Творець може надати вашому життю глибшого змісту

«Нехай Господа хвалять вони, бо Він наказав,— і створились вони» (ПСАЛОМ 148:5).

1, 2. а) Яке запитання нам слід розглянути? б) Як запитання Ісаї пов’язане з творінням?

«ЧИ ТИ не знаєш?» Таке запитання може звучати просто як навідне, тому чимало осіб перепитають: «Не знаю чого?» Однак це запитання криє в собі серйозну думку, а щоб найліпше зрозуміти відповідь на нього, слід звернути увагу на контекст — 40-й розділ біблійної книги Ісаї. Єврей Ісая, котрий написав цю книгу, жив у давнину, тож давнім є і його запитання. Водночас воно дуже сучасне, бо безпосередньо стосується змісту вашого життя.

² Оскільки запитання з Ісаї 40:28 (Хом.) таке важливе, воно заслуговує серйозного розгляду: «Чи ти ж не знаєш, чи ти не чував? Господь — Бог вічний, творець кінців землі». Отже, слово ‘знати’ стосувалося Творця Землі, а з контексту видно, що йдеться не лише про неї. Два вірші перед тим Ісая написав про зорі: «Підійміть у височину ваші очі й побачте, хто те все створив? Той, Хто зорі виводить за їхнім числом... І ніхто не загубиться через всесильність та всемогутність Його».

3. Чому необхідно прагнути поповнювати свої знання про Творця, навіть якщо ви вже багато про нього знаєте?

³ Так, запитання «Чи ти не знаєш?» фактично стосується Творця нашого Всесвіту. Те, що Бог Єгова є ‘Творцем кінців землі’, може бути вашим переконанням. Також ви можете багато знати про його особистість та дороги. Але що, коли вам зустрінеться чоловік або жінка, котрі сумніваються в існуванні Творця і, звичайно, нічого не знають про те, яким він є? Це не повинно дивувати, бо сьогодні мільйони людей не мають знань про Творця або не вірять у нього (Псалом 14:1; 53:2).

4. а) Чому в цей час доречно розглядати питання про Творця? б) На які запитання наука відповісти не в силі?

⁴ Навчальні заклади випускають чимало скептиків, котрі вважають, що тільки наука посідає (або ще знайде) відповіді на запитання про те, як постав Усесвіт і життя в ньому. Ажан та Леней, автори книжки «Походження життя» (французька назва «Aux Origines de la Vie») кажуть: «Ми стоїмо на порозі XXI сторіччя, а дебати навколо того, як зародилося життя, ведуться й далі. Це вельми непіддатливе питання вимагає досліджень в усіх сферах: від неосяжного космосу до нескінченно крихітних структур матерії». Усе ж, в останньому розділі цієї книжки, який має назву «Запитання залишається в силі», автори визнають: «Ми проаналізували декотрі наукові відповіді на запитання «Як виникло життя на Землі?». Але чому виникло життя? Чи воно має мету? На ці запитання наука відповісти не в силі. Вона шукає відповіді тільки на запитання «Як?», а «Як?» і «Чому?» — це різні речі. (...) На запитання «Чому?» відповідь повинні знайти філософія, релігія і насамперед кожен з нас».

Пошуки відповідей та змісту

5. Для яких людей повніші знання про Творця могли б стати особливо корисними?

⁵ Авжеж, ми бажаємо зрозуміти, чому життя існує, а особливо чому існуємо ми. До того ж нас повинні цікавити люди, котрі ще не дійшли висновку про існування Творця, а отже й не знають його доріг. Або ж подумаймо про тих, хто виховувався в середовищі, де уявлення про Бога дуже відрізняється від біблійного. Мільярди осіб виростали в країнах Сходу чи в місцевостях, де більшість не вірить у Бога-Особу — реальну істоту з привабливими рисами характеру. Для них слово «бог» може асоціюватися з невиразною силою або абстрактною причиною. Вони ‘не пізнали Творця’ та його доріг. Якби ці люди і багато інших з такими ж поглядами переконалися в існуванні Творця, скільки цінного вони здобули б, у тому числі надію на вічність! Вони також знайшли б дійсну рідкість — по-справжньому змістовне, цілеспрямоване життя, сповнене душевного миру.

6. У чому нинішнє життя багатьох людей подібне до пережитого Полем Гогеном та сюжету однієї з його картин?

⁶ Проілюструймо це на прикладі. У 1891 році французький живописець Поль Гоген поїхав на пошуки приємного життя до Французької Полінезії, яка була справжнім раєм. Однак розпутне минуле художника невдовзі нагадало про себе хворобою, котра принесла страждання йому та іншим. Відчуваючи, що жити залишилось уже недовго, він намалював велике полотно, в якому намагався ‘зобразити життя як велику таємницю’. Чи ви знаєте, як Гоген назвав свою картину? Він дав їй назву «Звідки ми прийшли? Хто ми? Куди ми йдемо?». Мабуть, ви вже чули такі запитання. Їх ставлять багато людей. Але куди їм звернутися, коли вони не знаходять вичерпних відповідей — не знаходять справжнього змісту в житті? Ці люди можуть дійти висновку, що їхнє життя нічим не відрізняється від життя тварин (2 Петра 2:12)a.

7, 8. Чому наукові дослідження не дають вичерпних відомостей?

⁷ З огляду на це неважко зрозуміти, чому професор фізики Фріман Дайсон написав: «Не я один хотів би повторити запитання, поставлене колись Йовом. Чому ми страждаємо? Чому світ такий несправедливий? Навіщо потрібні біль і трагедії?» (Йова 3:20, 21; 10:2, 18; 21:7). Як уже говорилося, багато людей звертаються за відповіддю не до Бога, а до науки. Біологи, океанографи й інші вчені постійно поглиблюють людські знання про земну кулю та життя на ній. Астрономи ж і фізики, ведучи свої пошуки в іншому напрямку, довідуються дедалі більше про нашу Сонячну систему, зорі й навіть віддалені галактики. (Порівняйте Буття 11:6). До яких розсудливих висновків веде аналіз цих фактів?

⁸ Декотрі науковці говорять про «розум» Бога або його «почерк», якого видно в Усесвіті. А може, цим вони показують, що не усвідомлюють головного? В американському журналі «Наука» зауважувалося: «Коли дослідники кажуть, що космологія виявляє «розум» або «почерк» Бога, вони приписують божественному те, що зрештою може бути менш важливим аспектом Всесвіту,— його фізичну структуру». А лауреат Нобелівської премії з фізики Стівен Вайнберґ навіть написав: «Чим більше ми дізнаємося про Всесвіт, тим безцільнішим він нам здається».

9. Які факти можуть допомогти нам та іншим дізнатися про Творця?

⁹ Проте, можливо, ви належите до мільйонів тих, хто уважно дослідив цю справу й збагнув, що справжній зміст життя пов’язаний зі знанням про Творця. Пригадайте собі слова апостола Павла: «Люди не можуть казати, що не знають про Бога. Від початку світу люди могли бачити, яким є Бог, через речі, котрі Він створив. Цим виявляється Його сила, що триває повіки. Цим виявляється, що Він — Бог» (Римлян 1:20, переклад «Holy Bible, New Life Version»). Дійсно, існують факти про світ та про нас самих, які можуть допомогти людям розпізнати Творця і знайти зміст життя, якого може надати тільки Він. Розгляньмо три основних аспекти цього: Всесвіт навколо нас, зародження життя й можливості нашого власного розуму.

Підстави для віри

10. Чому нам слід замислитись над питанням «початку»? (Буття 1:1; Псалом 111:10).

¹⁰ Як виник Усесвіт? Напевне, з повідомлень про космічні дослідження й роботу телескопів ви знаєте, що, на думку більшості вчених, Усесвіт існував не завжди. Він мав початок і продовжує розширюватися. Про що це говорить? Послухайте, що каже астроном сер Бернард Ловелл: «Якщо в певний момент у минулому Всесвіт наближався до стану сингулярності — нескінченно малі розміри за нескінченно великої густини,— тоді нам слід запитати, що ж було до цього... Нам не уникнути проблеми пояснення Початку».

11. а) Що можна сказати про розміри Всесвіту? б) Про що свідчить точність, котра спостерігається в Усесвіті?

¹¹ Будова Всесвіту, в тому числі планети Земля, свідчить про неймовірно точну настройку. Наприклад, тривала ефективність і стійкість — це дві дивовижні властивості Сонця й інших зір. За сьогоднішніми оцінками, у видимому Всесвіті існує від 50 мільярдів (50 000 000 000) до 125 мільярдів галактик. А наша Галактика налічує мільярди зір. Тож поміркуймо: відомо, що для роботи автомобільного двигуна необхідна відповідна пропорція пального та повітря. Якщо ви маєте автомобіль, професійний механік може так настроїти двигун, щоб їзда була плавнішою, тобто ефективнішою. Якщо така точність важлива для звичайного двигуна, що тоді сказати, наприклад, про ефективне «горіння» Сонця? Безумовно, основні сили, котрі задіяні в цьому процесі, дуже точно відрегульовані, й завдяки цьому життя на Землі може існувати. Чи все це — лише справа випадку? Ще в сиву давнину перед Йовом було поставлено запитання: «Чи ти проголосив приписи, які керують небесами, або ж встановив закони природи на землі?» (Йова 38:33, «Нова англійська Біблія»). Жодна людина не зробила цього. Тож звідки така точність? (Псалом 19:2).

12. Чому розсудливо вважати, що в існуючому навколо нас видно дію могутнього Розуму?

¹² Чи є її джерелом щось невидиме чи Хтось невидимий для людей? Розгляньмо це запитання з погляду сучасної науки. Більшість астрономів сьогодні визнає існування надзвичайно потужних небесних тіл — чорних дір. Побачити їх неможливо, але фахівці переконані в їхньому існуванні. Так само Біблія повідомляє, що в іншій сфері існують могутні, однак невидимі істоти — істоти духовні. Якщо існують такі могутні невидимі істоти, хіба не логічно вважати, що точність, котра простежується в цілому Всесвіті, походить від могутнього Розуму? (Неемії 9:6).

13, 14. а) Що насправді встановлено наукою в питанні про зародження життя? б) На що вказує факт існування життя на Землі?

¹³ Другий ланцюжок доказів, який може допомогти людям переконатися в існуванні Творця, пов’язаний із зародженням життя. З часу дослідів Луї Пастера загальновизнано, що воно не може з’явитися з нічого шляхом самозародження. Але як же тоді виникло життя на Землі? У 1950-х роках науковці намагалися довести, що воно могло повільно розвинутися в доісторичному океані, коли в первинну атмосферу безупинно вдаряли блискавки. Проте пізніше отримані докази засвідчили, що поява життя на нашій планеті цим шляхом неправдоподібна, оскільки атмосфери такого типу ніколи не існувало. Отже, декотрі вчені шукають пояснення, в якому було б менше недоліків. Однак може й вони не розуміють головного?

¹⁴ Вивчаючи Всесвіт та життя в ньому протягом кількох десятиріч, британський науковець сер Фред Хойл якось зазначив: «Замість вірити у фантастично малу ймовірність появи життя внаслідок [дії] сліпих сил природи, ліпше, мабуть, припустити, що воно виникло в результаті умисної інтелектуальної дії». Справді, чим більше ми дізнає́мося про дива життя, тим логічнішим здається висновок, що життя походить з розумного Джерела (Йова 33:4; Псалом 8:4, 5; 36:10; Дії 17:28).

15. Чому можна сказати, що ви неповторні?

¹⁵ Тож, перший ланцюжок аргументів стосується Всесвіту, а другий — зародження життя на Землі. Звернімо ж увагу на третій аргумент — нашу неповторність. Усі люди є неповторними з багатьох поглядів, а отже так можна сказати й про вас. У чому ж це виявляється? Ви, мабуть, чули, що людський мозок часто порівнюють з потужним комп’ютером. Утім, недавні відкриття виявили, що насправді таке порівняння надто далеке від дійсності. Один науковець з Массачусетського технологічного інституту сказав: «Сучасні комп’ютери і на крок не наближаються до 4-річної дитини з її здатністю бачити, говорити, рухатися або користуватися здоровим глуздом. (...) Вважається, що швидкодія обробки інформації навіть найпотужнішого суперкомп’ютера дорівнює швидкодії нервової системи слимака — а це лише крихітна частинка потужності, якою володіє суперкомп’ютер, захований у [вашому] черепі».

16. Про що говорить ваша здатність послуговуватися мовою?

¹⁶ Здатністю послуговуватися мовою ви завдячуєте саме мозку. Декотрі люди розмовляють двома, трьома або й більшою кількістю мов, але здатність розмовляти навіть однією мовою робить нас неповторними (Ісаї 36:11; Дії 21:37—40). Професори Р. С. і Д. Г. Фаутс запитали: «Чи тільки людина... може спілкуватися за допомогою мови? ...всі вищі тварини, безперечно, спілкуються, використовуючи... жести, запахи, крики й пісні, а навіть танці, як-от бджоли. Проте тварини, на відміну від людей, здається, не мають граматично побудованої мови. Крім того, тварини,— що може дуже багато означати,— не малюють змістовних зображень. У найліпшому випадку вони можуть лише шкрябати». Авжеж, тільки люди послуговуються мозком, щоб розмовляти й малювати змістовні зображення. (Порівняйте Ісаї 8:1; 30:8; Луки 1:3).

17. У чому істотна різниця між тим, як дивиться в дзеркало тварина і як це робить людина?

¹⁷ Більш того, ви володієте самоусвідомленням, знаєте, що ви — це ви (Приповістей 14:10). Чи вам доводилось бачити, як пташка, собака або кіт, зазирнувши в дзеркало, починали дзьобати, гарчати чи накидатися на нього? Тварини не впізнають себе й гадають, що бачать іншого представника свого виду. На відміну від них, коли ви дивитесь у дзеркало, то знаєте, що це ваше відображення (Якова 1:23, 24). Ви можете поправити зачіску чи одяг або уявити собі, якими будете через кілька років. Тварини цього не роблять. Справді, ви неповторні саме завдяки своєму мозку. Кому ж за це слід віддати належне? Звідки взявся мозок, якщо не Бог дав його?

18. Які можливості розуму вирізняють вас з-поміж тварин?

¹⁸ Крім того, завдяки мозку ви можете насолоджуватися мистецтвом і музикою, а також володіти моральною свідомістю (Вихід 15:20; Суддів 11:34; 1 Царів 6:1, 29—35; Матвія 11:16, 17). Чому ж ви можете, а тварини — ні? Переважно вони використовують мозок, аби задовольнити лише свої насущні потреби — роздобути їжу, знайти пару або збудувати гніздо. Тільки люди думають не лише про сьогоднішній день. Дехто навіть розмірковує, як вплинуть його дії на довкілля або нащадків у далекому майбутньому. Завдяки чому можливий такий процес? В Екклезіяста 3:11 про людей говориться: «[Творець] вічність поклав їм у серце». Дійсно, ваша здатність роздумувати про те, що означає вічність, або уявляти нескінченне життя — це щось особливе.

Нехай глибшого змісту надасть Творець

19. Який триступеневий метод аргументації можна застосувати, аби допомогти іншим замислитись про Творця?

¹⁹ Ми торкнулися тільки трьох аспектів: точності, відображеної в будові неосяжного Всесвіту, зародження життя на Землі та незаперечної винятковості людського мозку з його різноманітними можливостями. На що вказують ці аспекти? Щоб допомогти іншим дійти певного висновку, можна застосувати такий метод аргументації. Найперше запитайте: чи Всесвіт мав початок? Більшість відповість ствердно. Тоді запитайте: був цей початок спричинений чи причини не існувало? Більшість людей вважає, що початок Усесвіту був спричинений. З цього випливає останнє запитання: чи цей початок був спричинений чимось вічним чи Кимось вічним? Висвітливши ці запитання так чітко й логічно, можна допомогти багатьом дійти висновку: Творець мусить існувати! А якщо так, хіба життя не повинне мати змісту?

20, 21. Чому, аби мати зміст у житті, обов’язково потрібні знання про Творця?

²⁰ З Творцем слід пов’язувати ціле наше буття, в тому числі моральну свідомість і саму мораль. Якось д-р Роллоу Мей написав: «Єдина відповідна структура моралі — це та, засадою котрої є фундаментальний зміст життя». Де цього шукати? Науковець каже далі: «Фундаментальною структурою є Божа природа. Божі принципи — це принципи, які лежать в основі життя від початку творення й аж до кінця».

²¹ У такому разі зрозуміло, чому прохання, з котрим псалмоспівець колись звернувся до Творця, було виразом смирення та мудрості. Він просив: «Дороги Твої дай пізнати мені, Господи, стежками Своїми мене попровадь, провадь мене в правді Своїй і навчи Ти мене, бо Ти Бог спасіння мого» (Псалом 25:4, 5, Ог., 1988). Життя цього чоловіка, безперечно, набувало б глибшого змісту й ставало б цілеспрямованішим у міру того, як він ліпше пізнавав би Творця. Те саме стосується кожного з нас (Вихід 33:13).

22. Що означає пізнавати дороги Творця?

²² Пізнавати «дороги» самого Творця означає щораз ліпше довідуватись, яким він є,— дізнаватися про його особистість і спосіб дій. Але як можна ближче познайомитися з Творцем, якщо він невидимий і надзвичайно могутній? Відповідь на це запитання розглядатиметься в наступній статті.

[Примітка]

Дізнайтесь, яким є ваш Творець

«Я переведу все добро Своє перед тобою, і покличу Господнім Ім’ям перед тобою» (ВИХІД 33:19).

1. Чому Творець є гідний пошани?

ОСЬ які глибокі слова, виголошені про Творця, записав в останній біблійній книзі апостол Іван: «Достойний Ти, Господи й Боже наш, прийняти славу, і честь, і силу, бо все Ти створив, і з волі Твоєї існує та створене все!» (Об’явлення 4:11, Ог., 1988). Як було показано в попередній статті, сучасні наукові відкриття нерідко додають підстав для віри у Творця всього, що нас оточує.

2, 3. а) Що людям необхідно дізнатися про Творця? б) Чому особиста зустріч з Творцем була б нерозсудливою?

² Дізнатись, яким є Творець, тобто, що він реальна особа, дороги і риси характеру котрої приваблюють людей, не менш важливо, ніж визнати його існування. Але навіть якщо ви вже здобули певні знання про Творця, хіба ближче знайомство з ним не піде вам на користь? Для цього не потрібно особистої зустрічі, як при знайомстві з людьми.

³ Єгова створив навіть зорі; Сонце з-поміж них — це зірка всього-на-всього середньої величини. Чи спаде вам на думку спробувати наблизитись до Сонця на відстань кількох кроків? Звичайно, що ні! Більшість людей побоюються навіть поглядати на нього або ж довго піддавати шкіру дії його потужних променів. Температура в сонячному ядрі сягає 15 000 000 градусів за шкалою Цельсія. Щосекунди в цій термоядерній печі в енергію перетворюється близько чотирьох мільйонів тонн маси. Тільки частинка тієї енергії у вигляді тепла й світла потрапляє на Землю, проте цього достатньо для підтримки життя на ній. Ці прості факти, що свідчать про надзвичайну силу Творця, повинні справляти на нас глибоке враження. Ісая слушно написав про «всесильність [«надмір динамічної енергії», НС] та всемогутність [Творця]» (Ісаї 40:26).

4. Чого попросив Мойсей і як Єгова відповів на це?

⁴ А чи знаєте ви, що через кілька місяців після того, як 1513 року до н. е. ізраїльтяни покинули Єгипет, Мойсей попросив Творця: «Покажи мені, благаю, твою славу!» (Вихід 33:18, Хом.). Пам’ятаючи про те, що Бог створив навіть Сонце, неважко зрозуміти, чому він відказав Мойсею: «Ти не зможеш побачити лиця Мого,— бо людина не може побачити Мене — і жити». Творець дав Мойсею можливість сховатися на горі Сінай і пересидіти там, поки Він ‘переходитиме’. Тож Мойсей зміг побачити Бога «ззаду», споглянути на певний відблиск слави Творця, або його присутності (Вихід 33:20—23; Івана 1:18).

5. Як Творець виконав Мойсеєве прохання і що це доводить?

⁵ Мойсеєве бажання ближче познайомитися з Творцем було виконано. Говорячи через ангела, Бог пройшов коло Мойсея і проголосив: «Господь,— Бог милосердний, і милостивий, довготерпеливий, і многомилостивий та правдивий, що дотримує милість для тисяч, що вибачає провину й переступ та гріх, та певне не вважає чистим винуватого» (Вихід 34:6, 7, Ог., 1988). Отже, з цього видно, що для ближчого знайомства з Творцем не потрібно буквально бачити його, радше необхідно повніше зрозуміти, яким він є як особистість і які риси посідає.

6. В якому розумінні наша імунна система є дивом?

⁶ Божі риси, наприклад, можна побачити в тому, що він створив. Подумайте, про що свідчить ваша імунна система. У часописі «Саєнтифик америкен», присвяченому темі імунітету, говорилося: «Ще із часу до народження людини й увесь час аж до її смерті імунна система перебуває в стані постійної готовності. Різнорідне військо молекул і клітин... охороняє нас від паразитів, а також хвороботворних бактерій і вірусів. Без цих захисників людям не прожити». Де ця система бере свій початок? Стаття з журналу розповіла: «Дивовижна сукупність клітин, що вміло взаємодіють між собою і захищають організм від нападників мікробного та вірусного типу, бере свій початок з кількох клітин-попередників, котрі з’являються приблизно через дев’ять тижнів після запліднення». Впродовж вагітності жіночий організм наділяє плід певною мірою імунітету. Крім того, пізніше з грудним молоком мати передає немовляті імунні клітини та корисні хімічні речовини.

7. Що нам може показати розгляд імунної системи і до якого висновку це нас приводить?

⁷ Ви маєте вагому підставу дійти висновку, що ваша імунна система перевершує всі досягнення сучасної медицини. Тож запитайте себе: «Що це говорить про її Творця й Дарівника?» Ця система, котра «з’являється приблизно через дев’ять тижнів після запліднення» і стає на захист новонародженого, є очевидним свідченням мудрості й уміння продумувати наперед. Але що ще та система може розповісти нам про Творця? Якої думки дотримується більшість з нас про Альберта Швейцера й інших, котрі присвятили своє життя лікуванню знедолених? Зазвичай ми кажемо, що такі співчутливі благодійники мають добрі риси. Якого ж тоді висновку ми можемо дійти про нашого Творця, котрий наділив імунною системою і багатих, і бідних? Безумовно, він велелюбний, безсторонній, співчутливий та справедливий. Хіба ж це не відповідає тому, що почув про Творця Мойсей?

Виявляє, яким Він є

8. Яким особливим способом Єгова виявляє нам себе?

⁸ Однак існує інший спосіб ближче познайомитися з нашим Творцем — на сторінках Біблії. Цей спосіб є особливо важливим, адже деякі відомості про Творця наука та Всесвіт узагалі не можуть виявити, а деякі можна набагато легше зрозуміти з самої Біблії. Прикладом цього є особисте ім’я Творця. Лише Біблія виявляє і саме це ім’я, і його значення. У давньоєврейських рукописах Біблії ім’я Творця трапляється близько 7000 разів. Воно складається з чотирьох приголосних, котрі можна транслітерувати як ЙГВГ, а українською зазвичай вимовляється словом Єгова (Вихід 6:3, Кул.; 15:3).

9. Що означає особисте ім’я Творця і який висновок випливає з цього?

⁹ Аби ближче познайомитися з Творцем, нам потрібно взяти до уваги, що він не просто якась абстрактна «Першопричина» чи неконкретний «Сущий». Про це свідчить його особисте ім’я. Воно є формою єврейського дієслова, значення котрого — «ставати» або «виявлятися»a. (Порівняйте Буття 27:29, НС; Екклезіяста 11:3, НС). Боже ім’я означає «Він спричиняє ставати» й наголошує на думці про те, що він має намір і водночас діє. Знаючи та вживаючи це ім’я, ми глибше розуміємо, що Бог виконує обіцянки й активно здійснює свій намір.

10. Що важливого можна дізнатися з оповіді, записаній у книзі Буття?

¹⁰ Біблія — це джерело знання про Божі наміри та його особистість. Оповідь з книги Буття виявляє, що колись люди були з Богом у мирі й мали нагоду жити довго та змістовно (Буття 1:28; 2:7—9). Ми можемо не сумніватися, що Єгова поведеться згідно зі значенням свого імені й покладе край стражданням та відчаю, котрі дошкуляють людям уже віддавна. Ось що сказано про сповнення його наміру: «Матеріальний світ потрапив у стан відчаю не з власного бажання, але з волі Творця, який, чинячи це, дав йому надію, що одного дня він... стане учасником славної свободи дітей Божих» (Римлян 8:20, 21, «Послання Нового Завіту», англ., Дж. В. К. Венд).

11. З якою метою потрібно ознайомлюватися з біблійними розповідями і про що йдеться в одній із них?

¹¹ Ліпше пізнати Творця Біблія допомагає нам і тим, що виявляє, як він поводився з мешканцями стародавнього Ізраїлю і як відповідав на їхні вчинки. Приміром, розгляньмо, що трапилося з Єлисеєм та Нааманом, начальником ворожого сирійського війська. Читаючи цю розповідь у п’ятому розділі другої книги Царів, ви дізнаєтесь про те, як одна полонена ізраїльська дівчинка порадила, щоб хворий на проказу Нааман пішов в Ізраїльський край до Єлисея, і той його вилікував. Йдучи туди, Нааман сподівався, що Єлисей зцілить його містично-ритуальним помахом рук. Натомість Єлисей звелів цьому сирійцю піти й скупатися в річці Йордан. Наамановим підлеглим довелось умовляти його послухатись, але врешті, зробивши це, він уздоровився. Нааман запропонував Єлисеєві коштовні дарунки, проте той відмовився. Згодом товариш Єлисея потайки наздогнав Наамана і обманом заволодів деякими коштовними речами. Карою за його нечесність була проказа. Це — захоплива розповідь про звичайних людей, з якої можна чогось навчитися.

12. Яких висновків про Творця ми можемо дійти з оповіді про Єлисея та Наамана?

¹² У цій розповіді добре показано, що Величний Творець Усесвіту не стоїть занадто високо, аби виявляти прихильність до якогось малого дівчати. А це досить сильно відрізняється від прийнятого сьогодні в багатьох культурах. Ця оповідь також доводить, що Творець ставиться прихильно не тільки до людей котроїсь однієї раси чи національності (Дії 10:34, 35). Цікаво, що він не вимагав, аби люди вдавались до якихось хитрих трюків — звичних методів декотрих стародавніх та сучасних «цілителів». Натомість Творець виявив дивовижну мудрість: він знав, як вилікувати проказу. Своє розуміння й справедливість він показав і в тому, що не закрив очі на шахрайство. Хіба ж це ще раз не підтверджує опису особистості Єгови, почутого Мойсеєм? Як багато знань можна почерпнути про Творця навіть з цієї коротенької біблійної оповіді! (Псалом 33:5; 37:28).

13. Проілюструйте, як здобувати цінні уроки з біблійних розповідей.

¹³ Інші розповіді — наприклад, про невдячність Ізраїля та Боже ставлення до цього — доводять, що Єгова по-справжньому піклується людьми. Біблія каже, що ізраїльтяни все знову й знову випробовували Бога, завдаючи йому образ та болю (Псалом 78:40, 41, Хом.). Отже, Творець має почуття і йому не байдуже, як люди поводяться. Багато чого можна навчитися і з розповідей про відомих осіб. Коли Давида було вибрано на Ізраїлевого царя, Бог сказав Самуїлові: «Чоловік бо дивиться на лице, а Господь дивиться на серце» (1 Самуїла 16:7). Дійсно, Творець дивиться не на те, які ми зовні, а на те, які ми всередині. Яка чудова думка!

14. Що корисно робити, читаючи Єврейські Писання?

¹⁴ З усіх книг Біблії тридцять дев’ять було написано до часу Ісуса, і їх варто прочитати. Метою цього повинно бути не просто ознайомлення з біблійними оповіданнями та історією. Якщо ми справді бажаємо дізнатись, яким є наш Творець, то слід обмірковувати прочитане, можливо, запитуючи себе: «Що цей випадок виявляє про його особистість? Які риси Творця особливо вирізняються в цій розповіді?»b Завдяки цьому навіть скептики можуть побачити, що Біблія має божественне походження й отримати підґрунтя для докладнішого знайомства з її велелюбним Автором.

Великий Учитель допомагає пізнати Творця

15. Чому можна сказати, що Ісусові діла і вчення несуть навчальну цінність?

¹⁵ Слід визнати, що люди, котрі сумніваються в існуванні Творця або мають нечітке уявлення про Бога, майже зовсім не обізнані з Біблією. Ви, мабуть, зустрічали тих, які не могли сказати, жив Мойсей перед Матвієм чи після нього, або ж узагалі нічого не знали про Ісусові діла та вчення. І це дуже прикро, адже від Ісуса, Великого Вчителя, можна стільки дізнатися про Творця. Оскільки Ісус був з ним у близьких взаєминах, то міг пояснити, яким є Творець (Івана 1:18; 2 Коринтян 4:6; Євреїв 1:3). Власне це він і робив. Одного разу Ісус навіть сказав: «Хто бачив Мене, той бачив Отця» (Івана 14:9).

16. Про що свідчить розмова Ісуса з самарянкою?

¹⁶ Розгляньмо один приклад цього. Якось, будучи втомленим від подорожі й перебуваючи поблизу міста Сіхара, Ісус заговорив до однієї самарянки. Він поділився з нею глибокими істинами, зокрема про потребу «вклонятися... Отцеві в дусі та в правді». Тогочасні євреї уникали самарян. На противагу цьому, Ісус відобразив готовність Єгови приймати щирих чоловіків і жінок з усіх народів — так само, як ми помітили у випадку з Єлисеєм та Нааманом. Це повинно ще раз запевнити нас, що Єгова стоїть вище вузькоглядної релігійної ворожості, котрою просяк нинішній світ. Можна також звернути увагу на те, що Ісус охоче ділився знаннями з жінкою, у цьому випадку такою, котра жила з чоловіком, із яким не була одружена. Ісус не звинувачував її, а виявляв повагу, завдяки чому міг їй по-справжньому допомогти. Після цієї події інші самаряни вислухали Ісуса і дійшли такого висновку: «Пізнали [ми], що справді Спаситель Він світу!» (Івана 4:2—30, 39—42; 1 Царів 8:41—43; Матвія 9:10—13).

17. Який висновок випливає з розповіді про воскресіння Лазаря?

¹⁷ Розгляньмо ще один наочний приклад того, як можна навчитися про Творця, ознайомившись з ділами та вченнями Ісуса. Поміркуймо над тим, що трапилося, коли помер Ісусів друг Лазар. Перед тим Ісус уже доводив, що має силу повертати мертвих до життя (Луки 7:11—17; 8:40—56). Усе ж як він зреагував, побачивши сльози у Лазаревої сестри Марії? Ісус «в дусі розжалобився та й зворушився Сам». Йому було не байдуже, він не тримався осторонь, навпаки, далі сказано, що з очей Ісуса «закапали сльози» (Івана 11:33—35). Однак Ісус не лише виявив свої почуття. Те, що сталося, спонукало його до благородного вчинку — воскресіння Лазаря. Можете собі уявити, як добре ця подія допомогла апостолам зрозуміти почуття й учинки Творця. Завдяки їй особистість і дороги Творця повинні стати зрозумілими й для нас, а також і для інших.

18. Як людям слід ставитись до вивчення Біблії?

¹⁸ Немає жодних підстав соромитися вивчати Біблію й поглиблювати знання про свого Творця. Цю книгу не слід вважати відсталою від життя. Її вивчав Іван, який став близьким товаришем Ісуса. Ось що він згодом написав: «Знаємо ми, що Син Божий прийшов і дав нам прозріння [«розум», Ог.], щоб ми пізнали Того, Хто істинний. І ми справді у Тому, Хто істинний, оскільки ми в Його Сині, Ісусі Христі. Це й є істинний Бог, і Він — це вічне життя» (1 Івана 5:20, СМ). Зауважте, що застосування «розуму», аби пізнати «Того, Хто істинний», тобто Творця, може привести до «вічного життя».

Як допомогти іншим дізнатися про Нього?

19. Що було зроблено для того, аби допомогти скептично настроєним людям?

¹⁹ Щоби повірити в існування співчутливого Творця, котрий піклується людьми, а також зрозуміти, яким він є, декому потрібно дуже багато доказів. Нині ще мільйони осіб скептично ставляться до ідеї про існування Творця або ж уявляють його не таким, як описано в Біблії. Як їм допомогти? На обласних та міжнародних конгресах Свідків Єгови у 1998—1999 роках було оголошено про випуск багатьма мовами нового ефективного знаряддя — книжки «Чи існує Творець, який піклується вами?».

20, 21. а) Як можна з успіхом користуватися книжкою «Творець»? б) Розкажіть про те, як книжка «Творець» уже довела свою ефективність.

²⁰ Ця публікація зміцнить вашу власну віру в Творця, а також допоможе глибше цінувати його особистість і дороги. Чому в цьому можна бути впевненим? Річ у тім, що книжка «Чи існує Творець, який піклується вами?» створена саме з цим наміром. Червоною ниткою через усю публікацію проходить тема: «Що може зробити ваше життя змістовнішим?». Це питання висвітлено таким способом, що зацікавить навіть високоосвічених людей. А зрештою, на сторінках книжки розглядається те, чого прагнемо ми всі. Вона містить захопливу й переконливу інформацію для тих читачів, які мають сумніви в існуванні Творця. Книжка не нав’язує читачеві думки, що Творець існує. Скептикам сподобається підхід до останніх наукових відкриттів і концепцій. Наведені факти зміцнять віру навіть тих, хто не сумнівається в Божому існуванні.

²¹ Під час вивчення цієї нової книжки читачі побачать, що деякі розділи присвячені загальному оглядові біблійної історії. Такий огляд допоможе їм ліпше пізнати Бога, оскільки наголошує на гранях Його особистості. Чимало тих, котрі вже прочитали цю публікацію, розповідають про те, як самі переконались у правдивості цих слів. (Дивіться наступну статтю, сторінки 25 і 26). Нехай, отже, читаючи цю книжку, ви теж ліпше пізнаєте свого Творця та послуговуватиметесь нею, аби допомогти в цьому іншим людям.

[Примітки]