Нейтральні християни у світі заплямованому кров’ю
„Хто проливає кров людини, того кров буде пролита людиною; бо на подобу Божу створено людину”.— 1 МОЙСЕЄВА 9:6, Переклад Хоменка.
1. Які світові події після 1914 року є причиною на турботу?
ОКЕАНИ крові, було пролито в війнах після 1914 року а це більше як сто мільйонів людей. І яка ж є надія на майбутність? У розгромленні двох японських міст у 1945 році згинуло 200 000 людей й зрештою довело до нової доктрини, яку великі держави тлумачать і правильно називають „МАД” (взаємозапевнене знищення). Це стало основою рівноваги терору, збудованою на арсеналах ядерної зброї, якою багато разів можуть знищити нашу землю. Підводні човни носять цю диявольську зброю в океанах, і недавно загроза космічної війни поширила цю небезпеку. Навіть рівновага терору захиталась до самих основ. Чи ж є який вихід з цього божевілля?
2. Що Ісус пророкував відносно цих часів, і про що Він запевнив християн?
2 Так, є. Але нації не розв’яжуть цього безвихідного становища. Ісус пророкував відносно теперішньої дилеми: „І будуть ознаки на сонці, і місяці, і зорях, і тривога людей на землі, і збентеження від шуму моря та хвиль, коли люди будуть мертвіти від страху й чекання того, що йде на ввесь світ, бо сили небесні порушаться”. Ісус закінчив те пророцтво запевненням, що християни, які „будуть пильнувати... можуть уникнути всього того, що має відбутись”.— Луки 21:25, 26, 36.
Домагаючись миру з Богом
3. (а) Як нації служать інтересам „бога цього світу”? (б) Як Єгова залагодить це спірне питання?
3 Нації, а головно нації озброєні ядерною зброєю, знаходяться в безвихідному змаганні, щоб запанувати над світом, яке то змагання може закінчитись знищенням світу. Це служить інтересам „бога світу цього”. Нації „зговорюються разом на Господа [Єгову, НС] і на Його [Христа],” тепер царюючого на небі. Коли Єгова дасть наказ, то Христос поб’є ті народи жезлом залізним. Тоді сповниться обіцянка: „А Бог миру потопче незабаром Сатану під ваші ноги”.— 2 Коринтян 4:4; Псалом 2:2, 6—9, Переклад Хоменка; Римлян 16:20.
4. Як нам розвинути мир з Богом? (1 Петра 3:11)
4 Ми, з нашого боку, повинні домагатись миру з тим Богом. Як же нам зробити це? По-перше, ми повинні дивитись згідно Божого погляду на святість людського життя й на дорогоцінну кров, яка циркулює нашими артеріями й венами.
5. Які приклади показують, що Єгова мститься за безпричинне проливання крові?
5 Єгова є Творцем людини й чудесної крові, яка доносить поживу до частин нашого тіла, тримаючи його живим. Бог ніколи не мав на меті, щоб ця кров проливалась безпричинно. Після того, як Каїн учинив перше душогубство, то Єгова сказав, що Авелева кров взивала за помстою. Пізніше, один з Каїнових потомків, Ламах, ставши вбивцем сказав поетично, що в разі його вб’ють, то щоб помститися за його вбивство. Згодом, зіпсований світ був наповнений насильством. Єгова послав потоп, щоб ним знищити той перший світ людства. Тільки мирний Ной з його родиною, якого ім’я значить „відпочинок”, пережили.— 1 Мойсеєва 4:8—12, 23, 24; 6:13; 7:1.
6. Що Божий закон каже відносно крові, і кого він зобов’язує?
6 Єгова тоді повідомив Ноя про його заявлену волю відносно крові, сказавши: „Хто виллє кров людську з людини, то виллята буде його кров, бо Він учинив людину за образом Божим”. (1 Мойсеєва 9:3—6) Усі люди сьогодні є потомками Ноя; отже, цей божественний закон підкреслюючий пошану до життя зобов’язує всіх людей бажаючих Божого схвалення. Шоста з десятьох заповідей також каже, „Не вбивай”. Провинність у вбивстві вимагає належного покарання й винагороди.— 2 Мойсеєва 20:13; 21:12; 5 Мойсеєва 21:1—9; Євреїв 10:30.
7. (а) Чому це було правильно для Єгови наказувати Ізраїлю йти на війну? (б) В якій війні християни сьогодні воюють?
7 Тому, що пролиття людської крові було так ясно заборонено, то як це, що Єгова дозволив, а навіть наказував, Ізраїлю воювати? Ми мусимо пам’ятати, що це було святе воювання яким Єгова, Суддя всієї землі, знищив ті нації, які поклонялись демонам. Ханаанеяни, наприклад, незаконно оселились в Обіцяному Краї, поклонялись демонам, жили неморально й це піддавало Божих святих людей небезпеці. Єгова постарався, щоб земля „викинула” тих розбещених людей з їхньої території, зробивши це теократичним воюванням. (3 Мойсеєва 18:1—30; 5 Мойсеєва 7:1—6, 24) Це оправдує духовне воювання християн сьогодні.— 2 Коринтян 10:3—5; Ефесян 6:11—18.
8. Що показує, що Бог не схвалює проливання невинної крові?
8 Проте, Єгова не схвалював неперебірливе проливання крові. Тому то відносно одного царя Іудеї є написано: „Манасія пролив дуже багато невинної крови, аж наповнив нею Єрусалим від входу до входу”. Хоч Манасія пізніше покаявся й покорився перед Єговою, то провинність за кров таки залишилась з ним та його династією. Цар Йосія, богобоязливий внук Манасії, пізніше очистив край й відновив правдиве поклоніння. Але він не міг усунути тієї провинності за кров. Протягом царювання Єгоякима, сина Йосії, Єгова спонукав Навуходоносора виступити проти Іудеї й виконати Його суд проти того народу. „Тільки на наказ Господа [Єгови, НС] сталось це на Юду, щоб відкинути його від лиця Його за гріхи Манасії, за все, що він робив, а також за неповинну кров, яку він пролив, і наповнив Єрусалим неповинною кров’ю; і не хотів Господь [Єгова, НС] простити”.— 2 Царів 21:16; 24:1—4; 2 Хронік 33:10—13.
Норма для християн
9. Який стандарт Ісус Христос дав християнам відносно проливання крові?
9 Ми сподівалися б, що Ісус, засновник Християнства, дасть християнам норму відносно проливання крові. Чи Він дав нам таку норму? Незабаром після того, як Ісус започаткував Спомин Своєї смерті, то потурбувався, щоб Його учні носили два мечі при собі. Для якої цілі? Щоб установити важливий принцип, якого всі християни додержуватимуть. Коли прийшли вояки заарештувати Ісуса в Гефсиманії, то поривчастий Петро, маючи меча в руці, відрубав праве вухо Малхові, рабові первосвященика. Чи ж це не було благородно воювати заради Сина Божого? По Ісусовій думці, ні. Він зцілив рабові вухо й пригадав Петрові, що Його небесний Отець міг послати 12 легіонів ангелів Ісусові на допомогу. Там Ісус висловив основний принцип: „Всі, хто візьме меча,— від меча й загинуть”.— Матвія 26:51—53; Луки 22:36, 38, 49—51; Івана 18:10, 11.
10. (а) Який важливий принцип знаходиться в Івана 17:14, 16, і 18:36? (б) Що християни в першому столітті мусили робити, щоб спастись?
10 Пізніше християни першого століття будуть пригадувати собі Ісусову гарячу молитву до Єгови, в якій Він сказав про Своїх учнів: „Вони не є частиною світу, так як Я не є частиною світу”. Вони пам’ятатимуть як Ісус пояснив Понтієві Пилатові: „Моє Царство не є частиною світу цього. Коли б Моє Царство було з цього світу, то Мої слуги воювали б, щоб Мене не видано євреям. Але, Царство Моє не з цього джерела”. (Івана 17:14, 16; 18:36, НС) За тих днів, групи євреїв воювали одні проти одних, усно, а також проливали кров. Але Ісусові учні не мішались у ці революційні кампанії. Близько 30 років християни чекали в Єрусалимі. Тоді вони послухались Ісусового пророчого наказу, щоб „утікати в гори”. Вони спаслись через свою нейтральність і тому що втікли в гори.— Матвія 24:15, 16.
11, 12. (а) Що Корнилій й Сергій Павло мусили рішити, коли стали християнами? (б) Звідкіля вони одержували допомогу, щоб правильно вирішувати? (в) Що це показує нам сьогодні?
11 Дехто можливо буде питати, ,Що ж сказати про сотника Корнилія, і про консула Сергія Павла в Кіпрі? Чи ж ці чоловіки не були пов’язані з військом?’ Так, були, в той час, коли прийняли християнську звістку. Святе Письмо не каже що Корнилій та інші робили після їхнього навернення. Немає сумніву, що Сергій Павло, інтелігентна людина, „дивуючись науці Господній [Єгови, НС]”, відразу перевірить свою світську позицію в світлі цієї новознайденої віри й вирішить правильно. Корнилій зробив би те саме. (Дії 10:1, 2, 44—48; 13:7, 12) Немає нічого записаного, що учні наказували цим чоловікам що вони мали робити. Вони зрозуміють справу з власного студіювання Божого Слова.— Ісаї 2:2—4; Михея 4:3.
12 Подібно, християни сьогодні не повинні наказувати іншим що вони мають робити в справах християнського нейтралітету. Кожен мусить сумлінно вирішувати згідно з своїм розумінням біблійних принципів.— Галатів 6:4, 5.
У наші часи
13. Як пощастило Дослідникам Біблії, коли вони старались уникнути провинності за кров протягом першої світової війни?
13 У 1914 році вибухнула перша цілковита війна. На війну пожертвовували всі багатства націй, а навіть робочу силу. Багато Дослідників Біблії, так як у той час називали Свідків Єгови, похвально старались уникати провинності за кров і за це їх жорстоко переслідували, так як Ісус казав.— Івана 15:17—20.
14, 15. (а) Як Єгова постачав керівництво протягом другої світової війни? (б) По якій ясній стороні стали Свідки Єгови? (в) Як це було протилежним тому, що прихильники світських релігій робили?
14 Коли в 1939 році знову вибухнула світова війна, то Єгова дав Своїм слугам ясного керівництва. До двох місяців після початку війни, це керівництво було надруковане в статті для студіювання Біблії під назвою „Нейтралітет” у Вартовій Башті (анг.) 1 листопада 1939 року. Стаття закінчилась цим реченням: „Усі, хто по стороні Господа, будуть нейтральними щодо воюючих націй, і будуть зовсім та повністю обстоювати великого ТЕОКРАТА та Його Царя”.
15 З яким наслідком? Як усесвітнє братерство, свідки Єгови стійко стримувалися від пролиття крові невинних людей, а навіть їхніх братів по інших країнах. Тоді як католики, протестанти, буддисти, та інші вбивали одні одних, то правдиві учні Ісуса слухались Його нової заповіді: „Як Я вас полюбив, так любіть один одного й ви”.— Івана 13:34.
16. (а) Як Свідки Єгови доказались бути чесними громадянами? (б) Як Свідки Єгови наполягали віддати Богові Боже, і деколи з якими наслідками?
16 Ті християни продовжували віддавати кесареве — кесареві. Бувши чесними громадянами, вони слухались державних законів. (Матвія 22:17—21; Римлян 13:1—7) Важливішим, вони віддавали Богові те що належало до Нього, навіть їхнє присвячене життя й християнське поклоніння. Отже, коли кесар вимагав того, що належало до Бога, то вони поводились згідно з принципами заявленими в Діях Апостолів 4:19 і 5:29. Байдуже чи спірне питання було проливання крові, служба при війську без дієвої участі в бойових операціях, чи то салютувати до образу як-от національного прапора, то вірні християни вибрали бути нейтральними. Декотрих стратили за це.— Матвія 24:9; Об’явлення 2:10.
Вони не пішли на компроміс
17. (а) Згідно з одною книжкою, то як нацисти поводились із свідками Єгови? (б) Прийнявши свій обов’язок, як свідки Єгови були інакшими від інших людей?
17 У недавній книжці Про богів і людей було сказано, що протягом гітлерівського третього Рейху, Свідки Єгови були релігійною групою, яка перетерпіла „крайню опозицію”. Свідки Єгови не пішли на компроміс. Члени інших релігій в Німеччині наслідували приклад їхніх військових священиків, і релігійно служили німецькій державі й за це одержали „знак” політичної дикої звірини „на їхню правицю або на їхні чола”. (Об’явлення 13:16) Вони дієво підтримували німецький політичний лад і ясно виявили свій стан віддаючи честь Гітлерові та Свастіці-прапорові.
18. (а) Який рекорд показує, чи свідки Єгови були „,нейтральні’, політично”? (б) Як цей історичний рекорд повинен впливати на нас особисто сьогодні?
18 Яку позицію взяли правдиві християни в той час? У вищезгаданому дослідженні сказано так: „Тільки Свідки Єгови протистояли режимові. Вони боролись з цілої сили й через це половина Свідків було ув’язнено, а одна четверта страчено... Вони, в протилежності [іншим релігіям], не є світські в значенні, що не шукають схвалення або нагород матеріального світу й не вважають себе бути його членами. Політично вони ,нейтральні’, тому що вже належать до іншого світу — Божого... Вони не шукають і не роблять поступок... Служити при війську, голосувати, або віддавати Гітлерові честь значило б визнавати вимоги цього світу бути більшими від вимог Бога”. Навіть у концтаборах визнавали те, що Свідки Єгови домагаються миру й не є насильними. Як? У тім, що „тільки Свідкам дозволяли голити СС сторожу бритвою, тому що тільки їм можна було довіряти, що вони не будуть убивати”.
19. Як свідки Єгови наслідували Ісусів відважний приклад, і з яким наслідком?
19 Протягом другої світової війни, свідки Єгови стали видатним прикладом християнського нейтралітету. Постійно, по цілому світі вони відважно наслідували приклад Ісуса й не ставали „частиною світу”; вони перемогли цей світ, винного в убивстві, так як Христос переміг його.— Івана 17:16; 16:33; 1 Івана 5:4.
Знаходячи сховок від кровопролитної вини
20. (а) Чому це дуже необхідно залишати фальшиву релігію? (б) Тільки де можна знайти правдивий сховок сьогодні?
20 Релігійні організації забарвили сторінки історії на червоно проливанням невинної крові в хрестових походах, „святих” війнах і інквізиціях. Вони складали договори з кровожерливими диктаторами. Вони погоджувались, коли ті диктатори вкидали свідків Єгови до в’язниць і концтаборів, в яких багато померло. Вони охоче підтримували фюрерів (провідників), які страчували свідків Єгови, стріляючи їх або зрізуючи їм голови. Ці релігійні системи не можуть уникнути праведного суду Єгови. Цей суд не забариться. І жоден любитель праведності не повинен баритись, але виходити з фальшивої релігії — заплямованого кров’ю „Вавілона Великого” — і шукати сховку в Божій організації.— Об’явлення 18:2, 4, 21, 24.
21. Що представляє Божий розпорядок міст сховища?
21 Багато нас, перш ніж почали студіювати Боже Слово, можливо проливали людську кров або були членами релігійних або політичних організацій винних у вбивстві. У цьому нас можна порівнювати до вбивця в Ізраїлі. Він міг утікати до одного із шістьох призначених міст у якому знаходив сховок і зрештою, звільнення після смерті ізраїльського первосвященика того міста. Сьогодні, це значить приймати й залишатись під користями активної служби Божого Первосвященика, Ісуса Христа. Зостаючись під тим розпорядком разом з Божими помазаними слугами, ми можемо пережити, коли сучасний „Месник за кров”, Ісус Христос, виконає Божий суд на всіх винних у вбивстві. „Великий натовп”, який тепер утікає до Божої організації, мусить зоставатись у тому сховку аж поки Христос, як Первосвященик, ,умре’ відносно закінчення Свого обов’язку відкуплення.— 4 Мойсеєва 35:6—8, 15, 22—25; 1 Коринтян 15:22—26; Об’явлення 7:9, 14.
22. Відносно Ісаї 2:4, то як нації в ООН різняться від Божого святого народу?
22 На мурі будинку ООН у Нью-Йорку, США, можна читати наступні слова вибрані з Ісаї 2:4, де каже так: „Мечі свої перекують вони на лемеші, а списи свої — на серпи. Не підійме меча народ проти народу, і більше не будуть навчатись війни”. Але хто ж поводиться згідно з цими словами сьогодні? Жодна член-нація так званої Організації Об’єднаних Націй. Це тільки мирний глобальний „народ” складаючись із трьох мільйонів і більше свідків Єгови, які ясно показують, як слід підтримувати християнський нейтралітет у світі винному в убивстві.
Питання для перегляду
◻ Як ми можемо домагатись миру з Богом?
◻ Як Єгова дивиться на безпричинне проливання крові?
◻ Що це значить християнський нейтралітет?
◻ Які гарні приклади нейтралітету ми маємо?
◻ Як ми можемо знайти сховок на спасіння?
[Рамка на сторінці 17]
Рекорд віри, відваги, і невинності
Книжка Нові релігійні рухи: можливість на розуміння суспільства говорить про невинність Свідків Єгови, коли вони протидіяли нацистському переслідуванню:
„Відмовляючись погодитись, Свідки Єгови кинули виклик тоталітарному поняттю нового суспільства, і цей виклик, як також його наполегливість пережити, очевидно турбував творців нового порядку. Чим більше переслідували Свідків Єгови, то тим більше вони представляли дійсний ідеологічний виклик. Способи переслідування, осв’ячені віками — тортури, ув’язнення й висміювання — не навертали Свідків до нацистів, але дійсно привели до протилежних наслідків. Нацисти потрапляли в паніку перед таким непередбаченим відношенням”.
„Між цими двома суперницькими пред’явниками вірності боротьба була гостра, і тим більше тому, що фізично нацисти були сильнішими, але менш впевненими, менш вкоріненими в непохитності свого власного переконання, не бувши певні про виживання їхнього тисячолітнього Рейху. Свідки не сумнівались у своєму переконанні, бо їхню віру ще можна було бачити від часу Авеля. Тоді як нацисти мусили придушувати опозицію й переконувати їхніх прихильників, часто запозичаючи мову й образність від сектантського Християнства, то Свідки були упевнені про цілковиту, непохитну вірність їхніх членів аж до самої смерті”.
Справді це буде щасливий час, коли довершиться перемога християнською вірністю. (Римлян 8:35—39) Тоді, під правлінням Царства в руках „Князя миру”, прославленого Ісуса Христа, то „без кінця буде множитися панування та мир”.— Ісаї 9:6, 7.
[Рамка на сторінці 18]
Молодь, яка тримається своєї невинності
Цю цитату вибрано з щоденника, яку недавно надрукував спостерігач у одній європейській країні. В щоденнику показує як молоді Свідки відважно протистоять спірному питанню, щоб не ставати „частиною світу”.— Івана 17:14.
,На 12 березня 1945 року: Країна знаходилась під воєнним станом. Двох молодих Єговістів обвинувачують. Обвинувачення: відмова служити при війську (згідно з духом їхньої релігії). Молодшого, менше 20 років віку, засудили на 15 років каторжної тюрми. Старшого, засудили на смерть, і його привели до рідного села на страту публічно, як лякаючий приклад іншим. Він уже 14 жертва в цьому селі. Нехай спочиває спокійно. Ця справа дуже глибоко вплинула на мене. Проти Єговістів неможливо поводитись у такий спосіб. З цього хлопця, вони не зробили перестерігаючого прикладу, але мученика. Він здоровий хлопець. Я дуже жалію його.
,Після полудня, ми довідались про подробиці страти цього молодого чоловіка, яка відбулась на базарній площі в присутності досить великого натовпу. Один вояк стоячий в ряді військової сторожі застрілив себе раніше страти через сором. Це тому, що полковник вимагав, щоб він допоміг катові. Але солдат відмовився. Краще, він покінчив з своїм власним життям. Той молодий чоловік сам помер з відвагою, не промовивши ані одного слова’.
У воскресінні, як такі молодики будуть тішитись через те, що вибрали жало смерті замість утратити своє місце під Новою системою Єгови! — Порівняйте з Осії 13:14.