• Гробниця порожня — Ісус живий!
    Ісус — дорога, правда і життя

    • На той час Марія вже розшукала Петра та Івана. Ледве переводячи подих, вона каже: «Хтось забрав Господа з гробниці, і ми не знаємо, де його поклали» (Івана 20:2). Обидва апостоли зриваються з місця і біжать. Іван біжить швидше і прибігає до гробниці першим. Він заглядає всередину і бачить пов’язки, але не заходить туди.

      Коли прибігає Петро, то без вагань входить у гробницю. Він бачить полотно і хустку, якою була обмотана голова Ісуса. Іван також входить у гробницю і починає вірити розповіді Марії. Однак жоден з них не розуміє, що Ісус воскрес, хоча раніше він говорив їм про це (Матвія 16:21). Апостоли спантеличені і йдуть додому. А Марія, яка повернулася до гробниці, залишається там.

  • Гробниця порожня — Ісус живий!
    Ісус — дорога, правда і життя

    • Марія Магдалина все ще горює біля гробниці. Нахилившись, вона заглядає всередину і бачить двох ангелів у білому! Вони сидять там, де лежало Ісусове тіло,— один в голові, а другий в ногах.

      — Жінко, чому ти плачеш? — запитують вони.

      — Хтось забрав мого Господа, і я не знаю, куди його поклали,— відповідає Марія.

      Обернувшись, вона бачить чоловіка, який повторює запитання ангелів і додає: «Кого ти шукаєш?» Думаючи, що це садівник, вона каже: «Пане, якщо це ти виніс його, то скажи, куди його поклав, і я заберу» (Івана 20:13—15).

      Насправді Марія розмовляє з воскреслим Ісусом, але в цей момент не впізнає його. Та коли він каже: «Маріє!» — вона відразу розуміє, що це Ісус, бо так він зазвичай звертався до неї.

      — Раббунı́! (що означає «учителю») — радісно вигукує вона. Боячись, що він ось-ось вознесеться на небо, вона хапається за нього.

      — Не тримайся за мене,— каже Ісус,— бо я ще не пішов до Батька. Піди до моїх братів і скажи їм: «Я йду до Батька свого й Батька вашого, до Бога свого й Бога вашого» (Івана 20:16, 17).

      Марія біжить туди, де зібралися апостоли та інші учні. «Я бачила Господа!» — вигукує вона і розказує про те, що сталося. Апостоли та учні вже чули подібне від інших жінок (Івана 20:18). Однак ці розповіді «зда[ють]ся їм безглуздям» (Луки 24:11).