Хто сьогодні може бути найліпшим лідером?

У 1940 році у парламенті Великобританії назріла криза. Дискусію, яка розгорілася, слухав 77-річний Девід Ллойд Джордж. Він багато років присвятив політиці, привів Великобританію до перемоги у Першій світовій війні і тому міг оцінити роботу посадовців. У промові до палати громад 8 травня він сказав: «Нація готова на будь-які жертви, поки у неї є добре керівництво, поки уряд чітко показує, які в нього цілі, і поки нація впевнена, що особи, які стоять на чолі держави, роблять усе залежне від них».

СЛОВА Ллойд Джорджа свідчать, що люди сподіваються від своїх лідерів компетентності і хочуть, щоб ті щиро намагалися покращити ситуацію. Одна працівниця виборчого штабу пояснила це так: «Коли люди віддають голос за президента, вони голосують за особу, якій довіряють своє життя, своє майбутнє, своїх дітей». Виправдати таке довір’я — величезна відповідальність. Чому?

Наш світ переповнений проблемами, які вперто не піддаються розв’язанню. Скажімо, який лідер виявився достатньо мудрим і сильним, щоб викоренити злочинність і війну? Хто з-поміж сьогоднішніх лідерів має достатньо засобів і є настільки співчутливим, щоб забезпечити кожну людину їжею, чистою водою і медичним обслуговуванням? Хто має знання і рішучість, щоб захистити і відновити довкілля? Хто настільки компетентний і могутній, щоб забезпечити кожній людині довге і щасливе життя?

Люди не в стані справитися з завданням

Слід зазначити, що декотрі лідери досягли певного успіху. Однак вони можуть служити щонайбільше кілька десятиліть, а хто прийде після них? Один з найкомпетентніших лідерів в історії, цар стародавнього Ізраїлю Соломон, роздумував над цим питанням. Він зробив такий висновок: «Зненавидів я ввесь свій труд, що під сонцем трудився я був,— бо його позоставлю людині, що буде вона по мені, а хто знає, чи мудрий той буде чи нерозумний, хто запанує над цілим трудом моїм, над яким я трудився й змудрів був під сонцем? Це марнота також» (Екклезіяста 2:18, 19).

Соломон не знав, чи його наступник продовжить його добру працю, чи, навпаки, все розвалить. На думку Соломона, заміна старих правителів новими була «марнотою». Інші переклади Біблії називають таку заміну «даремною» або «пустою». В одному перекладі навіть сказано: «У цьому немає змісту».

Деколи, щоб змінити правителів, вдаються до насильства. Бувало, що здібних лідерів убивали, коли ті були при владі. Авраам Лінкольн, президент США, якого поважає багато людей, одного разу сказав у своєму виступі: «Мене вибрали на відповідальну посаду на короткий період, і тепер я на ваших очах отримую вплив, який невдовзі втрачу». І справді, його президентство було коротким. Незважаючи на все, що президент Лінкольн зробив, і на його бажання зробити для людей більше, він керував країною лише чотири роки. На початку його другого терміну він був убитий чоловіком, який прагнув зміни влади.

Навіть найкращі людські лідери не можуть забезпечити хоча б власного майбутнього. Чи ж слід вам довіряти їм своє майбутнє? У Біблії написано: «Не надійтесь на князів, на людського сина, бо в ньому спасіння нема: вийде дух його — і він до своєї землі повертається,— того дня його задуми гинуть!» (Псалом 146:3, 4).

Пораду не покладатися на людських лідерів може бути важко прийняти. Однак Біблія не каже, що людство ніколи не матиме доброго, стабільного правління. В Ісаї 32:1 говориться: «За праведністю царюватиме цар». Бог Єгова, Творець людини, призначив «царя» — Лідера, який невдовзі візьме у свої руки повний контроль над справами землі. Біблійні пророцтва засвідчують, хто він.

Єдиний, хто справді здатний бути лідером

Дві тисячі років тому ангел сказав єврейській дівчині на ім’я Марія: «Ось ти в утробі зачнеш, і Сина породиш, і даси Йому ймення Ісус. Він же буде Великий, і Сином Всевишнього званий, і Господь Бог дасть Йому престола Його батька Давида. І повік царюватиме Він у домі Якова, і царюванню Його не буде кінця» (Луки 1:31—33). І справді, Ісус із Назарета є Царем, про якого говорили біблійні пророцтва.

На релігійних зображеннях Ісуса представляють як немовля, змарнілу людину, як аскета, який пасивно підкоряється всьому, що випадає йому в житті. Ці зображення не вселяють упевненості в Ісусі як Правителі. Справжній Ісус Христос виріс і став енергійним, добре розвинутим чоловіком, запопадливим та ініціативним. І він володів багатьма рисами, необхідними для доброго лідера (Луки 2:52). Розгляньмо декілька граней його визначної особистості.

Ісус зберіг досконалу непорочність. Завдяки своїй чесній, праведній поведінці він міг кинути виклик ворогам, щоб вони висунули проти нього обґрунтоване звинувачення. Але вони не могли цього зробити (Івана 8:46). Ісусові нелицемірні вчення спонукали багатьох щирих людей стати його послідовниками (Івана 7:46; 8:28—30; 12:19).

Ісус цілковито присвятився Богові. Він був настільки рішучим завершити призначену Богом працю, що жоден противник — ні людина, ні демон — не міг зупинити його. Він не злякався брутальних нападів (Луки 4:28—30). Він не знеохочувався через втому й голод (Івана 4:5—16, 31—34). Навіть коли його покинули друзі, він не відхилився від своєї мети (Матвія 26:55, 56; Івана 18:3—9).

Ісус дуже турбувався про людей. Голодних він годував (Івана 6:10, 11). Пригнічених — потішав (Луки 7:11—15). Він повертав людям зір, слух, лікував різні хвороби (Матвія 12:22; Луки 8:43—48; Івана 9:1—6). Ісус підбадьорював своїх апостолів, які старанно трудилися (Івана, розділи 13—17). Він довів, що є «Пастирем Добрим», який піклується про своїх овець (Івана 10:11—14).

Ісус був готовий працювати. Він помив ноги апостолам, щоб дати їм важливий урок (Івана 13:4—15). Він зробив це, хоча його ноги теж забруднилися, коли він проповідував добру новину по запорошених ізраїльських дорогах (Луки 8:1). Навіть коли Ісус планував відпочити у «безлюдному місці», він не залишив без уваги натовпи людей, які шукали його, щоб послухати повчання (Марка 6:30—34). Таким чином він подав приклад працьовитості всім християнам (1 Івана 2:6).

Ісус виконав своє призначення і залишив землю. За вірність Бог Єгова нагородив його царюванням і безсмертям у небі. Біблія каже про воскреслого Ісуса: «Христос, воскреснувши з мертвих, уже більш не вмирає,— смерть над Ним не панує вже більше» (Римлян 6:9). Немає сумнівів, що він найліпший Лідер для людства. Коли Ісус Христос візьме у свої руки правління над цілою землею, вже не буде потреби наділяти владою когось іншого чи змінювати уряд. Ісуса ніхто не зможе вбити, і його працю не зруйнує невмілий спадкоємець. Але що конкретно він зробить для людства?

Що зробить новий правитель

У 72-му Псалмі подаються пророчі подробиці про те, як цей досконалий, безсмертний Цар буде правити. У віршах 7 і 8 читаємо: «Праведний буде цвісти в його дні, а спокій великий — аж поки світитиме місяць,— і він запанує від моря до моря, і від Ріки аж до кінців землі!» Під його благотворним правлінням мешканці землі втішатимуться вічною і непорушною безпекою. Він знищить усю зброю і усуне з людських сердець навіть бажання конфліктувати. Ті особи, які сьогодні нападають одні на одних, як дикі звірі, чи поводяться з сусідами, як злі ведмеді, повністю змінять свій умонастрій (Ісаї 11:1—9). Скрізь процвітатиме мир.

Далі у 72-му Псалмі, у віршах з 12-го до 14-го, сказано: «Визволить він бідаря, що голосить, та вбогого, що немає собі допомоги! Він змилується над убогим та бідним, і спасе душу бідних, від кривди й насилля врятує їхню душу, їхня кров дорога буде в очах його». Убогі, бідні, нещасні люди будуть належати до однієї людської родини, об’єднаної під правлінням царя Ісуса Христа. У нашому житті пануватиме радість, а не біль і розпач (Ісаї 35:10).

У 16-му вірші міститься така обіцянка: «На землі буде збіжжя багато, на гірському верху зашумить, як Ливан, його плід». Сьогодні голодують мільйони людей. Політика і пожадливість часто перешкоджають справедливому розподілу харчів, так що багато людей, у тому числі діти, вмирають від голоду. Але під правлінням Ісуса Христа ця проблема буде розв’язана. Земля буде поблагословлена добрими врожаями, буде вдосталь хорошої їжі. Усі люди будуть нагодовані.

Чи хотіли б ви зазнати тих благословень доброго правління? Якщо так, то ми заохочуємо вас більше дізнатися про Лідера, який невдовзі візьме в руки владу над цілою землею. Свідки Єгови з радістю допоможуть вам у цьому. Ви не будете розчаровані, оскільки Бог Єгова сам каже про свого Сина: «Я ж помазав Свого Царя на Сіон, святу гору Свою» (Псалом 2:6).

[Рамка на сторінці 5]

РАПТОВА ВТРАТА ВЛАДИ

Зазвичай правитель може розраховувати на повагу і підтримку своїх підданих, якщо він забезпечує їм відносний мир і хороші умови життя. Однак якщо люди з якоїсь причини перестають йому довіряти, невдовзі його місце може зайняти хтось інший. Ось декілька прикладів того, як різні обставини несподівано позбавляли влади сильних правителів.

Погані умови життя. Під кінець XVIII століття багато французів були змушені платити високі податки і жити впроголодь. Ці обставини посприяли Французькій революції, в результаті якої у 1793 році короля Людовіка XVI стратили на гільйотині.

Війна. Перша світова війна припинила правління кількох дуже могутніх імператорів. Наприклад, у 1917 році в Санкт-Петербурзі голод, викликаний війною, призвів до Лютневої революції. Результатом цього повстання було скинення царя Миколи II і встановлення комуністичного правління. У листопаді 1918 року Німеччина хотіла укласти мир, але блок Антанта не припинив воювати, аж поки не відбулася зміна правління. Через це німецький імператор Вільгельм II був змушений виїхати в Нідерланди.

Бажання іншої форми правління. У 1989 році впала «залізна завіса». Режими, які видавалися міцними, як скеля, повалились, а їхні піддані відкинули комунізм і встановили інші форми правління.

[Ілюстрації на сторінці 7]

Ісус годував голодних, зціляв хворих і подав добрий приклад для всіх християн.

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 4]

Ллойд Джордж: Photo by Kurt Hutton/Picture Post/Getty Images