Подружня невірність. Трагічні наслідки

«Я пішов від тебе»,— було сказано по телефону. Це, мабуть, найстрашніші слова, почуті Пет* від свого чоловіка. «Я просто не могла повірити у зраду,— говорить вона.— Те, чого завжди найбільше боялася,— що чоловік піде від мене до іншої,— стало жахливою реальністю».

ТРИДЦЯТИТРЬОХРІЧНА Пет насправді хотіла, щоб її шлюб був успішний; чоловік запевняв, що ніколи не кине її. «Ми обіцяли одне одному завжди бути разом, хоч би що трапилося,— згадує Пет. — Я була впевнена у щирості його слів. А потім... він вчинив таке. Тепер у мене немає нікого, навіть кішки чи рибки, — нікого!»

Хіроші не забути дня, коли стало відомо про позашлюбний зв’язок матері. «Мені було всього 11 років,— згадує він.— Мама, наче буря, пронеслася по дому. За нею — тато зі словами: «Ти тільки не поспішай. Поговоримо про це». Я відчув, що сталося якесь страшне лихо. Тато був приголомшений. Він так і не зміг примиритися з цим нещастям. Крім того, йому ні з ким було поділитися. Тож він прийшов до мене. Уявіть, чоловік, якому за 40, звертається до свого 11-річного сина за розрадою та співчуттям!»

Подружня невірність продовжує розбивати серця: скандальні історії не дають спокою сім’ям королівських нащадків, політиків, кінозірок та релігійних провідників; зрада приносить сльози і в домівки простих людей. «Перелюб,— говориться у «Новій британській енциклопедії»,— став таким же загальнопоширеним та подекуди звичайним, як і шлюб». За підрахунками деяких дослідників, десь 50—75 відсотків одружених колись зраджували. Як говорить дослідниця сім’ї Зельда Вест-Мідс, незважаючи на те що більшість випадків невірності залишається прихованою, «усі факти свідчать про збільшення кількості любовних зв’язків на стороні».

Крах почуттів

Хоч як шокує статистика зрад і розлучень, з неї не видно, наскільки сильно змінюється повсякденне життя людей. Подумайте, тут ідеться не тільки про величезні фінансові труднощі, за цифрами стоять нескінченні переживання — море пролитих сліз, душевні муки, що позбавляють членів родини сну, безмежна розгубленість, горе, тривога та нестерпний біль. Жертви можуть витримати ці тортури, але шрами, мабуть, залишаться надовго. Нелегко загоюються душевні рани.

«Розвал сім’ї зазвичай призводить до грандіозного вибуху емоцій,— пояснюється у книзі «Як пережити розлучення» (англ.),— вибуху, який часом затьмарює бачення. Що робити? Як реагувати? Як ви все це сприймаєте? Ви вагаєтеся між упевненістю і сумнівом, гнівом і провиною, між довір’ям і підозрою».

Саме так було в Педро, після того як він дізнався про невірність дружини. «Коли тебе зрадили,— звіряється він,— насувається така злива суперечливих почуттів, що у ній можна захлинутись». Осягнути розумом таке спустошення досить важко самій жертві, а тим більше тим, кого це не стосується особисто, хто не може добре уявити собі ситуацію. «Ніхто,— каже Пет,— по-справжньому не розуміє, що я відчуваю. Коли я думаю про те, що мій чоловік з нею, то відчуваю справжній фізичний біль,— біль, котрий неможливо пояснити». Вона додає: «Часом мені здається, що я перетворююсь на божевільну. Один день добре володію ситуацією; наступного дня — ні. Один день я шкодую, що його немає поряд; наступного дня пригадую всі інтриги, брехню та приниження».

Гнів і тривога

«Іноді,— визнає одна із жертв невірності,— вами заволодіває щирий гнів». Це не лише обурення неправильним вчинком і завданим ударом. Радше це «почуття сильної образи, викликане спотворенням того, що могло би бути вдалим», пояснив один журналіст.

Часто у людей зменшується самоповага та виникає почуття неповноцінності. Педро розповідає: «Ви починаєте запитувати себе: чи я не досить привабливий? Чи в мене ще якийсь недолік? Ви починаєте копатися в собі, щоб знайти ваду». В своїй книжці «Любити, поважати і зраджувати» Зельда Вест-Мідс з Британської національної ради з питань консультації сім’ї підтверджує: «Найважче справитися з... руйнацією почуття власної гідності».

Почуття провини і депресія

Зазвичай ці емоції змінюються хвилями почуття провини. Одна пригнічена дружина сказала: «Я думаю, що жінки надзвичайно сильно страждають від почуття провини. Ви звинувачуєте себе і запитуєте: що я зробила не так?»

Зраджений чоловік вказує на інший аспект того, що він називає американськими гірками емоцій. Він пояснює: «Новою обставиною стає депресія, котра встановлюється, як погана погода». Одна жінка згадує, що після того, як чоловік пішов від неї, не було дня, коли б вона не плакала. «Я добре пам’ятаю перший день, коли не плакала,— це було через кілька тижнів після того, як він пішов від мене,— розповідає вона.— Лише через декілька місяців я вперше не плакала цілий тиждень. Ці перші дні і тижні без сліз стали віхами на моєму шляху до нового життя».

Подвійна зрада

Часто випускають з-під уваги те, що перелюбник завдає своєму подружжю болісний подвійний удар. Що мається на увазі? Пет відповість нам: «Мені було важко. Він був не тільки моїм чоловіком, але й другом — моїм найліпшим другом — протягом багатьох років». Так, коли виникають проблеми, дружина здебільшого шукає підтримки у свого чоловіка. І ось він не тільки стає причиною дуже болючих проблем, але й перестає бути таким необхідним джерелом допомоги. Ураз він завдав страшного болю і позбавив свою дружину надійної довіреної особи.

Унаслідок цього, найважче у такій ситуації для безвинного партнера — глибоке відчуття зради і зруйнованої довіри. Один консультант з питань сім’ї пояснює, чому подружня невірність спричиняє таку сильну емоційну травму: «Людина вкладає у шлюб всю себе, свої надії, мрії та сподівання... шукаючи того, кому справді може вірити, на кого завжди може покластися. Раптом підірвана, така довіра нагадує зруйновану подихом карткову хатку».

Цілком очевидно, зазначається у книжці «Як пережити розлучення», жертвам «потрібна допомога, щоб розібратися у збурених емоціях... Імовірно, їм знадобляться поради, щоб зрозуміти, з чого вони можуть вибирати і як вони можуть вибирати». Але який же вибір стає перед ними?

«Чи примирення допоможе нам? — запитаєте ви.— Чи мені слід розлучитися?» Зопалу, а особливо тоді, коли стосунки у подружжі були натягнутими, можна легко піддатися думці, що розлучення вирішить проблеми. «Зрештою,— міркуєте ви,— Біблія дозволяє розлучення через подружню невірність» (Матвія 19:9). З іншого боку, ви можете подумати про те, що Біблія не наполягає на розлученні. Отже, ви можете вирішити, що ліпше було б примиритися, відновити та зміцнити сім’ю.

Розлучитися з невірним подружнім партнером, чи ні — особиста справа. Але як же вам вирішити, що робити? Перш за все розгляньте, будь ласка, деякі фактори; це допоможе вирішити, чи примирення можливе.

[Примітка]

Деякі імена змінено.