміг світ є наша віра. Хто, крім чоловіка, що вірить, що Ісус є Син Божий, перемагає світ?” (1 Ів. 5:4, 5) Такий переможний принцип віри є внутрішня сила, що спонукує християнських свідків Єгови сьогодні і тримає їх вірними Божому Синові. Вони вірять, що то, що Він був звичайний чоловік початий чоловіком через жінку, але, що Він родився з жидівської діви, до якої утроби Всемогутній Бог переніс життя Свого однородженого Сина з неба, щоб народився, як людський Син Божий. Вони вірять, що відразу після Його хрещення в річці Йордан, Він став породжений Божим святим духом і помазаний на Месію; але, що третього дня після Його жертовної смерти Він “об’явився Сином Божим у силі, за духом святости, через воскресення з мертвих”.— Рим. 1:3, 4; Дії 13:32, 33.

14. Як християнські свідки Єгови показують, що вони слухають Іванової перестороги проти антихристів?

¹⁴ Слухаючи перестороги апостола Івана про майбутні антихристи, християнські свідки Єгови в цьому ‘кінці цього ладу’ не є обманені і не є притягнені до цих фальшивих християнів, антихристів, які виявляють себе у так званому Християнстві, під порукою так званого Християнства, як-от організації Об’єднаних Націй для світового миру і безпечности. Вони пізнали правдивого Месію, правдивого Христа і тримаються його Богом-даного Царства, якого Він представляє. Вони вірять, що це Месіянське царство було засноване на небі в 1914 р. З.Д., при кінці Часів Поган. Отже вони не можуть приймати, ані поклонятися символічній ‘дикій звірині’, себто, диявольській світовій системі політичного володіння, як правильному уряді над землею. І вони не можуть поклонятися або покладати свої надії на політичний “образ” тієї “дикої звірини”, а саме, організацію Об’єднаних Націй, яку так зване Християнство підтримує просувати недосконале людське володіння над людством до необмеженого часу.

15. Як вони беруть свою сторону з тими про яких говориться в Об’явленні 15:2—4?

¹⁵ Ніколи, ні, ніколи, вони не зможуть учинити такої ідольської речі. З вірою, що перемагає обман цього світу, вони стають разом із тими про яких говориться в п’ятнадцятому розділі Об’явлення, дане Іванові від другого до четвертого вірша, де апостол Іван каже: “І я бачив щось, ніби як море скляне, з огнем перемішане. А ті, що перемогли звірину та образа його, і знамено його, і число його ймення, стояли на морі склянім, та мали гусла Божі. І співали вони пісню Мойсея, раба Божого, і пісню Агнця, говорячи: ‘Великі та дивні діла Твої, о Господи [Єгово], Боже Вседержителю! Справедливі й правдиві дороги Твої, о Царю святих. Хто Тебе, Господи [Єгово], не побоїться, та Ймення Твого не прославить? Бо один Ти святий, бо народи всі прийдуть та вклоняться перед Тобою, бо з’явилися суди Твої’”.— Об. 15:2—4.

16. Над чим християнські свідки Єгови досі набули перемогу, але лише коли вони цілком переможуть?

¹⁶ Діючи в гармонії з їхньою вірою у Всемогутнього Бога Єгову та Його Сина, Ісуса Христа, християнські свідки Єгови досі “перемогли звірину та образа його, і знамено його, і число його ймення”. Вони зробили це навіть хоч цей політичний ‘дикий звір’ воював проти них і був тимчасово поборов їх під час Першої Світової Війни. (Об. 13:7) Але перемога над Диявольською світовою політичною системою володіння з її політичного образа (організація Об’єднаних Націй) ще не є закінчена, так довго як Суверен Господь Бог дозволяє їм існувати на землі. Ми дістанемо цілковиту перемогу лише тоді коли той політичний ‘дикий звір’, з його огидним числом 666 буде знищений на полі битви в Гар-Магеддоні. (Об. 13:18) Якщо ми хочемо перемогти організацію ворога разом із Ісусом Христом Сином Божим, то нам треба вважати, щоб не бути позначеним, як слуга з цифровим ім’ям ‘дикої звірини’ і не поклонятися її політичному образові.

17. Якщо ми маємо таку переможну віру, то ніколи не відвернемося від якого діла, отже, що ми постановили робити?

¹⁷ Чи ми маємо переможну віру, щоб зробити це? Якщо так, то ми ніколи не дозволимо ‘дикій звірині’ стримувати нас від проповідування ‘цієї доброї новини про царство’ аж поки свідоцтво про Царство не є дане по цілій залюдненій землі. Наша перемога повинна бути не лише над ‘дикою звіриною’ і її ‘образом’, але над цілим світом, так як була перемога Ісуса Христа. Отже ми не дозволимо світовій ненавості і горю, якого вона накидає на нас перемогти нас, і змусити нас збунтуватися проти Бога. Аж поки Він Сам не набуде Своєї особистої перемоги в Гар-Магеддоні, ми будемо далі співати Йому хвалу, щоб особи зі всіх народів могли приходити і поклонятися перед Ним через переможного Сина Божого, Ісуса Христа.