Творець може надати вашому життю глибшого змісту
«Нехай Господа хвалять вони, бо Він наказав,— і створились вони» (ПСАЛОМ 148:5).
1, 2. а) Яке запитання нам слід розглянути? б) Як запитання Ісаї пов’язане з творінням?
«ЧИ ТИ не знаєш?» Таке запитання може звучати просто як навідне, тому чимало осіб перепитають: «Не знаю чого?» Однак це запитання криє в собі серйозну думку, а щоб найліпше зрозуміти відповідь на нього, слід звернути увагу на контекст — 40-й розділ біблійної книги Ісаї. Єврей Ісая, котрий написав цю книгу, жив у давнину, тож давнім є і його запитання. Водночас воно дуже сучасне, бо безпосередньо стосується змісту вашого життя.
2 Оскільки запитання з Ісаї 40:28 (Хом.) таке важливе, воно заслуговує серйозного розгляду: «Чи ти ж не знаєш, чи ти не чував? Господь — Бог вічний, творець кінців землі». Отже, слово ‘знати’ стосувалося Творця Землі, а з контексту видно, що йдеться не лише про неї. Два вірші перед тим Ісая написав про зорі: «Підійміть у височину ваші очі й побачте, хто те все створив? Той, Хто зорі виводить за їхнім числом... І ніхто не загубиться через всесильність та всемогутність Його».
3. Чому необхідно прагнути поповнювати свої знання про Творця, навіть якщо ви вже багато про нього знаєте?
3 Так, запитання «Чи ти не знаєш?» фактично стосується Творця нашого Всесвіту. Те, що Бог Єгова є ‘Творцем кінців землі’, може бути вашим переконанням. Також ви можете багато знати про його особистість та дороги. Але що, коли вам зустрінеться чоловік або жінка, котрі сумніваються в існуванні Творця і, звичайно, нічого не знають про те, яким він є? Це не повинно дивувати, бо сьогодні мільйони людей не мають знань про Творця або не вірять у нього (Псалом 14:1; 53:2).
4. а) Чому в цей час доречно розглядати питання про Творця? б) На які запитання наука відповісти не в силі?
4 Навчальні заклади випускають чимало скептиків, котрі вважають, що тільки наука посідає (або ще знайде) відповіді на запитання про те, як постав Усесвіт і життя в ньому. Ажан та Леней, автори книжки «Походження життя» (французька назва «Aux Origines de la Vie») кажуть: «Ми стоїмо на порозі XXI сторіччя, а дебати навколо того, як зародилося життя, ведуться й далі. Це вельми непіддатливе питання вимагає досліджень в усіх сферах: від неосяжного космосу до нескінченно крихітних структур матерії». Усе ж, в останньому розділі цієї книжки, який має назву «Запитання залишається в силі», автори визнають: «Ми проаналізували декотрі наукові відповіді на запитання «Як виникло життя на Землі?». Але чому виникло життя? Чи воно має мету? На ці запитання наука відповісти не в силі. Вона шукає відповіді тільки на запитання «Як?», а «Як?» і «Чому?» — це різні речі. (...) На запитання «Чому?» відповідь повинні знайти філософія, релігія і насамперед кожен з нас».
Пошуки відповідей та змісту
5. Для яких людей повніші знання про Творця могли б стати особливо корисними?
5 Авжеж, ми бажаємо зрозуміти, чому життя існує, а особливо чому існуємо ми. До того ж нас повинні цікавити люди, котрі ще не дійшли висновку про існування Творця, а отже й не знають його доріг. Або ж подумаймо про тих, хто виховувався в середовищі, де уявлення про Бога дуже відрізняється від біблійного. Мільярди осіб виростали в країнах Сходу чи в місцевостях, де більшість не вірить у Бога-Особу — реальну істоту з привабливими рисами характеру. Для них слово «бог» може асоціюватися з невиразною силою або абстрактною причиною. Вони ‘не пізнали Творця’ та його доріг. Якби ці люди і багато інших з такими ж поглядами переконалися в існуванні Творця, скільки цінного вони здобули б, у тому числі надію на вічність! Вони також знайшли б дійсну рідкість — по-справжньому змістовне, цілеспрямоване життя, сповнене душевного миру.
6. У чому нинішнє життя багатьох людей подібне до пережитого Полем Гогеном та сюжету однієї з його картин?
6 Проілюструймо це на прикладі. У 1891 році французький живописець Поль Гоген поїхав на пошуки приємного життя до Французької Полінезії, яка була справжнім раєм. Однак розпутне минуле художника невдовзі нагадало про себе хворобою, котра принесла страждання йому та іншим. Відчуваючи, що жити залишилось уже недовго, він намалював велике полотно, в якому намагався ‘зобразити життя як велику таємницю’. Чи ви знаєте, як Гоген назвав свою картину? Він дав їй назву «Звідки ми прийшли? Хто ми? Куди ми йдемо?». Мабуть, ви вже чули такі запитання. Їх ставлять багато людей. Але куди їм звернутися, коли вони не знаходять вичерпних відповідей — не знаходять справжнього змісту в житті? Ці люди можуть дійти висновку, що їхнє життя нічим не відрізняється від життя тварин (2 Петра 2:12)a.
7, 8. Чому наукові дослідження не дають вичерпних відомостей?
7 З огляду на це неважко зрозуміти, чому професор фізики Фріман Дайсон написав: «Не я один хотів би повторити запитання, поставлене колись Йовом. Чому ми страждаємо? Чому світ такий несправедливий? Навіщо потрібні біль і трагедії?» (Йова 3:20, 21; 10:2, 18; 21:7). Як уже говорилося, багато людей звертаються за відповіддю не до Бога, а до науки. Біологи, океанографи й інші вчені постійно поглиблюють людські знання про земну кулю та життя на ній. Астрономи ж і фізики, ведучи свої пошуки в іншому напрямку, довідуються дедалі більше про нашу Сонячну систему, зорі й навіть віддалені галактики. (Порівняйте Буття 11:6). До яких розсудливих висновків веде аналіз цих фактів?
8 Декотрі науковці говорять про «розум» Бога або його «почерк», якого видно в Усесвіті. А може, цим вони показують, що не усвідомлюють головного? В американському журналі «Наука» зауважувалося: «Коли дослідники кажуть, що космологія виявляє «розум» або «почерк» Бога, вони приписують божественному те, що зрештою може бути менш важливим аспектом Всесвіту,— його фізичну структуру». А лауреат Нобелівської премії з фізики Стівен Вайнберґ навіть написав: «Чим більше ми дізнаємося про Всесвіт, тим безцільнішим він нам здається».
9. Які факти можуть допомогти нам та іншим дізнатися про Творця?
9 Проте, можливо, ви належите до мільйонів тих, хто уважно дослідив цю справу й збагнув, що справжній зміст життя пов’язаний зі знанням про Творця. Пригадайте собі слова апостола Павла: «Люди не можуть казати, що не знають про Бога. Від початку світу люди могли бачити, яким є Бог, через речі, котрі Він створив. Цим виявляється Його сила, що триває повіки. Цим виявляється, що Він — Бог» (Римлян 1:20, переклад «Holy Bible, New Life Version»). Дійсно, існують факти про світ та про нас самих, які можуть допомогти людям розпізнати Творця і знайти зміст життя, якого може надати тільки Він. Розгляньмо три основних аспекти цього: Всесвіт навколо нас, зародження життя й можливості нашого власного розуму.
Підстави для віри
10. Чому нам слід замислитись над питанням «початку»? (Буття 1:1; Псалом 111:10).
10 Як виник Усесвіт? Напевне, з повідомлень про космічні дослідження й роботу телескопів ви знаєте, що, на думку більшості вчених, Усесвіт існував не завжди. Він мав початок і продовжує розширюватися. Про що це говорить? Послухайте, що каже астроном сер Бернард Ловелл: «Якщо в певний момент у минулому Всесвіт наближався до стану сингулярності — нескінченно малі розміри за нескінченно великої густини,— тоді нам слід запитати, що ж було до цього... Нам не уникнути проблеми пояснення Початку».
11. а) Що можна сказати про розміри Всесвіту? б) Про що свідчить точність, котра спостерігається в Усесвіті?
11 Будова Всесвіту, в тому числі планети Земля, свідчить про неймовірно точну настройку. Наприклад, тривала ефективність і стійкість — це дві дивовижні властивості Сонця й інших зір. За сьогоднішніми оцінками, у видимому Всесвіті існує від 50 мільярдів (50 000 000 000) до 125 мільярдів галактик. А наша Галактика налічує мільярди зір. Тож поміркуймо: відомо, що для роботи автомобільного двигуна необхідна відповідна пропорція пального та повітря. Якщо ви маєте автомобіль, професійний механік може так настроїти двигун, щоб їзда була плавнішою, тобто ефективнішою. Якщо така точність важлива для звичайного двигуна, що тоді сказати, наприклад, про ефективне «горіння» Сонця? Безумовно, основні сили, котрі задіяні в цьому процесі, дуже точно відрегульовані, й завдяки цьому життя на Землі може існувати. Чи все це — лише справа випадку? Ще в сиву давнину перед Йовом було поставлено запитання: «Чи ти проголосив приписи, які керують небесами, або ж встановив закони природи на землі?» (Йова 38:33, «Нова англійська Біблія»). Жодна людина не зробила цього. Тож звідки така точність? (Псалом 19:2).
12. Чому розсудливо вважати, що в існуючому навколо нас видно дію могутнього Розуму?
12 Чи є її джерелом щось невидиме чи Хтось невидимий для людей? Розгляньмо це запитання з погляду сучасної науки. Більшість астрономів сьогодні визнає існування надзвичайно потужних небесних тіл — чорних дір. Побачити їх неможливо, але фахівці переконані в їхньому існуванні. Так само Біблія повідомляє, що в іншій сфері існують могутні, однак невидимі істоти — істоти духовні. Якщо існують такі могутні невидимі істоти, хіба не логічно вважати, що точність, котра простежується в цілому Всесвіті, походить від могутнього Розуму? (Неемії 9:6).
13, 14. а) Що насправді встановлено наукою в питанні про зародження життя? б) На що вказує факт існування життя на Землі?
13 Другий ланцюжок доказів, який може допомогти людям переконатися в існуванні Творця, пов’язаний із зародженням життя. З часу дослідів Луї Пастера загальновизнано, що воно не може з’явитися з нічого шляхом самозародження. Але як же тоді виникло життя на Землі? У 1950-х роках науковці намагалися довести, що воно могло повільно розвинутися в доісторичному океані, коли в первинну атмосферу безупинно вдаряли блискавки. Проте пізніше отримані докази засвідчили, що поява життя на нашій планеті цим шляхом неправдоподібна, оскільки атмосфери такого типу ніколи не існувало. Отже, декотрі вчені шукають пояснення, в якому було б менше недоліків. Однак може й вони не розуміють головного?
14 Вивчаючи Всесвіт та життя в ньому протягом кількох десятиріч, британський науковець сер Фред Хойл якось зазначив: «Замість вірити у фантастично малу ймовірність появи життя внаслідок [дії] сліпих сил природи, ліпше, мабуть, припустити, що воно виникло в результаті умисної інтелектуальної дії». Справді, чим більше ми дізнає́мося про дива життя, тим логічнішим здається висновок, що життя походить з розумного Джерела (Йова 33:4; Псалом 8:4, 5; 36:10; Дії 17:28).
15. Чому можна сказати, що ви неповторні?
15 Тож, перший ланцюжок аргументів стосується Всесвіту, а другий — зародження життя на Землі. Звернімо ж увагу на третій аргумент — нашу неповторність. Усі люди є неповторними з багатьох поглядів, а отже так можна сказати й про вас. У чому ж це виявляється? Ви, мабуть, чули, що людський мозок часто порівнюють з потужним комп’ютером. Утім, недавні відкриття виявили, що насправді таке порівняння надто далеке від дійсності. Один науковець з Массачусетського технологічного інституту сказав: «Сучасні комп’ютери і на крок не наближаються до 4-річної дитини з її здатністю бачити, говорити, рухатися або користуватися здоровим глуздом. (...) Вважається, що швидкодія обробки інформації навіть найпотужнішого суперкомп’ютера дорівнює швидкодії нервової системи слимака — а це лише крихітна частинка потужності, якою володіє суперкомп’ютер, захований у [вашому] черепі».
16. Про що говорить ваша здатність послуговуватися мовою?
16 Здатністю послуговуватися мовою ви завдячуєте саме мозку. Декотрі люди розмовляють двома, трьома або й більшою кількістю мов, але здатність розмовляти навіть однією мовою робить нас неповторними (Ісаї 36:11; Дії 21:37—40). Професори Р. С. і Д. Г. Фаутс запитали: «Чи тільки людина... може спілкуватися за допомогою мови? ...всі вищі тварини, безперечно, спілкуються, використовуючи... жести, запахи, крики й пісні, а навіть танці, як-от бджоли. Проте тварини, на відміну від людей, здається, не мають граматично побудованої мови. Крім того, тварини,— що може дуже багато означати,— не малюють змістовних зображень. У найліпшому випадку вони можуть лише шкрябати». Авжеж, тільки люди послуговуються мозком, щоб розмовляти й малювати змістовні зображення. (Порівняйте Ісаї 8:1; 30:8; Луки 1:3).
17. У чому істотна різниця між тим, як дивиться в дзеркало тварина і як це робить людина?
17 Більш того, ви володієте самоусвідомленням, знаєте, що ви — це ви (Приповістей 14:10). Чи вам доводилось бачити, як пташка, собака або кіт, зазирнувши в дзеркало, починали дзьобати, гарчати чи накидатися на нього? Тварини не впізнають себе й гадають, що бачать іншого представника свого виду. На відміну від них, коли ви дивитесь у дзеркало, то знаєте, що це ваше відображення (Якова 1:23, 24). Ви можете поправити зачіску чи одяг або уявити собі, якими будете через кілька років. Тварини цього не роблять. Справді, ви неповторні саме завдяки своєму мозку. Кому ж за це слід віддати належне? Звідки взявся мозок, якщо не Бог дав його?
18. Які можливості розуму вирізняють вас з-поміж тварин?
18 Крім того, завдяки мозку ви можете насолоджуватися мистецтвом і музикою, а також володіти моральною свідомістю (Вихід 15:20; Суддів 11:34; 1 Царів 6:1, 29—35; Матвія 11:16, 17). Чому ж ви можете, а тварини — ні? Переважно вони використовують мозок, аби задовольнити лише свої насущні потреби — роздобути їжу, знайти пару або збудувати гніздо. Тільки люди думають не лише про сьогоднішній день. Дехто навіть розмірковує, як вплинуть його дії на довкілля або нащадків у далекому майбутньому. Завдяки чому можливий такий процес? В Екклезіяста 3:11 про людей говориться: «[Творець] вічність поклав їм у серце». Дійсно, ваша здатність роздумувати про те, що означає вічність, або уявляти нескінченне життя — це щось особливе.
Нехай глибшого змісту надасть Творець
19. Який триступеневий метод аргументації можна застосувати, аби допомогти іншим замислитись про Творця?
19 Ми торкнулися тільки трьох аспектів: точності, відображеної в будові неосяжного Всесвіту, зародження життя на Землі та незаперечної винятковості людського мозку з його різноманітними можливостями. На що вказують ці аспекти? Щоб допомогти іншим дійти певного висновку, можна застосувати такий метод аргументації. Найперше запитайте: чи Всесвіт мав початок? Більшість відповість ствердно. Тоді запитайте: був цей початок спричинений чи причини не існувало? Більшість людей вважає, що початок Усесвіту був спричинений. З цього випливає останнє запитання: чи цей початок був спричинений чимось вічним чи Кимось вічним? Висвітливши ці запитання так чітко й логічно, можна допомогти багатьом дійти висновку: Творець мусить існувати! А якщо так, хіба життя не повинне мати змісту?
20, 21. Чому, аби мати зміст у житті, обов’язково потрібні знання про Творця?
20 З Творцем слід пов’язувати ціле наше буття, в тому числі моральну свідомість і саму мораль. Якось д-р Роллоу Мей написав: «Єдина відповідна структура моралі — це та, засадою котрої є фундаментальний зміст життя». Де цього шукати? Науковець каже далі: «Фундаментальною структурою є Божа природа. Божі принципи — це принципи, які лежать в основі життя від початку творення й аж до кінця».
21 У такому разі зрозуміло, чому прохання, з котрим псалмоспівець колись звернувся до Творця, було виразом смирення та мудрості. Він просив: «Дороги Твої дай пізнати мені, Господи, стежками Своїми мене попровадь, провадь мене в правді Своїй і навчи Ти мене, бо Ти Бог спасіння мого» (Псалом 25:4, 5, Ог., 1988). Життя цього чоловіка, безперечно, набувало б глибшого змісту й ставало б цілеспрямованішим у міру того, як він ліпше пізнавав би Творця. Те саме стосується кожного з нас (Вихід 33:13).
22. Що означає пізнавати дороги Творця?
22 Пізнавати «дороги» самого Творця означає щораз ліпше довідуватись, яким він є,— дізнаватися про його особистість і спосіб дій. Але як можна ближче познайомитися з Творцем, якщо він невидимий і надзвичайно могутній? Відповідь на це запитання розглядатиметься в наступній статті.
[Примітка]
a Аналізуючи те, що відбувалось у нацистських концтаборах, д-р Віктор Е. Франкл дійшов такого висновку: «У житті людини пошуки змісту є головною рушійною силою, а не «побічним обґрунтуванням» інстинктивних прагнень», таких, як у тварин. Він додав, що за результатами опитування, проведеного у Франції через кілька десятиліть після закінчення Другої світової війни, «89% опитаних визнали, що людині потрібно «чогось такого», заради чого вона б жила».
Як би ви відповіли?
◻ Чому нам не слід зупинятися на здобутті лише наукової інформації про Всесвіт?
◻ На що можна звертати увагу людей, допомагаючи їм замислитись про Творця?
◻ Чому знання про Творця є головним чинником набуття глибокого змісту в житті?
[Схема/Ілюстрація на сторінці 18]
(Повністю форматований текст дивіться в публікації)
Який висновок робите ви?
Наш Усесвіт
↓ ↓
не мав мав
початку початок
↓ ↓
причини не існувало був спричинений
↓ ↓
чимось кимось
вічним вічним
[Ілюстрація на сторінці 15]
Неосяжність Усесвіту й точність, котру видно в ньому, приводять багатьох до думки про Творця.
[Відомості про джерело]
Сторінки 15 і 18: Джефф Гестер (Арізонський державний університет) і НАСА