З’єднане людство,— що це може значити
„ЧИ ВИ є індусом чи католиком, євреєм чи лютераном, квакером чи мусульманом, буддистом чи амішем [послідовник єпископа Аммана в менонітах] чи мормоном, то коли б так завзято й віддано старались зробити небо саме тут на Землі так, як стараємось кваліфікуватись для потойбічного життя, то подумайте в якому чистому, не забрудненому та гарному світі ми тоді жили б”.
Цими словами американський журналіст Мел Елліс висловив бажання багатьох людей сьогодні. Вони прагнуть гарного світу, щоб жити в ньому. Однак, люди таки продовжують зберігати їхні релігійні, політичні, економічні та суспільні розділення — ті самі речі, які довели до великої ненависті, боротьби та пролиття крові протягом історії.
Однак, землю можна дуже перемінити, коли б люди з’єднались наміром. Коли б це сталось, то зараз не було б війн. Тоді такі вислови як „гонка озброєнь” і „нагромадження ядерної зброї” вже минулися б. Уже ніколи більше не калічилося б людей або шкодилось умам у війні. Родини вже не страждали б через те, що загубили улюбленого на війні.
Тепер щорічно витрачають коло 800 більйонів доларів (США) на озброєння й воєнне приготовлення. Коли б усі ці гроші присвятилось для мирних цілей, то яка ж велика була б зміна, навіть серед теперішніх недосконалих обставин! Подумайте скільки потрібних домів, лікарень, шкіл, основних санітарних потреб, чистої води та інших речей, можна було б постачити. Таким то чином усі люди мали б роботу постачати тих речей з яких людство користає. Також, якщо б все людство співдіяло разом для загального добра, тоді було б вдосталь харчів для всіх людей. Редактор французької газети, Анрдій Фонтейн, сказав: „Є досить багатства для всіх людей, коли б ми тільки вживали його на користь людства”.
Отже, подумайте, що з’єднання людства може значити. Між людьми була б любляча кооперація замість безжалісна конкуренція; співчуття замість сліпа ненависть; підбадьорюючий мир замість безглузде насильство; взаємоз’єднання замість розділюючий націоналізм.
Але як же можна здійснити такі зміни? Певно, що ці зміни мусять початись у думках людей. І щоб змінити напрям думок, то потрібно цілком змінити моральну й духовну освіту, щоб викорінити з-поміж людей всі розділюючі впливи. Але де ж можна здобути такої з’єднуючої освіти? Від політичних, економічних, релігійних, чи від освітніх систем цього світу?
Біблія дає нам свою ясну відповідь у цих словах, записаних у пророцтві Єремії: „Знаю, Господи [Єгово, НС], я, що не в волі людини дороги її, не в силі людини, коли вона ходить, кермувати своїм кроком”.— Єремії 10:23.
Цей висновок підтримують слова Марка Тея, директора Міжнародного інституту для дослідження миру в Норвегії. Він сказав: „Сьогоднішній міжнародний стан характеризується глибокими кризами, які поширюються майже до всіх сфер людської діяльності: економічної й суспільної, політичної й військової, духовної та моральної. Суперечні ситуації зростають, насильство поширюється й звертання до сили як засіб політики та дипломатії поширюється... Рівновага між миром а війною стає чимраз більш нестійкою”.
Отже, ясно що самі собою, люди не мають відповідей, тому що їм бракує мудрості керувати їхнім власним кроком до світової єдності. Правда, дехто мабуть відчуває, що це є перебільшення й що людство само собою колись з’єднається. Проте, що історія показує про це? Чи ж вона дає нам якусь основу на надію, що одна або більше стихій цього світу можуть бути силою, щоб нею з’єднати людство? Якщо ні, то що може бути тією силою?
[Ілюстрація на сторінці 4]
Подумайте що можна було б зробити навіть тепер, якщо б усі ті гроші, які витрачаються на озброєння, вживались будувати спокійний світ!