Джантар Мантар — обсерваторія без телескопів
Від нашого дописувача в Індії
ХТО вперше бачить Джантар Мантар у столиці Індії Нью-Делі, може здивуватись: «Невже це обсерваторія?» Для більшості людей обсерваторія повинна міститись у сучасних спорудах і мати численні високотехнологічні інструменти, телескопи й антени. А тут якісь чудернацькі цегляні конструкції, розташовані у великому парку. Не кожен здогадається, що опинився в обсерваторії. І все ж колись Джантар Мантар добре служив астрономам. Побудований у першій половині XVIII сторіччя, він давав змогу навіть без телескопів доволі точно й детально вивчати рух небесних тіл.
Джантар Мантар — загальноприйнята назва трьох з п’яти давніх обсерваторій. Усіх їх побудував правитель раджпутів, магараджа Саваі Джаі Сінгх II. Слово «джантар» походить від слова «янтра», яке на санскриті означає інструмент, а «мантар» від «мантра» — доктрина, догмат. І оскільки індійці в назвах часто використовували слова, котрі між собою римуються, то й вийшло Джантар Мантар.
У Нью-Делі 1910 року на одну зі споруд Джантар Мантар прикріпили табличку, яка повідомляє, що обсерваторію побудували 1710 року. Проте згодом дослідження показали, що насправді будівництво комплексу завершили 1724 року. Як ми побачимо, цей факт підтверджують також біографічні дані з життя Джаі Сінгха. Але спершу коротко ознайомимося з деякими частинами цієї обсерваторії, яка вважається найстарішою у світі обсерваторією такого типу.
Астрономічний інструмент... з цегли
Обсерваторія Джантар Мантар складається з чотирьох різних інструментів, побудованих із цегли та каменю. Найцікавіший з них, Самрат янтра, або Головний інструмент,— це «сонячний годинник, в якому всі кути, що відповідають одній годині, рівні». Він був найвизначнішим творінням Джаі Сінгха. Основна деталь годинника — цегляний трикутник, який виконує роль стрілки. Висота його 21,3 метра, довжина основи — 34,6, а ширина 3,2 метра. Гіпотенуза трикутника, завдовжки 39 метрів, паралельна до земної осі й направлена на Північний полюс. По обох боках трикутника, тобто гномона, міститься квадрант з поділками, що позначають години, хвилини і секунди. Звичайно, сонячні годинники існували століттями раніше. Але Джаі Сінгх перетворив цей простий хронометр на точний прилад, за допомогою якого визначали схилення та інші координати небесних тіл.
Інші три споруди обсерваторії — Рам, Джаяпракаш і Мішра янтра. Усі ці складні за будовою інструменти давали змогу вимірювати схилення, висоту й азимут сонця та зір. Мішра навіть показує, коли настає полудень у різних містах світу.
Усі ті інструменти, за винятком Мішра янтра, сконструював Джаі Сінгх. У тогочасній Індії вони стали найскладнішими і найпрактичнішими астрономічними інструментами й дозволяли складати точні календарі та астрономічні таблиці. Ці красиві споруди допомагали людям отримувати потрібну інформацію, доки їм на зміну не прийшли телескопи й інші інструменти. Однак чому Джаі Сінгх, видатний та освічений чоловік, не використовував поширених тоді в Європі приладів, скажімо, оптичних телескопів? Щоб відповісти на це запитання, розгляньмо деякі факти з історії Індії та з життя магараджі.
«Поглинутий вивченням математики»
Джаі Сінгх народився 1688 року в індійському штаті Раджастхан. Його батько був магараджею в Амбері, столичному місті раджпутського роду Качавага. Тоді в Індії правили Великі Моголи, столицею яких було місто Делі. Молодий принц отримав добру освіту. Він вивчив кілька мов: гінді, санскрит, перську та арабську. Опанував математику, астрономію і бойові мистецтва. У тогочасній хроніці про його улюблену дисципліну сказано: «З ранніх літ розум Саваі Джаі Сінгха був цілковито поглинутий вивченням математики (астрономії)».
У 1700 році після смерті батька 11-літній Джаі Сінгх вступив на трон в Амбері. Незабаром імператор Великих Моголів запросив молодого правителя до свого двору, що тоді перебував на півдні Індії. Там Джаі Сінгх зустрів Джаґанатга, котрий добре знався на математиці й астрономії і згодом став його головним радником. Політичне майбутнє молодого магараджі було непевним аж до 1719 року, коли почалось правління Мухаммеда-шаха. Новий правитель Великих Моголів покликав Джаі Сінгха до столиці, Делі. Там у листопаді 1720 року магараджа запропонував створити обсерваторію, будівництво якої завершилось, правдоподібно, 1724 року.
Що спонукало магараджу побудувати обсерваторію? Джаі Сінгх розумів, що календарі та астрономічні таблиці в Індії складалися вкрай неточно і що астрономія як наука перебувала в жалюгідному стані. Тому він вирішив виготовити нові таблиці, які відповідали б дійсному розташуванню видимих об’єктів на небесній сфері. Він також прагнув, щоб астрономічні інструменти й прилади стали доступними для кожного, хто присвятиться вивченню науки про космос. Йому вдалось зібрати величезну бібліотеку книжок з Франції, Англії, Португалії та Німеччини. При своєму дворі він з радістю приймав індуських, ісламських та європейських учених-астрономів. Він першим на Сході організував наукову делегацію до Європи, завданням якої було зібрати відомості з астрономії та привести до Індії наукові книжки, прилади й інструменти.
Схід не зійдеться з Заходом
Чому Джаі Сінгх побудував астрономічні інструменти з цегли, коли в Європі вже широко користувалися телескопами, мікрометрами і навіть ноніусами? І чому він, здається, не знав про геліоцентричну систему Коперника й Галілео Галілея?
Однією з причин було те, що в ті часи між Сходом і Заходом існували доволі слабкі контакти. Але це не головна причина. Значною мірою винна тодішня релігійна ситуація. Вчені-брахмани не бажали їхати до Європи, бо, перетнувши океан, вони могли втратити своє привілейоване становище. А європейці, котрі допомагали Джаі Сінгху збирати інформацію, були головно єзуїтськими вченими. За словами В. Н. Шарми, який написав життєпис Джаі Сінгха, єзуїти і католицькі священнослужителі не визнавали вчення Галілео Галілея та інших учених про те, що Земля обертається довкола Сонця. Чому? Тому що боялися інквізиції. Для церкви ті погляди були єрессю та виявом атеїзму. Отож не дивно, чому посланці Джаі Сінгха не привезли з Європи праць Коперника й Галілея, а також нових приладів та інструментів, які дозволили б підтвердити правдивість геліоцентричної системи.
Пошуки знань триватимуть вічно
Джаі Сінгх жив у добу релігійної нетерпимості та бузувірства. Протягом десятиліть у царині науки Індія сильно відставала од інших країн. Але завдяки непересічному таланту й освіченості Джаі Сінгх зумів зробити чималий внесок у розвиток науки про небеса. Обсерваторія Джантар Мантар — мовчазне свідчення його щирих прагнень здобувати знання.
Задовго до того, як Джаі Сінгх почав досліджувати рух небесних тіл, інші мислячі люди теж намагались осягнути дива Всесвіту. Немає сумніву, люди і далі ‘підійматимуть у височину свої очі’ і вдивлятимуться в небо, щоб поглиблювати свої знання про дивовижні чини Божих рук (Ісаї 40:26; Псалом 19:2).
[Схема/Ілюстрація на сторінці 18]
(Повністю форматований текст дивіться в публікації)
Самрат янтра — це точний сонячний годинник. Тінь від великого трикутника падає на вигнуті квадранти (вказано білим кільцем) з поділками.
[Схема/Ілюстрація на сторінці 18]
(Повністю форматований текст дивіться в публікації)
Джаяпракаш янтра складається з увігнутих півкуль із розміткою. Зверху вони мають два перехрещені дроти, тому сонце кидає всередину півкулі чітку тінь.
З середини Рама янтра спостерігач визначає позицію тої чи іншої зорі за допомогою різних позначок чи арочних вікон.
[Схема/Ілюстрація на сторінці 18]
(Повністю форматований текст дивіться в публікації)
Мішра янтра показує, коли настає полудень у різних містах світу.
[Схема на сторінці 19]
(Повністю форматований текст дивіться в публікації)
Лінія прямої видимості. Джаі Сінгх вдосконалив цей давній астрономічний метод спостереження.
Щоб визначити позицію зірки, треба знати її висоту (над горизонтом) і азимут (віддаленість на схід від географічної півночі).
Завдяки Самрат янтра дві людини могли визначати і занотовувати розташування зірок.
[Відомості про джерело]
Bottom: Reproduced from the book SAWAI JAI SINGH AND HIS ASTRONOMY, published by Motilal Banarsidass Publishers (P) Ltd., Jawahar Nagar Delhi, India
[Карта на сторінці 19]
(Повністю форматований текст дивіться в публікації)
ІНДІЯ
Нью-Делі
Матхура
Джайпур
Варанасі
Удджайн
Джаі Сінгх побудував в Індії п’ять обсерваторій. Одну з них — у Нью-Делі.
[Відомості про ілюстрацію, сторінка 18]
Portrait: Courtesy Roop Kishore Goyal