Немає миру для фальшивих посланців!
«Витяті будуть злочинці... а покірні вспадкують землю,— і зарозкошують миром великим!» (ПСАЛОМ 37:9, 11).
1. Чому нам слід сподіватися, що у «час кінця» повинні бути і правдиві, і фальшиві посланці?
ПОСЛАНЦІ — правдиві чи фальшиві? У біблійні часи існували й ті, й інші. А в наші дні? У Даниїла 12:9, 10 ми читаємо, як небесний посланець сказав Божому пророкові: «Заховані й запечатані ці слова аж до часу кінця. Багато-хто будуть очищені, і вибіляться, і будуть перетоплені; і будуть несправедливі несправедливими, і цього не зрозуміють усі несправедливі, а розумні — зрозуміють». Ми тепер живемо у той «час кінця». Чи бачимо ми чітку різницю між «несправедливими» і «розумними»? Звичайно, що так!
2. Як слова з Ісаї 57:20, 21 сповняються сьогодні?
2 У 20-му і 21-му віршах 57-го розділу ми читаємо слова Божого посланця Ісаї: «Ті несправедливі — як море розбурхане, коли бути спокійним не може воно, і коли води його багно й мул викидають. Для безбожних спокою немає, говорить Господь!» Наскільки ж влучно ці слова змальовують сьогоднішній світ, що стоїть на порозі XXI століття! Дехто навіть питає: «Чи ми доживемо до того століття?» Що нам кажуть розумні посланці?
3. а) Яка протилежність наводиться в 1 Івана 5:19? б) Як «розумні» описуються в 7-му розділі Об’явлення?
3 Апостол Іван був одним з таких «розумних», тобто мав натхнену Богом проникливість. У 1 Івана 5:19 він сказав: «Ми знаємо, що ми від Бога, і що ввесь світ лежить у злі». Протилежністю цьому світу є 144 000 духовних ізраїльтян, з яких на землі залишився літній останок. До них тепер приєднується «натовп великий... з усякого люду, і племен, і народів, і язиків», який сьогодні нараховує вже понад п’ять мільйонів осіб (Об’явлення 7:4, 9). Вони також мають проникливість, тобто є «розумними». «Це ті, які прийшли від великої скорботи». І чому нагороджені вони? Тому що вони також «обмили одяг свій і вибілили одяг свій Кров’ю Агнця», виявляючи віру в Ісусів викуп. Як посланці світла, вони також «служать [Богові] день і ніч» (Об’явлення 7:14, 15, Філ.).
Так звані посланці миру
4. а) Чому так звані вісники миру цього Сатанинського світу приречені на невдачу? б) Як Ефесян 4:18, 19 стосується сьогоднішнього часу?
4 А що сказати про так званих посланців миру в Сатанинській світській системі? В Ісаї 33:7 читаємо: «Тож по вулицях їхні хоробрі кричать, гірко плачуть провісники миру». Наскільки ж це стосується тих, які гарячково курсують між столичними містами світу, намагаючись встановити мир! Які марні зусилля! Чому? Тому що люди борються із симптомами хвороб світу, замість того щоб взятися за першопричини. По-перше, вони не беруть до уваги існування Сатани, котрого апостол Павло назвав «богом цього віку» (2 Коринтян 4:4). Сатана посіяв серед людей насіння зла, у результаті чого більшість людей сьогодні, у тому числі й чимало правителів, відповідають словам з Ефесян 4:18, 19: «Вони запаморочені розумом, відчужені від життя Божого за неуцтво, що в них, за стверділість їхніх сердець, вони отупіли й віддалися розпусті, щоб чинити всяку нечисть із зажерливістю».
5. а) Чому людським установам не вдається бути миротворцями? б) Яку потішаючу звістку містить 37-й псалом?
5 Жодна установа недосконалих людей не може викоренити з людських сердець жадібності, егоїзму й ненависті, таких поширених сьогодні. Це може зробити лише наш Творець, Суверенний Господь Єгова! Крім того, тільки покірні — менша частина людства — згідні підкорятися його керівництву. У Псалмі 37:9—11 їхнє майбутнє протиставлене майбутньому лихих людей цього світу: «Витяті будуть злочинці, а ті, хто вповає на Господа — землю вспадкують! А ще трохи — й не буде безбожного... а покірні вспадкують землю,— і зарозкошують миром великим!»
6, 7. Які факти показують, що релігії світу не служать посланцями миру?
6 Чи посланців миру можна знайти серед релігій цього хворого світу? Що на сьогоднішній день відомо про релігію? Історія показує, що впродовж сторіч релігія брала участь у кровопролитті і в багатьох випадках була навіть підбурювачем. Наприклад, стосовно заворушення у колишній Югославії англійський тижневик «Християнське століття» за 30 серпня 1995 року повідомляв: «У контрольованій сербами Боснії священики сидять у передньому ряду самозваного парламенту, їх видно також на фронті, де вони перед боями благословляють загони й навіть зброю».
7 Століття місіонерської діяльності загальновизнаного християнства в Африці не принесло ліпших результатів, що й було яскраво продемонстровано в Руанді — країні, яка вважається на 80 відсотків католицькою. Газета «Нью-Йорк таймс» за 7 липня 1995 року повідомила: «Ґоліа» — ліберальний католицький журнал, який видається мирянами в Ліоні [Франція], планує назвати імена ще 27 руандійських священиків і чотирьох монахинь, які, згідно з повідомленням, минулого року в Руанді самі вбивали або заохочували інших убивати». Лондонська організація з прав людини за назвою «Права африканців» опублікувала такий коментар: «Церква повинна відповісти не тільки за своє мовчання, але й за активну співучасть у геноциді деяких її священиків, пасторів та черниць». Це нагадує ситуацію в Ізраїлі, коли правдивий посланець Єгови Єремія, описуючи «сором» Ізраїлю та його правителів, священиків і пророків, сказав: «Навіть на полах одежі твоєї знаходиться кров душ убогих невинних» (Єремії 2:26, 34).
8. Чому можна сказати, що Єремія був посланцем миру?
8 Єремію часто називають пророком загибелі, але його також можна назвати Божим посланцем миру. Він говорив про мир так само часто, як це до нього робив Ісая. Єгова використав Єремію для проголошення присуду на Єрусалим, кажучи: «Місто це стало Мені на Мій гнів та на лютість Мою з того дня, як його збудували, та аж до дня цього, щоб відкинути його від Мого лиця за все те зло синів Ізраїлевих та синів Юдиних, яке учинили, щоб гнівити Мене,— вони, їхні царі, князі, їхні священики й їхні пророки, і юдеяни й мешканці Єрусалиму» (Єремії 32:31, 32). Це було прообразом вироку Єгови на правителів та на духівництво загальновизнаного християнства сьогодні. Щоб настав справжній мир, ці підбурювачі до зла та насилля мусять бути усунені! Вони, безумовно, не є посланцями миру.
ООН у ролі миротворця?
9. Як ООН видає себе за посланця миру?
9 Чи не могла б Організація Об’єднаних Націй стати правдивим посланцем миру? Адже у преамбулі до її Статуту, підписаного у червні 1945 року,— до речі, тільки за 41 день до зруйнування Хіросіми атомною бомбою,— говорилося, що її метою є «вберегти наступні покоління від бича війни». П’ятдесят майбутніх членів Організації Об’єднаних Націй мали «об’єднати [свої] сили у підтриманні міжнародного миру та безпеки». Сьогодні членами ООН є 185 країн, які начебто присвячені тій самій справі.
10, 11. а) Як релігійні провідники висловлюють свою підтримку ООН? б) Як папи зображають «Добру Новину про Боже Царство» у фальшивому світлі?
10 Протягом років ООН гучно вітали, особливо релігійні лідери. Одинадцятого квітня 1963 року папа Іоанн XXIII підписав свою енцикліку за назвою «Pacem in Terris» («Мир на землі»), в якій заявив: «Нашим щирим побажанням є, щоб Організація Об’єднаних Націй у своїй структурі та засобах ставала все здатнішою вирішувати свої величезні й величні завдання». Пізніше у червні 1965 року релігійні провідники, що, як вважалося, представляли половину світового населення, святкували у Сан-Франциско 20-ту річницю ООН. У тому ж 1965 році папа Павло VI під час свого візиту в ООН назвав її «останньою надією на згоду й мир». У 1986 році папа Іоанн Павло II підтримав ініціативу ООН про оголошення Міжнародного року миру.
11 Під час свого візиту в жовтні 1995 року папа знову ж проголосив: «Сьогодні ми святкуємо Добру Новину про Боже Царство». Але чи насправді він є Божим посланцем доброї новини про Царство? Говорячи про світові проблеми, він сказав: «Як же нам, стикаючись з цими титанічними проблемами, не визнати ролі, яку відіграє Організація Об’єднаних Націй?» Папа вибирає ООН, а не Боже Царство.
Чому вони «гірко плачуть»
12, 13. а) Як слова з Єремії 6:14 справдилися у діях ООН? б) Як Ісаї 33:7 стосується керівництва ООН?
12 Святкування 50-ї річниці ООН не змогло відкрити жодної реальної перспективи для «миру на землі». На одну з причин вказав дописувач канадської газети «Торонто стар»: «ООН — це беззубий лев, котрий ричить, стикаючись з людською жорстокістю, але, перш ніж вкусити, мусить почекати, поки його члени надінуть йому зубні протези». Дуже часто він кусає заслабо й запізно. Посланців миру у цьогосвітній системі, особливо у християнському світі, стосуються слова з Єремії 6:14: «Рани народу Мого легковажно лікують, говорячи: Мир, мир, а миру нема!»
13 Генеральні секретарі ООН один за одним доклали багато зусиль, безсумнівно щирих, щоб діяльність ООН була успішною. Але досягненню успіху перешкоджає той факт, що 185 її членів, маючи різні цілі, постійно сперечаються про те, як стримувати війни, складати план дій і розпоряджатися фінансами. У своєму звіті за 1995 рік тодішній Генеральний секретар ООН писав, що відступ на задній план «привиду глобального ядерного катаклізму» дає змогу «усім народам працювати разом на благо економічного та соціального прогресу усього людства». Але він додав: «На жаль, події останніх років значною мірою не справдили цих оптимістичних сподівань». Справді, ці претенденти на роль посланця миру «гірко плачуть».
14. а) Чому можна сказати, що ООН є фінансовим і моральним банкрутом? б) Як сповняється Єремії 8:15?
14 Каліфорнійська газета «Орендж каунті реджістер» містила статтю під заголовком «ООН — фінансовий і моральний банкрут». У статті стверджувалося, що за період 1945—1990 років відбулося понад 80 воєн, котрі забрали життя більш як 30 мільйонів людей. У ній цитувався журнал «Рідерс дайджест» за жовтень 1995 року, котрий «пише, що військові операції ООН відзначаються «некомпетентністю командирів, недисциплінованістю солдатів, альянсами з агресорами, неспроможністю запобігти брутальності, а часом навіть погіршенням ситуації». Крім того, «рівень марнотратства, шахрайства та насилля є надзвичайно високим». У розділі за назвою «50-річчя ООН» газета «Нью-Йорк таймс» містила статтю під заголовком «Неправильне управління й марнотратство перекреслюють найліпші наміри ООН». Лондонська газета «Таймс» назвала свою статтю так: «Хирлява у 50 років, ООН потребує оздоровчої програми, щоб повернутися у форму». По суті, це так, як написано у 8-му розділі Єремії, 15-му вірші: «Ми миру чекали,— й немає добра, часу вилікування — й ось жах!» До того ж загроза ядерного знищення все ще тяжіє над людством. Ясно, що ООН не є тим посланцем миру, якого потребує людство.
15. Як стародавній Вавилон і його релігійні нащадки справляли і руїнницький, і одурманливий вплив?
15 До чого все це веде? Пророче слово Єгови не залишає жодних сумнівів. Насамперед, що́ чекає фальшиві релігії світу, які так часто вступають в надміру дружні стосунки з ООН? Вони походять з одного ідольського першоджерела, стародавнього Вавилона. В Об’явлення 17:5 по праву сказано, що вони — «великий Вавилон,— мати розпусти й гидоти землі». Єремія описав приречення цього лицемірного конгломерату. Подібно до повії, вони зводять земних політиків, улещуючи ООН і вступаючи в недозволені зносини з її державами — членами. Вони були головними учасниками воєн упродовж історії. Стосовно релігійних війн в Індії один коментатор сказав: «Карл Маркс назвав релігію опіумом народу. Але те твердження не зовсім правильне, бо опіум — то заспокійливий наркотик, він вводить людей у стан заціпеніння. Та насправді релігія більше схожа на кокаїн «крек». Він породжує розгул насилля і є дуже руїнницькою силою». Але і цей автор також не зовсім правий. Фальшива релігія справляє як руїнницький, так і одурманливий вплив.
16. Чому щиросердим людям тепер слід утікати з Вавилона Великого? (Дивіться також Об’явлення 18:4, 5).
16 Що ж робити людям щирого серця? Божий посланець Єремія відповідає: «Утікайте з-серед Вавилону і кожен урятовуйте душу свою! ...Бо це Господеві час помсти». Ми щасливі, що мільйони утекли з неволі Вавилона Великого, світової імперії фальшивої релігії. Чи й ви належите до їх числа? У такому разі ви добре розумієте, як Вавилон Великий впливає на народи землі: «Народи впивались вином тим його, тому пошаліли народи!» (Єремії 51:6, 7).
17. Який вирок невдовзі буде виконаний на Вавилоні Великому і що станеться після цього?
17 Невдовзі Єгова покерує ‘пошалілими’ членами ООН так, що вони нападуть на фальшиву релігію, як це описано в Об’явлення 17:16: «Вони зненавидять розпусницю, спустошать її й обнажать, і з’їдять її тіло, і огнем її спалять». Це позначить початок великої скорботи, про яку говориться у Матвія 24:21 і яка досягне свого апогею в Армагеддоні, війні великого дня Всемогутнього Бога. Як і стародавній Вавилон, Вавилон Великий отримає присуд, проголошений в Єремії 51:13, 25: «О ти, що живеш над великими водами, що маєш скарбів багатенно,— кінець твій прийшов, міра твоєї захланности! Оце Я на тебе, о горо ти згубна,— говорить Господь,— що всю землю ти губиш! І руку Свою простягну над тобою, і зо скель тебе скину, і зроблю горою горючою!» Зіпсовані, войовничі народи підуть слідом за фальшивою релігією на знищення, бо й на них прийде день помсти Єгови.
18. Коли і як сповняться слова з Ісаї 48:22?
18 У 1 Солунян 5:3 про лихих говориться: «Коли говоритимуть: «Мир і безпечність», тоді несподівано прийде загибіль на них, як мука тієї, що носить в утробі,— і вони не втечуть!» Про таких Ісая сказав: «Тож... гірко плачуть провісники миру» (Ісаї 33:7). Справді, як про це читаємо в Ісаї 48:22 (Хом.), «немає, каже Господь, для злих миру». Але що у майбутньому чекає правдивих посланців божественного миру? Про це нам розповість наступна стаття.
Запитання для повторення
◻ Якими сильними словами Божі пророки викривали фальшивих посланців?
◻ Чому людські установи не можуть створити тривалого миру?
◻ Як правдиві посланці миру відрізняються від прихильників ООН?
◻ Що повинні робити покірні, щоб втішатися миром, який обіцяє Єгова?
[Ілюстрації на сторінці 15]
Ісая, Єремія та Даниїл передрекли провал людських зусиль установити мир.
[Ілюстрація на сторінці 16]
«Ввесь світ лежить у злі» (апостол Іван).
[Ілюстрація на сторінці 17]
«Вони запаморочені розумом» (апостол Павло).