Чи вам трудно приймати дисципліну?
,ЗА НАШИХ часів батьки б’ють тільки в там там (музичний барабан), а не їхніх дітей’. Так то висловились деякі дівчата одного коледжу в Африці. Що вони мали на думці? Дисципліна вже стала старомодною. Батьки не хочуть дисциплінувати дітей, а діти були досить задоволені з цього.
Чи ж це розумні відношення? Згідно з словником, дисциплінувати основно значить „привчання, яке поправляє, формує, або удосконалює розумові здібності або моральний характер”. Чи дійсно можна обійтись без такої дисципліни? Чому ж ті африканські дівчата — та їхні батьки — думали, що вони можуть обійтись без неї?
В дійсності, це не тільки дівчата й батьки в Африці так негативно відносяться до дисципліни. Здається більшість людей сьогодні вважають яку-небудь пораду або дисципліну бути необгрунтованим наскоком на їхню свободу, скороченням їхніх прав. Але таке відношення до дисципліни не є властивим виключно 20-му столітті. Тисячі років тому, Бог Сам сказав, що „нахил людського серця лихий від віку його молодого”. (1 Мойсеєва 8:21) Звертаючи увагу на наслідки тисячі років такого поганого напряму, апостол Павло написав: „Будуть бо люди тоді самолюбні, грошолюбні, зарозумілі, горді, богозневажники, батькам неслухняні, невдячні, непобожні, нелюбовні, запеклі, осудливі, нестримливі, жорстокі, ненависники добра, зрадники, нахабні, бундючні”. (2 Тимофія 3:2-4) Не дивно, що дисципліна стала такою непопулярною!
Чи дисципліна дійсно є така зла?
Чи ж християнинові дійсно потрібна дисципліна? Ісус сказав, що дорога ведуча до життя є „вузька”. (Матвія 7:13, 14) З неї легко збитись. Чи ж це не розумно приймати дисципліну, привчання, так як словник пояснює її? Візьміть, як приклад, подорожнього, який випадково збився з дороги й наражається на дуже велику небезпеку. Коли б чужинець запропонував показати йому як вернутись на правильну дорогу, то як би він ставився до нього? Чи, розгнівавшись, він відкидав би допомогу, намагаючись, що має право йти куди йому захочеться? Чи ж він обвинувачував би цього дружнього чужинця порушенням його права? Не зовсім. Він був би дуже вдячний за запропоновану йому допомогу.
Отже, розумний християнин є вдячний, коли ласкавою дисципліною йому дають допомогу. Слова пророка доказуються бути правдивими незважаючи на вік або життєвий досвід людини: „Знаю, Господи [Єгово, НС], я, що не в волі людини дороги її, не в силі людини, коли вона ходить, кермувати своїм кроком”. (Єремії 10:23) Отже, нам усім потрібна дисципліна.
Вони відкинули дисципліну
Один, який відкинув дисципліну був Каїн, який заздрив своєму братові Авелю. Бачачи, що Каїн почав збиватись з правильної дороги, Єгова Сам застерігав його, питаючи: „Чого ти розсердився? Чому похмурнів? Коли чиниш добре, будь погідний, а коли ні — гріх на порозі чигає: він і так оволодів тобою, але мусиш над ним панувати”. (1 Мойсеєва 4:6, 7, Переклад Хоменка) Каїн не послухався. Він убив свого брата, Авеля, і таким чином почалось душогубство між людством.— 1 Мойсеєва 4:8-16.
За днів Самуїла Ілієві сини також не приймали дисципліну. Їхній батько служив первосвящеником у скинії Єгови, але його сини використовували свою посаду, щоб красти пожертви й спокушувати жінок чинити з ними неморальність. Батько оголошував їм догану — дещо слабко — але вони не послухали його. З яким же наслідком? Відкинення дисципліни довело їх до загибелі в битві, і коли це донеслось Ілієві, він сам помер.— 1 Самуїлова 2:12-17, 22-25; 3:11-18; 4:1-4, 10-18.
Дехто послухався
Проте, інші приймали дисципліну. Давид, цар і воїн, учинив великий злочин, коли спричинив смерть Урія, з якого дружиною він учинив перелюб. Але Давид прийняв Божу догану через пророка Натана, і тому Єгова не відкинув його зовсім. (2 Самуїлова 12:1-14) Так, дисципліна може допомогти нам оправитися навіть від дуже серйозних гріхів.
Молодий Елігу давав Йовові пораду. Йов міг розгніватись і відкинути ту пораду. Хоч Йов дуже терпів з рук Сатани, то таки „не прокляв Бога, щоб померти”. Через такий досвід, він можливо не бачив би причини слухатись поради цього молодого чоловіка. Але Йов послухав і навчився, що незважаючи на його невинність, то таки було потрібно поправити своє відношення. Тоді він мав привілей послухатись поради від Самого Єгови й зрештою Єгова дуже поблагословив його. (Йова 2:9, 10; 32:6; 42:12-16) Отже, дисципліна може допомогти навіть слугам видатної витривалості.
Апостола Петра, теж, треба було дисциплінувати. Пам’ятайте, Петро був апостолом Ісуса Христа, бачив як Ісус переобразився перед ним, і якому Христос доручив „ключі Царства”. (Матвія 16:18, 19) Однак, апостол Павло, новонавернений послідовник Ісуса, публічно дисциплінував Петра за його поведінку в Антіохії. Очевидно, Петро прийняв цю дисципліну, бо пізніше говорив про „улюбленого брата нашого Павла”. (2 Петра 3:15; Галатів 2:11-14) Отже, християнин, який втішається багатьма привілеями теж може сподіватись дисциплінування.
Сучасні християни й дисципліна
Ми не повинні дивуватись, коли в зборі яка-небудь дозріла особа може давати нам пораду. Але призначені старші особливо мають обов’язок доглядати наших інтересів. Цим духовним пастирям Біблія каже: „Добре знай вигляд своєї отари, поклади своє серце на череди”.— Приповістей 27:23.
Нам буде легше приймати дисципліну, коли ми знаємо що старшим не легко давати нам пораду, і що їм потрібно дійсної любові та відваги. Коли старші стараються допомогти, то їх часто критикують за це. Наприклад, один старший в Африці перестерігав християнську жінку, довгий час у правді, що вона вплутувалась у нехристиянську поведінку. Давати такої поради не було легко, і справа погіршилась, коли вона образилася. Вона не послухалась поради, і зрештою не хотіла мати нічого до діла з тим старшим, який старався допомогти їй. Як розумніше пам’ятати, що ,рани від люблячого друга — щирі’! — Приповістей 27:6.
Дисципліна може допомогти нам застосовувати ще одну біблійну приповістку: „Мудрий бачить лихе — і ховається, а безумні йдуть і караються”. (Приповістей 22:3) Ці слова були б допомогли одному християнському чоловікові в тій самій країні. Він почав ходити до публічних ресторанів, але не брав з собою дружини і дитини. Це турбувало декотрих, тому що служниці в багатьох ресторанах були проститутками шукаючі клієнтів. Місцеві старші кілька разів перестерігали цього чоловіка про це. Але він не слухався поради, і часто обурювався на них. Зрештою, він попався в пастку неморальності. Як розумніше було б послухати добромисної поради!
Дивитись на справи так як Єгова бачить їх і забувати про наш власний погляд, допоможе нам приймати дисципліну. Правда, дисципліна може нагадувати нам наші власні недосконалості. Дисципліна може дещо принизити нас. Але подумайте як це задовольняє Єгову, коли Його слуги поводяться розумно й уникають гріха. „Будь мудрий, Мій сину”, каже Його Слово, „потіш Моє серце, щоб Я міг відповісти тому хто глузує з Мене”. (Приповістей 27:11, НС) Коли б ми проковтнули нашу гордість і прийняли пропоновану дисципліну, то знайдемось між тими, які постачають Єгові відповідь на глузування Сатани.
Дисципліна приносить добрий плід
Так як ми вже бачили, ми всі користаємо з дисципліни. Її потрібно чоловікам та жінкам, молодим та старим, тим, що вже довгий час у правді й новонаверненим. Тому, ми повинні сподіватись дисципліни, а навіть шукати її. Студіюйте Боже Слово й зауважуйте в ньому пораду для вас. (2 Тимофія 3:16, 17) Приходьте на зібрання [свідків Єгови] й добре слухайте того, що стосується до вас. (Євреїв 10:24, 25) Якщо хтось люблячо дає вам біблійну дисципліну особисто, то приймайте її в такому дусі в якому її подано вам. Користайте з якої-небудь виправної дисципліни, яка походить від Єгови.
Павло сказав євреям: „Усяка кара [дисципліна, НС] в теперішній час не здається потіхою, але смутком, та згодом для навчених нею приносить мирний плід праведности”. (Євреїв 12:11) Тому то, хоч дисципліна деколи не є приємна, то її наслідки добрі. Приймати дисципліну може допомогти нам стати між тими, які задовольняють Єгову. Дисципліна допоможе нам ,ходити в невинності, практикувати праведність, і говорити правду в серцях наших’. (Псалом 15:1, 2) Отже, всі з нас приймаймо дисципліну.