Покладайтеся на Богом дану силу
Високі точки з Другого пос. до Тимофія
ЄГОВА дає Своїм слугам силу зносити випробовування й переслідування. Тимофієві й іншим християнам була дуже потрібна така Богом дана сила. Через пожежу, яка знищила Рим у 64 році н. е., розійшлись чутки, що імператор Нерон був відповідальний за це. На свою власну охорону, він звалив вину на християн, і це здається рушило хвилю великого переслідування. Правдоподібно в той час (близько 65 року н. е.), апостол Павло знову був ув’язнений в Римі. Під загрозою смерті, він написав Тимофієві своє друге послання.
У першому посланні Павло приготовив Тимофія протистояти відступникам і стояти непохитно всупереч переслідуванню. Він заохочував Тимофія прогресувати духовно й розказав йому про свої обставини в тюрмі. Це послання також допомагає читачам покладатись на силу, яку Бог дає.
Терпіть лукавству і навчайте лагідно
Бог дає нам силу зносити переслідування як проповідники доброї новини (1:1-18). Павло ніколи не забував Тимофія в своїх молитвах, і пам’ятав його нелицемірну віру. Бог дав Тимофієві «не духа страху, але сили, і любови, і здорового розуму». Нехай він сміливо свідчить і страждає від лукавства за добру новину. Павло також наполягає на нього «мати за взір здорові слова», яких Тимофій чув від нього, так як ми самі повинні точно дотримуватись справжньої християнської правди хоч декотрі покинуть її.
Те що Павло навчав мало бути передане іншим вірним чоловікам, які будуть навчати ще інших (2:1-26). Павло заохочував Тимофія бути гарним воїном Христа, і бути вірним, коли терпів лукавство. Павло сам страждав у тюрмі за проповідування доброї новини. Він заохочував Тимофія старатись як може, щоб представити себе схваленим працівником Божим, і уникати базікання марного, яке порушувало святе. Павло каже йому, що раб Господній повинен лагідно навчати людей.
Проповідуй Слово!
Богом дана сила є дуже потрібна для життя в цих останніх днях, і оборони правди в Святому Письмі (3:1-17). З-поміж безбожних людей повстануть декотрі, які «завжди вчаться, та ніколи не можуть прийти до пізнання правди». Такі «люди лихі та дурисвіти матимуть успіх у злому, зводячи й зведені бувши».
Тимофій мав протистояти відступникам і завершити свою службу (4:1-22). Він завершить службу «проповідуванням слова» і коли ніколи не покине його. Це дуже важливим, тому що збір уходив у неспокійний час через навчання фальшивих доктрин. Свідки Єгови також держаться Божого Слова тепер, проповідують його настійно в зборі й людям на території, навіть під несприятливою ситуацією. Павло «дотримував віру» незважаючи на те, що дехто покинув його. Але «Господь став при мені та й мене підкріпив, щоб проповідь виконалась через мене». Ми теж покладаймось на Богом дану силу й продовжуймо проповідувати добру новину.
[Рамка/Ілюстрація на сторінці 23]
Добрий вояк: Павло умовляв Тимофія так: «А ти терпи лихо, як добрий вояк Христа Ісуса! Бо жоден вояк не в’яжеться в справи життя, аби догодити тому, хто військо збирає» (2 Тимофія 2:3, 4). Піхотинець у римській армії «терпів лихо», коли носив тяжку зброю, сокиру, кошик, провізію на три дні, і інші речі (Йосипів твір Іудейські війни, 3 книга, розділ 5). Він не втягався в комерційні інтереси, бо його старший не був би задоволений з цього, і йому покривали його витрати. Подібно до цього, християнин зносить випробовування пов’язані з його кар’єрою «доброго Христового вояка». Хоч він мабуть працює на світській роботі, щоб виконував свої духовні обов’язки, то не повинен неналежно втягатись у матеріальні справи й переставати вести духовну війну (1 Солунян 2:9). Проповідуванням від дому до дому, він володіє «мечем духовним, тобто Божим Словом», і допомагає людям звільнятись від релігійної помилки (Ефесян 6:11-17, НС; Івана 8:31, 32). Тому що життя стоїть на карті, то всі ви християнські вояки продовжуйте задовольняти Ісуса Христа й Бога Єгову в цей спосіб.