Ісаї

41 Послу́хайте мовчки Мене, острови́,

а наро́ди, чекайте навча́ння Мого!

Хай підı́йдуть і скажуть:

Приступı́мо всі ра́зом на су́д!

2 Хто зо сходу того пробуди́в,

що його супрово́дить в ходı́ перемога?

Він наро́ди дає перед ним

та царів на топта́ння,

їхнього меча оберта́є на

порох, його лука — в солому розвı́яну.

3 Він жене їх,

спокійно доро́гою йде,

4 Хто вчинив та зробив це?

Той, хто роди покликав відда́вна:

Я, Господь, перший,

і з останніми Я той же Самий!

5 Бачили це острови́ та жаха́лися,

кı́нці землі трипотı́ли,

6 Один о́дному допомагає

і гово́рить до брата свого́:

7 І підбадьо́рує ма́йстер золотаря́,

а той, хто молотом гла́дить, того, хто б’є на кова́длі,

і каже про спо́єння: Добре воно!

і його змı́цнює цвяхами, щоб не хита́лось.*

8 Та ти, о Ізраїлю, рабе Мій,

Якове, що Я тебе ви́брав,

9 ти, якого Я взяв був із кı́нців землі

та покликав тебе із окра́їн її,

і сказав був до тебе: Ти раб Мій,

Я вибрав тебе й не відки́нув тебе,

10 не бійся, з тобою бо Я,

і не озирайсь, бо Я Бог твій!

Зміцню́ Я тебе, і тобі поможу́,

і прави́цею правди Своєї тебе Я підтри́маю.

11 Отож, засоро́мляться та зніяковı́ють

усі проти тебе запа́лені,

стануть нічим та погинуть

твої супроти́вники.

12 Шукатимеш їх, але їх ти не зна́йдеш,

своїх супроти́вників;

стануть нічим та марно́тою ті,

хто прова́дить війну проти те́бе.

13 Бо Я — Господь, Бог твій,

що де́ржить тебе за прави́цю

й говорить до тебе: Не бійся, —

Я тобі поможу́!

14 Не бійся, ти Яковів че́рве,

ти жме́нько Ізраїлева:

Я тобі поможу́, говорить Господь,

і твій Викупи́тель — Святий Ізраїлів!

15 Ось зроблю Я тебе молота́ркою го́строю,

ново́ю, зубча́стою, —

помоло́тиш ти го́ри та їх поторо́щиш,

а підгı́рки поло́вою вчиниш!

16 Перевієш їх ти, й вітер їх рознесе́,

і буря їх розпоро́шить,

і ти будеш утіша́тися Господом,

будеш хвали́тись Святим Ізраїлевим.

17 Убогі та бідні шукають води, та нема,

язик їхній від пра́гнення висох, —

Я, Господь, і їх ви́слухаю,

Бог Ізраїлів, не лишу́ їх!

18 Я ріки відкрию на лисих гора́х,

а джере́ла — посе́ред долин,

оберну́ Я пустиню на о́зеро во́дне,

а землю суху́ — на джере́ла!

19 На пустиню дам ке́дра, ака́цію,

ми́рта й масли́ну,

поста́влю Я ра́зом в степу́

кипари́са та я́вора й бука,

20 щоб ра́зом побачили й знали,

і пересвı́дчились та зрозумı́ли,

що Господня рука це зроби́ла,

і створив це Святий Ізраїлів!

21 Принесіть свою справу, говорить Господь,

припрова́дьте Менı́ свої до́кази, каже Цар Яковів.

22 Хай підı́йдуть і хай нам розкажуть, що тра́питься!

Ви́ясніть спра́ви минулі, що́ вони є,

а ми серце наше на те покладе́мо

й пізна́ємо їхній кінець,

23 Розкажіть напере́д про майбутнє,

і пізна́ємо ми, що ви бо́ги.

Отож, учиніть ви добро́ чи зробіть що лихе́,

щоб ми здивува́лись і ра́зом побачили.

24 Та ви менш від нічо́го,

і менший ваш чин від марно́ти, —

25 Я з пı́вночі мужа збудив — і прийшов він,

зо схід со́нця в Ім’я́ Моє кличе, —

і він буде чави́ти князı́в, мов ту грязю́ку,

й як ганча́р глину то́пче!

26 Хто сказав це відда́вна, щоб знали те ми,

і щоб напере́д ми сказали: „Це правда?“

Та ніхто не сказав, і ніхто не повı́в,

і ніхто не почув ваших слів.

27 Я перший сказав до Сіону: Оце, то вони!

А Єрусалимові дам благовı́сника.

28 І Я дивлюсь, та ніко́го нема,

і немає між ними пора́дника,

29 Тож ніщо́ всі вони,

їхні чини — марно́та,