-
Стережіться невірстваВартова башта — 1998 | 15 липня
-
-
«Не робіть затверділими ваших сердець»
13. Яке застереження дав Павло і як він застосував 95-й Псалом?
13 Розглянувши привілейоване становище єврейських християн, Павло дав таке застереження: «Як каже Дух Святий: «Сьогодні, як голос Його ви почуєте, не робіть затверділими ваших сердець, як під час нарікань, за дня випробовування на пустині» (Євреїв 3:7, 8). Павло цитував з 95-го Псалма і тому міг сказати, що це «каже Дух Святий»b (Псалом 95:7, 8, Хом.; Вихід 17:1—7). Писання є натхнені Богом через його святий дух (2 Тимофія 3:16).
14. Як ізраїльтяни відреагували на те, що Єгова зробив для них і чому?
14 Після звільнення з єгипетської неволі ізраїльтяни удостоїлись великої честі вступити у взаємини з Єговою на основі угоди (Вихід 19:4, 5; 24:7, 8). Але замість цінувати те, що Бог зробив для них, вони невдовзі збунтувалися (Числа 13:25—14:10). Як це могло статись? Павло назвав причину: затверділі серця. Але як чутливі, сприйнятливі до Божого Слова серця стають затверділими? І як цьому можна запобігти?
15. а) Як ‘Божий голос’ було чути в минулому і далі чути сьогодні? б) Які запитання нам слід поставити собі щодо ‘Божого голосу’?
15 Павло розпочинає своє застереження умовним реченням: «Як голос Його ви почуєте». Бог говорив до своїх людей через Мойсея та інших пророків. Пізніше Єгова промовляв до них через свого Сина, Ісуса Христа (Євреїв 1:1, 2). Сьогодні ми маємо повне Боже натхнене Слово, Святу Біблію. Ми також маємо «вірного і мудрого раба», призначеного Ісусом постачати духовну ‘поживу своєчасно’ (Матвія 24:45—47). Отже, Бог промовляє і тепер. Але чи ми слухаємо? Наприклад, як ми реагуємо на поради стосовно одягу та зовнішнього вигляду або вибору розваг та музики? Чи ми «слухаємо», тобто чи звертаємо увагу на почуте, і чи слухаємося? Якщо ми маємо звичку шукати собі виправдання чи вважати себе винятком, є небезпека, що ми робимо свої серця затверділими.
-
-
Стережіться невірстваВартова башта — 1998 | 15 липня
-
-
19. Як ігнорування порад може довести до серйозних наслідків? Наведіть приклад.
19 Отже, урок для нас полягає в тому, що, коли ми розвиваємо звичку не ‘слухати Божого голосу’, ігноруємо поради Єгови, дані через його Слово та клас вірного раба, не пройде багато часу, як наші серця стануть черствими, затверділими. Наприклад, стосунки двох неодружених осіб стали надто інтимними. Що коли вони просто зігнорують справу? Чи це захистить їх від повторення того, що вони зробили, чи лише полегшить їм вчинити це знову? Подібно, коли клас раба дає поради щодо розбірливості у виборі музики, розваг та іншого, чи ми з вдячністю приймаємо їх і робимо поправки, де необхідно? Павло спонукував нас ‘не кидати збору свого’ (Євреїв 10:24, 25). Незважаючи на цю пораду, деякі легковажать християнськими зібраннями. Вони, можливо, вважають, що пропускати зібрання або взагалі не ходити на деякі з них не матиме серйозних наслідків.
20. Чому нам необхідно відгукуватись на біблійні поради?
20 Якщо ми не відгукуємося на «голос» Єгови, який ясно чути через Святе Письмо та біблійні публікації, то невдовзі почнемо ‘відступати від Бога Живого’. Пасивне ігнорування порад може легко стати активним применшуванням, критикуванням їх і противленням їм. Якщо цього не виправити, в результаті розвинеться «зле серце невірства», від чого, як правило, дуже важко видужати. (Порівняйте Ефесян 4:19). Єремія влучно писав: «Людське серце найлукавіше над все та невигойне,— хто пізнає його?» (Єремії 17:9). З цієї причини Павло спонукував єврейських співвіруючих: «Кожного дня заохочуйте один одного, доки зветься «Сьогодні», щоб запеклим не став котрий з вас через підступ гріха» (Євреїв 3:13).
21. До чого заохочується всіх нас і які перспективи ми маємо?
21 Які ж ми щасливі, що Єгова сьогодні усе ще промовляє до нас через своє Слово та організацію! Можемо бути вдячні, що «вірний і мудрий раб» далі допомагає нам додержувати «аж до кінця твердо нашу віру, як напочатку» (Євреїв 3:14, Хом.). Тепер час відгукуватися на Божу любов та керівництво. Чинячи так, ми зможемо втішатися сповненням ще одної обіцянки Єгови — обіцянки про можливість ‘увійти’ в його відпочинок (Євреїв 4:3, 10). Цю тему Павло також обговорив з єврейськими християнами, і ми розглянемо її у наступній статті.
-