Окраса Сіднея на березі затоки

Сіднейський оперний театр, що його називають «окрасою Беннелонґ-Пойнт», з трьох боків оточений голубими водами Сідней-Харбора. В яскравому сонячному світлі театр і справді виблискує, ніби самоцвіт. А вночі вмикається освітлення театру і готичні дахи-мушлі просто сяють.

Ось як описано враження від оперного театру в передмові до книжки «Втілення образу» (англ.): «Сіднейський оперний театр — одна із тих споруд, котрі виглядають зовсім по-іншому навіть за невеликої зміни точки спостереження та освітлення. (...) У вранішньому серпанку або у відблисках вечірнього сонця дахи-мушлі здаються то шоломами героїв якоїсь саги, то велетнями з легенди».

Ідея архітектурного вирішення оперного театру належить датському архітектору Йорну Утзону, проект якого було обрано серед більше 200, поданих на конкурс. Однак цей проект виявився дещо непрактичним і потребував істотних змін.

Лондонський журнал «Аркітектс джорнел» назвав цей оперний театр «грандіозним втіленням романтичних форм». Проте втілення у реальність романтичного образу було пов’язано з величезними технічними труднощами. Два інженери — сер Уве Аруп і Джек Зунс — сказали: «Сіднейський оперний театр... це дуже сміливий крок у будівництві. (...) Умови будування були настільки незвичайними, а труднощі настільки великими, що постала унікальна нагода... для розробки нових технічних прийомів. Відтоді чимало з них використовувалось у споруджені більш традиційних мостів і будівель».

Витрати на оперний театр мали становити 7 мільйонів австралійських доларів, але до закінчення будівництва 1973 року видатки сягнули астрономічної суми — 102 мільйонів доларів!

Оперний театр всередині

Увійшовши у фойє, помічаємо, що сонячні промені потрапляють крізь два шари скла, які вміщені у конусоподібні отвори дахів-мушель. Будівельники використали надзвичайну кількість — 6225 квадратних метрів — спеціального скла, виробленого у Франції. Тепер ми входимо у концертний зал на 2690 місць і бачимо найбільший в світі орган з механічною трактурою, який має 10 500 трубa. Висота стелі сягає 25 метрів, а об’єм залу становить 26 400 кубічних метрів. Тому тут «луна триває приблизно дві секунди і завдяки цьому можна насолоджуватись усім багатством та глибиною звучання симфонічної музики»,— говориться у путівнику.

Не менш вражають три інші приміщення, призначені для опер, симфонічних концертів, балету, перегляду фільмів, сольних концертів, драм, виконання камерної музики, для виставок та з’їздів. Усього тут 1000 приміщень, в тому числі ресторани, гардероби тощо.

[Ілюстрація на сторінках 16, 17]

Сіднейський оперний театр і міст через затоку.

[Відомості про джерело]

З люб’язного дозволу Sydney Opera House Trust (фото Tracy Schramm)

[Ілюстрація на сторінці 17]

Інтер’єр оперного театру й орга́н з 10 500 трубами.

[Відомості про джерело]

З люб’язного дозволу Australian Archives, Canberra, A.C.T.