Особи схвалені для життя під Божим новим порядком
1. Хоч передбачуючи буйний кінець старого порядка, чому ми не повинні турбуватися очікуваними неприємними обставинами?
ЛЮДИ, які справді вірять, що цей старий порядок незабаром буде знищений, повинні приготовлятися до життя під Божим Новим Порядком. Вони передбачують буйний кінець теперішніх урядових “небес” і теперішньої суспільної “землі” під ними. Але така можливість не страшить їх. З Святої Біблії вони розуміють, що саме цей “кінець” значить, як він прийде і який є його намір. Вони сильно бажають і довірливо сподіваються “нових небес і нової землі” згідно Божою обітницею. Це зрівноважує всі думки про неприємності на землі, яких вони ще мусять зустріти з кінцем старого порядка. Відповідно вони пригадують собі Ноя та його родину. Під час затоплення того “стародавнього світу” “безбожних людей”, для Ноя і його родини може було не дуже приємно жити цілий рік у ковчезі повному різних тварин і пташок. Однак тих восьмеро людських душ були врятовані. Таким чином вони могли дати праведний новий початок людській родині.
2. (а) Чому тепер не є заскоро для нас приготовлятися до Божого нового порядку? (б) Чим треба займатися, щоб не боятися приходу “дня” Єгови?
2 На Божий новий порядок, так як його представляють “нове небо і нова земля” в яких праведність буде домувати, варта чекати поки Бог не заснує його в Свойому призначеному часі. (2 Пет. 3:13) Тепер є час для нас, віруючих, почати приготовлятися до нього, щоб бути гідними ввійти в ті вічні користі та радість. Апостол Петро пригадує нам про потребу бути готовими, а особливо тому, що “день Єгови” прийде, як злодій вночі знищити той старий порядок. Каже Петро: “А коли все оце поруйнується, то якими мусите бути в святому житті та в побожності ви, що чекаєте й прагнете скорого приходу Божого дня [Єгови]”. (2 Пет. 3:10—12) Якщо б ми боялися приходу дня Єгови з його неприємностями, то ми не чекали б на нього, але хотіли б відкладати його далеко в майбутність поза наше життя, поза “це покоління”. Ми не повинні боятися його приходу, якщо ми щиро виконуємо святі діла і залишаємося “в святому житті та в побожності”.
3. Що ми зробили коли покаялися перед Богом Нового Порядку, і що ми прагнемо у протилежності неправедностям старого порядка?
3 Чи ми вже є “такі особи”? Дійсне каяття перед Богом, Який обіцяв праведний новий порядок, повинно провадити нас стати такими особами, з вчинками, що підходять каяттю. У нашому каяттю ми посвятили наше життя Богові через Христа і символізували те посвячення хрещенням у воді. Ми зробили це тому, що дійсно любимо Бога Єгову і любимо праведність, яку Він представляє. Ми хочемо бути гідні Його нового порядка. Тому, що цей інший порядок значить сполучення “нового неба і нової землі”, то ми любимо праведність, яка буде домувати в них. Ми сердечно хочемо ввійти в такий чистий новий порядок. Ми не знаходимо ніякого задоволення в неправедності цього недосконалого, зіпсутого, засудженого порядка.
4. (а) Як світ буде старатися відвернути нас від “святого поводження і побожности”? (б) Навіть під якими надходячими обставинами ми таки відмовимося йти на компроміс зі світом?
4 Ми є так віддані Творцеві “нових небес” і “нової землі”, що не хочемо жодної популярности з “світом безбожних людей”, а шукаємо Його похвали. Насмішками або погрозами світ буде старатися настрашити нас від ‘святого поводження і побожності, і коли то не вдасться, то світ буде старатися відвернути нас від нашого праведного шляху, який осуджує його, бо не є в гармонії з Богом. Але з нашими обличчями спрямованими на Божий новий порядок праведного життя, ми не дозволимо цьому засудженому світу чимось принадити нас до себе. Ми будемо йти просто вперед святим шляхом, якого Бог призначив для нас. Навіть на хвилинку ми не будемо шукати щастя з так званим Християнством, популярним ‘приятелем світу’. (Як. 4:4) І коли на так зване Християнство повстануть його відчужені політичні любимці і воно буде знищене разом із рештою релігій Вавилону Великого, то ми навіть на хвилину не подумаємо йти на компроміс з тими політичними нищителями фальшивої релігії.
5. Отже, хто тільки переживе надходячу “велику скорботу” в Божий дорогоцінний новий порядок?
5 Ми знаємо, що “велика скорбота”, якої ще не було за людської історії вже близько для Вавилону Великого та його політичних нищителів. (Мат. 24:3—22, 37—39) Намір цього всесвітнього горя є знищити їх, а не нас, тому що воно приходить від Бога, Якому ми поклоняємося. Воно знищить символічні “небо і теперішню землю”, цей старий порядок. (2 Пет. 3:7) Однак, воно дуже випробовує нашу віру в Бога і нашу посвяту до Нього. Тільки християнські Свідки Єгови, які успішно перейдуть ту пробу залишуться і вийдуть мов чисте золото для Божого вживання в Його дорогоцінному новому порядку.
6. При кінці “великої скорботи”, що Бог далі буде мати на землі, щоб показати, як здобич або трофей Своєї перемоги?
6 То не є Боже бажання, щоб ті, що покаються і охрестяться на учнів Ісуса Христа були на вічно знищені у ‘великій скорботі’ Його “великого дня”, ‘страшного дня Єгови’. (Об. 16:14; Йоїла 2:31) Він має на думці повторити те, що зробив за днів Ноя, а саме, перевести Своїх вірних випробованих поклонників через кінець “світу безбожних людей”. (2 Пет. 2:5) Надходячий напад символічного “Ґоґа з землі Маґога”, передсказаний давно тому, не знищить зібраних поклонників Єгови, але сам стане поборений. (Єзек. 38:1 до 39:26) Коли страшна “велика скорбота” вже перейде, то Бог Всемогутній буде мати на землі Своїх збережених поклонників, як трофеї Своєї славетної перемоги!
7. Так як Петро показує, коли ми хочемо бути частиною Божої живої здобичі, то в якому стані Він мусить знайти нас?
7 Який великий привілей то буде для когось стати частиною тих живих трофеїв й посвідчити про перемогу Єгови в тій великій “війні великого Дня Бога Всемогутнього” в Армагеддоні! (Об. 16:14, 16) Цей привілей від Бога залежить від того, “якого сорту осіб Бог порахує нас у тому світ-змінюючому “дні Єгови”. До правдивих християнів, які хотіли б пережити кінець того засудженого старого порядка, апостол Петро говорить про ту важну вимогу оцими словами: “Тож, улюблені, чекаючи цього, попильнуйте, щоб ви знайшлися для Нього нескверні та чисті у мирі. А довготерпіння Господа нашого вважайте за спасіння, як і улюблений брат наш Павло написав був до вас за даною йому мудрістю”. (2 Пет. 3:14, 15) Як ми можемо бути знайдені в такому похваленому стані?
“НЕСКВЕРНІ БЕЗ ПЛЯМ ТА ЧИСТІ”
8, 9. (а) Коли то є сором бути знайденим заплямованим? (б) Так як показує Якова 1:26, 27, як чиясь релігія може бути заплямована?
8 Коли ви бачите пляму на особі, то вона може зіпсути її зовнішній вигляд. Коли хтось дістає пляму через добру справу або виконання якоїсь доброї праці, то це не є сором. Однак, такий хотів би обмити пляму перед тим, ніж він піде до чистих людей. Якщо, одначе, хтось заплямовується коло безчесної справи, то ця пляма не є йому на честь. Це є йому на сором і робить його нездатним. Подібні плями можуть знаходитися на чиїсь релігії, формі його поклоніння. Чи наша релігія або поклоніння є так заплямовані? Якщо так, то це не є приємно Богові. На доказ цього, ми читаємо:
9 “Коли ж хто гадає, що він побожний [або релігійний], і свого язика не вгамовує, то своє серце обманює, марна побожність того. Чиста й непорочна побожність перед Богом і Отцем оця: зглянутися над сиротами та вдовицями в утисках їхніх, себе берегти чистим від світу”.— Як. 1:26, 27.
10. Чому релігії так званого Християнства, ніколи не можуть бути “чисті та неопоганені” за Божим поглядом?
10 Так зване Християнство з його членами, що визнають себе християнами, є дуже заплямоване світом. Зі всіх релігій, воно є найгірше заплямоване. Воно може хвалитися, що доглядає сиріт та вдовиць по своїх закладах, але це не заховає факту, що воно саме наробило мільйони таких сиріт та вдовиць. Чи питаєте як? Відповідь є легка. Воно зробило це через свої хрестові походи та війни, яких воно висувало, підбурювало та підтримувало своїм благословенством, молитвами, як і його власними вояками. Загальновідоме є його замішання в світовій політиці і навіть самі політикани обурюються проти цього. Воно віддало себе нехристиянському світу і зробило себе фінансовим паразитом над своїми церковними членами. Воно не вгамувало свій язик, але навчає всякі фальшиві вавилонські доктрини, виставляючи їх як християнські, і говорить велику неправду про правдивого Бога, стягаючи великий докір на Його святе ім’я, і неправдиво обвинувачує Його правдивих поклонників. Як таке безладне поклоніння може бути “чисте і неопоганене” з Божого погляду? Це є неможливо!
11. З ким ті, що бажають практикувати “чисту і неопоганену” релігію відмовляються єднатися, і у цьому відношенні, що Бог наказує їм сьогодні?
11 Особи, що не хочуть бути “заплямовані”, коли прийде день суду Бога Єгови, не можуть єднатися з так званою християнською частиною Вавилону Великого, світовою імперією фальшивої релігії. Особам, які хочуть бути чистими в цьому відношенні, то Божий наказ сьогодні є: “Вийдіть із нього, люди мої, щоб не сталися ви спільниками гріхів його, і щоб не потрапили в карання його. Гріхи бо його досягли аж до неба, і Бог ізгадав про неправди його”. (Об. 18:4, 5) Через своє лицемірство в ім’я Бога та Його Христа, так зване Християнство є найбільше відповідальним членом тієї міжнародної розпусниці, Вавилону Великого. Нехай жоден із нас не залишається заплямований нею, щоб не прийняти частини його гріха перед Богом!
12. Від якого духовного перелюбу так зване Християнство не хотіло покаятися, і від чого його світові прихильники не хочуть покаятися?
12 Нам треба признати, що так зване Християнство є засуджене разом із рештою Вавилону Великого. Воно відмовилося покаятися за свою релігійну неморальність або перелюбні вчинки, за його дружбу зо світом. (Як. 4:4) Воно є подібне до решти безбожницького світу, навіть після того, як християнські свідки Єгови дуже докладно звіщали, що Бог незабаром буде судити його. Пророчо, Об’явлення 9:20, 21 говорить про таких затверділих людей, кажучи: “А решта людей, що не вбита була цими поразками, не покаялися за діла своїх рук, щоб не кланятись демонам, ані ідолам золотим, і срібним і мідяним, і кам’яним, і дерев’яним, що не можуть вони ані бачити, ані чути, ані ходити. І вони не покаялися в своїх убивствах, ані в чарах своїх, ні в розпусті своїй, ні в крадіжках своїх”.— Також дивіться Об’явлення 18:9, 11.
13. Так як є сказано в 2 Петра 2:20—22, хто є як плями в зборі, і як треба позбутися таких плям?
13 Усі члени правдивого християнського збору стараються тримати організацію без плями в її поклонінню. Ми не хочемо мати за своїх членів тих, що заплямовують організацію. Апостол Петро говорить про таких небажаних осіб у християнському зборі, кажучи: “Вони самі бруд та неслава, вони насолоджуються своїми оманами, бенкетуючи з вами”. (2 Пет. 2:13) Якщо ці заплямовані особи не хочуть щиро покаятися і навернутися від таких обманних наук, то їх треба виключити зі збору, щоб охоронити тих, що правдиво поклоняються Богу. Інакше, такі особи не тільки будуть небезпекою для Божого стада, але вони будуть стягати докір на збір.— 2 Пет. 2:20—22.
14, 15. Що Юда 22, 23 говорить треба робити з тими, що сумніваються і з тими, що є винні відносно статевої неморальності?
14 “Дивні світові події можливо будуть підносити сумнів в деяких членах збору. Інші, через слабкість або байдужість, можуть учинити статеву неморальність. Писатель Біблії, Юда говорить як збір повинен поводитись з такими членами, кажучи; “І до одних, хто вагається, будьте милостиві, спасайте і виривайте з огню, а до інших будьте милосердні зо страхом, і ненавидьте навіть одежу, опоганену [заплямовану] від тіла”.— Юди 22, 23.
15 Тут Нова Англійська Біблія каже: “Є інші до яких ваш жаль мусить бути змішаний зі страхом: ненавидьте навіть одежу, яка є забруднена розпустою”. Нова Американська Біблія каже: “Стережіться навіть тих до яких ви милосердні; ненавидьте їх так як тілом-заплямовану одіж”. Американський Переклад каже: “Дивіться на інших з милосердям змішаним зі страхом, ненавидячи, навіть одежу, яку їхня звіряча природа заплямувала”. Збір мусить послухати цієї перестороги.
16. Чому збір мусить бути обережний, щоб не жалувати нерозкаяного грішника, який вчинив статеву неморальність?
16 Збір ніколи не може симпатизувати з статевою неморальністю, якщо він хоче, щоб Єгова знайшов його чистим у день виконання суду. Він може бути милосердний і жалувати членів, які вчинили неморальність через тілесну слабкість або якісь інші впливи. Але такі особи мусять виявити щире каяття. Однак, збір мусить бути дуже обережний коли показує милосердя і прощає покаяним, завжди боячись, щоб не ослабити своє підтримування праведности серед безбожницького покоління, яке так заглибло в такій самій неморальності, яка стягнула вогняний суд Єгови на стародавні міста Содом і Гомору.— Юди 7; 2 Пет. 2:6—8; 1 Пет. 4:3, 4.
17. Коли збір переглядає обвинувачуючий доказ статевої неморальности якогось члена, то як він повинен відноситися до цього доказу?
17 Збір мусить бути повний Божого святого духа і розвивати його плоди, одним із яких є моральна самоконтроля. (Ефес. 5:18; Гал. 5:22, 23) Він повинен постійно стримуватись від усякої статевої неморальности. Збір не дивиться з розважної цікавости або з подібним статевим почуттям на спідній одяг, що містить на собі доказ статевої неморальности. Навпаки він бридиться і ненавидить обвинувачуючий одяг, якого треба випрати від його статевого бруду. Таким чином збір підкріпляє свою любов до чистоти. Тому, він не може дивитися на порнографічну літературу, кінофільми або телевізійні програми з статевим задоволенням.— Порівняйте 3 Мойсея 15:16, 17.
18. Яке заохочення в 1 Тимофія 6:11—14 повинні старші або надзирателі послухати?
18 Члени збору також мусять бути пильні, щоб тримати себе чистими щодо способу, яким вони дотримують Божі накази для Христових послідовників. Старші або надзирателі, які наслідують того надзирателя за першого століття, який називався Тимофій, повинні взяти до серця те, що Павло писав Тимофійові про християнське поводження, а саме: “Але ти, о Божа людино, утікай від такого [смертельних наслідків матеріалізму], а женися за правдою, благочестям, вірою, любов’ю, терпеливістю, лагідністю! Змагай добрим змагом віри, ухопися за вічне життя, до якого й покликаний ти, і визнав був добре визнання перед свідками багатьома. Наказую перед Богом, що оживлює все, і перед Христом Ісусом, Який добре визнання засвідчив за Понтія Пилата, щоб додержав ти заповідь чистою та бездоганною аж до з’явлення Господа нашого Ісуса Христа”.— 1 Тим. 6:11—14.
19. Отже, якими ми не хочемо бути відносно нашої покори або вчинків?
19 Ми повинні дотримувати ту заповідь дана християнам у “чистий і бездоганий” спосіб перед Богом Єговою. Ми не хочемо заплямувати нашу покірність, і щоб хтось знаходив ваду в наших вчинках. Ми повинні старатися, як можливо показувати щире бажання завжди бути покірними. Так як Ной, що будував ковчега протягом “часу кінця” тієї перед-потопної системи, ми повинні старатися ходити невинно з нашим Богом.— 1 Мойс. 6:3, 9.
ЩО ТО ЗНАЧИТЬ БЕЗДОГАННІ (“НЕЗАПЛЯМОВАНІ”)?
20. Як пляма порівнюється з брудом на особі, і що можна сказати відносно Ісуса Христа в цьому розумінні?
20 У приході Його “дня” Бог Єгова повинен знайти нас, не тільки “чистими”, але “бездоганними”. (2 Пет. 3:14) Ми знаємо, що пляма є глибша від бруду. Бруд є поверховий і його легко змити, але так не є з плямою. Тут маємо ваду, яка нівечить фізичну досконалість. Вона показує, що щось є зле внутрі. Ісус Христос був цілком чистий і тому міг представити себе на жертву за людство, немов ‘непорочне й чисте Ягня’.— 1 Пет. 1:18, 19; Євр. 9:14.
21. В якому відношенні ми стараємося бути незаплямовані перед Богом так, як заохочує Филип’ян 2:14—16?
21 Певна річ, що ми, як нащадки грішного Адама, не можемо мати досконале, непорочне, тіло, без якоїсь плями. Але, що сказати про нашу особистість і спонуки серце? Правильно, ми дуже стараємося, щоб ‘не бути заплямованими світом’, але, разом з тим, ми стараємося розвивати Христову особистість з чистим серцем. Ми не маємо ніякого бажання мати якусь ваду в нашій щирості наслідувати Господа Ісуса Христа. Ми не хочемо бути подібними до тієї тваринної жертви, яка представлялася на Божому вівтарі на жертву Богові, але яку священик відкидав через “пляму”. Слова апостола Павла дев’ятнадцять століть тому відносяться до нас із подібною силою: “Робіть усе без нарікання та сумніву, щоб були ви бездоганні та щирі, невинні діти Божі серед лукавого та розпусного роду, що в ньому ви сяєте, як світла в світі, додержуючи слово життя”.— Фил. 2:14—16.
22, 23. Як Бог далі охоронить світло Своїх незаплямованих невинних дітей на землі незважаючи на напад сил темряви?
22 Чи ж це не є чудова мета, якої ми повинні добиватися, а саме, стати “невинними дітьми Божими”? Якщо будемо такими дітьми, то Він не знайде нічого в нас через яке може осоромити або не схвалювати нас. Він спричинить, щоб наше світло, яке виходить із нас, як світильників продовжало сіяти ясно.
23 Якщо будемо світильниками, то Він ніколи не загасить наше світло! З нами буде так, як було з Тим, якого ми наслідуємо, Логос або Слово Боже. Про Нього є написано так: “І життя було в Нім, а життя було світлом людей. А світло у темряві світить, і темрява не обгорнула Його”. (Ів. 1:4, 5) Ми сподіваємося, що в недалекій майбутності так зване Християнство, яке неправильно представляло Бога і Христа, буде знищене, але світло від “невинних дітей Божих” далі буде просікати збільшаючу темряву на землі. Тоді, коли нерелігійні зграї символічного “Ґоґа зі землі Маґоґа” масово разом стануть нападати на цих духовних світильників, “так як хмара, щоб покрить землю”, то ці сили темряви не зможуть загасити те світло. (Єзек. 38:16—19) Бог ніколи не дозволить Своїм “невинним та бездоганним” дітям згинути з землі!
“І В МИРІ”
24. У часі розпущення старого порядку, що Єгова не буде робити відносно Своїх зорганізованих людей на землі, і чому ні?
24 Отже, коли світові події вже так дуже розвилися в напрямку до руїни, то це не є час для нас тратити погляд на майбутність, що лежить перед нами. Тобто, розірвання, розпад старих “небес” і старої “землі”. Отже, ми ніколи не повинні переставати поводитися у гармонії з цим страшним фактом. У 2 Петра 3:11, Нова Англійська Біблія представляє цю справу оцими словами: “Тому що цілий всесвіт має так розпастися, то подумайте якими людьми ви повинні бути, яке посвячене і віддане життя ви повинні провадити!” Якщо перед нами є такий розпад всесвіту, то Бог Єгова, Всесвітній Суверен, є Той, Який мусить доглянути такі справи, і це через Свого царського Сина, Ісуса Христа. Символічне старе небо і стара земля справді будуть розпущені, розпадуться, будуть розбиті. Але в тому часі вогнянного розпаду старої системи, Суверен Господь Єгова не розпустить і не розіб’є єдність Своїх зорганізованих людей на землі. Він знаходить, що вони живуть у “святому житті та в побожності”. Його перегляд відкриває, що вони є “чисті і бездоганні”.— 2 Пет. 3:11, 14.
25. Коли “присутність дня Єгови” буде фактом, то яка протилежність буде між тими, що похвалюють Божий новий порядок, а тими, що підтримують старий порядок?
25 Отже, для тих похвалених поклонників Суверенного Господа Єгови духовний рай, в який вони увійшли ще в 1919 р. З.Д., не буде знищений, коли старий світовий лад розпадеться від жару Божого гніву. Для Його вірних поклонників буде так як було для Ноя та його родини, коли вони ввійшли в ковчег і Бог Єгова зачинив двері за ними, щоб охоронити їх від стихійних сил, яких Він тоді звільнив на той “стародавній світ” безбожних людей. (1 Мойс. 7:16) А світ людства, який не хотів послухати, буде здивований, коли знайде, що неймовірна “присутність дня Єгови” вже прийшла! Вони будуть бачити як їхній старий порядок розпадається, як сніжка, яка кидається в гарячу піч. Єдність людського суспільства розпадеться. Єдність людського суспільства повалиться, так, що рука кожної людини буде проти її брата. Яка протилежність для тих, що тоді будуть вірно стояти за праведним новим порядком Бога Єгови!
26. Захисники Нового Порядка муситимуть відпирати які натиски, і чому християнська любов поможе їм у цьому напрямку?
26 Серед такого світового занепаду порядка між захисниками старої системи, то ті, що підтримують Божий новий порядок муситимуть відпирати натиски до світової анархії. Вони муситимуть залишатися з’єднані, як божественні організовані люди, дотримуючи правдиву християнську єдність. Це вимагатиме, щоб вони жили в мирі один з одним. З надхненим передбаченням апостол Петро нагадує нам, що коли раптом прийде день Єгови виконати Його суд, то ми, що є чисті й бездоганні, повинні жити “в мирі”. Ми маємо засоби, які поможуть зберегти нам мир з Богом Єговою і один з одним. Вже довгий час ми розвивали християнську любов, що є “досконалий союз єдности”. (Кол. 3:14, НС) Однак, є ще більша єднаюча сила.
27. Які інші єдності не схибнуть їх у часі розпущення спричинене ‘великою скорботою’?
27 Є сила, якої любов є головний плід, а це Божий святий дух. Отже ми мусимо бути з’єднані духом. Крім цього, є єдність у вірі, єдність у християнській справі проповідування і роблення учнів, і єдність з одним живим та правдивим Богом Єговою через Його Сина Ісуса Христа. Всі ці сильнодіючі речі створюють згоду і мир в зборах християнських Свідків Єгови. Ці миротворчі речі не схибнуть їх у надходячій “великій скорботі”, яка розтопить, спалить цей світовий старий порядок.
28. Щоб мир був єднаючий союз, то які єднаючі речі ми маємо так як згадує Ефесян 4:3—6?
28 Ще від 1914 р. З.Д., вірні захисники Єговового праведного нового порядка застосовували до себе те, що апостол Павло заохочує нас робити: “Пильнуючи зберігати єдність духа в союзі миру. Одне тіло, один дух, як і були ви покликані в одній надії вашого покликання. Один Господь, одна віра, одне хрещення, один Бог і Отець усіх, що Він над усім, і через усіх, і в усіх”.— Ефес. 4:3—6.
29. На що ми чекаємо в єдності, отже що Петро говорить ми повинні далі робити?
29 Нарешті, ми з’єднані чекаємо знищення цього вмираючого старого порядка. Отже, що ми будемо робити до таємного приходу, “присутності дня Єгови”? Для нас, які хочемо доказати себе гідними Божого нового порядка, під надхненням апостол Петро говорить, що ми повинні робити: “Попильнуйте, щоб ви знайшлися для Нього нескверні та чисті у мирі”.— 2 Пет. 3:10—14.