Католицькою теологічною мовою, «догмат» стосується доктрин «цілковитої цінності й безперечності». Точне пояснення непогрішимості папи, так як було ухвалене собором у 1870 р. таке:

«Це божественно виявлений догмат, що під час промови екс катедра [з кафедри] римський папа, промовляє у ролі пастиря, і вчителя всіх християн. Він пояснює, через його всевишню апостольську владу, доктрину стосуючусь віри або норм моральності, яких усесвітня церква мусить додержуватися, і містить у собі, через божественну допомогу, обіцяну йому блаженним Петром, непогрішимість якою божественний Відкупитель проявив Свою волю, щоб церкву обдарувати поясненням доктрин, що стосуються віри або норм моральності; і що такі пояснення римського папи невиправні самі собою, а не через дозвіл церкви».

«Непогрішимість» значить, що папа, так як яка-небудь інша людина, помиляється, але не коли роз’яснення справи віри і норм моральності екс катедра, у ролі пастиря римсько-католицької церкви.