На основі такої міцнопідтвердженої надії на воскресіння, Павло міг запевнити Афінян: «Бог... визначив день, коли хоче судити поправді ввесь світ через Мужа, що Його наперед Він поставив, і Він подав доказа всім, із мертвих Його воскресивши» (Дії 17:30, 31).

Так, Ісусове воскресіння гарантує обгрунтованість надії на воскресіння.

Присутні на горі Марс, вислухавши Павлове свідчення про «воскресіння померлих», розкололись на три групи. «Одні насміхатися стали, а інші казали: Про це будемо слухати тебе іншим разом... А деякі мужі пристали до нього й увірували» (Дії 17:32-34).