-
Нагірна Проповідь. „Увіходьте тісними ворітьми”Пробудись! — 1987 | 8 квітня
-
-
Тоді Ісус перестеріг тих людей, які бажають ходити дорогою до життя: „Стережіться фальшивих пророків, що приходять до вас ув одежі овечій, а всередині — хижі вовки”.— Матвія 7:15.
Коли Ісус сказав „фальшиві пророки”, то мав на думці релігійних учителів, які фальшиво прикидались представляти Бога. Ці обманщики будуть представляти себе „ув одежі овечій”. Лицемірною лагідністю, покірністю та іншими вівцеподібними рисами, вони стараються справляти враження, що вони є частиною „отари” Божих поклонників. (Дивіться Псалмів 78:52; 80:2; 100:3.) Але, в душі, ті фальшиві пророки будуть „хижі вовки”, тобто, дуже жадібні, пожадливі й прагнутимуть грабувати людей для особистого задоволення.
Божий Син сказав, що фальшиві пророки будуть „приходити до вас”, тобто, з-поза отари, яку Він, як „Пастир добрий”, буде збирати. (Івана 10:11) Замість ставати загрозою у далекій майбутності, то ті обманщики вже були появились. Очевидно Ісус мав на думці головно фарисеїв, які фальшиво прикидались бути Божими промовцями. Вони „на сидінні Мойсеєвім усілися”, прикидаючись бути офіційними тлумачами божественного закону. (Матвія 23:2) Але фарисеї були лицемірами, які в дійсності перешкоджали людям, щоб вони не знайшли тих тісних воріт і вузької дороги, яка веде до життя. (Матвія 23:13-15; Луки 6:39) Щодо обманної „одежі овечої”, то те, що Ісус пізніше сказав є дуже повчальним:
„Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що подібні до гробів побілених, які гарними зверху здаються, а всередині повні трупних кісток та всякої нечистости! Так і ви,— назовні здаєтеся людям за праведних, а всередині повні лицемірства та беззаконня”.a — Матвія 23:27, 28.
-
-
Нагірна Проповідь. „Увіходьте тісними ворітьми”Пробудись! — 1987 | 8 квітня
-
-
a Відносно фарисеїв, як фальшиві пророки, Давид Гілл пише в журналі Бібліка (1976 р., Том 57): „Йосиф [Флавій] знає фарисеїв, які заздалегідь знали про деякі події й використовували цей дар для політичних цілей (Іудейські старожитності, XVII 41-45), і в іншому місці він говорить про одного Полліона та його учня Самаяса, які пророкували (Іудейські старожитності, XIV 172-176; XV 3, 370). Але важливішим від Йосифової недостатньої й можливо незрозумілої інформації є те що фарисеї, як група, вважали себе бути спадкоємцями великих пророчих традицій: вони перебрали традицію від людей Великої Асамблеї, які одержали її від останніх пророків. І, бувши вмілими тлумачами Святого Письма, фарисеї брали участь у процесі, який був найбільш схожий в їхньому часі на об’явлення, якого пророки були посередниками в ранішому часі... Про них, як наступників тих пророків, можна сказати, що ,Коли вони не є пророками, то чи є синами пророків’ (приписане Гіллелеві [рабинові, який жив приблизно часу Ісуса]). Зовсім погоджуючись з цим є Ісусові слова про те, що фарисеї ставлять надгробники пророкам і праведникам прикрашають пам’ятники (Матвія 23, 29). Отже, це можливо, що фарисеї в Ісусів час привласнювали собі роль і владу (якщо не саме ім’я) пророка”.
-