Царство і Надія на воскресіння

„Отже, я свідкую тобі перед Богом і Христом Ісусом, що Він має судити живих і мертвих за Свого приходу та за Свого Царства”.— 2 Тимофія 4:1.

1. Беручи до уваги число людей, які вже колись жили, то чому ж надія на воскресіння є така важлива, але які питання спадають на думку?

ПІДРАХУНКИ про те скільки людей вже колись жили на землі різняться від 14 до 20 більойнів. Яке би там не було правильне число, то два факти є певні: (1) Бог Єгова точно знає скільки людей вже колись жили, і має силу повернути кого б він вибрав назад до життя; (2) Очевидно, що теперішнє щонайбільше населення світу з коло 4.4 більйонів людей є тільки мала частина загального підсумку людей, які вже колись жили. Висновок — неминучий: безперечно, більшість людей є мертві й їхня надія на майбутнє життя залежить від воскресіння. Але чому ж вони вмирали? І яка ж є надія, що вони знову будуть жити?

2. Що Петро сказав відносно Христового воскресіння й Його зв’язку з надією на воскресіння?

² В році 36 н. е. апостол Петро сказав: „Пізнаю я поправді, що ,не дивиться Бог на обличчя’, але в кожнім народі приємний Йому, хто боїться Його й чинить правду . . . Але Бог воскресив Його [Ісуса Христа] третього дня, і дав Йому, щоб з’явився, не всьому народові, але наперед Богом вибраним свідкам, нам, що з Ним їли й пили, як воскрес Він із мертвих. І Він нам звелів, щоб народові ми проповідували та засвідчили, що то Він є призначений Богом Суддя для живих і для мертвих. Усі пророки свідкують про Нього, що кожен, хто вірує в Нього, одержить прощення гріхів Його Йменням”.— Дії 10:34—43.

3. (а) Чому так багато більйонів людей вже померло? (б) Поясніть, як Христова смерть і воскресіння є основою надії на воскресіння.

³ Так, це через гріх успадкований від першої людини Адама, що більйони померлих людей знаходяться в могилах. „Через одного чоловіка увійшов до світу гріх, а гріхом смерть, так прийшла і смерть у всіх людей . . . За переступ одного смерть панувала”. (Римлян 5:12, 17) Але Христос помер і був „оживлений в дусі”. (1 Петра 3:18, НС, анг.) Через віру в Його пролиту кров, то „всі” з поміж „живих і мертвих”, можуть одержати „прощення за гріхи” і визволитись від тиранічної влади Царя Смерті. Для цього, то більшість людства потребує воскресіння. Отже Павло пише: „Смерть бо через людину [Адама], і через Людину [Ісуса] воскресення мертвих”. (1 Коринтян 15:21) Христос підтвердив це, кажучи Марті: „Я воскресіння й життя. Той хто практикує віру в Мене — хоч і вмере, буде жити”. (Івана 11:25, НС, анг.) Христова смерть і воскресіння є основою надії на воскресіння.

„Перше воскресіння”

4, 5. (а) Що Іван писав про „перше воскресіння”, і яку силу та посаду дано тим, які мають участь у цьому воскресінні? (б) Що Ісус сказав 11-ом вірним апостолам про їхню майбутню посаду?

⁴ Біблія показує, що Христос не буде Сам судити „живих і мертвих”. Описуючи натхненне видіння, апостол Іван написав: „І бачив я престоли та тих, хто сидів на них,— і суд їм був даний,— і душі стятих за свідчення про Ісуса й за Слово Боже, які не вклонились звірині [сатанинській політичній організації], ані образові її, і не прийняли знамена на чола свої та на руку свою. І вони ожили, і царювали з Христом тисячу років. Блаженний й святий, хто має частку в першому воскресінні! Над ними друга смерть не матиме влади, але вони будуть священиками Бога й Христа, і царюватимуть з Ним тисячу років”.— Об’явлення 20:4, 6.

⁵ Між першими з цих майбутніх царів і суддів, померлими як вірні свідки Ісуса й Його Отця, Єгови, були 11 вірних апостолів. У Луки 22:28—30 Ісус каже, що ці сидять з Ним на престолах у Його царстві, „щоб судити дванадцять племен Ізраїлевих [несвященицьких представляючих решта людства]”.

6. Скільки помічних суддів будуть помагати Ісусові коли Він буде судити живих і мертвих, і як вони перетворюються в часі їхнього воскресіння?

⁶ Інші Писання показують, що цей небувалий привілей бути спільними царями й суддями з Христом в Його царстві обмежується тільки до „малої отари” з 144 000 вірних християн „викуплених від землі”, „викуплених від людей”. (Луки 12:32; Об’явлення 14:1—4) Ці відмовились від нормальної й звичайної надії вічного життя на землі для того, щоб „з’єднатися з Ним [Христом] у подобі Його воскресіння”. (Римлян 6:5, НС, анг.) Про таких, Павло також пише: „Так само й воскресення мертвих: сіється в тління,— в нетління встає . . . сіється тіло звичайне,— встає тіло духовне . . . тіло й кров посісти Божого Царства не можуть . . . мусить бо тлінне оце зодягнутись у нетління”.— 1 Коринтян 15:42—53.

7. Що словник каже про безсмертя, і що Павло й Петро писали про небесну надію?

⁷ Цікаво The New International Dictionary of New Testament Theology (Новий міжнародний словник теології Нового Заповіту) викриває в брехні ту небіблійну ідею, що всі люди мають безсмертну душу, кажучи: „Безсмертя не є в теперішньому володінні всіх людей, але майбутнє надбання християн. Згідно з 1 Коринтян 15:42, 52, то це тільки після перемінення в воскресінні, що віруючі ,зодягаються’ в безсмертя . . . не може бути безсмертя без попереднього воскресіння”. Дійсно, нагоду на безсмертя не дається всім християнам, але тільки тим, які мають участь у „ранішому воскресінні з мертвих”. Для цих, є „спадщина нетлінна й непорочна та нев’януча захована в небі для вас”.— Дивіться до Римлян 8:20—22; Филип’ян 3:10, 11; 1 Петра 1:3, 4.

Час „першого воскресіння”

8. (а) Згідно з Писанням, то коли мало відбутись „перше воскресіння”? (б) Поясніть значення 1 Солунян 4:14—17 і 1 Коринтян 15:51, 52.

⁸ Писання пов’язують це „перше воскресіння” з Христовою „присутністю [грецьке, парусія]”. (1 Коринтян 15:23) Апостол Павло пише: „Сам бо Господь із наказом, при голосі Архангола та при Божій сурмі зійде з неба, і перше воскреснуть умерлі в Христі [починаючись з першим століттям аж до Христового приходу до духовного храму в 1918 р.]”. Павло далі каже, що помазані християни „які переживуть до присутності [парусії] Господа”, і які вмирають під час парусії, зараз воскреснуть і будуть „схоплені в хмарах на зустріч з Господом на повітрі”. (1 Солунян 4:14—17, НС, анг.) Їм не потрібно „спати” в могилі, чекаючи на воскресіння. В часі смерті вони „переміняться, в моменті, як оком змигнути”.— 1 Коринтян 15:51, 52. Поправлена Стандартна Версія.

9. (а) Коли почалась Христова невидима присутність? (б) Що мало відбутись під час Його присутності, і чому помазаних християн, які вмирають на протязі Христової присутності слід вважати „щасливими”?

⁹ Події на сповнення біблійного пророцтва показують, що Христова присутність, або парусія, почалась у тому важливому 1914 р. (Матвія 24:3, 7—14) Тоді „царство світу стало царством Господа нашого [Єгови] й Його Христа”. Після цієї дуже значної події прийшов „призначений час судити мертвих”. Це судження й нагородження тих достойних почалось з тими, які мають участь у „першому воскресінні” від Христового приходу до храму і далі. (Об’явлення 11:15—18, НС, анг.) Про тих помазаних християн, які вмирають вірними після заснування Божого царства кажеться, що вони є „щасливі”. Чому ж? Тому, що їхнє воскресіння є вмить ока, роблячи можливим для них негайно братися за їхні нові обов’язки з Ісусом Христом у небі.— Об’явлення 14:13.

10. З яких причин кажеться, що воскресіння 144 000 є „перше воскресіння”?

¹⁰ Воскресіння всіх 144 000 помазаних християн покликаних царювати з Христом у небі відповідно кажеться є „перше воскресіння”. Воно є перше в тому, що передує загальному воскресінні, людей до життя на землі, тоді як 144 000 стають „первістками Богові й Агнцеві”. (Об’явлення 14:1, 4; Якова 1:18) Це ставить їх у важливу позицію, оскільки жодна людина не може „удосконалитись окремо від” тих 144 000 священиків, царів та суддів. (Євреїв 11:40; Об’явлення 22:1, 2, НС, анг.) Крім того, це є воскресіння вищої якості від земного воскресіння тому, що 144 000 встають „у подобі Його [Христового] воскресіння” до нетлінного, безсмертного життя як духовні сини Божі.— Римлян 6:5.

Земне воскресіння

11. Про яке інше воскресіння згадується в 20-му розділі Об’явлення?

¹¹ Якщо є „перше воскресіння”, то логічно мусить бути пізніше воскресіння. Описуючи те, що стається на протязі тисячолітнього судного дня згаданого раніше в тому самому розділі, апостол Іван писав:

„І бачив я мертвих малих і великих, що стояли перед Богом. І розгорнулися книги, і розгорнулась інша книга,— то книга життя. І суджено мертвих, як написано в книгах, за вчинками їхніми”.— Об’явлення 20:12.

12, 13. (а) Чому це не є логічно казати, що решта померлих не воскреснуть аж поки не закінчиться тисячоліття? (б) Отже, що значить вислів „ожили” в Об’явлення 20:5? (в) Як буде вирішуватись чиї імена остаточно будуть записані в „книзі життя”?

¹² Ці „мертві”— це ті самі, як „решта мертвих” згаданих у 5-му вірші того самого розділу, і про яких кажеться, що вони „не ожили, аж поки не скінчиться тисяча років”. Це не значить, що вони не воскресають аж поки не закінчиться тисячолітній судний день, через те, що маючим участь у „першому воскресінні” дано „силу судити”, бути „священиками” і „царювати” з Христом „на тисячу років”. (Об’явлення 20:4—6) Кого ж вони будуть судити, над ким же вони будуть царювати, і заради кого вони будуть священиками, якщо „інші померлі” не воскресають аж поки не закінчиться тисячоліття?

¹³ Отже, вислів „ожили” мусить відноситись до становища при закінченні 1.000-літнього Судного Дня. Це значить, що ті особи „оживають” у тому, що зрештою удосконалюються тілесно. Вони будуть у такому самому досконалому стані як Адам і Єва були в Едемському саді. Як же Єгова тоді буде вирішувати чиї імена слід записувати в „книгу життя”, або в „книзі життя”? Це станеться через остаточне випробовування всього людства. (Об’явлення 20:7—10, 12, 15) Ті, що докажуться вірними Богові на протязі цього остаточного випробовування, Єгова Сам ,визнає за праведних’ і вони визволяться „на волю слави синів Божих” на землі. (Римлян 8:21, 33) Не так як Адам, який згрішив під час випробовування, і якому Богом послані ангели позбавили доступ до „дерева життя”, вони одержать божественне запевнення вічного життя.— 1 Мойсеєва 2:9; 3:22—24.

14. В яких відношеннях воскресіння людей на землі протягом тисячоліття буде воскресіння до кращих нагод?

¹⁴ Оскільки всі „решта померлих”, які воскреснуть протягом Христового 1.000-літнього царювання одержать нагоду доказати себе достойними записання їхніх імен постійно в „книзі життя” Єгови й назавжди жити під Божим царством, то їхнє воскресіння є воскресіння до кращих нагод від воскресіння тих людей, які воскресали в біблійних часах, але які знову вмирали. (1 Царів 17:17—24; 2 Царів 4:17—37; 13:20, 21; Матвія 9:18, 23—26; Луки 7:11—15; Івана 11:38—44; Дії 9:36—41; 20:7—12) Це для того, щоб досягти „кращого воскресіння” під Царством або „містом”, Месії, що в давнині чоловіки та жінки залишались вірними Єгові до самої смерті.— Євреїв 11:10, 13, 14, 35.

Воскресіння й суд

15, 16. (а) Чи Судний День є щось, щоб боятись його? Поясніть, (б) Хто буде судити і на якій основі?

¹⁵ Ми вже бачили, що „решта померлих” воскресають під час тисячоліття для того, щоб були „суджені . . . згідно з їхніми вчинками”— тодішніми. (Об’явлення 20:12) Огидна ідея присудний день в якому всі, які вже колись жили будуть мусили відповідати за їхні колишні гріхи, не ґрунтується на Біблії. Із змісту бачимо, що божественні „книги”, або книги закону будуть розгорнені, і що воскреслі померлі будуть суджені „як написано в книгах, за вчинками їхніми”, тобто, чи вони будуть слухатись або не слухатись тих божественних інструкцій.

¹⁶ А хто ж буде судити їх? Апостол Павло писав, що Ісус Христос „має судити живих і мертвих”, і в тому самому разі він говорив про Христів „прихід за Його царства”. (2 Тимофія 4:1) Сидячі на „престолах” з Христом на протязі Його тисячолітнього царства будуть 144 000 помічних суддів. (Луки 22:28—30; Об’явлення 20:4, 6) Павло писав: „Хіба ви не знаєте, що святі світ судитимуть?”— 1 Коринтян 6:2.

17, 18. (а) Чи є яка суперечність між Івана 5:29, а Об’явлення 20:12? Поясніть, (б) В якому значенні декотрі „вийдуть . . . до воскресінні суду”?

¹⁷ Відносячись до того, що має статись на протязі Його тисячолітнього царювання, яке теж є 1.000-літній судний день, Ісус сказав: „Бо Отець не судить нікого, а ввесь суд передав Синові . . . Не дивуйтесь цьому, бо надходить година, коли всі, хто в пам’ятних гробах,— Його голос почують, і повиходять. Ті, що чинили добро, на воскресіння життя, а котрі зло чинили, не воскресіння суду”.— Івана 5:22—29, НС (анг.).

¹⁸ Чи це суперечить Об’явленні 20:12, де читається, що мертві будуть „суджені, як написано в книгах”, які то книги не будуть „розгорнені” аж до на протязі тисячоліття? Зовсім ні. Ісусові слова в 5-му розділі до Івана муситься розуміти в світлі того, що Він пізніше об’явив Іванові. (Об’явлення 1:1) „Ті, що чинили добро”, як також ті, „котрі зло чинили” будуть між „тими померлими” судженими „особисто по вчинках їхніх” виконаних після їхнього воскресіння. (Об’явлення 20:13) Коли Ісус протиставив „воскресіння до життя” з „воскресінням суду [грецьке а·на’ста·сіс крі’сеос]”, то відосився до наслідків таких воскресінь Thayer’s Greek-English Lexicon (Теєрів грекоанглійський словник) пояснює а·на’ста·сіс крі’сеос, як воскресіння „після якого приходить осуд”. Людину не воскрешається для того, щоб автоматично осуджувати її, але наслідок її воскресіння буде осуд, якщо вона відмовиться слухатись „написаного в книгах” і таким чином не є гідна, щоб мати своє ім’я „записане в книзі життя”. Тоді, вона помре „другою смертю”, без надії на майбутнє воскресіння.— Об’явлення 20:14, 15; 21:8.

19 і примітка. (а) Як французький переклад Біблії перекладає Івана 5:29, і тільки коли буде очевидним, що чиєсь воскресіння було до „життя”, або „на суд”? (б) Чи „праведні” і „неправедні” згадані в Дії 24:15 виходять у вказаному порядку до „воскресіння життя” і до „воскресіння суду”? Поясніть.

¹⁹ Цікаво зауважити, що французька Ecumenical Translation [Вселенський переклад] (виданий групою католицьких і протестантських вчених) перекладає Івана 5:29 так: „Ті, які чинили добро повиходять на воскресіння, яке доводить до життя; але практикуючі зло, на воскресіння, що доводить до суду”. Аж поки остаточний наслідок воскресіння особи не стане ясний, то аж тоді виявиться чи її воскресіння було „воскресіння до життя” чи „воскресіння суду”.a

20. (а) Кому буде потрібно пити „воду життя”, і чому? (б) Яке запитання будемо досліджувати в наступній статті?

²⁰ Воскреслі мертві, як також „великий натовп”, який переживе „велике горе” саме перед нами, будуть мусили пити „воду життя”, тобто вдячно приймати Христову викупну жертву й всі інші постачання Єгови на визволення людства від гріха й смерті. (Об’явлення 7:9, 10, 14, 17; 22:1, 2) Ці постачання будуть застосовувати Христос і Його 144 000 помічних священицьких суддів на протязі тисячолітнього Царства. Але чи ж усі мертві воскреснуть на суд, включаючи знищених у прийдешньому „великому горі”? Наступна стаття буде обговорювати те запитання.

[Примітки]

ПОВТОРЕННЯ

◻ В який же спосіб Христос є „воскресіння й життя”?

◻ Хто має участь у „першому воскресінні”, і в яких діяльностях вони будуть допомагати Цареві, Ісусові Христові?

◻ Чому вислів „перше воскресіння” є відповідний?

◻ В який же спосіб „решта померлих” „оживають” після тисячоліття, і в якому значенні їхнє воскресіння є вищої якості від воскресіння людей, які в біблійних часах воскресали до життя на землі?

◻ На якій основі суджено воскреслих мертвих, і чого їм буде потрібно, щоб бути визволеними від гріха й смерті?

[Вставка на сторінці 14]

„Безсмертя не є в теперішньому володінні всіх людей, але майбутнє надбання християн . . . Не може бути безсмертя без попереднього воскресіння”.— The New International Dictionary of New Testament Theology (Новий міжнародний словник теології Нового Заповіту)

[Ілюстрація на сторінці 17]

Біблія показує, що багато воскреснуть до життя на землі