Надзвичайна афінська скеля
НА ЗАХІД від славного Афінського акрополя і відділено від нього малою долиною знаходяться оголені вапняки, яких греки назвали Ареопаг. Його розмір не дуже вражаючий, бувши близько 1000 футів (300 метрів) довжини, трохи більше як 400 футів (120 метрів) ширини і заввишки на близько 370 футів (115 метрів). Те що робить цю скелю надзвичайною є її дивовижна історія, світська, а також біблійна.
Назва Ареопаг буквально значить „пагорб Ареса”, або „гора Марс”. Марс це римська назва на грецького бога Ареса, бога війни. Згідно з легендою, на цьому місці вперше слухали справу дивного душогубства між богами. Ареса судили за те, що він убив сина морського бога Посейдона. Тому то ця скеля стала славною в юридичних, а також політичних справах древніх Афін. Зрештою ця скеля стала місцем найранішої верховної судової установи, називаючись Суд, або Рада Ареопага, або просто Ареопаг.
Не є певно коли точно ця судова установа почала діяти. Але десь близько сьомого століття до н.е., вона вже мала широку владу над міськими справами, складаючись із довічних членів вибраних з-поміж аристократії й заможних, добірних представників суспільства. Але, з часом, багато цієї влади було передано міським суддям і популярному судові. Його юридична влада обмежувалась до справ убивства й релігійних та освітніх питань.
Наприклад, за часів Перікла (495 до 429 рр. до н.е.), кажуть, що Ареопагяни судили хуліганів, які оскверняли „святі оливкові дерева” з яких то дерев видавлювали оливку для використування її в святій службі. Ареопагян вважали бути опікунами та попечителями моральності й релігії, які охороняли місто від небажаних „чужих божествів”. Цікаво завважити, дослідники історії пригадують собі славного філософа Сократа (470 до 399 рр. до н.е.) засудженого афінським судом за ці самі причини, „розбещення молоді” і „занедбання богів, яким місто поклонялось і за практикування релігійних новинок”.
На засіданнях Ареопагу розсуджували справи вбивства звичайно на відкритому повітрі, щоб „судді й обвинувач не поганились присутністю кривдника”. На цих засіданнях обвинувач сидів на скелі Немилосердя а обвинувачений на скелі Грубого Порушення. Сьогодні, на вершку пагорба, можна бачити дві білі скелі, які кажуть є залишком того суду. Інші справи, правдоподібно, слухали в так званій королівській галерії (стоа Васіліоса) в Агорі, або ринку, влаштованому в долині нижче Ареопагу.
Але найвідомішу історичну подію, яка відбулась на Ареопазі, описує Біблія в 17 розділі Дій Апостолів — а це коли апостол Павло відвідав Афіни і виступив з його незабутньою промовою „посередині Ареопагу”.— Дії 17:22.
Коли Павло відвідав Афіни, то „кипів його дух, як бачив це місто, повне ідолів”. Це спонукало його до розмов з людьми на Агорі про „добру новину Ісуса й воскресіння”. Очевидно ця звістка збудила цікавість людей, головно філософів стоїчної й епікурейської течій, які вимагали, щоб Павло зовсім пояснив їм про „чужі божества” і „науку нову” в Ареопазі.— Дії 17:16—34.
Бувши на висоті становища, Павло, відважно й енергійно обстоював добру новину про Ісуса. Його промова є шедевр (вершки мистецтва) логіки й спростування, якої вплив до цих пір є такий сильний, як тоді, коли афіняни вперше слухали його. Сьогодні в ногах скелі, на західному боці, є бронзова дошка на згадку цієї події. Павлову промову вирізьблено на тій дошці грецьким унціальним шрифтом, або великими літерами, щоб усі могли бачити її. Це є безмовним свідком, не тільки довгої й надзвичайної історії цієї скелі пагорба, але також історичної вірогідності Біблії.