Прогрес був дуже повільний. З огляду на те, що населення становило майже десять мільйонів людей, у проповідників опускалися руки. Насіння правди сіялось тоді, коли ця єдина сім’я Свідків проповідувала друзям, знайомим, роботодавцям і колегам по роботі. Члени цієї сім’ї регулярно проводили у своєму домі зібрання і запрошували до себе зацікавлених. Зрештою у березні 1974 року, після чотирьох років безупинного саджання і поливання, в Непалі з’явилися перші плоди, і то з малоймовірного джерела!

Відвідавши один дім, вісник почав розмову із заможним чоловіком, секретарем одного із членів королівської родини. «Порозмовляйте з моїм сином»,— сказав чоловік. Син погодився на біблійне вивчення. З часом він змінив роботу, бо працював у казино. Його батько, відданий індус, протистояв йому. Незважаючи на це, той молодий чоловік став на сторону Єгови. Яким був результат? Його батько пізніше перестав чинити опір, і декілька членів його близької родини прийняли біблійну правду. Нині цей молодий чоловік служить старійшиною в християнському зборі.

Як же всі раділи, коли цілу програму обласного конгресу було представлено в домі, де вони проводили зібрання! Уявіть собі чотирьох братів, у тому числі одного члена індійського філіалу, які представляють цілу програму! Там було навіть показано біблійну драму. Яким чином? Користуючись слайдами, зробленими на генеральній репетиції в Індії. У Непалі ці слайди проектувалися на екран під супровід діалогів з магнітофонної стрічки. Присутнім це дуже сподобалось. Скільки ж їх було? Вісімнадцять!

Допомога з-за кордону в проповідницькій праці була обмежена. Про місіонерську працю не могли й думати, а влаштуватися на світську роботу для іноземців було не так вже й легко. У свій час двом Свідкам-індійцям таки вдалось знайти роботу в Непалі, вони провели в Катманду декілька років і трохи зміцнили новосформований збір. У 1976 році в Катманду було 17 вісників Царства.

Незважаючи на такі труднощі, брати продовжували запопадливо проповідувати добру новину про Царство. Наприклад, у 1985 році, через рік після того, як почалось втручання уряду, кількість вісників зросла на 21 відсоток. У середньому щомісяця 35 вісників витрачали 20 годин, розповідаючи про чисте поклоніння.

На 1989 рік в середньому щомісяця 43 особи брало участь у проповідницькому служінні, а на Спомин Христової смерті того року прийшло 204 особи.

Відтак, як і обіцяв, Єгова почав приспішати збирання у свій дім тих, хто шукає правду (Ісаї 60:22). Недавно в Катманду було засновано другий збір, а за межами столиці нині діє дві групи. У квітні 1994 року звіт про служіння здало 153 християнина, а це зріст на 350 відсотків за неповних п’ять років! Вони проводили із зацікавленими 386 домашніх біблійних вивчень. Тішить й те, що на відзначання Спомину 1994 року прийшло 580 осіб. На спеціальний одноденний конгрес до залу зійшлося 635 чоловік, з них 20 відсотків були кандидатами до хрещення. Отже невеличкий Непал також вносить свою частку у великий зріст Свідків Єгови по цілому світі.