«Ми знаємо, що вони Воскреснуть»

ВСЕМОГУТНІЙ БОГ дав людству життя. Він також може відновити життя померлим. У Ньому ми теж маємо достовірне джерело інформації про життя й смерть: Святе єврейське, як також християнське грецьке Письмо, на яких то дві частини Біблія є розділена. У Біблії поміщається фактична звістка, що більшість померлих можуть, і дійсно воскреснуть (Івана 5:28, 29).

Наприклад, розгляньте історію про Лазаря з міста Віфанії дуже відомого Ісусові Христові. Лазар захворів і помер. Отже, Ісус сказав Марті, сестрі Лазаря: «Воскресне твій брат!» Вона відповіла: «Знаю, що в воскресення останнього дня він воскресне» (Івана 11:23, 24). Так, вона знала це. Грунтуючись на достовірній інформації, у неї не було жодного сумніву про те, що її улюблений брат Лазар повернеться назад до життя «останнього дня».

З читання тієї історії в 11 розділі Івана, ви знайдете деталі про те що там сталось. Ісус воскресив того чоловіка назад до життя, незважаючи на те що Лазар уже чотири дні як помер. Воскресіння Лазаря є доказом на те, що Бог може здійснити Його обіцянку воскресити померлих «останнього дня». Але, де ж Марта сподівалась побачити Лазаря? Де інші вірні євреї вірили майбутнє воскресіння буде відбуватися?

«Країна з якої повороту немає»?

Бог вибрав землю для людини жити на ній. Псалмописьменник говорить про це так: «Небо,— небо для Господа [Єгови, НС], а землю віддав синам людським!» (Псалом 115:16). Святе Письмо не каже, що коли б Адам і Єва були вірні Богові, то мали б вічне життя десь інше крім землі. Дійсно, чи ж «дерево життя» не було саме тут на землі, у Раю в якому насолоджувалась перша людська пара перед тим, як збунтувались проти Бога? (1 Мойсеєва 2:9; 3:22). Оскільки інакшої інформації від Бога немає, то Його вірні слуги поза раєм Едемським (від Адамового богобоязливого сина Авеля і далі) обов’язково поєднуватимуть воскресіння з єдиним домом людини відомим їм — землею.

«Почекайте ж хвилинку,— дехто ознайомлений з Біблією може противитись,— чи ж Йов не сказав у 16 розділі, 22 вірші, що „шляхом яким“ він не „повернеться“ він „відійде“? І в Йова 7:9 (НС), що: „Хто сходить у Шеол [могилу], не виходить“. У 10 вірші Йов додав: „Не вертається вже той до дому свого, та й його не пізнає вже місце його“».

Так як заявляють декотрі вчені, чи ж ці й подібні вірші не є доказом на те, що по Йововій думці смерть була «країною з якої повороту вже немає»? Чи ж з таких висловів значить що Йов не вірив у майбутнє воскресіння? Щоб одержати відповідь на те запитання, то необхідно зрозуміти ці слова в правильному контексті, а також порівнювати їх з іншими думками, яких Йов висловлював на цю тему.

Йов не розумів причини його страждань. На якийсь час він помилково думав, що Бог був відповідальний за його горе (Йова 6:4; 7:17-20; 16:11-13). Пригнічений, він гадав, що могила була єдиним місцем негайного полегшення. (Йова 7:21; 17:1; порівняйте з 3:11-13). Отже, за точкою зору його сучасників, ніхто вже не бачитиме його. Він не повернеться до свого дому, не буде визнаний, не матиме надії на повернення перед Богопризначеним часом. Без Бога, ні Йов ні інші з Адамових нащадків не мають сили воскреснути з мертвихa (Йова 7:9, 10; 10:21; 14:12).

Віра у воскресіння

Нам не слід доходити до висновку, що Йов не вірив у воскресіння беручи до уваги його засмучення через суворий досвід і вислови про негайну майбутність. З Йова 14:13-15 можна ясно бачити, що він вірив у воскресіння. У тих віршах, Йов просив Бога «заховати його в Шеолі», а тоді «згадати». Крім того, в Йова 19:25-27 цей вірний чоловік говорив про «Викупителя», а пізніше, що «бачив Бога». Так, Йов вірив у воскресіння. Він вірив, що Бог міг, і дійсно воскресить його, так як Авраам був зовсім переконаний про Божу спроможність «воскресити з мертвих» (Євреїв 11:10, 16, 19, 35).

Аж до нашого часу євреї вірять у майбутнє воскресіння до життя на землі. Іудейська енциклопедія (1971 р.) каже: «Віра, що мертві оживуть у їхніх тілах і знову будуть жити на землі» є «головним догматом» іудаїзму. Енциклопедія продовжує й каже: «Це переконання таке серйозне й буквальне, що побожні євреї часто турбуються одягом у якому їх ховають, щоб ховати зі всіма органами, а також в Ізраїлі».

Цікаво, Біблія не вчить, що у воскресінні Бог складатиме розгнилі частини тіла померлого. Дійсні атоми давньопомерлих поширились по цілій землі й часто їх убирають рослина й тварини — так, а навіть інші люди, які самі вже померли. Ясно, що людині неможливо воскреснути з тими самими атомами. Замість цього, Бог воскрешатиме людей із відповідним тілом, і всіма органами, як також без перешкод через які вони страждали перед смертю, так як Йому подобається. (Порівняйте з 1 Коринтян 15:35-38).

Чи друзі й родичі пізнаватимуть воскреслих до життя? Логічно, що будуть, бо коли б не пізнавали померлих, а вони нас, то як же нам знати, що наші улюблені вже дійсно воскресли? Лазарове тіло вже розгнилось, однак, коли він воскрес то друзі й знайомі пізнали його. Отже, можна сподіватись, що Бог Єгова люблячо постарається, щоб ми бачили й знали одні одних у воскресінні до життя на землі.

Небесна надія для кількох

Так як уже було сказано, земля є Богоданим домом людства. Ісус Христос пролив світло на можливість, що вибране число з-поміж людства воскреснуть до нетлінного, безсмертного духовного життя на небі (2 Тимофія 1:10). На якийсь час після того як Ісус розкрив «новий й живий шлях» до небесного життя, то всі християни були запрошені мати участь у тій надії (Євреїв 9:24; 10:19, 20). Скільки одержать ту нагороду? У натхненному «об’явленні, якого Бог дав Ісусові, щоб показати Своїм рабам, що незабаром статися має», каже, що є 144 000, «викуплених від землі» (Об’явлення 1:1; 7:4-8; 14:1, 3).

Чому ж таке мале число людей «викупляється від землі» для небесного життя? Та сама книга Об’явлення дає причину на це обмежене число. У 20 розділі, а 5 і 6 віршах читаємо так: «Це перше воскресіння. Блаженний і святий, хто має частку в першому воскресінні! Над ними друга смерть не матиме влади, але вони будуть священиками Бога й Христа, і царюватимуть з Ним тисячу років». (Також дивіться Об’явлення 5:9, 10).

Земні піддані Царя

Очевидно, не всі люди царюватимуть і будуть служити священиками, бо коли б усі були царі, то над ким вони будуть «царювати»? Краще, ця спеціально вибрана група, грунтована на вірних апостолах Ісуса, царюватиме над землею населеною частково «великим натовпом» про якого говориться в 7 розділі Об’явлення у віршах 9—17. Мільйони цих людей чекають скорозближуючої «війни великого дня Вседержителя Бога», яка очистить цю землю від неправедності. Через Божу незаслужену ласку, вони переживуть велике горе й ніколи не помруть (Об’явлення 16:14; 21:14; Приповістей 2:21, 22).

«Але що ж про тих, які вже померли, як-от мої улюблені?» — ви мабуть питаєте. Ісус сказав Марті, що інші, «хоч померли, повернуться до життя» (Івана 11:25). Буде земне воскресіння. Протягом царювання Христа з Його 144 000 співучасниками-царями й священиками на небі, багато мільйонів померлих у Божій пам’яті воскреснуть і матимуть нагоду навчитись правдивого поклоніння Єгові. Якщо будуть вірні, то одержать нагороду вічного життя у всесвітньому раю. Це буде протягом «останнього дня» про якого Марта згадала, коли погоджувалась з Ісусом, що її брат Лазар воскресне до життя (Івана 5:28, 29; 11:24; Луки 23:43).

Гарантована надія

Воскресіння записані в Біблії, це зразки й гарантії на те, що надія на воскресіння в Святому Письмі напевно сповниться. Там говорить про воскресіння яких на землі виконували пророки Ілля й Єлисей в передхристиянські часи, Син Божий (між якими був Лазар) апостоли Петро і Павло, а зокрема Бог Єгова, Який воскресив Свого власного Сина. Про ці воскресіння ви можете читати в своїй власній Біблії в: 1 Царів 17:17-24; 2 Царів 4:32-37; Матвія 28:1-10; Луки 7:11-17; 8:40-56; Івана 11:38-44; Дії 9:36-42; 10:38-42; 20:7-12b.

На основі такої міцнопідтвердженої надії на воскресіння, Павло міг запевнити Афінян: «Бог... визначив день, коли хоче судити поправді ввесь світ через Мужа, що Його наперед Він поставив, і Він подав доказа всім, із мертвих Його воскресивши» (Дії 17:30, 31).

Так, Ісусове воскресіння гарантує обгрунтованість надії на воскресіння. Ми теж маємо здорову основу непохитно покладатись на силу й любов Бога Єгови. Ми теж можемо, з переконанням, сказати так як Марта: «Знаємо, що мертві воскреснуть останнього дня!»

Присутні на горі Марс, вислухавши Павлове свідчення про «воскресіння померлих», розкололись на три групи. «Одні насміхатися стали, а інші казали: Про це будемо слухати тебе іншим разом... А деякі мужі пристали до нього й увірували» (Дії 17:32-34).

Яка ж ваша реакція до надії на воскресіння? Єгова сповнить Свою обіцянку воскресити мільйони, а навіть мільярди померлих людей. Чи ви будете жити в той час, щоб знову побачити їх, або щоб вони вас побачили? Це залежить від вас. Чи ви охочі навчитись про Божі вимоги й додержуватись їх для набуття вічного життя? Свідки Єгови були б дуже раді дати вам більше інформації про надію для померлих, і як ви самі можете пережити знищення цієї системи (Івана 17:3).

[Примітки]