Друга книга Самуїла
2 Після цього Давид запитав Єгову:+ «Чи піти мені в одне з міст Юди?» Єгова відповів: «Піди».— «Куди мені піти?» — запитав Давид. «У Хевро́н»,+— сказав Бог. 2 Тож Давид пішов туди разом з двома своїми дружинами: єзреїльтя́нкою Ахіноа́м+ та Авігаї́л,+ вдовою кармеля́нина Нава́ла. 3 Давид також взяв своїх людей,+ кожного з його домашніми, і вони оселилися в містах довкола Хевро́на. 4 Тоді до Давида прийшли чоловіки з Юдиного племені і помазали його там на царя Юди.+
Давиду повідомили: «Мешканці Яве́ш-Гілеа́да поховали Сау́ла». 5 І Давид послав вісників до мешканців Яве́ш-Гілеа́да з такими словами: «Нехай Єгова благословить вас за те, що ви виявили віддану любов своєму панові Сау́лу, поховавши його.+ 6 Хай Єгова виявить вам за це віддану любов та вірність, і я теж буду до вас добрим.+ 7 Тепер, коли ваш пан Сау́л помер, а мене мешканці Юди помазали на царя, зміцніть свої руки і будьте хоробрі».
8 Проте Авне́р,+ син Не́ра, начальник війська Сау́ла, взяв Іш-Боше́та,+ Сау́лового сина, привів його в Маханаї́м+ 9 і поставив царем над Гілеа́дом,+ ашуря́нами, Єзреї́лом,+ Єфре́мом+ і Веніями́ном — над усім Ізра́їлем. 10 Іш-Боше́т, син Сау́ла, став царем над Ізра́їлем, коли мав 40 років, і царював два роки. Але нащадки Юди підтримували Давида.+ 11 І царював* Давид у Хевро́ні над Юдою сім років і шість місяців.+
12 Через якийсь час Авне́р, син Не́ра, і слу́ги Іш-Боше́та, Сау́лового сина, пішли з Маханаї́ма+ в Гіво́н.+ 13 Йоа́в,+ син Церу́ї,+ і слу́ги Давида також прийшли до Гіво́на й зустрілися з ними коло ставка. Одні сіли по цей бік ставка, а інші — по той. 14 Тоді Авне́р сказав Йоа́ву: «Нехай юнаки встануть і поміряються силою перед нами». Йоа́в відповів: «Добре». 15 Тож вийшло 12 чоловіків з веніями́нівців, від Сау́лового сина Іш-Боше́та, і 12 чоловіків зі слуг Давида. 16 Кожен з них схопив свого противника за голову та встромив йому меч у бік — і всі вони разом попадали. Тому це місце в Гіво́ні назвали Хелка́т-Хаццури́м.
17 Того дня зав’язався дуже запеклий бій і слуги Давида розбили Авне́ра та ізраїльтян. 18 Там були три сини Церу́ї:+ Йоа́в,+ Авіша́й+ та Асаї́л,+ який був швидкий, наче газель у полі. 19 Асаї́л погнався за Авне́ром і переслідував його, не звертаючи ні праворуч, ні ліворуч. 20 Зрештою Авне́р озирнувся і запитав: «Асаї́ле, це ти?» Той відповів: «Я». 21 Тоді Авне́р сказав: «Поверни праворуч або ліворуч, схопи одного з юнаків і забери собі все, що він має». Проте Асаї́л не переставав гнатися за ним. 22 Авне́р знову сказав йому: «Перестань гнатися за мною. Навіщо мені вбивати тебе? Як я подивлюся в очі твоєму брату Йоа́ву?» 23 Але той не відставав від нього. Тоді Авне́р вдарив його в живіт заднім кінцем списа,+ простромивши наскрізь. Асаї́л упав і помер на місці. І кожен, хто проходив повз його труп, зупинявся.
24 Йоа́в же та Авіша́й погналися за Авне́ром. Коли сонце вже сідало, вони наблизилися до пагорба А́мма, що навпроти Гіа́ху, на шляху до гіво́нської пустелі. 25 Веніями́нівці зібралися довкола Авне́ра і, об’єднавшись у групу, встали на вершині одного пагорба. 26 Авне́р крикнув до Йоа́ва: «Чи меч буде поїдати вічно? Хіба ти не знаєш, що кінець цього буде гіркий? Коли ж ти накажеш своїм людям перестати гнатися за їхніми братами?» 27 Йоа́в відповів: «Як живий правдивий Бог*, якби ти не сказав цього, то люди переслідували б своїх братів аж до ранку». 28 Тоді Йоа́в засурмив у ріг, і його люди перестали гнатися за ізраїльтянами. Так битва припинилася.
29 Авне́р та його люди цілу ту ніч йшли через Ара́ву.+ Вони перейшли Йордан, пройшли всю ущелину* і зрештою прибули в Маханаї́м.+ 30 Після того як Йоа́в перестав гнатися за Авне́ром, він зібрав усіх своїх людей. Слу́ги Давида втратили 19 чоловіків, не рахуючи Асаї́ла. 31 Вони завдали поразки веніями́нівцям та людям Авне́ра, вбивши 360 чоловіків. 32 Давидові слуги забрали тіло Асаї́ла+ і поховали у Віфлеємі,+ в гробниці його батька. Після цього Йоа́в та його люди йшли всю ніч і на світанку прийшли у Хевро́н.+