Пестициди небезпечніші від комах

ВІД НАШОГО КОРЕСПОНДЕНТА В БРАЗИЛІЇ

«ЕФЕКТ — просто чудовий»,— каже фермер із Південної Бразилії Домінгос дос Сантос, оглядаючи свої посіви маніоку. Він має чим тішитися. Листки рослин на його полях виглядають так, ніби до цього часу на них не зазіхав жоден шкідник. Ще одне досягнення хімічних засобів від комах? Ні. «Минулого й цього року,— каже Домінгос,— мені не потрібно було купувати ані крихти інсектицидів».

Домінгос належить до дедалі більшої групи фермерів, які не є прихильниками вживання пестицидів для захисту своїх полівa. Замість цього вони використовують методи, за яких отрутохімікати взагалі зайві або ж їх потрібно значно менше. «Які саме методи?— запитав я Сандро Мюллера, агронома, який проводить досліди на цитрусових плантаціях коло міста Сан-Паулу.— Навіщо фермерам взагалі стримуватися від використання інсектицидного розпилювача?»

Зачароване коло пестицидів

Аби допомогти мені зрозуміти один із недоліків використання інсектицидів, Сандро сказав: «Уявіть собі, що група поліцейських переслідує зграю злодіїв, які обікрали банк. Щоб втекти від погоні, злодії забігають у повен людей адміністративний будинок. Оскільки бандитам вдалося загубитись у натовпі, поліцейські викликають вертоліт, з якого скидають газову бомбу на весь адміністративний комплекс. Від цього гинуть не лише злодії, але й невинні конторські службовці й охорона будинку. Щось подібне стається, коли фермер неодноразово бомбардує свої поля сильнодіючими інсектицидами. Вони вбивають шкідників, злодіїв, але також гублять корисних комах, охорону».

«Однак принаймні посіви вдається врятувати»,— відказую я. Проте Сандро зауважує, що неправильне використання пестицидів породжує зачароване коло. Як? Деякі з комах, стійкі до певних видів пестицидів, переживають хімічну атаку. І тепер, дякуючи фермеру, вони єдині мешканці поля, бо «охорону», або корисних комах, усунено.

Через надмір їжі й відсутність природних ворогів резистентна до інсектицидів популяція комах починає швидко зростати, що змушує фермера знову вдатися до хімікатів, можливо навіть ще сильніших. У деяких районах Південної Америки, де вирощують бобові, фермери обприскують свої поля щотижня. Який же результат цього? «Якщо ви сієте пестициди,— сказав один фермер,— то пожнете отруту».

Використання пестицидів. Менше з двох лих?

Дослідження показують, що той, хто труїть шкідників, отруює також себе. У журналі «Ґіа рурал» говорилося, що лише в Бразилії через використання пестицидів щороку отруюється коло 700 000 чоловік — тобто в середньому одна людина кожних 45 секунд! А Всесвітня організація охорони здоров’я повідомляє, що від пестицидів щороку у світі гине 220 000 чоловік. Крім того, отрутохімікати завдають великої шкоди навколишньому середовищу.

Хоч деякі люди сьогодні й думають, що відчинити посудину з пестицидами — це майже те саме, що відчинити скриньку Пандори, все ж багато вважає використання отрутохімікатів меншим з двох лих. Вони розмірковують так: «Або пестициди і їжа, або ні пестицидів, ні їжі. Зрештою, кількість мешканців нашої планети зростає, а площа землі, придатної для сільського господарства, зменшується. Щоб не допустити голоду у всесвітніх масштабах, потрібно охоронити урожай від шкідників, які можуть його знищити».

Безперечно, шкідники створюють серйозну проблему. Але, на щастя, дедалі більше фермерів по всьому світі дізнаються, що існує ліпше вирішення цієї проблеми, ніж звичайне розпилювання над полями великих доз пестицидів. Це — комплексна боротьба зі шкідниками, або КБШ.

КБШ — альтернатива

«Що ж таке КБШ?»— запитав я професора Евоніу Берті Філью, який є завідувачем Ентомологічного факультету університету в Пірасікабі (штат Сан-Паулу) та ведучим групи дослідників, котрі займаються пошуками природних методів боротьби зі шкідниками. Професор Берті пояснив, що мета КБШ — зменшити використання інсектицидів до необхідного мінімуму й вживати тільки ті отрутохімікати, які вбивають певні види шкідників. Обмеження використання пестицидів компенсуватиметься природними методами боротьби зі шкідниками.

Один із таких методів — зміна посівів. Наприклад, фермер може з року в рік чергувати посіви кукурудзи та бобових. Комахи, які люблять кукурудзу, але не звертають жодної уваги на бобові, або вимруть з голоду, або подадуться в пошуках кукурудзи на сусідні поля. Пізніше, коли фермер наступного разу посіє кукурудзу, більшість комах буде далеко, принаймні якийсь час. А коли ці любителі кукурудзи масово повернуться, інша зміна посівів невдовзі змусить їх знову «спакувати речі».

Біологічна боротьба — це другий метод КБШ. Вона полягає у тому, що фермери вербують в союзники комах, бактерії, віруси, грибки та інших природних ворогів шкідників. Наприклад, бразильські дослідники помітили, що багато гусениць у природі гине після зараження бакуловірусом. Вчені прийшли до такого висновку: оскільки вірус нешкідливий для людей, можна обприскати поля зараженою ним рідиною і це діятиме як біологічний інсектицид проти гусені, що нищить посіви соєвих бобів та маніоку. Так і сталося. Гусінь згинула через кілька днів після поїдання обприсканих рослин. Додатковою винагородою було те, що мертва гусінь постачила фермерам безплатну зброю для наступних битв. Як?

«Фермер просто скидає мертві заражені гусениці у машину-мішалку,— пояснює професор Берті,— розтирає їх там, потім цю масу фільтрує й отриману рідину ставить у морозильник». Пізніше фермер розморожує заражену вірусом рідину, розводить її водою й обприскує цим розчином свої поля.

Цей біологічний інсектицид, можливо, не діє так швидко, як його хімічний двійник, але, за словами однієї дослідниці, є ефективним принаймні в 90 відсотках випадків.

Боротьба з комахами природним шляхом

Залучення в боротьбу зі шкідниками корисних комах — це інший важливий метод біологічної боротьби. Але попри спроби переконати фермерів застосовувати такий метод боротьби, багато фермерів у Бразилії та інших країнах усе ще відмовляються від нього. Чому? Просто для фермера думка про те, щоб навмисно напустити комах на свої поля, здається такою ж безглуздою, як для мешканця міста ідея про те, щоб напустити тарганів у власну квартиру. «Більшість фермерів вважає,— сказав мені професор Берті,— що всі комахи рослиноїдні. Тому фермер аж ніяк не хоче збільшувати їхню армію на своїх ланах».

Тож очевидно: біологічний метод боротьби зі шкідниками стане популярним лише тоді, коли фермери зрозуміють, що деякі комахи є їхніми союзниками. Наприклад, під кінець XIX століття власники фруктових плантацій у Каліфорнії (США) помітили, що можуть заручитися допомогою жучка сонечка. У той час шкідники, випадково завезені з Австралії, напали на лимонні та апельсинові дерева й майже цілком знищили їх усіх. За неповних два роки сонечка навели лад з комахами-окупантами й так врятували каліфорнійські цитрусові сади!

Боротьба, яка приносить справжню користь

Сьогодні деякі фермери в Бразилії заново відкривають для себе, що жуаніна (маленька Жуанна, як тут називають сонечко) є надійним «охоронцем» їхніх садів. «Жуаніна бореться з тлею на цій плантації цитрусових»,— говорить мені Сандро, коли ми прогулюємося вздовж рядів апельсинових дерев, за якими він доглядає. Сандро зупиняється коло одного апельсинового дерева й нахиляє до себе гілочку з молодими листочками. Попелиці, або тля,— ліниві комахи завбільшки з головку шпильки — нерухомо сидять на листочках, встромивши в них свої хоботки, і смокчуть сік.

Однак виявляється, ці попелиці є їжею для «охоронців». Існують види сонечок, з яких один жучок з’їдає за своє життя 800 попелиць. Чи цього достатньо, аби щось змінилося? «Достатньо,— говорить Сандро.— Якщо між лимонними деревами ви залишите достатньо трави й бур’янів, там поселиться багато сонечок та інших природних ворогів шкідників». Сандро зазначає, що раніше, коли в цих фруктових садах не проводили біологічної боротьби, доводилось розбризкувати хімічні інсектициди кожний другий тиждень. А сьогодні, дякуючи природним ворогам, таким, як сонечко та інші комахи, це потрібно робити набагато рідше — лише кожного другого чи третього місяця.

Сонечко є лише одним із багатьох природних союзників, на котрих покладаються фермери. А до складу армії, яка цілодобово бореться зі шкідниками, входять бджоли, оси, птахи, павуки, жаби, ропухи та багато інших маленьких воїнів. Навіть риби допомагають позбутися банок з отрутохімікатами. Як?

У Китаї, повідомляє дослідник Сіау Фан з Відділу сільського та лісового господарства в Нанкіні (провінція Цзянсу), потреба у використанні інсектицидів зменшилось, коли на затоплених водою рисових полях почали розводити рибу. Фермери натягають над полем мотузку й збивають нею комах з рисових саджанців. «Оскільки цикади, падаючи у воду, вдають із себе мертвих,— пояснює Сіау Фан,— їх одразу поїдає риба».

Завдяки зменшенню використання пестицидів також виживають корисні комахи. Вони об’єднують свої сили з комахоїдною рибою у боротьбі зі шкідниками. Сіау Фан каже, що, дякуючи біологічному методу боротьби, застосування великих доз отруйних інсектицидів стало тепер справою минулого. Він додає, що це, безперечно, позитивно впливає на здоров’я людей і поліпшує стан навколишнього середовища.

Щоправда, фермери впроваджують КБШ швидше через економічні питання, ніж екологічні. Зрештою, зменшуючи використання пестицидів, можна заощадити гроші й, отже, отримати більші прибутки — а це спонука, що діє скрізь і у всі часи. Все ж, якщо економічна вигода також веде до зменшення затруєння посівів та навколишнього середовища, тоді КБШ вигідна як для фермерів, так і для споживачів та навколишнього середовища. Як про це висловився один чоловік, КБШ «приносить користь усім».

[Примітка]

[Рамка на сторінці 21]

Отруйний спадок

Навіть якби усі фермери на землі впроваджували КБШ, починаючи від сьогодні, проблема з пестицидами все ще не була б вирішена. За підрахунками Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО), у країнах, що розвиваються, зберігається понад 100 000 тонн залишків пестицидів. «Значна частина цих запасів,— зазначається у журналі «Наша планета» (англ.), який видається Програмою Організації Об’єднаних Націй з навколишнього середовища,— це залишки пестицидів, отриманих за договорами про допомогу». Вони складаються з великої кількості ДДТ та інших отрутохімікатів, які сьогодні вважаються дуже шкідливими. У журналі «Наша планета» говорилося, що коли цей отруйний спадок не буде усунено, то «можна з певністю чекати великого лиха».

Однак розправа з пестицидами досить дорога справа. Усунення їх лише в Африці може коштувати до 100 мільйонів доларів. А хто оплатить рахунки? ФАО закликає, щоб зробити це допомогли країни, котрі постачили отрутохімікати. Крім того, як зазначає ФАО, «агрохімічні компанії, які часто поділяють відповідальність за надмірне або непотрібне постачання пестицидів, теж повинні посприяти» у цій справі. Проте досі ці компанії «відмовляються надати грошову допомогу для знищення старих запасів».

[Рамка на сторінці 22]

Видозміна рослин. Чому стільки суперечок?

Біотехнологія — це ще одна зброя у боротьбі зі шкідниками. Завдяки дедалі більшому знанню внутрішніх процесів у молекулах ДНК дослідники можуть комбінувати фрагменти ДНК різних видів і виводити рослини, наділені вбудованим механізмом захисту від шкідників.

Візьмімо для прикладу кукурудзу. Генетики перенесли в ДНК кукурудзи ген з іншої культури. І завдяки тому гену рослина почала виробляти білок, який виявився смертоносним для шкідників. Внаслідок цього за допомогою генної інженерії було виведено кукурудзу, яка не боїться своїх ворогів-комах.

Однак такі виведені рослини викликають багато суперечок. Опоненти доводять, що вони можуть викликати у людей якісь захворювання або ж перетворитися у буйні бур’яни. Деякі вчені застерігають, що рослини, наділені вбивчим для комах геном, прискорять вироблення у шкідників опірності. «Не варто так сильно захоплюватися генною інженерією,— застерігає ентомолог Берті.— Пам’ятаєте, з яким завзяттям у 50-х роках люди вітали винайдення інсектицидів, котрі вважалися чудом? Сьогодні ми вже так не думаємо. Чудодійні інсектициди стали причиною появи страховинних комах. Хто знає, які проблеми принесуть зі собою рослини, створені нині генною інженерією?»

Навіть якщо усі біологічні проблеми можна якось подолати, декого непокоять етичні питання щодо правомірності втручання вчених у генетичний код. Дехто думає, що біотехнологія може розв’язати старі проблеми пестицидів, але натомість принести нам нові етичні проблеми.

[Ілюстрація на сторінці 23]

Сонечко може з’їсти сотні шкідників.