„Нехай серця вам не тривожаться”

„Нехай серце вам не тривожиться! Віруйте в Бога, і в Мене віруйте”.— ІВАНА 14:1.

1. Чому Ісусові слова в Івана 14:1 були дуже вчасні?

ЦЕ СТАЛОСЬ 14 нісана 33 р. н.е. Малий гурток чоловіків зібрався в вишній кімнаті в Єрусалимі після заходу сонця. Їхній Провідник давав їм прощальну пораду й підбадьорив їх. Між іншим Він сказав: „Нехай серце ваше не тривожиться”. (Івана 14:1) Його слова були дуже вчасні, тому що незабаром мали відбутись дуже страхаючі події. Тієї ночі Його заарештували, взяли на суд і засудили на страту.

2. Чому той день був такий критичний, і що допомогло учням?

² З доброї причини ми повинні дивитись на той день сьогодні, як найбільш критичним у історії, впливаючий на вічну майбутність людства. Жертовна смерть Того Провідника, Ісуса, сповнила багато стародавніх пророцтв і постачила основу на вічне життя для тих, які увірують у Нього. (Ісаї 53:5-7; Івана 3:16) Але апостоли, збентежені й здивовані травматичними подіями того вечора, впали в замішання й настрашились на якийсь час. Петро навіть зрікся Ісуса. (Матвія 26:69-75) Проте, коли ті вірні апостоли одержали обіцяного помічника, святого духа, то стали бадьорі й безтурботні. (Івана 14:16, 17) Тому то, коли Петро й Іван зносили велику опозицію й їх заарештували, то вони помолились до Бога про допомогу проповідувати Його слово „із повною сміливістю”. Бог відповів на цю молитву.— Дії 4:1-3, 29-31.

3. Чому багато людей дуже турбуються сьогодні?

³ Сьогодні ми переживаємо дуже турботні часи. Кінець цієї старої системи скоро наближається. (2 Тимофія 3:1-5) Мільйони людей особисто страждають або дуже турбуються серйозним провалом родинного життя й занепадом рівнів моральності, великим збільшенням дивних хвороб, політичною нестійкістю, безробіттям, голодом, тероризмом, і загрозою ядерної війни. Багато сердець дуже турбуються нависаючим страхом про майбутність. Так як Ісус передсказав, буде „тривога людей... коли люди будуть мертвіти від страху й чекання того, що йде на ввесь світ”.— Луки 21:25, 26.

4. Через які фактори християни можуть пригнічуватись?

⁴ Такі пригнічаючі обставини можуть навіть серйозно вплинути на християн. Християни теж можуть зносити тиск через релігійне упередження або опозицію від родичів, сусідів, робітників на роботі, друзів у школі, і від урядової влади. (Матвія 24:9) Отже, як же нам бути спокійними, безтурботними, у ці трудні часи? Як же нам не втрачати душевного миру під час цих трудних обставин? Як же нам з довір’ям зустрічати майбутність? Що допоможе нам перемогти велику турботу, яка сьогодні стала дуже загальною? Наше становище є подібне до того, коли Ісус дав Свою пораду в Івана 14:1. Давайте переглянемо ту пораду.

Як нам перемогти турботу?

5. Як Святе Письмо підбадьорює нас?

⁵ Люблячо заохотивши Своїх учнів, щоб ,серця їм не тривожились’, Ісус сказав апостолам: „Віруйте в Бога, і в Мене віруйте”. (Івана 14:1) Натхненне Святе Письмо подібно напучує нас: „Свого тягара поклади ти на Господа [Єгову, НС],— і тебе Він підтримає”. „На Господа [Єгову, НС] здай дорогу свою, і на Нього надію клади, і Він зробить”. (Псалом 54 [55]:23; 36 [37]:5) Павло дав Филип’янам цю важливу пораду: „Ні про що не турбуйтесь, а в усьому нехай виявляються Богові ваші бажання молитвою й проханням з подякою. І мир Божий, що вищий від усякого розуму, хай береже серця ваші та ваші думки”.— Филип’ян 4:6, 7.

6, 7. (а) В який один спосіб можна применшити напругу? (б) Як нам розвинути близьку єдність з Єговою?

⁶ Занепокоєння, або турбота спричинені проблемами й великою відповідальністю, деколи можуть шкідливо вплинути на наше здоров’я, як також духа. Але, один лікар, в книжці Не жахайтесь, каже: „Коли люди переговорюють свої проблеми з довірливим другом,.. то часто це дуже применшує напруження”. Якщо це правда відносно людини, то яку ж більшу допомогу ми одержимо, коли будемо говорити з Богом. Кого можна більше шанувати ніж Єгову?

⁷ Тому то близьке особисте споріднення з Богом є дуже важливим для християн сьогодні. Дозрілі слуги Єгови добре знають це, і тому не товаришують з світськими людьми й уникають розваг, які можуть послабити те споріднення. (1 Коринтян 15:33) Вони теж оцінюють важливість молитись до Єгови, не тільки один або два рази на день, але часто. Особливо молоді або новонавернені християни мусять розвинути цей близький зв’язок з Єговою регулярним студіюванням Божого Слова й вдумуванням у Нього, і християнським спілкуванням, а також служінням. Святе Письмо умовляє нас так: „Наблизьтесь до Бога, то й Бог наблизиться до вас”.— Якова 4:8

Ісусова порада

8, 9. Яку позитивну пораду ми можемо застосовувати відносно економічних проблем?

⁸ У багатьох країнах світу люди дуже журяться безробіттям і економічною депресією. Ісус дав дуже позитивну пораду про таку турботу: „Не журіться про життя своє — що будете їсти та що будете пити, ні про тіло своє,— у що зодягнетеся. Чи ж не більше від їжі життя, а від одягу тіло?” (Матвія 6:25) Так, життя й тіло або ціла особа, є багато важливішими ніж їжа та одяг. Божі слуги можуть бути певні, що Він допоможе їм постачати собі основних потреб на існування. Ісус дав цей приклад: „Погляньте на птахів небесних, що не сіють, не жнуть, не збирають у клуні, та проте ваш Небесний Отець їх годує. Чи ж ви не багато вартніші за них?” (Матвія 6:26) Це неймовірно думати, що Бог буде постачати для своїх пташачих створінь, однак занедбає людських слуг, дуже дорогоцінних у Нього й за яких Христос віддав Своє життя.

⁹ Ісус тоді посилив Свою пораду згадавши про польові лілеї, які не працюють, ані прядуть, однак „сам Соломон у всій славі своїй не вдягався отак, як одна з цих”. Соломонове царювання стало відоме за його пишноту. На потіху Своїх учнів, Ісус тоді запитав: „Скільки ж краще зодягне Він [Бог] вас?” — Матвія 6:28-32; Пісня над Піснями 3:9, 10.

10. (а) До кого Ісус промовив Свої потішаючі слова? (б) Яку пораду Він дав про майбутність?

¹⁰ Але, Ісус каже, що Бог буде постачати тільки тим, які „найперш шукають Царства й його праведності”. По цілому світі, правдиві християни знають, чим Боже Царство дійсно є, і віддають йому перевагу в їхньому житті. До таких стосується Ісусове напоминання: „Не журіться про завтрашній день,— бо завтра за себе само поклопочеться. Кожний день має досить своєї турботи”. (Матвія 6:33, 34) Інакше кажучи, поводьтесь з кожною проблемою тоді, коли вона виникає, і не журіться надмірно про майбутність.

11, 12. Як декотрі християни почуваються, що Єгова допоміг їм відповівши на їхні молитви?

¹¹ Але більшість людей журяться про майбутність, а головно коли їх спіткають якісь проблеми. Християни можуть, і дійсно повинні звертатись до Єгови за вірою. Подумайте про те, що сталось із Елінорою. Її чоловік дуже захворів, і цілий рік не ходив на роботу. Вона мусила доглядати двоє маленьких дітей й постарілого батька, і через це не могла працювати повночасно. Вони просили Єгову, щоб Він допоміг їм. Сталось, одного ранку вони знайшли конверт застромлений під дверми. У конверті було багато грошей — яких вистачить їм аж поки чоловік не піде на роботу. Вони були дуже вдячні за цю вчасну допомогу. У Біблії немає жодної основи сподіватись, що християнин у потребі одержить подібну допомогу, але ми можемо бути певні, що Єгова вислухає наших молитов, і що Він має спроможність допомагати нам у різні способи.

¹² Одна християнська вдова в Південній Африці мусила пошукати роботу, щоб постачати для двох молоденьких дітей. Вона дуже бажала працювати тільки пів дня, щоб мати час доглядати своїх дітей. Вона пошукала собі роботу, але мусила залишити її, коли керівник вирішив, що йому було потрібно повночасної секретарки. Знову не маючи роботи, ця сестра ревно молилась до Єгови, щоб Він допоміг їй. Три тижні пізніше, колишній роботодавець запросив її працювати тільки пів дня. Як вона тішилась; вона була певна, що це Єгова відповів на її молитви!

Благайте Єгову

13. (а) Що це значить „благати”? (б) Які приклади благання знаходяться в Біблії?

¹³ Просимо зауважити, що коли Павло радив, „Ні про що не турбуйтесь”, то додав, „а в усьому нехай виявляються Богові ваші бажання молитвою й проханням [благанням, НС] з подякою”. (Филип’ян 4:6) Чому Павло згадує „благання”? Це слово значить „щиро благати”, або ,благаюча молитва’. Це значить ревно просити Бога, так як під час великої напруги, або великого нещастя. Коли Павла було ув’язнено, то він попросив співхристиян, щоб вони благали Бога за нього, аби він міг сміливо проповідувати „Євангелію... як посол в кайданах”. (Ефесян 6:18-20) Корнилій, офіцер римської армії, теж „завжди Богові молився”. Як він тішився, коли ангел сказав йому: „Молитви твої й твоя милостиня перед Богом згадалися”. І який же привілей він мав бути між першими язичниками помазаними святим духом! — Дії 10:1-4, 24, 44-48.

14. Як ми знаємо, чи нам слід тільки раз щиро благати Єгову?

¹⁴ Вартим нашої уваги є те, що людина повинна благати Єгову не тільки один раз. Ісус навчав у Своїй славній Нагірній Проповіді: „Просіть — і буде вам дано, шукайте — і знайдете, стукайте — і відчинять вам”. (Матвія 7:7) У багатьох Бібліях цей вірш перекладений так: „Просіть... шукайте... стукайте”. Але оригінальне грецьке слово передає думку постійного вчинку.a

15. (а) Чому Неемія сумував, тоді як приносив вино цареві Артаксерксові? (б) Що Неемія робив крім тільки коротко помолитись?

¹⁵ Коли Неемія обслуговував перського царя Артаксеркса, доносивши йому вино, то цар запитав його чому він так сумує. Неемія відповів, що йому донеслось про Єрусалим, який лежав зруйнований. Цар запитав: „Чого ж ти просиш?” Неемія відразу помолився до Єгови, правдоподібно коротко, і потиху. Тоді він попросив дозволу вернутись до Єрусалима, щоб відбудувати своє улюблене місто. Цар дав йому дозвіл. (Неемії 2:1-6) Проте, ще перед тим критичним інтерв’ю, то Неемія кілька днів прохав, благав Єгову, щоб Він допоміг йому. (Неемії 1:4-11) Чи бачите в цьому урок для себе?

Єгова відповідає

16. (а) Яким спеціальним привілеєм утішався Авраам? (б) Які сильнодіючі помічники можуть бути включені в відповідях на наші молитви?

¹⁶ Авраам деколи мав привілей спілкуватись з Єговою через ангелів. (1 Мойсеєва 22:11-18; 18:1-33) Хоч такого спілкування сьогодні немає, то ми маємо велику допомогу, якої Авраам не мав. Одна з цих є докінчена Біблія — невичерпне джерело керівництва й потіхи. (Псалом 118 [119]:105; Римлян 15:4) Часто Біблія може дати нам потрібного керівництва й підбадьорення, тому що Єгова допомагає нам пригадувати бажані вірші. Часто, відповідь можна знайти в алфавітному підручнику або в біблійних виданнях, яких Бог постачає через Свою організацію. Докладний і корисний Індекс (анг.) до цих видань також є дуже помічний, шукати потрібної інформації.

17. В які інші способи Єгова може відповідати на наші молитви, і як добрі, співчутливі християни можуть помогти?

¹⁷ Єгова може в інакші способи відповідати на наші молитви, якщо нас турбує якась проблема або ми знеохотились і сумуємо. Наприклад, у біблійній промові на зібранні в зборі або на конвенції свідків Єгови може поміщатись точно те, що є „потрібне”. Деколи поговорити з іншим християнином підбадьорить нас. Багато разів старші збору можуть підбадьорювати або давати пораду. Тільки висловитись перед дозрілим, добрим та співчутливим християнином, який добре слухає про те що наболіло нам на душі, може дуже допомогти. Головно це правда тоді коли друг допоможе нам вдумуватись у біблійні думки. Такий обмін думок може полегшити тягар розуму й серця.— Приповістей 12:25; 1 Солунян 5:14.

18. Які спеціальні діяльності можуть допомогти християнам боротись з пригніченням, і як це допомогло одній молодій піонерці?

¹⁸ У ці „тяжкі часи” виникають різні форми пригнічення. (2 Тимофія 3:1) Люди знеохочуються й сумують через різні причини. Християни теж можуть пригнічуватись,— а це дуже неприємний досвід. Багато християн знайшли, що проповідувати людям добру новину допомогло їм вийти з поганого настрою.b Чи ви вже пробували так робити? Коли ви почуваєтесь дещо пригнічені, то старайтесь ходити на службу. Говорити людям про Боже Царство допоможе вам змінитись від пригніченого до бадьорого настрою. Говорити людям про Єгову й вживати Його Слово потішить вас — радість — це плід Його духа — і ви будете інакше почуватись. (Галатів 5:22) Одна молода піонерка каже, що бути зайнятою в праці Царства, вона взнала, що її „проблеми були дуже малі й тимчасові в порівнянні з проблемами інших людей”.

19. Як один нездоровий християнин подолав пригнічаючі думки?

¹⁹ Часом людина може почувати себе пригніченою через поганий фізичний стан, який погіршується журбою або проблемами. Через це людина може прокидатись вночі розтурбована, так як траплялось одному нездоровому християнинові середнього віку. Він знайшов, що сердечна молитва дуже допомогла йому. Коли він пробуджувався пригнічений, то потиху молився до Єгови. Відразу він почувався краще. Повторювати напам’ять потішаючі біблійні вірші, як-от Псалом 22 (23) теж заспокоювали його. Дух Єгови, діючий як відповідь на молитву або через Його Слово, завжди допоможе заступати пригнічений настрій щасливішим. Пізніше, цей чоловік міг обдумувати проблеми спокійно й з рівновагою знаючи, як боротись з ними або був підбадьорений зносити їх.

20. Чому здається, що відповідь на молитву деколи бариться?

²⁰ Це є приклад, як молитвою можна здобути відповідь. Але деколи знаходити відповідь на проблему бере багато часу. Чому? Може бути, що відповідь мусить почекати на Божий час. Здається, Бог деколи дозволяє тим, які моляться до Нього, доказати глибину їхньої турботи, палкості їхнього бажання, вірність їхньої відданості. Щось подібного трапилось одному з псалмописьменників! — Псалом 87 (88):13, 14; порівняйте з 2 пос. до Коринтян 12:7-10.

21. Чому це великий привілей бути свідком Єгови сьогодні, і як нам показати наше оцінення?

²¹ В якому-небудь разі, спілкуватись з Всемогутнім Богом у молитві дуже підкріпляє віру, і це може перемінити нашу розпач на довір’я. Як це потішає знати, що Він слухає й відповідає на наші молитви! Так як Павло писав зборові в Филипах, ми повинні виявляти Богові наші бажання молитвою й проханням „з подякою”. (Филип’ян 4:6) Так, щоденно ми повинні вдячно відкривати Єгові наші серця й „подяку складати за все”. (1 Солунян 5:18) Це сприятиме на близьку, дружню єдність, яка дасть нам мир. Наступна стаття показує важливість цього для слуг Єгови в ці турботні і небезпечні часи.

[Примітки]

„Мир вам”

„З’явився Ісус, і став посередині, та й промовляє до них: ,Мир вам’”.— ІВАНА 20:19.

1. Чому зусилля людини здійснити світовий мир є приречені до невдачі?

„УВЕСЬ світ лежить у силі лукавого”. (1 Івана 5:19, НС) Так то було за Іванового часу, а сьогодні це ще більше ясно, як можна бачити з великого зростання особистого насильства, тероризму, війн і зіпсуття. Іванові натхненні слова теж показують, що людськими зусиллями неможливо здійснити світовий мир, незважаючи на намагання папи, національних провідників, і ООН. Чому ж ні? „,Для безбожних спокою немає’, говорить Єгова”.— Ісаї 57:21, НС.

2. Що слово „мир” натякає, а головно єврейською й грецькою мовами?

² Проте, слово „мир” не значить тільки відсутність війни. Мир теж може бути „розумове або духовне становище без турботних або пригнічуючих думок і хвилювань: спокій розуму й серця”. Однак, єврейське слово (ша-лом) і грецьке (і-ріʹні) на „мир” мають ще ширше значення. Вони теж значать добробут, так як можна бачити з прощального вислову, „Ідіть з миром”. (1 Самуїлова 1:17; 29:7; Луки 7:50; 8:48) Це допомагає нам оцінювати глибину Ісусової турботи про Своїх учнів протягом тих турботних днів під час Його смерті.

3. Як Ісус дуже турбувався Своїми учнями після Свого воскресіння, і з яким наслідком?

³ Ісус помер у п’ятницю, 14 нісана, 33 р., н.е. У неділю, 16 нісана, Він воскрес. Як завжди, дуже турбуючись добробутом Своїх учнів, Він вишукав їх. Де ж Ісус знайшов учнів? Двері кімнати в якій вони зібрались були замкнені, „бо боялись юдеїв”. Зрозуміло, вони були стурбовані, боялись. Але Ісус сказав: „Мир вам”. (Івана 20:19-21, 26) Пізніше, підкріплені святим духом, вони могли краще справлятися. Вони сміливо взялись до проповідування, допомагаючи багатьом людям теж досягти благочестивого миру.

Благочестивий мир сьогодні

4. Як слуги Єгови можуть зберегти мир розуму й серця в ці критичні часи?

⁴ Ми живемо в часі кінця, в „тяжкі часи”. (2 Тимофія 3:1) Вершники, передсказані в Об’явленні, вже їдуть по цілому світі — так як можна бачити з війн, голоду, і смерті від хвороб. (Об’явлення 6:3-8) Слуги Єгови теж страждають через ці обставини в світі. Як же вам зберегти благочестивий мир розуму й серця? Близьким спорідненням з Великим Джерелом утіхи та миру. Так як було показано в попередній статті, це споріднення розвивається частою молитвою та благанням. Таким то чином „мир Божий, що вищий від усякого розуму, берегтиме серця ваші та ваші думки в Христі Ісусі”.— Филип’ян 4:6, 7.

5. Чому Павло був такий певний, що „мир Божий” може берегти наші серця?

⁵ Апостол Павло, який написав ті слова, сам зносив небезпеки й труднощі. Він був ув’язнений і євреї та римляни багато разів били його. Павла каменували й лишили як мертвого. Подорожувати в той час не було безпечно; три рази Павлові розбився корабель, він часто був у небезпеці від розбійників. Багато ночей він не спав і терпів від холоду, голоду, та спраги. І до того ж, щоденно налягала на нього „журба про всі збори”. (2 Коринтян 11:24-28) Отже, з особистого досвіду Павло розумів важливість миру Божого, який може берегти наші серця.

6. Чому це дуже важливим розвинути й підтримувати сердечний й близький зв’язок з нашим Творцем?

⁶ Мир Божий, це почуття спокою й безтурботності, відбиваючи добре споріднення з Богом. Це дуже важливим для християн, а головно, коли їх спіткають переслідування або нещастя. Чому? Тому що ми всі недосконалі люди; і коли нас непокоять проблеми, напруга, опозиція, або різні перешкоди, то ми дуже легко лякаємось. Це може довести до порушення нашої вірності. Це також стягне докір на Боже ім’я й ми загубимо Його ласку. Через це можемо навіть загубити вічне життя. Тому, це дуже важливим для нас старатись набути „миру Божого”, який допоможе нам успішно боротись проти такого випробовування. Справді, цей мир є одним з ,добрих давань та дару досконалого’, яких наш небесний Отець робить досяжними для нас.— Якова 1:17.

7, 8. (а) На чому засновується „мир Божий”, і як він ,перевищує всяку думку’? (б) Як один з наших африканських братів був гарним прикладом такого миру?

⁷ Ви можливо вже знаєте людей, які через ціле своє життя мають спокій й упевненість. Часто природна обдарованість, вплив родини, достаток, освіта, або подібні фактори роблять їх такими. Але „мир Божий” є зовсім інакший. Він не походить від сприятливих обставин, і також не виникає від тілесної спроможності або міркувань. Цей мир походить від Бога й „перевищує всяку думку”. Й. В. Філліпс перекладає Филип’ян 4:7 так: „Мир Божий... перевищує людське розуміння”. Люди в світі часто дуже дивуються, коли бачать, як християни успішно боряться з серйозними проблемами життя, фізичною шкодою, а навіть смертю.

⁸ Один сучасний приклад цього є свідок Єгови, який провадив християнське зібрання в одній африканській країні в якій Свідків, головно за підбуренням місцевими католиками, обвинувачували в тероризмі. Несподівано, з’явилась військова поліція з настромленими багнетами. Жінок і дітей відіслали до дому а чоловіків дуже били. Свідок пригадує собі: „Не вистачає слів оповісти, як з нами поводились. Капрал сказав, що нас будуть бити до смерті. Мене так били дерев’яним ціпком, що пізніше я 90 днів блював кров’ю. Але я турбувався життям моїх друзів. У молитві я просив Єгови, щоб Він піклувався Його вівцями”, які всі пережили. Який же гарний приклад спокійності під час важкого становища й люблячого турбування про інших! Так, наш люблячий небесний Отець відповідає на просьби Своїх вірних слуг, і дає їм Свого миру. Один із здивованих вояків сказав, що Бог Свідків „мусить бути правдивим Богом”.

9. Як читати й вдумуватись у Біблію може вплинути на нас?

⁹ У ці тяжкі часи, багато християн борються з проблемами, які розстроюють і знеохочують їх. Гарний спосіб, яким можна зберегти розумовий спокій, є читати Біблію й зосереджено вдумуватись у читане. Це може підкріпити людину постановою не піддаватись, але стояти непохитно. „Боже Слово живе та діяльне”.— Євреїв 4:12.

10. Як спроможність пригадувати собі вірші може бути благословенням?

¹⁰ Але, що робити, коли людину спіткає нещастя а в неї Біблії немає? Наприклад, християнина можуть несподівано заарештувати й посадити до тюрми без Біблії. В такому разі дуже підбадьорюючим було б пригадувати собі такі вірші як Филип’ян 4:6, 7; Приповістей 3:5, 6; 1 Петра 5:6, 7; і Псалом 22 (23). Чи ви не оцінювали б пригадувати й вдумуватись у такі вірші? У темній тюрмі, це було б неначе Єгова Сам говорив до вас. Боже Слово може заспокоювати стурбований розум, підкріплювати боязкі серця, і заступати розумові муки миром. (Дивіться Псалма 118 [119]:165.) Так, дуже важливим є вивчитись біблійні вірші напам’ять тепер, коли ще маємо нагоду.

11. Як один брат у Нідерландах довів потребу духовної поживи?

¹¹ Артур Вінклер дуже оцінював Біблію, а головно під час окупації Нідерландів Нацистами, коли Свідки мусили виконувати свою християнську діяльність підпільно. Гестапо (таємна поліція в фашистській Німеччині) шукала брата Вінклера. Коли зрештою його заарештували, то примушували його скомпрометувати, але без успіху. Тоді вони били його до непритомності. Повибивавши йому зуби, звихнувши нижню щелепу, а тіло били так що не було живого місця і тоді, посадили до темної тюрми. Але вартовий співчував йому. Брат Вінклер молився до Єгови за керівництвом. Він теж відчував глибоку потребу духовної поживи й попросив сторожу допомогти йому. Пізніше, двері камери відчинились, і хтось укинув Біблію до середини. „Яка ж радість”, пригадує брат Вінклер, „щоденно потішатись приємними словами правди... Я відчував зміцнення духовне”.a

Благочестивий мир буде вас берегти

12. Чому ми мусимо охороняти наші серця й розумові сили?

¹² Єгова обіцяє, що Його мир „берегтиме ваші серця й ваші розумові сили”. (Римлян 4:7, НС) Це є дуже важливим! Серце — це джерело спонук і хвилювань. У ці часи, наші серця можуть легко ослабнути від страху або журби, або спокусити нас учинити зло. Взагалі спосіб життя дуже скоро псується. Ми завжди мусимо бути обережними. Крім міцних сердець, ми теж мусимо підкріпляти „розумові сили” і щоб Бог керував ними Своїм словом і збором.

13. Як ми можемо скористати з охоронення наших розумових сил?

¹³ Згідно з В. Е. Вайном, грецьке слово ноіма (перекладене „розумові сили”) значить „ціль”, або „план”. (Тлумачний словник слів Нового Завіту) Отже, Божий мир може зміцнити нас виконати нашу християнську ціль і охоронити нас від ослаблення або нахилу безпричинно прийняти інше рішення. Тоді збентеження або проблеми не будуть легко знеохочувати нас. Наприклад, якщо ми постановили служити Єгові в якомусь спеціальному призначенні, як наприклад повночасно піонерувати, або служити в місцевостях де є велика потреба вісників, то „мир Божий” дуже допоможе нам досягти своєї мети. (Порівняйте з Єв. Луки 1:3; Дії 15:36; 19:21; Римлян 15:22-24, 28; 1 Солунян 2:1, 18) Щоб ще більше підкріпити ваші розумові сили, то мусимо відкладати час студіювати Боже Слово й ходити на християнські зібрання. Таким чином ви наповнюєте розум й серце чистими, підкріпляючими думками. Чи ви можете відложити більше часу, студіювати Божі натхненні „слова”? Чи ж вам слід звернути на них більшої уваги?

14. На яку натхненну пораду ми повинні звернути велику уваги, і чому?

¹⁴ Можна бачити, що коли хочемо набути й користати з „Божого миру”, то включене в цьому є серце, а також розум, або розумові сили. Це є доказано цією божественною порадою: „Мій сину, прислухуйся до моїх слів, до речей моїх ухо своє нахили! Нехай не відійдуть вони від очей твоїх, бережи їх в середині серця свого! Бо життя вони тим, хто їх знайде, а для тіла усього його лікування. Над усе, що лише стережеться, серце своє стережи, бо з нього походить життя”.— Приповістей 4:20-23.

15. Яка є роль Ісуса в набутті „миру від Бога”?

¹⁵ „Мир Божий” виникаючий з сердечного, близького споріднення з Єговою, охороняє наші серця й розумові сили „в Христі Ісусі”. (Филип’ян 4:7) Яку роль Ісус грає в цьому? Павло пояснює: „Благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа, що за наші гріхи дав Самого Себе, щоб від злого сучасного віку нас визволити, за волею Бога й Отця нашого”. (Галатів 1:3, 4) Так, Ісус люблячо віддав Своє життя, щоб відкупити нас. (Матвія 20:28) Отже, це „у Христі Ісусі”, Єгова може приймати нас за Своїх присвячених слуг і нам можливо втішатись благочестивим миром, що охороняє нас.

Небезпеки, які загрожують благочестивому мирові

16. Яка Павлова порада може допомогти нам підтримувати „мир Божий”?

¹⁶ Розвинувши й втішаючись миром від Бога, ми тоді мусимо вважати, щоб не загубити його. Багато факторів можуть позбавити християнам мир. Між найбільш загальними й певно найбільш небезпечними, є юнацькі пожадливості. У Павловому другому посланні до Тимофія, якому в той час правдоподібно вже сповнилось 30 років, він помістив цю пораду: „Стережися молодечих пожадливостей, тримайся правди, віри, любови, миру з тими, хто Господа кличе від чистого серця”.— 2 Тимофія 2:22.

17. Що часто ставалося з статевого постачання Богом Єговою?

¹⁷ У тих молодечих пожадливостях поміщається статевий потяг, якого слід задовольняти тільки в шанобливому шлюбі. Протягом історії, цей потяг неправильно виражався передшлюбними або позашлюбними статевими зносинами, яких-то зносин наш розумний Творець осуджує. (Євреїв 13:4; 1 Мойсеєва 34:1-3) Небезпека від статевої неморальності загрожує християнам сьогодні, молодим, як також старшим. У ці останні дні розбещеного світу, для багатьох людей статеві зносини є тільки тілесне пристрасне захоплення, яке часто практикується між гомосексуалістами, чоловічими а також жіночими.— Римлян 1:24-27.

18. Чому серця декотрих людей ще не є міцні, і до чого це може довести?

¹⁸ Тому що ми живемо під такою обстановкою, то це підкреслює важливість для нас мати сердець міцних, непохитних, зовсім присвячених Єгові. Декотрі християни вже прийняли звістку Царства, вірять в основні біблійні правди, і регулярно збираються з Божими людьми, але не оцінюють Єгови, Його Слова й Його всесвітньої організації. Їхні серця ще не є міцні. „Молодечі пожадливості” ще можуть дуже легко відвернути таким увагу. Декотрі з таких можуть успішно протистояти спокусам учиняти неморальність, але, так як Павло перестеріг, вони „більше люблять розкоші, аніж люблять Бога”. (2 Тимофія 3:4) Вони витрачають багато більше часу дивитись на телебачення, читати романи, або слухати дикої музики, ніж особисто студіювати Біблію, приходити на християнські зібрання, або ходити на службу. Це скоро доводить до духовного безсилля, і зрештою, до серйозного гріха.

19. Що нам слід робити, щоб не відпасти від правди?

¹⁹ Такі особи, неначе той човен без якора, відпливають за течією до нещастя. Що ж таким робити? Павло радить так: „Через це подобає нам більше вважати на почуте, щоб ми не відпали коли”. (Євреїв 2:1) Отже, ті що знаходяться в такій небезпеці повинні „більше вважати” на студіювання Божого Слова, приготовлятись для християнських зібрань, або проповідувати людям правду Царства. Звичайно, було б легко думати, ,Це добра порада, але в мене такої проблеми немає, отже вона не стосується до мене’. Як же розумніше для кожного з нас серйозно подумати, як ми можемо ще більше очистити наші серця, найглибші думки, і бажання, а тоді „триматися правди, віри, любови, миру з тими, хто Господа кличе від чистого серця”. (2 Тимофія 2:22) Передусім, нам слід молитись до Бога за керівництвом, і щоб Він підкріпляв нас Своїм духом.

20. Що хто-небудь, який вчинив серйозний гріх, повинен робити?

²⁰ Коли б хтось вчинив великий гріх, а тоді старався затаїти його, то такі напевно загублять схвалення Єгови й „мир Божий”. Вони також загублять свій власний душевний мир. (Порівняйте з 2 Самуїловою 24:10; Єв. Матвія 6:22, 23.) Отже, легко бачити, чому це таке дуже важливе для християнина, який серйозно згрішив, визнати свій гріх перше Єгові, а тоді люблячим старшим, які можуть допомогти такому зцілитись духовно. (Ісаї 1:18, 19; 32:1, 2; Якова 5:14, 15) Коли людина, яка втратила душевну рівновагу на слизькій дорозі до гріха, шукає допомоги від дозрілих братів, то сумління такої людини не буде турбувати її й вона не загубить благочестивого миру.

21. Чому ми сьогодні повинні бути дуже вдячні Єгові, і що ми повинні постановити робити?

²¹ Який же великий привілей бути присвяченим свідком Єгови сьогодні! Світ Сатани все більше й більше розпадається навколо нас. Незабаром він буде знищений. Багато людей „мертвіють від страху й чекання того, що йде на ввесь світ”. Але ми можемо підіймити наші голови знаючи, що „зближається ваше визволення”. (Луки 21:25-28) Щоб показати Єгові нашу вдячність за Його „мир... який перевищує всяку думку”, то стараймось як можемо вірно служити „Богові, Який дає мир”.— Римлян 15:33; 1 Коринтян 15:58.

[Примітка]