Спостерігаємо світ

Чаклунство серед біженців

Біженці з пошматованої війною Руанди вражені ще однією бідою в таборах Нґари (Північна Танзанія) — чаклунством. За даними інформаційного агентства Рейтер, УВКБ (Управління Верховного комісара Організації Об’єднаних Націй у справах біженців) визнало чаклунство «серйозною проблемою» в цих таборах. Щоночі, за словами репрезентанта УВКБ Кріса Баурса, в окультних ритуалах вбивають двох-трьох чоловік. Він пояснює: «Ми знаємо, що до цього причетне чаклунство, бо знаходимо трупи, покалічені певним чином». На кінець 1994 року в таборах Нґари жило близько 580 000 чоловік і щодня туди прибувало 2000 нових біженців. Агентство Рейтер посилається на одне джерело ООН, кажучи: «Чаклунство поширюється, й ми не знаємо, як протидіяти йому».

Священики «не під’єднані»

Портативні телефони можуть виявитись найзручнішим засобом комунікації, але один єпископ з Фінляндії вирішив, що й тут можна переборщити. За інформаційним агентством Рейтер, цей єпископ твердить, що «портативний телефон повинен служити користувачеві, а не уярмлювати його», і тому наказав церковнослужителям та священикам якомога менше користуватися різним подібним приладдям. Здається, що скарги невдоволених парафіян дійшли аж до єпископа, бо дехто з кліру дзвонив по телефону під час служби в церкві. Кажуть, що один з таких дзвінків пролунав саме в розпалі панахиди. Подібно один католицький журнал пише, що в Італії недавно священикам радилось не брати зі собою телефону до сповідальні, бо одна жінка скаржилась, що чула, як видзвонював телефон священика, коли вона сповідалася.

Добре мамам — зле дітям

Багато жінок вживають препарати заліза в таблетках, щоб боротися з недокрів’ям, але дехто з них не усвідомлює, яку небезпеку несуть у собі ці таблетки дітям, що ковтають їх. За часописом «Безпечність+здоров’я» (англ.), препарати заліза є провідним чинником смертельного отруєння дітей віком до шести років. Уряд США запропонував, щоб усі такі таблетки упаковувалися в пластикові коробочки, котрі важко відчиняти, а не в пляшечки. У всякому разі матерям було б добре тримати препарати заліза подалі від маленьких рученят, як це вони роблять з іншими таблетками та мікстурами.

Вулична стрілянина в Японії посилюється

Японія відома як одна з найбезпечніших держав світу. Річний рівень душогубств становить 1 на 100 000 чоловік, тоді як, скажімо, у Таїланді і Сполучених Штатах Америки цей рівень майже в десять разів вищий. Зате недавно Японію струсонув зріст душогубств із застосуванням вогнепальної зброї, як повідомляє журнал «Ейзіяуїк». У період від 1990 до 1993 року відбувалося 180 смертельних пострілів на рік, всі вони були пов’язані з членами організованих банд. Але, на страх широкого загалу, 1994 року кількість таких пострілів почала зростати й сім жертв були звичайнісінькими громадянами. Дарма що в Японії діє суворий закон стосовно приватної зброї, поліція твердить, що в країні налічується 100 000 одиниць нелегальної вогнепальної зброї. Після того як на переповненій станції був застрілений лікар, либонь роздратованим колишнім пацієнтом, один студент відзначив в інтерв’ю: «Я думав, що таке могло трапитися тільки в Америці».

Технологія й викрути шабашу

В Ізраїлі святкувати шабаш у час передової технології нелегко тим, хто тісно дотримується галахи, або збірника стародавніх єврейських законів. Приміром, ортодоксальні євреї не бажають проходити через раму металошукача. Якщо металошукач зреагує на їхні ключі, то фактично вони ненавмисно замкнули електричне коло, а це, на їхню думку, порушує наказ галахи не запалювати вогню. Тому одна організація, що називається «Цомет», розробила металошукач, що не реагує на звичайні предмети, скажімо ключі, отже цей винахід не загрожує дотримуванню обрядів шабашу. Інша організація подібно розв’язала проблему ортодоксальних лікарів, що зобов’язані під час шабашу вести певні записи. Вона винайшла фломастер, чорнило котрого щезає через декілька днів. Як це їм допомагає? Галаха накладає обмеження на писання під час шабашу, хоча окреслює як письмо лише те, що залишається перманентно. Газета «Нью-Йорк таймс» цитувала одного визначного рабина: «Якщо [Бог] дав можливість на викрут, то ми повинні вдаватися до нього».

Велетні під загрозою вимирання

Тестудо велетенська, що на Галапагоських островах, відома у цілому світі й перебуває під захистом як зникаючий вид. Однак недавно стало зрозуміло, що ці масивні плазуни зустрілись із ще однією загрозою. Майже місяць на острові Ісабела, що на Галапагосах, лютувала пожежа. Пожежники викопали траншеї, аби захистити цінну популяцію 6000 черепах, 400 з них навіть було евакуйовано у спеціальний заповідник. Мета останніх заходів була не так захистити черепах від пожежі, як від людей. За «Кур’єром ЮНЕСКО», «полювання на черепах, хоча й нелегальне, здається, є традиційним. М’ясові цих черепах, зокрема самок, і крові приписують цілющі властивості, до того ж воно досить соковите». Рятівники знайшли залишки 42 таких велетенських черепах, котрих з’їли люди.

«Смерть від уряду»

Так називається нова книжка Р. Дж. Раммела з Гавайського університету. Протягом восьми років пан Раммел збирав інформацію з «тисяч різних джерел» про участь урядів у винищуванні людей цього сторіччя. Згідно з «Рекламою Гонолулу» (англ.), у книжці написано: «Майже 170 мільйонів чоловіків, жінок і дітей було застрелено, побито, закатовано, зарізано, спалено, заморено голодом, заморожено, розбито, загнано на смерть працею, поховано живцем, втоплено, повішано, підірвано на бомбах чи знищено одним з міріадів інших способів, котрими уряди винищували неозброєних, беззахисних громадян чи чужинців». Раммел пише: «Таке враження, що людство винищується сучасною «чорною чумою». «У жодному іншому сторіччі не було кроволиття таких масштабів»,— висловлюється газета стосовно відомостей Раммела.

Корисні хробаки

«Дощові черви — це секретна зброя Індії проти наступного спалаху епідемії»,— повідомляє журнал «Новий вчений» (англ.). Коли нагромаджуються відходи, то смітники кишать щурами та іншими шкідниками, що є носіями смертельних хвороб. Нині тамтешні види хробаків, які живуть глибше в землі, а саме Pheretima elongata, виконують працю переробників покидьків у корисний компост. Коли цих хробаків почали розводити на смітниках, вони прокладали собі шлях крізь сміття, поїдаючи його й виготовляючи доброякісний компост, що швидко розкладався. Така технологія вже діє в Бомбеї, де щоденно переробляється чотири тонни відходів з бойні. Місцеві влади, які на даний час користуються сміттєспалювальними станціями або закопують покидьки, тепер зацікавились цими корисними хробаками.

Церква й війна

Яку роль відіграє сербська православна церква в балканському конфлікті? Саме це запитання було висунено на недавній конференції за круглим столом керівників православних і протестантських церков Англії, Греції, Німеччини, Росії, Сербії, Сполучених Штатів Америки, Швейцарії і Швеції. Католицька газета «Сучасні християни» (нім.), котра видається в Німеччині, повідомила, що переговори були організовані Всесвітньою радою церков і проводились у Женеві (Швейцарія). Переговори проводились після заяви, що сербська православна церква заохочувала до війни, «подаючи велику підтримку» одній із сторін. Попри серйозні звинувачення, під час переговорів більшість проголосувала, щоб сербська православна церква й далі залишалась членом Всесвітньої ради церков, хоча й «не всі розбіжності поглядів можна вирішити».

Наркобізнес — великий бізнес

«Міжнародна торгівля наркотиками,— говориться в австралійській газеті «Сідні морнінґ гералд»,— стала за прибутками другим світовим бізнесом після торгівлі зброєю, що дає річний прибуток у 400 мільярдів доларів США й корумпує політичні системи Азії». Така кількість грошей, говорить генеральний секретар «Інтерполу», «має силу зкорумпувати майже кожного». Азія є в епіцентрі, бо понад 80 відсотків героїну у світі виготовляється в «Золотому трикутнику» біля кордонів М’янми, Таїланду й Лаосу, а також у «Золотому півмісяці» Афганістану й Пакистану. Голова відділу «Інтерполу» з боротьби проти наркотиків додає: «Наркотики стали головним засобом фінансування тероризму».