Чи не варто вам навчитися дивитись на речі ширше?

КОЛИ в місті Кобе, що на заході Японії, стався спустошливий землетрус, на допомогу потерпілим негайно прийшли саможертовні добровольці. Однак прибула група лікарів зіткнулася з проблемою: представник міського Відділу охорони здоров’я категорично відмовився забезпечити їх необхідними медикаментами. Цей службовець — а він також був директором великої міської лікарні — хотів, аби потерпілі зверталися за допомогою до медичних закладів Кобе, бо інакше лікарі-добровольці використали б дорогі ін’єкції та внутрішньовенні препарати в центрах надання допомоги. Зрештою прохання лікарів задовольнили, але непоступлива позиція, виявлена тим службовцем на початку, та його видимий брак співчуття викликали велику хвилю критики.

Не виключено, що й ви стикалися з таким безкомпромісним ставленням з боку посадових осіб. Можливо, на вашому сумлінні також лежить вина за подібне ставлення. Тож чи не пішло б вам на користь, якби ви навчилися дивитись на речі ширше?

Важливо мати повну картину

Нерідко люди дивляться на речі лише під одним кутом, тобто з одного погляду, і тим самим обмежують своє сприйняття й розуміння справи. Часто такий підхід зумовлений освітою, життєвим досвідом або походженням. Однак коли людина намагається отримати повну картину, то зможе робити мудріші рішення. Для прикладу: якщо ви хочете перейти вулицю на жвавому перехресті, де немає жодного світлофора, чи було б мудро подивитися лише вперед? Звичайно, ні! Подібно, коли ви навчитеся мислити ширше,— так, щоб дивитися на справи з усіх поглядів,— це може дуже допомогти приймати рішення та діяти більш відповідально. Це може навіть урятувати життя.

Напевно, кожний з нас може в цьому поліпшитись. Тож запитайте себе: «В яких сферах уміння дивитися на речі ширше могло би стати мені в пригоді?»

Ваш погляд на інших

Коли ви дивитесь на інших, що ви бачите? Чи ви схильні сприймати їхні слова та вчинки тільки як біле або чорне — так, ніби інших кольорів та відтінків просто не існує? Чи ділите ви зауваження з боку інших лише на компліменти або образи? Чи вважаєте, що людина або цілком права, або ж абсолютно помиляється? Якби в нас був такий погляд, то ми нагадували б фотографа, котрий, уважаючи, що існують лише чорно-білі зображення, не звертає жодної уваги на багату палітру соковитих кольорів та відтінків осіннього краєвиду. А може, ви схильні зосереджуватись на негативних рисах людей, як той турист, котрий дозволяє, аби маленька купка сміття, залишена неуважним відвідувачем, завадила йому насолоджуватись мальовничим пейзажем? (Порівняйте Екклезіяста 7:16).

Ми можемо багато чого навчитись, розглянувши, як Єгова дивиться на людські провини. Хоч він і знає всі людські слабкості й недоліки, проте свідомо не зосереджує на них увагу. Вдячний псалмоспівець зауважив: «Якщо, Господи, будеш зважати на беззаконня [«провини», Хом.],— хто встоїть, Владико?» (Псалом 130:3). Єгова з готовністю віддаляє провини від розкаяних грішників, великодушно загладжуючи ці гріхи, аби вони не стояли на перешкоді у його взаєминах з людьми (Псалом 51:3; 103:12). Стосовно царя Давида, котрий одного разу вчинив серйозні гріхи з Вірсавією, Єгова міг сказати, що той був чоловіком, котрий ‘додержував заповідей Його, і що ходив за Ним усім серцем своїм, щоб робити тільки добре в очах Його’ (1 Царів 14:8). Чому Бог міг так сказати? Тому що зосереджував свою увагу на ліпших рисах розкаяного Давида. Він зважив усі фактори в тій справі та вирішив і надалі виявляти милосердя своєму слузі.

Христос Ісус бездоганно віддзеркалював таке широке мислення щодо промахів інших (Івана 5:19). Стикаючись із недоліками своїх апостолів, Ісус виявляв милосердя й розуміння. Він усвідомлював, що в недосконалих людей навіть коли ‘дух бадьорий, тіло — немічне’ (Матвія 26:41). Пам’ятаючи про це, Ісус міг ставитись до слабостей і провин своїх учнів з терпінням та розумінням. Він не дивився лише на їхні недоліки, натомість зосереджував свою увагу на їхніх добрих рисах.

Одного разу, виправивши апостолів за суперечку про те, хто з них уважається за більшого, Ісус додав: «Ви ж оті, що перетривали зо Мною в спокусах Моїх, і Я вам заповітую Царство, як Отець Мій Мені заповів, щоб ви в Царстві Моїм споживали й пили за столом Моїм, і щоб ви на престолах засіли судити дванадцять племен Ізраїлевих» (Луки 22:24—30). Як бачимо, попри всі хиби апостолів, Ісус пам’ятав про їхню вірність і любов до нього (Приповістей 17:17). Він не сумнівався в тому, що́ вони можуть робити й що́ робитимуть, тож склав з ними угоду про Царство. Справді, ‘Ісус полюбив своїх учнів до кінця’ (Івана 13:1).

Отже, якщо чиїсь особливості характеру та помилки, здається, роздратовують вас, наслідуйте Єгову та Ісуса. Дивіться ширше й намагайтесь брати до уваги всі фактори. Розглядаючи речі в правильному світлі, ви побачите, що любити й цінувати братів стало набагато легше.

Матеріальне давання

Привілей давання — це одне з джерел радості, даних християнам. Але чи потрібно обмежувати давання лише одним видом діяльності, скажімо, участю в польовому служінні? (Матвія 24:14; 28:19, 20). Чи могли б ви й тут дивитися на речі ширше та взяти до уваги фізичні потреби й добробут інших? Звичайно, всі християни усвідомлюють, що найважливішим видом давання є духовне (Івана 6:26, 27; Дії 1:8). Однак, попри всю важливість давання духовного, в жодному разі не можна нехтувати і даванням матеріальним (Якова 2:15, 16).

Якщо ми роздумуємо про нагальні потреби духовних братів у своєму зборі та по цілому світі, то стає легше зрозуміти, що́ можна зробити, аби їм допомогти. Коли ті, хто має можливість, щедро діляться з іншими, досягається рівність. Завдяки цьому задовольняються потреби всіх наших братів. Один християнський старійшина висловився з цього приводу так: «Коли виникає потреба в одній частині світу, на допомогу прийдуть брати з іншої частини. Якщо вони не в стані допомогти, це зроблять брати ще з якоїсь місцевості. Завдяки цьому задовольняються потреби наших братів по всьому світі. Усесвітнє братство справді дивовижне» (2 Коринтян 8:13—15; 1 Петра 2:17).

Одна християнська сестра від усього серця прагнула відвідати міжнародний конгрес у Східній Європі, але була просто не в стані. Вона почула, що брати в тій країні мають велику потребу в Бібліях, тож через одного з братів, котрий мав поїхати на конгрес, передала пожертви на Біблії. Таким способом, поділившися своїм майном з братами в іншій країні, ця сестра відчула радість давання (Дії 20:35).

Очевидно, навчившись дивитися на речі ширше, ви зможете зробити ще вагоміший внесок у всесвітню працю біблійної освіти, яка набирає дедалі більших масштабів, і це принесе радість як вам самим, так і іншим (Повторення Закону 15:7; Приповістей 11:24; Филип’ян 4:14—19).

Даючи поради

Коли виникає необхідність дати комусь із духовних братів пораду або виправити його, чуйність і зрівноваженість під час розмови допоможе нам завоювати увагу й надати справді ефективну поміч. Дуже легко зосередити увагу лише на кількох фактах та, не довго думаючи, дійти поспішного, одностороннього висновку. Але тоді ми можемо створити враження вузькоглядної, якщо не вкрай обмеженої людини, такої, як релігійні провідники за днів Ісуса, котрі часто обтяжували інших своїми нескінченними правилами (Матвія 23:2—4). З іншого боку, коли ми уникатимемо крайностей, даватимемо добрі поради, котрі міцно ґрунтуються на біблійних принципах, а також віддзеркалюватимемо праведне, але зрівноважене й милосердне мислення Єгови, тоді іншим буде набагато легше приймати та застосовувати наші поради.

Багато років тому молоді брати з декількох зборів домовилися зустрітись, аби позайматись спортом. На жаль, під час гри серед них виник дух суперництва, що призвело до різких словесних сутичок. Як місцеві старійшини розв’язали цю проблему? Вони усвідомлювали потребу молодих у відпочинку, тож не запропонували їм взагалі відмовитись від таких занять (Ефесян 5:17; 1 Тимофія 4:8). Натомість вони дали чіткі й водночас помірковані попередження про можливі наслідки духу суперництва. Старійшини також дали корисні поради, наприклад, запрошувати на такі зустрічі кого-небудь з відповідальних дорослих. Молоді брати були вдячні за мудру й зрівноважену пораду та добре на неї відгукнулись. Більш того, після цього випадку вони стали поважати й любити старійшин ще більше.

Працюйте над тим, аби дивитися на речі ширше

Хоча, можливо, ви й не виявляєте навмисної або свідомої категоричності в поглядах, але все одно, щоб розширити своє мислення, доведеться докладати рішучих зусиль. Вивчаючи Боже Слово, роздумуйте над ним, аби збагнути й оцінити спосіб мислення Єгови (Псалом 139:17). Намагайтеся зрозуміти причини тих чи інших біблійних тверджень та пов’язаних з ними принципів, а також навчитися оцінювати речі так, як це робить Єгова. Тоді ваші зусилля будуть у згоді з молитвою Давида: «Дороги Твої дай пізнати мені, Господи, стежками Своїми мене попровадь, провадь мене в правді Своїй і навчи Ти мене» (Псалом 25:4, 5, Ог., 1988).

Навчившись дивитися на речі ширше, ви отримаєте благословення. Одним із них буде те, що ви матимете репутацію зрівноваженої та чуйної людини. Коли виникатимуть різні ситуації, де вам треба буде комусь допомогти, ви зможете робити це з більшою поміркованістю та розумінням. А це у свою чергу сприятиме чудовій єдності й гармонії в християнському братстві.

[Ілюстрації на сторінці 12]

Щедре давання допомагає іншим, приносить радість самій людині та тішить нашого небесного Отця.