Старійшини, надавайте повноваження іншим!
ВІН БУВ терпеливим, скромним чоловіком із сильним чуттям справедливості, яке було загартоване його життєвим досвідом. Таким чином, понад три мільйони чоловіків, жінок та дітей з довір’ям зверталися до нього за порадою. Він старався не розчаровувати їх. Від ранку до вечора прислуховувався до їхніх проблем і терпеливо допомагав їм зрозуміти, як Божий закон стосувався їхньої ситуації. Так, якихось 3500 років тому, протягом недовгого часу, без сторонньої допомоги 12 племен Ізраїлю розсуджував один чоловік — Мойсей.
Проте Мойсеєвого тестя, Їтро, щось турбувало. Як міг Мойсей завжди триматися такого темпу? Отже, він заявив: «Недобра ця річ, що ти чиниш. Справді стомишся і ти, і народ той, що з тобою, бо ця справа тяжча за тебе. Не потрапиш ти чинити її сам один!» (Вихід 18:17, 18). Яке було рішення? Їтро порадив передати деякі Мойсеєві обов’язки іншим (Вихід 18:19-23). Добра порада!
Сьогодні в християнському зборі є багато старійшин, котрі подібно як і Мойсей, намагаються робити більше, ніж можуть виконати самі. Вони організовують, а також приготовляють зібрання і акуратно та ефективно викладають пункти програми (1 Коринтян 14:26, 33, 40; 1 Тимофія 4:13). Старійшини також піклуються про потреби окремих членів збору (Галатів 6:1; 1 Солунян 5:14; Якова 5:14). Вони керують дуже важливою роботою проповідування доброї новини про Царство (Матвія 24:14; Євреїв 13:7). Також вживають заходів для забезпечення літературою, щоб вона була наявна в зборі для поширення серед людей.
На додаток, декотрим старійшинам призначаються пункти програми на районних та обласних конгресах. Вони служать в організації конгресів та Комітетах зв’язку з лікарнями. Декотрі беруть участь у будівництві Залів Царства. І все це в додаток до їхніх сімейних обов’язків та потреби споживати духовний харч. (Порівняйте Ісуса Навина 1:8; Псалом 110:3; 1 Тимофія 3:4, 5; 4:15, 16). Як такі християнські чоловіки встигають робити все це? Їм потрібно такої ж допомоги, як і Мойсею. Вони повинні навчитися призначати помічників. Справді, особа, яка не призначає помічників, є поганим організатором.
Цінність навчання інших
Існують інші причини для надання повноваження щодо відповідальності іншим. В Ісусовій притчі про таланти один чоловік, перед тим як вирушити в далеку путь, скликав своїх слуг і наклав на них відповідальність різних ступенів (Матвія 25:14, 15). Здійснюючи це, чоловік міг досягти декількох цілей. По-перше, коли його не було, слуги діяли замість нього, і необхідна робота під час його відсутності не послаблювалася до повного припинення. По-друге, не по словах судять, а по ділах, і чоловік міг побачити здібність та вірність своїх слуг. По-третє, чоловік дав своїм слугам нагоду набути потрібного досвіду.
Сьогодні ця притча має глибоке значення для нас. Коли Ісус залишив землю, він доручив відповідальність своїм помазаним учням. Ті, що залишилися, все ще несуть відповідальність щодо всесвітніх інтересів Царства (Луки 12:42). Протягом сучасного служіння помазанців благословення Єгови було очевидним на його організації. В результаті вона надзвичайно зросла. Адже лише за п’ять років набагато більше мільйона нових осіб символізували своє присвячення водним хрещенням! Це привело до утворення тисяч нових зборів та сотень нових районів.
Подібно як Ісус Христос доручив відповідальність «вірному і мудрому рабу», вони у свою чергу доручили обов’язки у зборах старійшинам та службовим помічникам з «інших овець» (Матвія 24:45-47; Івана 10:16). Незважаючи на це, потрібно більше присвячених чоловіків, щоб піклуватися величезним приростом. Звідки їх взяти? Їх повинні виховати старійшини. Але як можуть старійшини виховувати таких чоловіків, якщо вони не доручають відповідних обов’язків багатообіцяючим особам? Яку ж іще можливість мають старійшини, щоб помітити здібність та відданість молодих чоловіків?
Що таке уповноваження інших?
Для декотрих «уповноважувати» означає збуватись, зрікатись своїх обов’язків, нехтувати ними або ухилятись від них. Проте якщо належним чином застосовувати «уповноваження», то воно є реальним засобом виконання обов’язків. Українське дієслово «уповноважувати» визначається, як «надавати кому-небудь певні повноваження, доручати зробити щось від свого імені або від імені колективу». Проте той, хто надає повноваження, залишається, зрештою, відповідальним за здійснене.
Декотрі, мабуть, уникають надання повноваження комусь іншому, оскільки бояться, що втратять контроль. Проте надання повноваження не означає втрати контролю. Насправді християнський збір контролює Ісус Христос, хоча він є невидимим, і керує з неба. Він, зі свого боку, довіряє збір досвідченим чоловікам (Ефесян 5:23-27; Колосян 1:13).
Інші, можливо, не мають схильності до надавання повноваження, оскільки вважають, що можуть самі швидше виконати роботу. Однак Ісус розумів цінність навчання інших. Ніхто на землі не навчав ефективніше, ніж він (Івана 7:46). Але давши вказівки своїм 70 учням, він відправив їх проповідувати. Хоч вони не могли дорівнювати Ісусові, то повернулися дуже вдоволеними через свої успіхи. Ісус радів разом з ними і хвалив їх, оскільки знав, що вони продовжуватимуть цю справу довгий час після того, як він покине їх і, зрештою, виконають більше, ніж він міг би виконати сам (Луки 10:1-24; Івана 14:12).
Уповноваження інших також означає отримання допомоги щодо важливих подробиць. За день до своєї смерті Ісус призначив Петра та Івана вжити потрібних заходів щодо святкування його останньої Пасхальної вечері (Луки 22:7-13). Ісусові не треба було турбуватися купуванням ягняти, вина, прісного хліба та гіркого зілля, також не треба було приносити посуд, дрова і подібне. Про ці речі попіклувалися Петро та Іван.
Сьогодні старійшини можуть мати подібну допомогу, якщо вони наслідують Ісусів приклад. Приміром, брата, який займається літературою, можливо, попросили замовити потрібний запас для кампанії проповідування, яка наближається. Його, може, повідомили, щоб він переглянув свої записи для визначення того, скільки подібних публікацій було використано в минулій кампанії. Перед тим як підготувати відповідну заявку, він, мабуть, бере також до уваги особливості території збору. Потім він подасть заявку для перевірки секретареві збору. Коли слуга по літературі навчився своєї справи, тоді в секретаря немає потреби два рази перевіряти записи, якщо загальні підсумки в заявці знаходяться в розумних межах. Зрозумілим є те, що така проста процедура надання повноваження сприятиме спрощенню процесу замовлення літератури і полегшенню для всіх тих, хто займається цією справою.
Як можна ефективно надавати повноваження, беручи до уваги таку потенціальну вигоду?
Як надавати повноваження
Визначай завдання. Перш за все, чітко визначи, яких результатів ти чекаєш. «Промишляйте.., поки я повернуся»— так сказав «чоловік, знатного роду» до своїх десятьох слуг в Ісусовій притчі про міни (Луки 19:12, 13, Хоменко). Господар очікував від слуг, щоб ті використали свою міну для прибутку, і потім, коли він повернеться, повідомили про прибутки. Вони знали, що потрібно було робити. Як цей принцип можна застосувати у сьогоднішньому будівництві Залу Царства? Наприклад, брату, якого призначили ремонтувати дах, звичайно, скажуть, які матеріали треба використовувати, де їх знайти і коли почати працювати, якщо дозволяє погода. Такі конкретні вказівки сприяють добрій організованості.
Треба визначати не тільки те, у чому полягає завдання, але також, які рішення дозволяються робити особі і які справи повинні стосуватися когось іншого. Мойсей доручив своїм призначеним особам розсуджувати малі справи, а складні справи треба було скеровувати до нього (Вихід 18:22).
Коли призначаєш обов’язки, зважай на те, щоб не доручити той самий обов’язок двом особам. Коли одні і ті ж завдання доручаються більш ніж одній особі, це призводить до непорозумінь. Уяви, що могло б статися, якщо б на великому конгресі Свідків Єгови відділу прибирання та службі харчування було дане завдання прибирати столи або коли б відділу обслуговування та відділу хрещення було доручено керувати спостерігачами під час хрещення.
Вибирай здібних чоловіків. Їтро порадив Мойсеєві: «А ти назриш зо всього народу мужів здібних, богобоязливих, мужів справедливих, що ненавидять зиск, і настановиш їх над ними [людьми]» (Вихід 18:21). Безсумнівно, спочатку чоловік повинен набути духовної кваліфікації. Щоб дізнатись, чи особа є «здібною» для виконання конкретного завдання, треба розглянути такі фактори, як особисті риси, досвід, виховання і здібності. Таким чином, християнин, який є дуже дружелюбним, приємним, готовим допомогти, буде, мабуть, добре працювати як при столі літератури, так і при обслуговуванні залу. Подібним чином, коли ти вибираєш когось для допомоги секретарю у зборі, добре було б перевірити, чи цей кандидат є акуратним. Чи він приділяє увагу подробицям, чи надійний і чи може берегти таємницю? (Луки 16:10). Звертання уваги на такі фактори у додаток до духовних кваліфікацій може допомогти вибрати відповідного чоловіка.
Забезпечуй відповідними ресурсами. Для того щоб виконати призначене завдання, чоловік, який виконує його, потребуватиме певних матеріалів. Можливо, йому буде потрібно обладнання, фінансів або фізичної допомоги. Забезпечуй достатньою кількістю ресурсів. Наприклад, може, брата попросили зробити необхідний ремонт у Залі Царства. Очевидно, йому сказали, що потрібно зробити, але йому, мабуть, також потрібна додаткова готівка, щоб придбати побічні матеріали. Можливо, йому треба допомогти. Отже, старійшини можуть попросити інших допомогти йому або зробити для цього оголошення в зборі: «Такий-то брат виконуватиме таку-то роботу в залі, і він може звернутися до когось з вас за допомогою». Така передбачливість запобіжить призначенню завдання без забезпечення відповідними ресурсами. «Не надавайте часткового повноваження»— так висловився один консультант менеджмента.
Коли призначаєш обов’язки, то повідом інших, що ця людина діє за тебе. Повноваження для дії замість тебе також є ресурсом. Ісуса Навина призначили новим провідником Ізраїлю перед «усією громадою» (Числа 27:18-23). Так само можна зробити у зборі, вивісивши на дошці інформації просте оголошення, в якому знаходиться перелік тих осіб, яким призначені обов’язки.
Підтримуй їхні рішення. Тепер той, кого призначено, може виконувати свою роботу. Але пам’ятай, що ти можеш бути для нього справжнім джерелом підбадьорення, якщо підтримуєш його добрі рішення. Наприклад, ти як старійшина можеш мати власні думки про те, де повинні стояти мікрофони та меблі на сцені в Залі Царства, можливо, це до деякої міри відрізняється від того, як виконує це призначений брат. Проте, якщо братові, який доглядає сцену, надається певна свобода в його справі, то він напевно здобуде довір’я та досвід. Крім того, він може навіть покращити справи. Один консультант з питань бізнесу заявив: «Саме призначення завдання, а не те, як воно виконане... часто виявляє творчі здібності».
До того ж, брат, який виконує цю роботу, часто більше ознайомлений із специфічною ситуацією і, таким чином, може краще розуміти труднощі, пов’язані з нею. Він, мабуть, зреагує на труднощі такими рішеннями, які справді будуть корисними. Він, можливо, також справлятиметься з моментами, які не є очевидними для випадкових свідків. Отже, один християнський наглядач сказав відносно досвідченого помічника: «Якщо він говорить, що в певному питанні існують деякі труднощі, я повинен йому вірити».
Так, найціннійшим ресурсом, який доступний християнським старійшинам, є присвячені чоловіки та жінки, котрі готові та здатні допомагати в будь-якій галузі. Старійшини, користуйтеся тим надзвичайним даром! Надання повноваження іншим є ознакою скромності і може зменшувати стрес та розчарування. Отже, не тільки ви самі будете в стані зробити більше, але також дасте нагоду іншим здобути потрібний досвід.